| 9.1
| Енергія зв’язку ядра вимірюється роботою, яку необхідно виконати, щоб:
|
|
| a) розщепити ядро на його складові нуклони з наданням їм кінетичної енергії;
| b) усунути зовнішній електрон атома, який перебуває в основному енергетичному стані;
|
|
| c) утворити ядро з вільних протонів і нейтронів;
| d) розщепити ядро на його складові нуклони без надання їм кінетичної енергії;
|
|
| e) усунути зовнішній електрон атома, який перебуває у збудженому стані.
| |
| 9.2
| В ядрі зосереджена:
|
|
| a) практично вся маса атома і весь позитивний заряд;
| b) приблизно половина маси атома і весь позитивний заряд;
|
|
| c) весь негативний заряд атома і нехтовно мала маса порівняно з масою атома;
| d) приблизно половина маси атома і весь негативний заряд;
|
|
| e) серед відповідей правильної немає.
| |
| 9.3
| В основу систематизації хімічних елементів покладено:
|
|
| a) кількість протонів або заряд ядра;
| b) енергію зв’язку ядра;
|
|
| c) кількість нейтронів ядра;
| d) питому енергію зв’язку;
|
|
| e) кількість нуклонів ядра.
| |
| 9.4
| Як залежать ядерні сили від відстані?
|
|
| a)  ~  ;
| b) ~  ;
|
|
| c) ~  ;
| d) ~  ;
|
|
| e) ~  .
| |
| 9.5
| Ядерні сили:
|
|
| a) всередині ядра не залежать від відстані між нуклонами;
| b) порівняні за величиною з силами кулонівської взаємодії;
|
|
| c) такі, що протони відштовхуються один від одного;
| d) такі, що нейтрони відштовхуються один від одного;
|
|
| e) короткодіючі.?????
| |
| 9.6
|  -частинка – ядро гелію, яке містить:
|
|
| a) один протон і один нетрон;
| b) два протони;
|
|
| c) три протони і два нейтрони;
| d) один протон і два нейтрони;
|
|
| e) два протони і два нейтрони.
| |
| 9.7
| Нейтрон – стабільна частинка з масою:
|
|
| a)  і спіном  , з негативним електричним зарядом, який чисельно дорівнює заряду електрона;
| b) і спіном , електрично нейтральна;
|
|
| c)  і спіном , і позитивним електричним зарядом, який чисельно дорівнює заряду електрона;
| d)  і спіном , з позитивним електричним зарядом, який чисельно дорівнює заряду електрона;
|
|
| e) і спіном , електрично нейтральна.
| |
| 9.8
| Протон – стабільна частинка з масою:
|
|
| a) і спіном , і позитивним електричним зарядом, який чисельно дорівнює заряду електрона;
| b) і спіном , електрично нейтральна;
|
|
| c) і спіном , електрично нейтральна;
| d) і спіном , з позитивним електричним зарядом, який чисельно дорівнює заряду електрона;
|
|
| e) і спіном , з негативним електричним зарядом, який чисельно дорівнює заряду електрона.
| |
| 9.9
| В яких одиницях вимірюється стала радіоактивного розпаду?
|
|
| a) м-1;
| b) с;
|
|
| c) м;
| d) с-1;
|
|
| e)Дж.
| |
| 9.10
| Ізотопи – різновиди атомів хімічного елемента:
|
|
| a) електричний заряд яких однаковий, а маса різна;
| b) атомні ядра яких з однаковим числом нуклонів і різними числами протонів і нейтронів;
|
|
| c) ядра атомів яких складаються з однакових нуклонів, але перебувають у різних станах, мають різні види радіоактивності;
| d) які утворюються внаслідок втрати електронів;
|
|
| e) які утворюються внаслідок приєднання до них електронів.
| |
| 9.11
| Ізобари – атомні ядра:
|
|
| a) які утворюються внаслідок втрати електронів;
| b) які складаються з однакових нуклонів, але перебувають у різних станах, мають різні види радіоактивності;
|
|
| c) з однаковим числом нуклонів і різними числами протонів і нейтронів;
| d) електричний заряд яких однаковий, а маса різна;
|
|
| e) які утворюються внаслідок приєднання до них електронів.
| |
| 9.12
| Енергія зв’язку ядра  і дефект маси  дорівнюють:
|
|
| a)  ;  ;
| b)  ;  ;
|
|
| c)  ;  ;
| d)  ;  ;
|
|
| e)  ;  .
| |
| 9.13
| При -розпаді новоутворене ядро зміщується у Періодичній таблиці елементів:
|
|
| a) на чотири клітини до її початку;
| b) на дві клітини до її початку;
|
|
| c) на одну клітину вправо;
| d) на одну клітину до її початку;
|
|
| e) на дві клітини вправо.
| |
| 9.14
| При  -розпаді новоутворене ядро зміщується у Періодичній таблиці елементів:
|
|
| a) на одну клітину до її початку;
| b) на чотири клітини до її початку;
|
|
| c) на дві клітини до її початку;
| d) на одну клітину вправо;
|
|
| e) на дві клітини вправо.
| |
| 9.15
| Середній час життя атомів  і стала радіоактивного розпаду  пов’язані співвідношенням:
|
|
| a)  ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.16
| Основне рівняння радіоактивного розпаду:
|
|
| a)  ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.17
| Який вираз визначає число атомів, що розпалися за час  ?
|
|
| a) ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.18
| Зв’язок між періодом піврозпаду і сталою радіоактивного розпаду:
|
|
| a)  ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.19
| Позитрон – стабільна елементарна частинка з масою:
|
|
| a)  і спіном  , електрично нейтральна;
| b) і спіном , з позитивним електричним зарядом, який чисельно дорівнює заряду електрона;
|
|
| c)  і спіном , електрично нейтральна;
| d) і спіном , і позитивним електричним зарядом, який чисельно дорівнює заряду електрона;
|
|
| e)  і спіном  , з негативним електричним зарядом, який чисельно дорівнює заряду електрона.
| |
| 9.20
| Вкажіть, яке перетворення відбувається в ядрі при -розпаді?
|
|
| a)  ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.21
| Вкажіть, яке перетворення відбувається в ядрі при  -розпаді?
|
|
| a)  ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.22
| Вкажіть, яке перетворення відбувається в ядрі при  -розпаді?
|
|
| a) ;
| b) ;
|
|
| c) ;
| d) ;
|
|
| e) .
| |
| 9.23
| При яких радіоактивних перетвореннях виникає нейтрино?
|
|
| a) при викиді протона;
| b) при  розпаді;
|
|
| c) при  розпаді;
| d) при викиді нейтрона;
|
|
| e) разом з  випромінюванням.
| |
| 9.24
| Активність радіоактивної речовини виражається формулою:
|
|
| a)  ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.25
| Питомою масовою активністю  радіоактивного джерела називається відношення активності  радіонукліда в джерелі до:
|
|
| a) часу випромінювання;
| b) площі  його поверхні ( );
|
|
| c) його об’єму ( );
| d) числа молів  речовини, яка містить даний нуклід ( );
|
|
| e) маси  цього джерела ( ).
| |
| 9.26
| Поверхневою активністю  радіоактивного джерела називається відношення активності радіонукліда в джерелі:
|
|
| a) до часу випромінювання;
| b) до маси цього джерела ( );
|
|
| c) до його об’єму ( );
| d) до числа молів речовини, яка містить даний нуклід ( );
|
|
| e) розподіленого на його поверхні джерела, до площі цієї поверхні ( ).
| |
| 9.27
| Об’ємною активністю  радіоактивного джерела називається відношення активності радіонукліда в джерелі до:
|
|
| a) часу випромінювання;
| b) маси цього джерела ( );
|
|
| c) площі його поверхні ( );
| d) числа молів речовини, яка містить даний нуклід ( );
|
|
| e) його об’єму ( ).
| |
| 9.28
| Молярною активністю  радіоактивного джерела називається відношення активності радіонукліда в джерелі до:
|
|
| a) часу випромінювання;
| b) маси цього джерела ( );
|
|
| c) площі його поверхні ( );
| d) його об’єму ( );
|
|
| e) числа молів речовини, яка містить даний нуклід ( ).
| |
| 9.29
| Вкажіть одиниці активності в СІ (поверхневої, масової):
|
|
| a) 1 Бк/см2, 1 Бк/см2;
| b) 1 Кі/м2, 1 Кі/м2;
|
|
| c) 1 Бк/м2, 1 Бк/кг;
| d) 1 Кі/см2, 1 Кі/см2;
|
|
| e) 1 Кі/л, 1 Кі/л.
| |
| 9.30
| В яких одиницях вимірюється об’ємна активність препарату і молярна активність?
|
|
| a) 1 Бк/см3, 1 Бк/м3;
| b) 1 Кі/л, 1 Кі/л;
|
|
| c) 1 Бк/м3, 1 Бк/моль;
| d) 1 Бк/л, 1 Бк/л;
|
|
| e) 1 Кі/м2, 1 Кі/м2.
| |
| 9.31
| Вкажіть на правильне співвідношення між позасистемною одиницею активності препарату і одиницею СІ активності препарату:
|
|
| a) 1 Кі=9,1.109 Бк;
| b) 1 Кі=106 Бк;
|
|
| c) 1 Кі=3,7.1010 Бк;
| d) 1 Кі=2,5.103 Бк;
|
|
| e) 1 Кі=102 Бк.
| |
| 9.32
| Рентгенівське випромінювання – це:
|
|
| a) електромагнітні промені з довжиною хвилі від 10-2 до 10 мкм;
| b) потік високоенергетичних протонів;
|
|
| c) потік високоенергетичних нейтронів;
| d) електромагнітні промені з довжиною хвилі від 10-3 до 102 нм;
|
|
| e) електромагнітні промені з довжиною хвилі від 10-3 до 102 мм.
| |
| 9.33
| В рентгенодіагностиці застосовують рентгенівське випромінювання енергією:
|
|
| a)  60-120 кеВ;
| b) 10-100 еВ;
|
|
| c) 150-200 кеВ;
| d) 10-100 МеВ;
|
|
| e) 1-10 ГеВ.
| |
| 9.34
| В рентгенотерапії застосовують рентгенівське випромінювання енергією:
|
|
| a) 60-120 кеВ;
| b) 10-100 еВ;
|
|
| c) 150-200 кеВ;
| d) 10-100 МеВ;
|
|
| e) 1-10 ГеВ.
| |
| 9.35
| Катод рентгенівської трубки призначений для:
|
|
| a) випускання позитронів;
| b) випускання нейтронів;
|
|
| c) випускання протонів;
| d) спрямування руху електронів;
|
|
| e) створення термоелектронної емісії.
| |
| 9.36
| Анод рентгенівської трубки призначений для:
|
|
| a) спрямування руху електронів;
| b) випускання позитронів;
|
|
| c) створення термоелектронної емісії;
| d) для спрямування руху електронів від катода; для їх гальмування і наступного утворення рентгенівського випромінювання;
|
|
| e) випускання електронів.
| |
| 9.37
| Вольфрамова пластинка, припаяна до кінця анода, призначена для:
|
|
| a) зміни напряму руху протонів;
| b) різкого гальмування позитронів;
|
|
| c) різкого гальмування протонів;
| d) зміни напряму руху електронів;
|
|
| e) різкого гальмування електронів.
| |
| 9.38
| Для розжарювання спіралі й утворення вільних електронів на катод рентгенівської трубки подають напругу змінного струму:
|
|
| a)  5-50 кВ;
| b) 6-12 В;
|
|
| c) 220 В;
| d) 1-10 МВ;
|
|
| e) 100-200 кВ.
| |
| 9.39
| Яку напругу подають на анод рентгенівської трубки під час її нормальної роботи?
|
|
| a) 40-100 кВ;
| b) 12 В;
|
|
| c) 110-220 В;
| d) 50-60 МВ;
|
|
| e) 110 В.
| |
| 9.40
| Яка частина енергії потоку електронів перетворюється в енергію рентгенівських променів?
|
|
| a) 1%;
| b) 95%;
|
|
| c) 5%;
| d) 15%;
|
|
| e) 60%.
| |
| 9.41
| Що таке гальмівне рентгенівське випромінювання?
|
|
| a) корпускулярне випромінювання, спричинене потоком протонів;
| b) електромагнітне випромінювання, викликане квантовими переходами на внутрішні глибоко залеглі електронні оболонки атомів;
|
|
| c) поширення пружних деформацій у рідинах і твердих тілах;
| d) електромагнітне випромінювання, що виникає внаслідок гальмування заряджених частинок в електричному або магнітному полях;
|
|
| e) корпускулярне випромінювання, спричинене потоком нейтронів.
| |
| 9.42
| Гранична найкоротша довжина хвилі  спектра гальмівного випромінювання і напруга  між анодом і катодом рентгенівської трубки пов’язані співвідношенням:
|
|
| a)  ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.43
| Що таке характеристичне рентгенівське випромінювання?
|
|
| a) електромагнітне випромінювання, що виникає внаслідок гальмування заряджених частинок в електричному або магнітному полях;
| b) електромагнітне випромінювання, викликане квантовими переходами на внутрішні глибоко залеглі електронні оболонки атомів;
|
|
| c) поширення пружних деформацій у рідинах і твердих тілах;
| d) корпускулярне випромінювання, спричинене потоком протонів;
|
|
| e) корпускулярне випромінювання, спричинене потоком нейтронів.
| |
| 9.44
| Закон Мозлі в загальному випадку має вигляд:
|
|
| a)  ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.45
| Залежність інтенсивності рентгенівського випромінювання в речовині від товщини шару  , густини  і масового коефіцієнта поглинання  виражається формулою:
|
|
| a)  ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.46
| Для фотонів з енергією порядку 60 – 120 кеВ масовий коефіцієнт вбирання  , довжина хвилі  , порядковий номер елемента  пов’язані між собою співвідношенням:
|
|
| a)  ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.47
| Лінійний  і масовий коефіцієнти поглинання рентгенівського випромінювання пов’язані співвідношенням:
|
|
| a)  ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.48
| Втрата енергії кванта рентгенівського випромінювання при проходженні крізь речовину відбувається в основному внаслідок таких видів взаємодії:
|
|
| a) фотоефекту і люмінесценції;
| b) фотоефекту і розсіювання;
|
|
| c) заломлення і повного відбивання;
| d) розсіювання і дифракції;
|
|
| e) інтерференції і дифракції.
| |
| 9.49
| Рентгенівське випромінювання проникає в речовину тим глибше, чим:
|
|
| a) менша енергія кванта;
| b) більша довжина хвилі;
|
|
| c) більша енергія кванта;
| d) більший атомний номер речовини;
|
|
| e) менша частота випромінювання.
| |
| 9.50
| Вкажіть одиниці вимірювання коефіцієнтів поглинання рентгенівського випромінювання (лінійного і масового):
|
|
| a) м-2; м/кг3;
| b) м-1; м2/кг;????
|
|
| c) м2/с; безрозмірна;
| d) с-1; кг/м3;
|
|
| e) м; величина безрозмірна.
| |
| 9.51
| Які тканини людського організму найсильніше поглинають рентгенівське випромінювання?
|
|
| a) хрящові;
| b)м’язові;
|
|
| c) жирові;
| d) кісткові;
|
|
| e) повітря в легенях.
| |
| 9.52
| Рентгеноспектральний аналіз – метод дослідження:
|
|
| a) реєстрації рухів органу за його рентгенографією;
| b)кристалічної речовини за допомогою рентгенівського випромінювання;
|
|
| c) що ґрунтується на просвічуванні контрольованих виробів рентгенівським промінням;
| d) речовини чи організму за допомогою рентгенівського випромінювання;
|
|
| e) хімічного складу зразків за їх рентгенівськими спектрами.
| |
| 9.53
| Якісний рентгеноспектральний аналіз виконують за:
|
|
| a) флуоресцентним випромінюванням зразків;
| b)інтенсивністю спектральних ліній характеристичного спектра випромінювання даного зразка;
|
|
| c) спектральним розміщенням ліній характеристичного спектра випромінювання даного зразка;
| d) допомогою електронного зонда в мікроаналізаторі;
|
|
| e) ступенем поляризації.
| |
| 9.54
| Рентгеноструктурний аналіз – метод дослідження …
|
|
| a) хімічного складу зразків за їх рентгенівськими спектрами;
| b) атомної будови речовини за розподілом у просторі та інтенсивністю розсіяного на досліджуваному об’єкті рентгенівського випромінювання;
|
|
| c) що ґрунтуються на поляризації жорсткого рентгенівського випромінювання;
| d) за допомогою електронного зонда в мікроаналізаторі;
|
|
| e) що ґрунтуються на реєстрації рухів органа за його рентгенограмами.
| |
| 9.55
| Кількісний рентгеноспектральний аналіз виконують за:
|
|
| a) флуоресцентним випромінюванням зразків;
| b) ступенем поляризації;
|
|
| c) спектральним розміщенням ліній характеристичного спектра випромінювання даного зразка;
| d) інтенсивністю спектральних ліній характеристичного спектра випромінювання даного зразка;
|
|
| e) допомогою електронного зонда в мікроаналізаторі.
| |
| 9.56
| Рентгенографія – це метод рентгенологічного дослідження, при якому за допомогою рентгенівського випромінювання:
|
|
| a) просвічують контрольовані вироби;
| b) аналізують хімічний склад зразків за їх рентгенівськими спектрами;
|
|
| c) вивчають зміну періодів гратки за допомогою оптичних лінз, виникнення дифузійних максимумів;
| d) на чутливому до цього випромінювання матеріалі отримують фіксоване зображення досліджуваного об’єкта;
|
|
| e) реєструють рухи органів за їх рентгенограмами.
| |
| 9.57
| Рентгенівська томографія – метод пошарового дослідження структури неоднорідних об’єктів у рентгенівському випромінюванні, який грунтується на:
|
|
| a) повному внутрішньому відбиванні рентгенівського випромінювання від кристалу;
| b) дифракції рентгенівського випромінювання на кристалічній гратці;
|
|
| c) залежності лінійного коефіцієнта поглинання у рентгенівському діапазоні від довжини хвилі;
| d) залежності лінійного коефіцієнта поглинання у рентгенівському діапазоні від складу і щільності речовини;
|
|
| e) поляризації жорсткого рентгенівського випромінювання.
| |
| 9.58
| Лінійна гальмівна здатність речовини – це:
|
|
| a)  – добуток середнього лінійного пробігу  зарядженої іонізуючої частинки в даній речовині на густину цієї речовини;
| b)  – відношення числа  іонів одного знаку, утворених зарядженою іонізуючою частинкою на елементарному шляху  у речовині, до довжини цього шляху;
|
|
| c)  – відношення лінійної гальмівної здатності речовини  до густини речовини  ;
| d)  величина, яка характеризує глибину проникання зарядженої частинки в речовину;
|
|
| e)  – відношення енергії  іонізуючої частинки при проходженні елементарного шляху у речовині, до довжини цього шляху.
| |
| 9.59
| Масова гальмівна здатність речовини – це:
|
|
| a) – добуток середнього лінійного пробігу зарядженої іонізуючої частинки в даній речовині на густину цієї речовини;
| b) – відношення числа іонів одного знаку, утворених зарядженою іонізуючою частинкою на елементарному шляху у речовині, до довжини цього шляху;
|
|
| c) – відношення енергії іонізуючої частинки при проходженні елементарного шляху у речовині, до довжини цього шляху;
| d) величина, яка характеризує глибину проникання зарядженої частинки в речовину;
|
|
| e) – відношення лінійної гальмівної здатності речовини до густини речовини .
| |
| 9.60
| Середній лінійний пробіг частинки – це:
|
|
| a) величина, яка характеризує глибину проникання зарядженої частинки в речовину;
| b) товщина шару, який зменшує потік випромінювання вдвічі;
|
|
| c) – відношення числа іонів одного знаку, утворених зарядженою іонізуючою частинкою на елементарному шляху у речовині, до довжини цього шляху;
| d) – відношення енергії іонізуючої частинки при проходженні елементарного шляху у речовині, до довжини цього шляху;
|
|
| e) – відношення лінійної гальмівної здатності речовини до густини речовини .
| |
| 9.61
| Лінійна густина іонізації – це:
|
|
| a) – відношення числа іонів одного знаку, утворених зарядженою іонізуючою частинкою на елементарному шляху у речовині, до довжини цього шляху;
| b) – відношення енергії іонізуючої частинки при проходженні елементарного шляху у речовині, до довжини цього шляху;
|
|
| c) – відношення лінійної гальмівної здатності речовини до густини речовини ;
| d) величина, яка характеризує глибину проникання зарядженої частинки в речовину;
|
|
| e) – добуток середнього лінійного пробігу зарядженої іонізуючої частинки в даній речовині на густину цієї речовини.
| |
| 9.62
| Керма К – це:
|
|
| a) відношення суми початкових кінетичних енергій всіх заряджених іонізуючих частинок, які утворилися під дією посереднього (вторинного) іонізуючого випромінювання в елементарному об’ємі речовини, до маси речовини в цьому об’ємі;
| b) енергія, яку передає іонізована частинка речовині в заданому околі її траєкторії на одиницю довжини її треку;
|
|
| c) відношення середньої енергії , переданої іонізуючим випромінюванням речовині в елементарному об’ємі, до маси  речовини в цьому об’ємі;
| d) відношення сумарного заряду  всіх іонів одного знаку, утворених у повітрі, до маси повітря в зазначеному об’ємі;
|
|
| e) визначається добутком поглинутих доз окремих видів випромінювання.
| |
| 9.63
| Назвіть в СІ розмірність одиниці керми і потужності керми:
|
|
| a) 1 рад; 1 Зв/с;
| b) 1 Дж/кг; 1 Р;
|
|
| c) 1 Вт; 1 Кл/кг;
| d) 1 Гр; 1 Гр/с;
|
|
| e) 1 Кі; 1 А/кг.
| |
| 9.64
| Лінійне передавання енергії (ЛПЕ) – це:
|
|
| a) визначається добутком поглинутих доз окремих видів випромінювання;
| b) відношення суми початкових кінетичних енергій всіх заряджених іонізуючих частинок, які утворилися під дією посереднього (вторинного) іонізуючого випромінювання в елементарному об’ємі речовини, до маси речовини в цьому об’ємі;
|
|
| c) відношення середньої енергії , переданої іонізуючим випромінюванням речовині в елементарному об’ємі, до маси речовини в цьому об’ємі;
| d) відношення сумарного заряду всіх іонів одного знаку, утворених у повітрі, до маси повітря в зазначеному об’ємі;
|
|
| e) енергія, яку передає іонізована частинка речовині в заданому околі її траєкторії на одиницю довжини її треку.
| |
| 9.65
| Радіометрія – це:
|
|
| a) метод дослідження структури різноманітних об’єктів;
| b) один із видів взаємоперетворення елементарних частинок при їх взаємодії з відповідними їм античастинками;
|
|
| c) хімічний розклад речовини, який відбувається під дією іонізуючих випромінювань;
| d) сукупність методів вимірювання активності радіоактивних речовин;
|
|
| e) сукупність методів вимірювання гальмівної здатності речовин.
| |
| 9.66
| Поглинутою дозою іонізуючого випромінювання називається:
|
|
| a) відношення середньої енергії , переданої іонізуючим випромінюванням речовині в елементарному об’ємі, до маси речовини в цьому об’ємі;
| b) енергія, яку передає іонізована частинка речовині в заданому околі її траєкторії на одиницю довжини її треку;
|
|
| c) відношення суми початкових кінетичних енергій всіх заряджених іонізуючих частинок, які утворилися під дією посереднього (вторинного) іонізуючого випромінювання в елементарному об’ємі речовини, до маси речовини в цьому об’ємі;
| d) відношення суми початкових кінетичних енергій всіх заряджених іонізуючих частинок, які утворилися під дією посереднього (вторинного) іонізуючого випромінювання в елементарному об’ємі речовини, до маси речовини в цьому об’ємі;
|
|
| e) добуток поглинутих доз окремих видів випромінювань і відповідних їм коефіцієнтів зважування  на тип випромінювання.
| |
| 9.67
| Назвіть одиниці вимірювання в СІ поглинутої дози і потужності поглинутої дози:
|
|
| a) 1 Дж/кг; 1 Р;
| b) 1 Гр; 1 Гр/с;
|
|
| c) 1 Вт; 1 Кл/кг;
| d) 1 рад; 1 Зв/с;
|
|
| e) 1 Кі; 1 А/кг.
| |
| 9.68
| Еквівалентна доза іонізуючого випромінювання визначається:
|
|
| a) відношенням середньої енергії , переданої іонізуючим випромінюванням речовині в елементарному об’ємі, до маси речовини в цьому об’ємі;
| b) енергією, яку передає іонізована частинка речовині в заданому околі її траєкторії на одиницю довжини її треку;
|
|
| c) відношенням суми початкових кінетичних енергій всіх заряджених іонізуючих частинок, які утворилися під дією посереднього (вторинного) іонізуючого випромінювання в елементарному об’ємі речовини, до маси речовини в цьому об’ємі;
| d) добутком поглинутих доз окремих видів випромінювань і відповідних їм коефіцієнтів зважування на тип випромінювання;
|
|
| e) відношенням сумарного заряду всіх іонів одного знаку, утворених у повітрі, до маси повітря в зазначеному об’ємі.
| |
| 9.69
| Вкажіть гранично допустиму річну еквівалентну дозу іонізуючого випромінювання:
|
|
| a)  100 Зв;
| b) 10 Зв;
|
|
| c) 5 бер;
| d) 50 бер;
|
|
| e) 500 бер.
| |
| 9.70
| Назвіть у СІ одиниці вимірювання еквівалентної дози і потужності еквівалентної дози:
|
|
| a) 1 Дж/кг; 1 Р;
| b) 1 Гр; 1 Гр/с;
|
|
| c) 1 Зв; 1 Зв/с;
| d) 1 рад; 1 рад/с;
|
|
| e) 1 Кі; 1 А/кг.
| |
| 9.71
| Експозиційною дозою називається:
|
|
| a) відношення сумарного заряду всіх іонів одного знаку, утворених у повітрі, до маси повітря в зазначеному об’ємі;
| b) енергія, яку передає іонізована частинка речовині в заданому околі її траєкторії на одиницю довжини її треку;
|
|
| c) відношення суми початкових кінетичних енергій всіх заряджених іонізуючих частинок, які утворилися під дією посереднього (вторинного) іонізуючого випромінювання в елементарному об’ємі речовини, до маси речовини в цьому об’ємі;
| d) відношення середньої енергії , переданої іонізуючим випромінюванням речовині в елементарному об’ємі, до маси речовини в цьому об’ємі;
|
|
| e) добуток поглинутих доз окремих видів випромінювань і відповідних їм коефіцієнтів зважування на тип випромінювання.
| |
| 9.72
| Експозиційна доза визначається за формулою:
|
|
| a)  ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.73
| Назвіть в СІ одиниці вимірювання експозиційної дози і потужності експозиційної дози:
|
|
| a) 1 Гр; 1 Гр/с;
| b) 1 Кл; 1 А/кг;
|
|
| c) 1 Дж/кг; 1 Р/с;
| d) 1 рад; 1 Зв/с;
|
|
| e) 1 Зв; 1 Кл/с.
| |
| 9.74
| Під дією дози 1 Р в 1 см3 сухого повітря за нормальних умов утворюється:
|
|
| a)  протонів;
| b)  пар протонів;
|
|
| c)  електронів;
| d)  пар іонів кожного знаку;
|
|
| e) 1000 пар іонів кожного знаку.
| |
| 9.75
| Між експозиційною дозою  і поглинутою  існує залежність:
|
|
| a)  ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.76
| Зв’язок між активністю препарату  і потужністю експозиційної дози на відстані  :
|
|
| a)  ;
| b)  ;
|
|
| c)  ;
| d)  ;
|
|
| e)  .
| |
| 9.77
| Радіопротектори – це:
|
|
| a) діагностичні засоби, які містять радіонукліди;
| b) ізотопи хімічного елемента, здатні до радіоактивного розпаду;
|
|
| c) низькомолекулярні речовини, що утворюються в організмі людини під дією іонізуючих випромінювань і беруть участь у формуванні променевих уражень;
| d) атоми або групи атомів, які мають один і більше неспарених електронів і здатні самостійно існувати;
|
|
| e) речовини, введення яких в організм підвищують його стійкість до дії іонізуючих випромінювань.
| |
| 9.78
| Радіотоксини – це:
|
&n
Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...
|
Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...
|
Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...
|
Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...
|
Способы тактических действий при проведении специальных операций Специальные операции проводятся с применением следующих основных тактических способов действий: охрана...
Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час...
Этапы творческого процесса в изобразительной деятельности По мнению многих авторов, возникновение творческого начала в детской художественной практике носит такой же поэтапный характер, как и процесс творчества у мастеров искусства...
|
Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2
Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК.
Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления
К = a2См/(1 –a) =...
Экспертная оценка как метод психологического исследования Экспертная оценка – диагностический метод измерения, с помощью которого качественные особенности психических явлений получают свое числовое выражение в форме количественных оценок...
В теории государства и права выделяют два пути возникновения государства: восточный и западный Восточный путь возникновения государства представляет собой плавный переход, перерастание первобытного общества в государство...
|
|
