ПРИЛОЖЕНИЯ

В історії відомі декілька випадків більш чи менш успішних спроб використання подібного виду транспорту. Мова йде в першу чергу про так звану «пневматичну залізну дорогу».

Батьком концепції пневматичного транспорту вважається англійський інженер Джордж Мэдхерст, який на початку XIX століття запропонував проект залізної дороги, на якій потяг би рухався за рахунок енергії стисненого повітря. Між рельсами передбачалося проложити трубу, яка мала б спеціальний розріз у верхній частині по всій її довжині. В трубі повинен був знаходитися поршень, з'єднаний через розріз з вагоном. Накачування в трубу повітря приводило б поршень, а відповідно і вагон, в рух. Розріз в трубі закривав спеціальний клапан.

В Росії спроба застосувати повітря в якості залізнодорожної тяги була дещо іншою — в 1861 році на Олександрівському заводі Петербурга був збудований локомотив, який повинен замінити паровоз та приводитись в рух не паром, а стисненим повітрям. Винахідник такого локомотива, названого «духоходом», був С.І.Барановський. Стиснене повітря зберігалося в 34 балонах, завантажених на спеціальний причетний вагон. Запасу ходу вистачало на 2-3 години. Після проведених випробувань, поїзди, на яких використовувались «духоходи», курсували між Петербургом і Царським Селом до літа 1862 року. В подальшому подібних спроб в історії нашого залізничного транспорту не робилось. Однією з самих значущих проблем сучасності є проблема забруднення оточуючого середовища. Кожен день людство викидає в атмосферу величезну кількість вуглекислого газу. Кожна машина, яка працює на двигуні внутрішнього згоряння, шкодить нашій планеті та робить екологічну ситуацію ще гірше. В пошуках альтернативних джерел палива було запропоновано велику кількість проектів, але всі вони або занадто дорогі, або малоефективні. Хоча деякі з них мають досить багатообіцяючий вигляд. Судячи з усього, можливо, новим паливом майбутнього стане... повітря!

Стиснене повітря, яке знаходиться під високим тиском, рухає поршні двигуна, і автомобіль рухається! Після того як повітря відпрацювало в двигуні, воно повертається в атмосферу абсолютно чистим.

Відомі також застосування повітря для переміщення поштових листівок та повідомлень на так званій пневмопошті.

Пневматична пошта, пневмопошта (від грец. тгуєишткос; — повітряний), або підземна пошта — система переміщення штучних вантажів під дією стисненого або, навпаки, розрідженого повітря. Закриті пасивні капсули (контейнери) переміщуються по системі трубопроводів, переносячи всередині себе неважкі вантажі, документи.

Пневматична пошта як засіб поштового зв'язку била запропонована в 1667 році французьким фізиком Дені Папеном.

ПРИЛОЖЕНИЯ

Приложение 1

 

Характеристика рабочих жидкостей для систем гидроприводов

 

Марка рабочей жидкости	Плотность, кг/м3	Кинематический коэффициент вязкости ν при температуре °С, см2/с	Пределы рабочей температуры, °С
АМГ–10		0,2	0,13	0,1	0,08	–60…+80
МГ–30		1,6	0,5	0,3	0,2	–60…+80
ДП–8				0,5	0,3	–20…+50
ДП–11			1,5	0,7	0,5	–10…+90
Индустриальное–20		0,7	0,38	0,18	0,14	0…+90
Индустриальное–30		1,6	0,5	0,3	0,2	0…+90
Турбинное–22		0,8	0,4	0,2	0,15	+5…+50

Приложение 2

 

Технические характеристики гидроцилиндров

 

Марка гидроцилиндра	d п, мм	d шт, мм	L, мм	υп, м/с	F, кН	р, МПа
мин.	ном.	макс.	толк.	тянущ.	ном.	макс.
ГЦ–32			60–200	0,12	0,3
ГЦ–32			250–400	0,12	0,3
ГЦ–40			80–250	0,12	0,3
ГЦ–50			160–400	0,12	0,3
ГЦ–50			80–250	0,12	0,3
ГЦ–55			50–300	0,12	0,3
ГЦ–60			125–400	0,12	0,3
ГЦ–60			500–710	0,12	0,3
ГЦ–63			125–400	0,12	0,3
ГЦ–63			500–710	0,12	0,3

Окончание приложения 2

 

Марка гидроцилиндра	d п, мм	d шт, мм	L, мм	υп, м/с	F, кН	р, МПа
мин.	ном.	макс.	толк.	тянущ.	ном.	макс.
ГЦ–70			630–800	0,12	0,3
ГЦ–75			160–500	0,12	0,5
ГЦ–80			160–500	0,12	0,5
ГЦ–80			630–1000	0,12	0,5
ГЦ–90			200–630	0,12	0,5
ГЦ–90			800–1120	0,12	0,5
ГЦ–100			200–630	0,12	0,5
ГЦ–100			800–1120	0,12	0,5
ГЦ–110			250–800	0,12	0,5
ГЦ–110			1000–1400	0,12	0,5
ГЦ–125			250–800	0,12	0,5
ГЦ–125			1000–1600	0,12	0,5					ГЦ–125
ГЦ–140			320–1000	0,15	0,5					ГЦ–140
ГЦ–140			1250–1800	0,15	0,5					ГЦ–140
ГЦ–160			320–1000	0,15	0,5					ГЦ–160
ГЦ–180			400–1250	0,15	0,5					ГЦ–180
ГЦ–180			1600–2240	0,15	0,5					ГЦ–180
ГЦ–200			400–1250	0,15	0,5					ГЦ–200
ГЦ–200			1600–2500	0,15	0,5					ГЦ–200

 

В указанном интервале ход поршня выбирается из следующего ряда, мм:

60; 80; 100; 125; 160; 200; 250; 400; 500; 630; 710; 800; 1000.

Приложение 3

Технические характеристики гидромоторов

 

Тип	Рабочий объем, см3/об.	Давление, МПа	Частота вращения, с-1	Крутящий момент, Н ∙м	КПД
ном.	макс.	ном.	макс.	мин.
Шестеренные гидромоторы
ГМШ–10В–3						8,3	21,6	0,8
ГМШ–32В–3						8,3	70,3	0,8
ГМШ–50В–3						8,3	108,8	0,8
ГМШ–100В–3						8,3	213,8	0,8
Планетарные гидромоторы
МГП–80				5,75	13,5	0,17		0,78
МГП–100				4,6	10,8	0,17		0,78
МГП–125				3,67	8,67	0,17		0,78
МГП–160				2,87	6,67	0,17		0,78
МГП–200				3,34	5,41	0,17		0,78
МГП–315				1,48	5,5	0,17		0,78
ПМТ–320		12,5		3,2	6,5	0,3		0,78
ПМТ–400		12,5		2,5		0,34		0,78
ПМТ–500		12,5		2,5	5,5	0,3		0,78
ПМТ–630		12,5		3,2	5,5	0,3		0,78
ПМТ–800		12,5		2,5	5,0	0,3		0,78
ПМТ–1000		12,5		2,0	4,5	0,3		0,78

Окончание приложения 3

Тип	Рабочий объем, см3/об.	Давление, МПа	Частота вращения, с-1	Крутящий момент, Н ∙м	КПД
ном.	макс.	ном.	макс.	мин.
Аксиально-поршневые гидромоторы
Г15–2IP	11,2	6,3	12,5			0,67	9,4	0,87
Г15–22М		6,3	12,5			0,67	14,7	0,8
Г15–22Р		6,3	12,5			0,5	16,7	0,87
Г15–23М		6,3	12,5			0,5	29,4	0,8
Г15–23Р		6,3	12,5			0,33	33,3	0,87
Г15–24М		6,3	12,5			0,33	58,8	0,8
Г15–24Р		6,3	12,5			0,33	66,6	0,87
Аксиально-плунжерные гидромоторы
МП–90				43,2	48,3	0,83		0,9
МП–112				33,3		0,83		0,9
Пластинчатые гидромоторы
Г16–11М	11,2	—			41,6	2,5	6,2	0,5
Г16–12М		—			41,6	2,5	12,3	0,63
Г16–13М		—			36,7	2,5	24,5	0,69
Г16–14М		—				1,7		0,73
Г16–15М		—				1,7		0,76
Г16–16М		—				1,7		0,77
Радиально-поршневые гидромоторы
МРФ160/25MI		—				0,17		0,9
МРФ250/25MI		—				0,13		0,9
МРФ400/25MI		—			7,5	0,08		0,9
МРФ1000/25MI		—				0,08		0,87

Приложение 4

 

Технические характеристики насосов

 

Марка насоса	Рабочий объем, см3/об.	Давление, МПа	Частота вращения, с-1	Мощность, кВт	КПД
ном.	макс.	ном.	макс.	мин.	ηн	ηо
Шестеренные насосы
НШ–6–3	6,3						5,1	0,83	0,94
НШ–8Г–3							6,9	0,80	0,90
НШ–10Ж–3							8,6	0,82	0,92
НШ–14Ж–3							12,0	0,82	0,92
НШ–16Ж–3							13,8	0,82	0,92
НШ–20М–3							17,9	0,82	0,92
НШ–25В–3							18,5	0,82	0,92
НШ–32АЖ–3							26,6	0,83	0,94
НШ–32УЖ–3							26,6	0,83	0,94
НШ–40М–3							31,4	0,83	0,94
НШ–50АЖ–3							35,6	0,83	0,94
НШ–50УЖ–3							35,6	0,83	0,94
НШ–71А–3							47,1	0,83	0,94
НШ–100А–3							66,4	0,84	0,95
НШ–250А–4							162,2	0,83	0,94
Пластинчатые насосы
НПл–5/16			—				—	0,5	0,71
НПл–8/16			—				—	0,56	0,74
НПл–12,5/16	12,5		—				—	0,63	0,77
НПл–16/16			—				—	0,7	0,81
НПл–20/16			—				—	0,75	0,85
НПл–25/16			—				—	0,8	0,88

Окончание приложения 4

Марка насоса	Рабочий объем, см3/об.	Давление, МПа	Частота вращения, с-1	Мощность, кВт	КПД
ном.	макс.	ном.	макс.	мин.	ηн	ηо
БГ12–24АМ		12,5					—	0,76	0,83
БГ12–24М		12,5					—	0,77	0,88
Г12–24М		6,3					—	0,77	0,88
Г12–25М		6,3					—	0,78	0,88
Пластинчатые насосы регулируемые
НПлР–20/18	7–20		—			12,5	8,5	0,8	0,88
НПлР–50/16	15–50		—				22,5	0,82	0,88
НПлР–80/16	27–80		—					0,84	0,9
НПлР–125/16	41–125		—					0,85	0,9
Аксиально-поршневые насосы
НА–4/320					—		3,3	0,82	0,88
НА–6,3/320М	6,3				—		5,3	0,82	0,88
НА–10/320М					—		8,3	0,78	0,86
НА–16/320					—		13,4	0,8	0,86
НА–25/320М					—		20,8	0,8	0,88
НА–32/320М					—		28,8	0,8	0,88
НА–40/320					—		34,5	0,82	0,9
НА–50/320					—			0,82	0,91
НП-90						8,3		0,89	0,96
210–20						—		0,88	0,91
210–23						—		0,87	0,95
210–32						—		0,87	0,95
11Р–20					—	—	—	0,92	0,96
11Р–30					—	—	—	0,93	0,97
11Р–50					—	—	—	0,93	0,97

 

Приложение 5

 

Технические характеристики стальных бесшовных труб

по ГОСТ 8734–75

 

D У	d Н, мм	Номинальное давление, МПа
до 6,3	до 10	до 20	до 32
d, мм	d В, мм	d, мм	d В, мм	d, мм	d В, мм	d, мм	d В, мм
		0,5				—	—	—	—
		0,5				1,6	4,8	—	—
		0,5				1,6	6,8
		0,5				1,6	8,8	2,2	7,6
		0,5				1,6	10,8	2,5
		0,5				1,6	12,8	2,8	10,4
		0,5				1,6	14,8	3,2	11,6
		0,5				1,8	16,4	3,5
		0,5				1,8	18,4
		0,5						4,5
		0,5				2,2	21,6	4,5
		0,5				2,5
		0,5				2,5		5,5
		0,5				2,8	26,4	5,5
		0,5				2,8	28,4
		0,5						6,5
		0,5				3,2	31,6	6,5
				1,5		3,5
				1,5				7,5

Окончание приложения 5

D У	d Н, мм	Номинальное давление, МПа
до 6,3	до 10	до 20	до 32
d, мм	d В, мм	d, мм	d В, мм	d, мм	d В, мм	d, мм	d В, мм
				1,5
				1,5				8,5
				1,5		4,5		8,5
				1,5		4,5
				1,5		4,5		9,5
				1,5
						5,5
						6,5		—	—
		1,5		2,5				—	—
		1,5		2,5				—	—
		1,5		2,5		7,5		—	—
		1,5		2,5				—	—
		1,5		2,5		8,5		—	—
		1,5						—	—
		1,5						—	—
		1,5		3,5				—	—

 

d _Н – наружный диаметр трубопровода;

d – толщина стенки трубопровода;

d _В – внутренний диаметр трубопровода.

Приложение 6

 

Основные размеры медных труб по ГОСТ 617–72

 

d Н, мм	δ, мм	d Н, мм	δ, мм
	0,5…2		1…5
	0,5…2		1…5
	0,5…2		1…5
	0,8…2		1…5
	1…3		1…5
	0,8…3,5		1…5
	1…4		1…5
	1…4,5		1…8
	1…7		1…8
	1…5		1…10

 

В указанных пределах брать из ряда, мм: 0,5; 0,6; 0,8; 1; 1,2; 1,5; 2; 2,5; 3; 3,5; 4; 4,5; 5; 6; 7; 8; 10.

 

Приложение 7

 

Основные размеры резино-металлических рукавов высокого
давления (РВД) по ГОСТ 6286–73

 

d В, мм	d Н, с металлической оплеткой, мм	Максимальное давление, МПа
одна (тип I)	две (тип II)	Группа А	Группа Б	Группа В
тип I	тип II	тип I	тип II	тип I	тип II
	16,5
			16,5
	20,5			21,5
	22,5		13,5
	27,5			16,5
				12,5
			6,5		7,5
	54,6	59,2	3,5
					3,5

Приложение 8

 

Коэффициенты местных сопротивлений

 

Вид сопротивления	ζ
Внезапное расширение (вход в гидроаппаратуру, гидробак и т. д.)	0,8…0,9
Внезапное сужение (выход из гидроцилиндра, гидробака и т. д.)	0,5…0,7
Штуцер присоединительный, переходник	0,1…0,15
Колено (плавный поворот)	0,12…0,15
Угольник (резкий поворот)	2,0…2,5
Тройники прямые:
слияние потоков	0,5…0,6     2,0…2,5
разделение потоков	0,9…1,2     1,0…1,5
транзитный поток	0,1…0,2     0,1…0,2

Приложение 9

 

Допустимые перепады давления на гидроаппаратах

 

Наименование гидроаппарата	Q, л/мин.	р ном, МПа	Δ р, МПа
Клапан обратный	2…300		0,1
Клапан предохранительный	2…300		0,2
Клапан переливной	2…300		0,2
Гидрораспределитель	10…300		0,2
	–//–		0,3
Дроссель–регулятор	2…200		0,1
	–//–		0,15
	–//–		0,2
Делитель потока:
объемный	6…800		0,1 на каждую линию
дроссельный	6…800		0,3
Сумматор потока	6…800		0,3
Гидрозамок	32…100		0,2
Муфта быстроразъемная	32…100		0,2
Фильтр:
линия всасывания	2…320	0,1	0,007
линия нагнетания	10…400		0,3
линия слива	10…400	0,6	0,1
Теплообменник	2…60	0,6	0,1

Приложение 10

 

Технические данные клапанов предохранительных

 

Типоразмер	D У	Расход, л/мин.	Давление, МПа
Q ном	Q макс	Q мин	р ном	р мин
ПГ66–32М						2,5
МКПВ–10/32						2,5
КПЕ–15						5,5
ПГ66–34М						2,5
МКПВ-20/32
КПЕ–20
КПЕ–25				12,5
ПГ66–35М						2,5
МКПВ–32/32						2,5
КПЕ–32				12,5
КПЕ–40
КПЕ–50

 

Предохранительные клапана КПЕ и ПГ — прямого действия,

МКПВ — непрямого действия.

 

 

Приложение 11

 

Технические данные клапанов давления

 

Типоразмер	D У	Расход, л/мин.	Давление, МПа
Q ном	Q макс	р 1	р 2
Г57–22					0,3…6,3
БГ57–22					2…20
ВГ54–32М					10…18,8
ДГ54–32М					0…16
Г57–23					0,3…6,3
БГ57–23					2…20
Г57–24					0,3…6,3
БГ57–24					2…20
ВГ54–34М					10…18,8
ДГ54–34М					0…16
Г57–25					0,3…6,3
БГ57–25					2…20
ВГ54–35М					10…18,8
ДГ54–35М					0…16

 

р ₁ — давление перед клапаном; р ₂ — давление после клапана.

Клапаны Г54-3… – переливные; Г57-2… – редукционные.

Приложение 12

 

Технические данные клапанов обратных, гидрозамков и

муфт быстроразъемных

 

Типоразмер	D У	Расход, л/мин.	Давление, МПа
Q ном	Q макс	р ном	р макс
Клапана обратные
Г51–31
Г51–32
Г51–33
Г51–34
Г51–35
Г51–36
Г51–37
Гидрозамки
1КУ–12/320			—
1КУ–20/320			—
1КУ–32/320			—
1КУ–50/320			—
1КУ–80/320			—
Муфты быстроразъемные
УЗ 036.50Б
УЗ 036.80В

 

Приложение 13

 

Технические характеристики гидрораспределителей

 

Типоразмер	Расход, л/мин.	Давление, МПа	Число золотников
Q ном	Q макс	р ном	р макс	р мин
34–9–3		—		—	—
Р–103В			—		—
50–340615		—		—	—
151–40–053		—		—	—
Р50–3/1					—
КР–34–9-2		—	2,5	-	—
Р75–43–ПГ		—			—
Р80–2/1–22		—			—
ЭГР–4		—	—		—
Р80–3/3–44		—			—
1Р–203			—		—
Р160–3/1–222					—
Р160–2/1		—			—
2Р–323			—		—
Р500–3/3–5		—

 

Приложение 14

 

Технические характеристики дросселей и регуляторов потока

 

Типоразмер	D У	Расход, л/мин.	Давление, МПа
Q ном.	Q макс.	Q мин.	р ном.	р макс.	р мин.
ПГ77–12				0,06			0,5
ПМГ55–12М				0,1	6,3		0,05
ПМГ55–12М'				0,1			0,5
ПМГ55–12М''				0,1			0,5
ПГ77–14				0,12			0,5
ДК–12				—			0,6
КВМК–1061.1							0,05
КВМК–1661.1							0,05
ДК–20				—			0,6
МПГ–55–14М				0,5	6,3		0,05
МПГ-55-14М'				0,5			0,05
МПГ–55–14М''				0,5			0,5
МПГ–55–15М				0,15			0,5
ДК–32				—			0,7
КВМК–2561.1							0,05
КВМК–3261.1							0,05

 

Приложение 15

 

Технические данные фильтров

 

Типоразмер	D У	Тонкость очистки, мкм	Расход, л/мин.	Δ р, МПа
Линия всасывания
СЧ1–2–81				0,007
СЧ1–2–82				0,007
СЧ1–2–83				0,007
СЧ1–2–84				0,007
СЧ1–2–85				0,007
Линия слива
ФС–3,2–40			3,2	0,1
ФС–50–40				0,1
ФС–200–40				0,1
ФС–400–40				0,1
СЧ2–51				0,1
СЧ2–53				0,1
СЧ2–54				0,1
Линия нагнетания
1ФМГ–32–М				0,3…0,16
2ФМГ–32–М				0,3…0,16
3ФМГ–32–М				0,3…0,12
4ФМГ–32–М				0,3…0,09
Фильтр заливной
ФЗ–16–160				—
ФЗ–160–160				—
ФЗ–200–160				—

 

Приложение 16

 

Технические данные объемных делителей потока

 

Типоразмер	Расход, л/мин.	Число потоков
Q ном.	Q макс.	Q мин.
МШД12–001
МШД12–002
МШД12–006
МШД12–010
МШД12–011
МШД12–015
МШД13–001
МШД13–003
МШД13–007
МШД13–014
МШД13–015
МШД13–035
МШД14–001
МШД14–004
МШД14–026
МШД14–028
МШД14–058
МШД14–065
МШД24–053
МШД24–120
МШД15–002
МШД15–020
МШД15–029
МШД15–101
МШД15–125
МШД25–033
МШД25–120
МШД25–170
МШД16–002
МШД16–011