Раздел 1. МОЗГ И РЕЧЬ. НОРМА И ПАТОЛОГИЯ

(32 години + 3 години резервного навчального часу; 1 година на тиждень)

№ уроку з/п	Зміст навчального матеріалу	Знання, уміння, навички учня	Дата
	Тема 1. Інформація. Інформаційні процеси та системи (2 год)
	Поняття про інформацію та способи її подання. Дані. Різновиди інформаційних повідомлень. Вимірювання обсягу даних. Поняття про інформаційну надлишковість повідомлень. Способи подання і кодування повідомлень, двійкове кодування. Вимірювання довжини двійкового коду. Інформаційні процеси: отримання, збирання, зберігання, пошук, обробка і передавання інформації. Об’єкти та їх властивості.	Пояснює: • поняття інформації, даних, інформаційного повідомлення, інформаційної надлишковості повідомлень; називає: • види повідомлень; описує: • способи подання повідомлень; • способи оцінювання кількості інформації; • різновиди інформаційних процесів: отримання, збирання, зберігання, пошук, обробка і передавання інформації; дає означення: • одиниць вимірювання довжини двійкового коду: біта, байта, кілобайта, мегабайта, гігабайта, терабайта; уміє: • визначати довжину двійкового коду повідомлення
	Поняття про інформаційні системи та технології. Види інформаційних систем. Поняття про апаратне та програмне забезпечення інформаційної системи. Етапи розвитку та сфери застосування інформаційних технологій. Поняття про інформаційну культуру та інформатичну компетентність. Інформатика як наука та галузь діяльності людини.	Пояснює: • поняття інформаційної системи, апаратного та програмного забезпечення; •. поняття інформаційної культури та інформатичної компетентності; • поняття про інформатику як науку та галузь діяльності людини; • поняття об'єкта та його параметрів; • поняття про моделі об'єктів; описує: • етапи розвитку та сфери застосування. • інформаційних технологій; • різновиди інформаційних систем; • структуру інформаційної системи; • властивості об'єктів
Тема 2. Апаратне забезпечення інформаційних систем (3 год)
	Типова архітектура персонального комп’ютера. Класифікація та призначення апаратних засобів: пристроїв введення, виведення, зберігання та обробки інформації. Класифікація та основні характеристики процесорів.	Пояснює: • призначення структурних компонентів персонального комп'ютера; • принципи функціонування комп'ютера; описує: • типову архітектуру персонального комп'ютера; • історію розвитку обчислювальної техніки, особливості п'яти поколінь ЕОМ
	Принцип дії та основні характеристики найбільш поширених видів запам’ятовуючих пристроїв: дискових накопичувачів, оперативної та флеш-пам’яті. Класифікація та основні характеристики принтерів. Відеосистема комп’ютера, призначення та основні характеристики її складових: монітора, відеоадаптера та відеопам’яті. Мультимедійне обладнання. Комунікаційні пристрої.	Описує: • основні характеристики запам'ятовуючих • пристроїв; • принцип дії накопичувачів на магнітних та оптичних дисках; • функціональне призначення та основні характеристики процесорів; класифікує: • процесори; • запам'ятовуючі пристрої; пояснює: • відмінність між оперативними та постійними запам'ятовуючими пристроями; • відмінність між зовнішніми та внутрішніми запам'ятовуючими пристроями
	Історія розвитку обчислювальної техніки. Покоління ЕОМ. Правила техніки безпеки під час роботи на комп’ютері. Практична робота 1. Робота з клавіатурним тренажером	Описує: • призначення та основні характеристики моніторів і відеоадаптерів; • основні характеристики принтерів; класифікує: • пристрої введення та виведення інформації; пояснює: • призначення пристроїв, що входять до складу мультимедійного обладнання; дотримується: • правил техніки безпеки під час роботи на комп'ютері
Тема 3. Системне програмне забезпечення (7 год)
	Загальні відомості про системне, службове та прикладне програмне забезпечення. Класифікація, основні функції та складові операційних систем. Поняття про ядро операційної системи, інтерфейс користувача, драйвери та утиліти. Різновиди інтерфейсу користувача. Поняття файлової системи, відмінності між поширеними файловими системами. Поняття файлу, каталогу. Ім’я файлу та каталогу, розширення імені файлу. Імена зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв, шлях до файлу.	Пояснює: • відмінність між системним, службовим та прикладним програмним забезпеченням; • поняття ядра операційної системи, інтерфейсу користувача, драйвера та утиліти; • поняття файлової системи; • відмінності між поширеними файловими системами; описує: • призначення та основні функції операційної системи; • різновиди інтерфейсу користувача; класифікує: • операційні системи за типом інтерфейсу користувача, за кількістю користувачів та програм, що працюють у системі одночасно
	Робота з основними елементами графічного інтерфейсу користувача операційної системи. Використання вікон, меню, елементів керування. Практична робота 2. Робота з інтерфейсом користувача операційної системи	Уміє: • переміщувати, відкривати, розгортати, згортати вікна та змінювати їх розмір; використовує: • елементи керування для виконання дій у середовищі операційної системи; • меню вікна папки та головне меню операційної системи
	Робота з об’єктами файлової системи: створення, копіювання, перейменування, переміщення та видалення об’єктів. Використання ярликів. Використання буфера обміну. Практична робота №3. Робота з об’єктами файлової системи.	Пояснює: • зміст шляху до файлу; • поняття файлу та каталогу; розпізнає: • файли та каталоги; • імена, розширення імен та типи файлів; • стандартні імена зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв комп'ютера; уміє: • визначати й записувати шлях до файлу; • переходити до файлу за заданим шляхом; описує: • основні правила роботи з об'єктами файлової системи
	Пошук інформації на комп’ютері. Практична робота №4. Пошук інформації на комп’ютері.	Пояснює: ,, • поняття та призначення ярликів; описує: • спосіб відновлення видалених даних; уміє: • виділяти об' єкти та групи обєктів для виконання операцій над ними; • створювати каталоги; • створювати ярлики (посилання на файли, каталоги або диски); -• перейменовувати файли та каталоги; • видаляти файли та каталоги; • копіювати й переміщувати файли і каталоги з використанням та без використання буфера обміну; • відновлювати видалені файли та папки
	Запуск на виконання програм. Типи файлів. Зв’язок типів файлів з програмами та з розширеннями імен файлів.	Пояснює: • поняття типу файлу; описує: • способи запуску програм на виконання; розпізнає: • файли, яким зіставлені програми; уміє: • запускати на виконання програми; • відкривати файли, типи яких зв'язані з програмами
	Використання автономної та онлайнової довідки операційної системи.	Уміє: • знаходити на комп'ютері необхідну інформацію в автоматизованому режимі; • звертатися до служби технічної підтримки виробників операційної системи та прикладного програмного забезпечення; використовує: • автономну та онлайнову довідки операційної системи; • засоби автоматизованого пошуку інформації на комп'ютері
	Встановлення й видалення програм. Відновлення видалених даних. Програма перевірки й очищення дисків. Дефрагментація дисків. Контрольні точки відновлення операційної системи.     Комбінований залік	Пояснює: • необхідність періодичної перевірки та очищення дисків; описує: • методику встановлення й видалення програмного забезпечення; уміє: • установлювати й видаляти програми за допомогою спеціальних засобів, що надаються операційною системою; • відновлювати видалені файли та папки; • створювати резервні копії файлів та папок; • створювати контрольні точки відновлення та визначати розклад їх автоматичного створення; • повертати стан системних файлів до контрольної точки відновлення; • визначати необхідність де фрагментації дисків; використовує: • засоби відновлення стану системних даних; • програму перевірки й очищення дисків; • програму дефрагментації дисків
Тема 4. Службове програмне забезпечення (3 год)
	Поняття комп’ютерного вірусу. Історія та класифікація вірусів і троянських програм. Призначення, принцип дії та класифікація антивірусних програм. Робота в середовищі антивірусної програми. Правила профілактики зараження комп’ютера вірусами. Практична робота 5. Захист комп'ютера від вірусів	Пояснює: • поняття та загальний принцип дії вірусу; • відмінності між вірусами та троянськими програмами; • правила профілактики зараження комп'ютера вірусами; описує: • особливості завантажувальних і файлових вірусів, макровірусів, мережних вірусів, вірусів-хробаків і троянських програм; • призначення антивірусних програм-сканерів, моніторів, ревізорів, блокувальників; використовує: • антивірусне програмне забезпечення для одноразового та періодичного сканування й лікування файлів і дисків; уміє: • сканувати й лікувати папки та диски; • настроювати параметри періодичної антивірусної перевірки й автоматичного оновлення антивірусних баз
	Стискання, архівування та розархівування даних. Архіватори та операції з архівами. Практична робота 6. Архівування та розархівування даних	Має уявлення: • про принципи стискання інформації; визначає: • необхідність і доцільність стискання даних; розпізнає: • файли архівів; використовує: • програму-архіватор для створення й розпакування архівів у форматі гаг та гір; уміє: • архівувати та розархівовувати файли і папки; • додавати файли і папки до наявний архівів та видаляти їх з архівів
	Запис інформації на оптичні носії. Форматування та копіювання дисків.	Використову є: • програму для запису інформації на оптичні носії; уміє: • записувати дані на оптичні диски, а також на дискети або пристрої флеш-пам'яті; • форматувати зовнішні носії інформації, такі як гнучкі або оптичні диски, пристрої флеш- пам'яті; • створювати копії оптичних дисків
Тема 5. Комп'ютерні мережі (8 год+ 2 год). 5.1. Поняття про комп'ютерні мережі. Робота в локальній мережі (3 год)
	Поняття про глобальну та локальну комп’ютерні мережі. Апаратне й програмне забезпечення мереж. Поняття про сервер та клієнтський комп’ютер. Мережні протоколи.	Пояснює: • поняття комп'ютерної мережі; «поняття глобальної та локальної комп'ютерних мереж; • поняття сервера та клієнтського комп'ютера; • поняття однорангової та клієнт-серверної мережі; • поняття комунікаційного протоколу та мережного стандарту; називає: • протоколи, що застосовуються в мережах; описує: • призначення основних мережних протоколів
	Поняття робочої групи, домену, користувача й сеансу користувача; вхід у локальну мережу. Поняття про права доступу до ресурсів. Навігація локальною мережею. Спільне використання файлів і папок. Надання доступу до ресурсів. Спільне використання принтерів і спільний доступ до глобальної мережі.	Називає: • обладнання, необхідне для організації мережі та підключення до неї комп'ютерів; пояснює: • поняття робочої групи, домену, користувача й сеансу користувача; «поняття прав доступу до ресурсів;. • призначення програмного забезпечення "комп'ютерних мереж; описує: • способи організації спільного доступу до Інтернету
	Віддалене керування комп’ютером. Практична робота 7. Спільне використання ресурсів локальної мережі	Розрізнює: • вхід до сеансу користувача на локальному комп'ютері та вхід до мережного домену; Уміє: • відкривати файли та папки на інших комп'ютерах локальної мережі; • копіювати та переміщувати дані між різними комп'ютерами мережі; • надавати спільний доступ до папок на клієнтському комп'ютері; • використовувати мережний принтер; • використовувати системні засоби віддаленого керування комп'ютером
5.2. Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті (5 год)
	Призначення й структура мережі Інтернет. Протоколи Інтернету. Адресація в Інтернеті, поняття IP-адреси, доменного імені та URL-адреси. Способи підключення до Інтернету, функції провайдера.	Пояснює: • призначення мережі Інтернет; • поняття URL-адреси, ІР-адреси та доменного імені; • правила адресації ресурсів в Інтернеті; • призначення найпоширеніших служб Інтернету; веб-сервісу, електронної пошти,телеконференцій, файлового сервісу,віддаленого керування комп'ютером, інтерактивного спілкування, ІР-телефонії; • призначення основних протоколів Інтернету; ' • поняття гіпертекстового документа й гіперпосилання; • поняття веб-сторінки та веб-сайту; • поняття всесвітньої павутини; • функції Інтернет-провайдера; наводить приклади: • URL-адрес і доменних імен
	Служби Інтернету. Поняття гіпертекстового документа, гіперпоси­лання, веб-сторінки та веб-сайту. Поняття всесвітньої павутини та навігація нею.	Використовує: • браузер для навігації Інтернетом; уміє: • відкривати у вікні браузера веб-сторінку із заданою адресою; • • вибирати систему кодування для перегляду веб-сторінок; • створювати та редагувати список сайтів, обраних для швидкого перегляду; • зберігати веб-сторінки на локальному комп'ютері
	Використання та настроювання браузера. Вибір системи кодування під час перегляду веб-сторінок. Збереження веб-сторінок та їх фрагментів на локальному комп’ютері. Використання списку сайтів, обраних для швидкого доступу.	Використовує: • браузер для навігації Інтернетом; • веб-каталоги і пошукові системи для знаходження інформації в Інтернеті; уміє: • знаходити в Інтернеті інформацію на задану тему; • обирати стратегію пошуку інформації в Інтернеті
22.	Засоби пошуку інформації в Інтернеті. Принципи функціонування веб-каталогів та пошукових систем. Стратегії пошуку інформації. Практична робота 8. Пошук інформації в Інтернеті
23.	Комбінований залік з теми «Компۥютерні мережі».
Тема 6. Основи роботи з текстовою інформацією (4год)
24.	Призначення, можливості і класифікація систем обробки текстів. Огляд середовища текстового процесора. Формати файлів документів. Створення, відкриття й збереження текстового документа. Використання довідкової системи текстового процесора.	Називає: • формати файлів, що обробляються текстовим процесором; • призначення основних меню, панелей інструментів, лінійок та смуг прокрутки у вікні текстового процесора; класифікує: • системи обробки текстів; уміє: • створювати, відкривати й зберігати документи в середовищі текстового процесора; використовує: • довідкову систему текстового процесора
25.	Введення й редагування тексту. Виділення фрагментів тексту та операції з ними. Перевірка правопису. Пошук та автоматична заміна текстових фрагментів. Практична робота 9. Робота з текстовими фрагментами	Називає: • основні об'єкти текстового документа; уміє: • уводити й редагувати текст; • виділяти суцільні та несуцільні текстові фрагменти; • перевіряти правопис текстових документів та виправляти помилки в автоматизованому режимі
26.	Форматування шрифтів і абзаців. Практична робота 10. Введення, редагування й форматування тексту	Уміє: • форматувати символи і абзаци
27.	Робота з кількома документами. Комбінований залік.	Використовує: * засоби пошуку й автоматичної заміни тексту; уміє: • копіювати й переміщувати фрагменти тексту з використанням та без використання буфера обміну в межах одного або між різними документами; • знаходити й замінювати фрагменти тексту в автоматичному режимі
Тема 7. Комп'ютерна графіка (7 годин.) 7.1. Засоби перегляду й перетворення графічної інформації (1 год)
28.	Поняття комп’ютерної графіки. Растрові й векторні зображення та їх властивості. Колірні системи. Призначення та класифікація засобів обробки графічних даних. Формати графічних файлів. Засоби перегляду зображень та перетворення графічних форматів.	Пояснює: • поняття векторного і растрового зображень; • поняття колірної системи; * відмінність між роздільною здатністю монітора та роздільною здатністю зображення; описує: • властивості поширених форматів графічних файлів таких, як ВМР, GIF, JPEG • принцип кодування кольору в системах RGB, СМУК, НSВ; • призначення та різновиди засобів обробки графічних даних; порівнює: • властивості векторних і растрових зображень; • колірні системи; • можливості редакторів векторної і растрової графіки
7.2. Основи растрової графіки (3 год)
29.	Джерела й параметри растрових зображень. Поняття про роздільну здатність, глибину кольору та їх зв’язок з якістю растрових зображень.	Використовує: » графічний редактор для створення й редагування растрових зображень; описує: • призначення й спосіб використання основних інструментів малювання; уміє: • відкривати й зберігати зображення, а також створювати нові зображення в середовищі графічного редактора; • обирати колір для інструментів малювання та зафарбовування на палітрі кольорів
30.	Робота в середовищі редактора растрової графіки: робота з файлами, використання інструментів малювання, виділення фрагментів малюнку, їх переміщення та копіювання.	Використовує: • інструменти для малювання прямих і кривих ліній; • інструменти для малювання геометричних фігур; • інструменти для заливки замкнених областей зображень; уміє: • обирати товщину й тип лінії, та інші параметри інструментів малювання; • створювати на зображенні текстові написи
31.	Створення текстових написів. Настроювання кольору. Практична робота 11. Створення растрових зображень	Уміє: • виділяти фрагменти зображень за допомогою інструментів різного типу; • переміщувати, копіювати, обертати, зафарбовувати й видаляти виділені області зображення; • масштабувати зображення
7.3. Основи векторної графіки (3 год)
32.	Принципи побудови й обробки векторних зображень. Засоби графічного редактора, вбудованого у середовище офісних програм; створення простих векторних зображень. Інструменти малювання. Малювання геометричних фігур. Операції з об’єктами. Зафарбування об’єктів, встановлення параметрів заливки.	Описує: • поняття й принципи побудови векторних зображень; • способи формування зображень із геометричних примітивів; використовує: • інструменти малювання, призначені для креслення ліній, стрілок, основних геометричних фігур; • лінійки, сітку; уміє: • створювати й редагувати зображення в документах; • створювати об'єкти, що складаються з багатьох базових геометричних фігур; • виділяти, копіювати й переміщувати об'єкти; • обертати, відбивати й масштабувати об'єкти
33.	Створення малюнків з кривих і ламаних. Багатошарові зображення, керування розміщенням об’єктів за шарами. Вирівнювання й групування об’єктів. Додавання тексту до графічних зображень та його форматування. Практична робота 12. Створення векторних зображень	Уміє: • форматувати графічні об'єкти; • зафарбовувати об'єкти, використовуючи однорідні, градієнтні, візерункові й текстурні заливки; • додавати до графічних зображень, текст і форматувати його, Використовує: • групування для керування зображеннями, що складаються з кількох графічних об'єктів; • засоби вирівнювання об'єктів; • шари для керування взаємним розташуванням об'єктів на зображенні
34.	Комбіновай залік з теми «Комп’ютерна графіка».
35.	Повторення та узагальнення навчального матеріалу.

 

Оглавление

Раздел 1. МОЗГ И РЕЧЬ. НОРМА И ПАТОЛОГИЯ

1.1. НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ РЕЧИ

1.2. ИМПРЕССИВНАЯ И ЭКСПРЕССИВНАЯ РЕЧЬ

1.3. ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ АСИММЕТРИЯ ГОЛОВНОГО МОЗГА

1.4. ДОЛИ МОЗГА

1.5. ПОДКОРКОВЫЕ УЗЛЫ

1.6. РЕТИКУЛЯРНАЯ ФОРМАЦИЯ

1.7. ТЕСТ НА РАСПОЗНАВАНИЕ ПАЛЬЦЕВ

1.8. ОБСЛЕДОВАНИЕ РЕБЕНКА. НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ СТАТУС

1.8.1. Обследование произвольной мимической моторики

1.8.2. Обследование речевой моторики

1.8.3. Обследование общей произвольной моторики

1.8.4. Обследование тонких движений пальцев рук

1.8.5. Обследование действий с предметами

Приложение. НЕКОТОРЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ ПСИХИЧЕСКОГО И ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ДЕТЕЙ

Раздел 2. КОМПЛЕКСНАЯ ДИАГНОСТИКА РЕЧИ

2.1. ИСТОРИЧЕСКИЙ АСПЕКТ ДИАГНОСТИКИ

2.2. СОСТОЯНИЕ ПРОБЛЕМЫ НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ

2.3. ПРИНЦИПЫ КОМПЛЕКСНОЙ ДИАГНОСТИКИ

2.4. ДИАГНОСТИКА РЕЧЕВЫХ НАРУШЕНИЙ У ДЕТЕЙ В РАННЕМ ВОЗРАСТЕ

2.4.1. Осмотр новорожденных. Шкала Апгар

2.4.2. Соотношение признаков незрелости и поврежденности центральной нервной системы

2.5. МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ УРОВНЯ РЕЧЕВОГО РАЗВИТИЯ

2.5.1. Изучение уровня речевой коммуникации

2.5.2. Изучение уровня связной речи детей

2.5.3. Изучение словарного запаса детей

2.5.4. Изучение грамматической стороны речи

2.5.5. Изучение состояния звуковой стороны речи

2.5.6. Изучение уровня практического осознания элементов речи

2.5.7. Комплексный метод речевой диагностики

2.5.8. Обработка и интерпретация полученных результатов

2.6. ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА ДИЗАРТРИИ

2.6.1. Дифференциальная диагностика по локально-диагностическим признакам

2.6.2. Дифференциальная диагностика дизартрии по степени поражения

2.6.3. Основные показатели диагностики дизартрии

2.6.4. Дифференциальная диагностика дизартрии от сходных речевых нарушений

Раздел 3. КОРРЕКЦИОННО-ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ ПРОЦЕСС

3.1. МОДЕЛИРОВАНИЕ КОРРЕКЦИОННО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ОБРАЗОВАТЕЛЬНОМ УЧРЕЖДЕНИИ

3.2. РАННЯЯ ПОДДЕРЖКА РЕБЕНКА

3.3. ПРОБЛЕМЫ РАННЕГО ОБУЧЕНИЯ ЧТЕНИЮ

3.4. ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ КОРРЕКЦИИ РЕЧИ

3.4.1. Основные направления комплексного медицинского воздействия при спастической форме дизартрии

3.4.2. Коррекционная логопедическая работа при спастической дизартрии

3.4.3. Гиперкинетическая форма дизартрии

3.4.4. Специфика комплексного коррекционного воздействия при гиперкинетической форме дизартрии

3.4.5. Логопедическая работа с детьми, страдающими дизартриями, имеющими различные формы звукового расстройства речи

3.5. ОСОБЕННОСТИ КОРРЕКЦИИ ФОНЕТИЧЕСКОЙ СТОРОНЫ РЕЧИ С УЧЕТОМ КОМПЕНСАТОРНЫХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ РЕБЕНКА

3.6. КОРРЕКЦИЯ ЗВУКОПРОИЗНОШЕНИЯ ПРИ РИНОЛАЛИИ

3.6.1. Артикуляционная гимнастика

3.6.2. Массаж

3.7. ПРОФИЛАКТИКА АКУСТИЧЕСКИХ ДИСГРАФИЙ. ДЕФЕКТ СМЯГЧЕНИЯ

3.7.1. Нарушения звукопроизношения

3.8. ПРОФИЛАКТИКА АКУСТИЧЕСКИХ ДИСГРАФИЙ. ДЕФЕКТ ОГЛУШЕНИЯ

Материал для развития фонематического слуха и произносительных дифференцировок

3.9. ТОЧЕЧНЫЙ МАССАЖ В КОРРЕКЦИОННОЙ И ЛЕЧЕБНОЙ ПЕДАГОГИКЕ

3.9.1. Точечный массаж при дизартрии

3.9.2. Массаж при писчем спазме

3.9.3. Точечный массаж при заикании

3.9.4. Точки массажа при забывчивости, рассеянности, невозможности сосредоточиться

3.9.5. Массаж при робости, боязливости, застенчивости

3.9.6. Точечный массаж при немотивированном упрямстве, непослушании детей.

Раздел 4. НЕТРАДИЦИОННЫЕ МЕТОДЫ В КОРРЕКЦИОННОЙ И ЛЕЧЕБНОЙ ПЕДАГОГИКЕ

4.1. ФИТОТЕРАПИЯ В КОРРЕКЦИОННОЙ И ЛЕЧЕБНОЙ ПЕДАГОГИКЕ

4.2. АРОМАТЕРАПИЯ В КОРРЕКЦИОННОЙ И ЛЕЧЕБНОЙ ПЕДАГОГИКЕ

4.3. МУЗЫКОТЕРАПИЯ В КОРРЕКЦИОННОЙ И ЛЕЧЕБНОЙ ПЕДАГОГИКЕ

4.4. ХРОМОТЕРАПИЯ В КОРРЕКЦИОННОЙ И ЛЕЧЕБНОЙ ПЕДАГОГИКЕ

4.5. ЛИТОТЕРАПИЯ В КОРРЕКЦИОННОЙ И ЛЕЧЕБНОЙ ПЕДАГОГИКЕ

Раздел 5. ЛОГОПЕДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА В ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ

5.1. ОБЩИЕ ЗАДАЧИ ЛОГОПЕДИЧЕСКОЙ ПРАКТИКИ

5.1.1. Что дает логопедическая практика в профессиональном становлении будущего логопеда?

5.1.2. Как организуется непрерывная практика?

5.1.3. В какой период лучше пройти практику?

5.2. СОДЕРЖАНИЕ ПРАКТИКИ

5.2.1. Задачи первого периода

5.2.2. Задачи второго периода

Раздел 6. СПЕЦИФИКА РАБОТЫ ЛОГОПЕДА ДЕТСКИХ ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ УЧРЕЖДЕНИЙ

6.1. ПОЛОЖЕНИЕ О ЛОГОПЕДЕ

6.2. ПОЛОЖЕНИЕ ОБ ОРГАНИЗАЦИИ РАБОТЫ ЛОГОПЕДИЧЕСКОГО КАБИНЕТА

6.3. ПРИМЕРНЫЙ ПЕРЕЧЕНЬ ОБОРУДОВАНИЯ ЛОГОПЕДИЧЕСКОГО КАБИНЕТА

6.4. ПОЛОЖЕНИЕ ОБ ОРГАНИЗАЦИИ РАБОТЫ ДНЕВНОГО СТАЦИОНАРА ДЛЯ БОЛЬНЫХ С АФАЗИЯМИ, ДИЗАРТРИЯМИ И ЛОГОНЕВРОЗАМИ

6.5. СПЕЦИФИКА РАБОТЫ ЛОГОПЕДА В ДЕТСКОЙ ПОЛИКЛИНИКЕ

6.5.1. Первичный прием логопедом

6.5.2. Комплектование групп и длительность занятий

6.5.3. Связь с родителями и педагогическим персоналом

6.5.4. Профилактическая работа

6.5.5. Санитарно-просветительная работа

6.5.6. Диспансеризация

6.5.7. Документация

6.5.8. Отчетность

6.6. ДЕТСКИЙ ПСИХОНЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ДИСПАНСЕР

6.7. РАБОТА ЛОГОПЕДА В ДОМЕ РЕБЕНКА

6.8. ОРГАНИЗАЦИЯ РАБОТЫ ЛОГОПЕДА В СТАЦИОНАРНОМ ОТДЕЛЕНИИ

6.9. РЕКОМЕНДАЦИИ К ПОСТРОЕНИЮ ИНДИВИДУАЛЬНОЙ КОРРЕКЦИОННОЙ ПРОГРАММЫ

6.10. МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЪЕДИНЕНИЕ ЛОГОПЕДОВ

Раздел 7. ОРГАНИЗАЦИЯ ЛОГОПЕДИЧЕСКОЙ РАБОТЫ В ДОШКОЛЬНО-ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ

7.1. ПРИНЦИПЫ ОТБОРА ДЕТЕЙ И КОМПЛЕКТОВАНИЯ ГРУПП

7.2. ОРГАНИЗАЦИЯ РАБОТЫ МЕДИКО-ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ КОМИССИИ

7.2.1. Документация медико-психолого-педагогической комиссии

7.2.2. Требования к оборудованию кабинета

7.3. РЕКОМЕНДАЦИИ К ЗАЧИСЛЕНИЮ ДОШКОЛЬНИКОВ В СПЕЦИАЛЬНЫЕ ГРУППЫ ДЛЯ ДЕТЕЙ С НАРУШЕНИЯМИ РЕЧИ

7.3.1. Документы, представляемые на медико-психолого-педагогическую комиссию

7.3.2. Документация медико-психолого-педагогической комиссии

7.4. ЛОГОПЕДИЧЕСКАЯ ДОКУМЕНТАЦИЯ ДЕТСКОГО САДА ДЛЯ ДЕТЕЙ С НАРУШЕНИЯМИ РЕЧИ

7.4.1. Виды планов

7.4.2. Индивидуальные тетради детей

7.4.3. Тетрадь взаимосвязи логопеда и воспитателя

7.4.4. Работа с родителями

7.4.5. Отчет логопеда

7.6. ПРИМЕРНОЕ ПЛАНИРОВАНИЕ ЗАНЯТИЙ С ДЕТЬМИ, СТРАДАЮЩИМИ НЕДОРАЗВИТИЕМ РЕЧИ

7.6.1. Примерный план занятия с детьми 4 лет с общим недоразвитием речи

7.6.2. Примерный план работы на неделю с детьми 5 лет с общим недоразвитием речи

Раздел 8. ОРГАНИЗАЦИЯ ЛОГОПЕДИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА В ШКОЛЕ

8.1. ОРГАНИЗАЦИЯ РАБОТЫ УЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА НА ЛОГОПУНКТЕ В МАССОВОЙ ШКОЛЕ

8.1.1. Распределение времени, отведенного для обследования устной и письменной речи учащихся

8.1.2. Распределение времени, отведенного на коррекционно-образовательную работу

8.1.3. Распределение рабочего времени учителя-логопеда в период школьных каникул

8.1.4. Работа учителя-логопеда в июне

8.1.5. Оборудование логопедического кабинета

8.1.6. Документация и ее ведение

8.1.7. Сроки хранения документации

8.2. РАБОТА ЛОГОПЕДА В ШКОЛЕ ДЛЯ ДЕТЕЙ С ТЯЖЕЛЫМИ НАРУШЕНИЯМИ РЕЧИ

8.3. РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ОРГАНИЗАЦИИ ИНДИВИДУАЛЬНЫХ ЗАНЯТИЙ ПО ОБУЧЕНИЮ ПРОИЗНОШЕНИЮ И ИХ АНАЛИЗУ

8.3.1. Требования к содержанию плана

8.3.2. Требования к индивидуальным занятиям

8.3.3. Соблюдение метода обучения произношению

8.3.4. Требования к подбору речевого материала

8.3.5. Соотношение видов речевой деятельности и видов работы

8.3.6. Организация работы

8.3.7. Оборудование

8.3.8. Фонетический режим

8.3.9. Исправление ошибок

8.3.10. Фиксация результатов

Раздел 9. НОРМАТИВНЫЕ ДОКУМЕНТЫ И ИНФОРМАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ ПИСЬМА

9.1. ТИПОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ О РЕСПУБЛИКАНСКОЙ МЕДИКО-ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ КОМИССИИ

9.2. ПОЛОЖЕНИЕ ОБ ОБЛАСТНОЙ МППК

9.2.1. Состав и организация работы областной МППК

9.2.2. Перечень документов, представляемых на МППК

9.3. ИНСТРУКЦИЯ ПО ПРИЕМУ ДЕТЕЙ ВО ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ ШКОЛЫ И ШКОЛЫ-ИНТЕРНАТЫ

9.4. ИНСТРУКЦИЯ ПО ПРИЕМУ В ШКОЛЫ ДЛЯ ДЕТЕЙ С ТЯЖЕЛЫМИ НАРУШЕНИЯМИ РЕЧИ

9.5. ИНФОРМАЦИОННОЕ ПИСЬМО ПО ОБУЧЕНИЮ ПИСЬМУ ЛЕВОРУКИХ ДЕТЕЙ

9.6. РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ОТБОРУ ДЕТЕЙ В КЛАССЫ КОМПЕНСИРУЮЩЕГО ОБУЧЕНИЯ

9.7. РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ПРИЕМУ ДЕТЕЙ С ЗАДЕРЖКОЙ ПСИХИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ В ДОШКОЛЬНЫЕ УЧРЕЖДЕНИЯ И ГРУППЫ СПЕЦИАЛЬНОГО НАЗНАЧЕНИЯ

9.8. ПОЛОЖЕНИЕ О ВРЕМЕННОЙ ГРУППЕ ДЛЯ ДЕТЕЙ С НАРУШЕНИЕМ РЕЧИ В ДОШКОЛЬНОМ УЧРЕЖДЕНИИ ОБЩЕГО ТИПА

9.9. ПРИМЕРНЫЙ ПЕРЕЧЕНЬ МАТЕРИАЛОВ ДЛЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБСЛЕДОВАНИЯ ДЕТЕЙ ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА В МЕДИКО-ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИХ КОМИССИЯХ

9.10. ДОЛЖНОСТНЫЕ ОБЯЗАННОСТИ УЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА

9.11. ОБ УТВЕРЖДЕНИИ РЕКОМЕНДАЦИЙ ПО ОПРЕДЕЛЕНИЮ УРОВНЯ КВАЛИФИКАЦИИ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ РАБОТНИКОВ

9.12. РЕКОМЕНДАЦИИ ДЛЯ УСТАНОВЛЕНИЯ РАЗРЯДОВ ОПЛАТЫ ТРУДА ПО ETC

9.13. ТРЕБОВАНИЯ К КВАЛИФИКАЦИИ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ РАБОТНИКОВ УЧРЕЖДЕНИЙ ОБРАЗОВАНИЯ ПРИ ПРИСВОЕНИИ ИМ КВАЛИФИКАЦИОННЫХ КАТЕГОРИЙ

9.14. НОРМАТИВЫ ЧИСЛА МЕСТ В ДОШКОЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ

9.15. НОРМАТИВ ПРЕДЕЛЬНОЙ НАПОЛНЯЕМОСТИ ГРУПП (КЛАССОВ) В ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ

9.16. ПОЛОЖЕНИЕ О НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКОМ СОВЕТЕ ПО КОРРЕКЦИОННО-ПЕДАГОГИЧЕСКИМ ПРОБЛЕМАМ ДОШКОЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ

Раздел 10. ВОПРОСЫ И ОТВЕТЫ

ПРИЛОЖЕНИЯ

СКАЗКА О ВЕСЕЛОМ ЯЗЫЧКЕ

ЧИСТОГОВОРКИ

ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

ЛИТЕРАТУРА

В МИРЕ МУДРЫХ МЫСЛЕЙ

Дитятко — что тесто: как замесил, так и выросло.

Пороки ребенка не рождаются, а воспитываются.

Самое лучшее наследство — воспитанность.

Учение в детстве так же прочно, как гравировка на камне.

Учение без умения не польза, а беда.

Без старания нет и знания.

Капризен в детстве, уродлив в старости.

Верная указка не кулак, а ласка.

Понукание — не воспитание.

Образование не дает ростков в душе, если оно не проникает до значительной глубины. Протагор

Что значит я что могут дать (эти) несколько часов правильной речи среди целых суток неправильного разговора!

Буду все время постоянно следить за собой.- Превращу жизнь в сплошной урок! Таким путем я разучусь говорить неправильно. К. Станиславский

Усваивая родной язык, ребенок усваивает не одни только слова... но бесконечное множество понятий, воззрений на предметы, множество мыслей, чувств, художественных образов, логику и философию языка — и усваивает легко и скоро, в два-три года столько, что и половины того не может усвоить в 20 лет прилежного и методического учения. Таков этот великий народный педагог — родное слово. К. Д. Ушинский

Дивишься драгоценности нашего языка: что ни звук, то и подарок; все зернисто, крупно, как сам жемчуг, и, право, иное названье еще драгоценней самой вещи. Н. В. Гоголь

Раздел 1. МОЗГ И РЕЧЬ. НОРМА И ПАТОЛОГИЯ

Если педагогика хочет воспитывать человека во всех отношениях, она также должна изучать его во всех отношениях. К.Д.Ушинский

Изучение неврологических основ логопедии имеет большое общеобразовательное значение в деле подготовки педагогов-логопедов и других дефектологов. Ознакомление начинающего педагога со строением и функцией мозга вводит его в область научного естествознания. Предлагаемый раздел может быть интересен и полезен практикам: педагогам, медикам. Он поможет лучше понять структуру речевых нарушений, их этиологию, механизмы, патогенез.

Использование педагогами специальной медицинской литературы часто бывает малоэффективным из-за сложности для восприятия, ведь она рассчитана на медиков. Медики, со своей стороны, хорошо ориентируясь в неврологической симптоматике, недостаточно уверены, когда им приходится сталкиваться с речевой патологией, обусловленной поражениями как центральной, так и периферической нервной системы. Особую трудность вызывают легкие, «стертые» формы дизартрии — одного из наиболее распространенных в последнее десятилетие речевых нарушений.

Работая непосредственно над изучением центральной нервной системы, логопеды-студенты смогут наглядно воспринимать всю сложность строения мозга, этой высокодифференцированной материи. Наглядность поможет лучше осмыслить механизм речи в норме и» патологии, ведь большинство речевых аномалий вызвано результатами различных поражений нервной системы.

Однако вопрос о месте естественнонаучных дисциплин в деле подготовки специалистов, к сожалению, еще дискутируется. В настоящее время немало «схоластов от педагогики», которые пытаются строить воспитание и обучение ребенка, имеющего речевые нарушения, игнорируя его природу, резервные, компенсаторные возможности, психические и соматические особенности.

Развитие педагогической науки в историческом аспекте всегда происходило в острой борьбе. Однако прогрессивные педагоги как в России, так и за рубежом всегда осуждали такое направление. Так, еще в средние века великий славянский педагог Ян Амос Коменский в своем труде «Великая дидактика» резко осуждал подобные схоластические взгляды, мешающие воспитанию ребенка.

Он подчеркивал, что педагоги нередко оказываются хуже ремесленников, ибо ремесленник, приступая к выделке той или иной вещи, всегда подробно знакомится с качеством того материала, из которого он собирается сделать продукцию. Педагог же зачастую, начиная воспитательно-образовательный процесс, даже не интересуется психическими, физиологическими, речевыми возможностями ребенка, что наносит непоправимый вред всей воспитательной системе.

Помочь раскрыть природу ребенка, правильно квалифицировать имеющийся дефект, понять его структуру, этиологию, механизм, патогенез помогут тесная связь со смежными науками и интегративные связи. Речевые нарушения, обусловленные поражением нервной системы, трудны в коррекции и требуют только совместных усилий и педагогов, и медиков. В отдельности они бессильны. Медицина не способна вылечить эти дефекты, а обычные методы по воспитанию речи безрезультатны. Вот здесь на помощь и приходит педагог-логопед, владеющий целым арсеналом специальных методов и приемов, использование которых базируется на знании неврологических основ речи и учении о компенсаторных возможностях ребенка.

Сущность компенсации заключается в том, что при комплексном подходе к коррекционной работе нервная система детей приобретает ряд свойств, которые в той или иной мере восполняют ослабленные, нарушенные или утраченные функции.

Важно помнить, что педагогическому воздействию должен предшествовать комплекс медицинских методик: медикаментозный фон (фармакотерапия); кинезотерапия, включающая массаж, ЛФК, артикуляционную и дыхательную гимнастики, физио-, фитотерапию.

Автор отдает себе отчет в том, что затронутые проблемы лишь обозначены. Их разрешение — дело дальнейшей напряженной работы.