Оскільки соціально-педагогічна діяльність тісно взаємопов’язана з різними соціальними інститутами виховання та сферами суспільного життя, вона функціонує як розгалужена сукупність зв’язків та відносин у соціальній сфері. Тому її принципи представляють собою певну систему.
| Групи принципів
| Назви принципів
| Зміст принципів
|
| Соціально-політичні – містять основні вимоги, що обумовлюють залежність змісту соціально-педагогічної діяльності від соціальної політики держави стосовно дітей та молоді.
| Принцип законності та прав людини
| Полягає в забезпеченні державою та відповідними соціальними інститутами реалізацію ратифікованих нею положень документів стосовно прав людини.
|
|
| Принцип державного підходу до завдань, що реалізуються в соціально-педагогічній діяльності
| Підкреслює активну роль держави в постановці пріоритетних завдань та організації соціального виховання.
|
|
| Принцип зв’язку змісту і форм соціально-педагогічної діяльності з конкретними умовами життєдіяльності особистості чи соціальної групи
| Має на меті адресну організацію допомоги та підтримки клієнтам, обумовлену соціально-економічними, соціально-політичними та соціально-культурними умовами макро та мікросередовища об’єкта соціально-педагогічної діяльності.
|
| Психолого– педагогічні принципи підкреслюють пріоритети
особистості в соціально-педагогічній діяльності.
| Принцип сприяння самореалізації дітей та молоді у всіх сферах їх життєдіяльністі
| Забезпечує здійснення соціального виховання як створення умов для саморозвитку особистості в трьох автономних і в той же час взаємопов’язаних сферах: освіті, організації соціального досвіду через участь особистості в діяльності позашкільних закладів, громадських організаціях, формальних та неформальних групах; індивідуальній допомозі.
|
|
| Принцип диференційованого та індивідуального підходу
| Полягає в тому, що життєві проблеми, потреби клієнта потрібно віддефіренціювати до певної групи подібних явищ, та базуючись на цьому обирати технології соціально-педагогічної роботи з урахуванням індивідуальних особливостей особистості.
|
|
| Принцип ціле-спрямованості
| Полягає в тому, що соціальний педагог повинен цілеспрямовано досягати професійної мети, впливаючи на свідомість, почуття, волю, вчинки людей. Не можна залишати вирішення проблеми на півдорозі, не довівши справу до кінця, оскільки в такому випадку мета соціальної роботи не може бути реалізована повністю.
|
|
| Принцип системності
| Вимагає єдності форм, засобів, прийомів вирішення різних професійних завдань. Ефективність цієї роботи забезпечується послідовністю та варіативністю технологій, які мають бути тісно пов’язані між собою. Цей принцип заперечує епізодичність, фраг-ментарність, хаотичність під час роботи щодо вирішення індивідуально-групових та суспільних проблем.
|
| Організаційні принципи
| Принцип компетентнос-ті кадрів
| Підкреслює обов’язковість професійної підготовки спеціалістів. Це забезпечується знанням психології, соціальної педагогіки, соціології, менеджменту та інших дисциплін, що виступають підгрунтям фахової обізнаності соціального педагога. Ці знання дозволяють правильно діяти в конкретній ситуації, обираючи відповідні оптимальні технології. На практиці цей принцип диктує систематичне навчання та перепідготовку кадрів у всіх ланках соціально-педагогічної діяльності.
|
|
| Принцип інтеграції
| Забезпечує координацію діяльності державних, громадських та інших організацій стосовно вирішення соціально-педагогічних проблем. Він спрямований на їх комплексне розв’язання, передбачаючи залучення ресурсів всіх перерахованих організацій на досягнення позитивних результатів.
|
|
| Принцип контролю та перевірки виконання
| Забезпечує реалізацію гарантованих державою заходів щодо соціального захисту різних груп населення. Реалізація цього принципу вимагає формування практичних рекомендацій по усуненню недоліків в соціальній роботі.
|
| Особливі принципи визначають основні вимоги щодо надання соціальних послуг різним об’єктам соціально-педагогічної діяльності.
| Принцип гуманізму
| Передбачає визнання людини найвищою цінністю. Він має на меті здійснення соціально-педагогічної діяльності на засадах альтруїзму, емпатії, людяності, прийняття особистості клієнта з усім його позитивом та негативом.
|
|
| Принцип незалежності
| Означає, що об’єктами соціально-педагогічної діяльності є всі, хто потребує допомоги та підтримки, виключаючи дискримінацію за їх ідеологічними, політичними, релі-гійними, національними, віковими особливостями.
|
|
| Принцип клієнтоцентризму
| Визнає пріоритет прав клієнта в усіх випадках, крім тих, в яких це суперечить правам та інтересам інших людей. В межах цього принципу слід розглядати суверенність та автономність клієнта таким чином, що він має право приймати чи не приймати допомогу соціального педагога, обирати певний вид допомоги чи один з варіантів плану вирішення проблеми, запропонованих йому спеціалістом.
|
|
| Принцип опори на потенційні можливості людини
| Підкреслює активну роль клієнта у вирішенні власних проблем. Очевидно, що в даному випадку мова йде про осіб, що є дієздатними з точки зору їх інтелектуальних, психічних та фізичних ресурсів. Головним завданням соціально-педагогічної діяльності якраз і є те, що необхідно навчити особистість самостійно знаходити вихід із складних життєвих ситуацій та приймати адекватне рішення.
|
|
| Принцип конфіденцій-ності
| Означає, що в процесі професійної діяльності соціальному педагогу стає відома різноманітна інформація, довірена йому клієнтом. Це можуть бути відомості про хворобу, негативні звички, психічний стан, сімейні проблеми, окремі прояви девіантної поведінки тощо. Її розголошення близьким, колегам, іншим особам можливе лише зі згоди останнього. Ця інформація може бути використана соціальним педагогом з професійною метою в інтересах клієнта. Проте в окремих випадках, коли в ній є повідомлення про загрозу життю та здоров’ю інших людей, особливо дітей, соціальний педагог може інформувати представників окремих державних органів.
|
|
| Принцип толерантності
| Полягає в тому, що соціальний педагог працює з різними групами клієнтів, в тому числі з особами, яким він з різних об’єктивних та суб’єктивних причин не симпатизує. Проте, йому необхідно бути коректним і терплячим по відношенню до їх поведінки, особливостей спілкування, ціннісних орієнтацій тощо.
|
|
| Принцип максимізації соціальних ресурсів
| Виходить з того, що кожна держава виділяє певну кількість коштів на реалізацію соціальної політики. Завдання соціальних інститутів та їх працівників полягає в тому, щоб оптимально використати ці ресурси на ефективне вирішення соціальних проблем. Поряд з цим необхідно докладати зусиль на залучення додаткових коштів від громадських, благодійних, виробничих організацій з метою вдосконалення та урізноманітнення різних видів соціального обслуговування дітей та молоді.
|
