МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Учебник для вузов
Изготовление оригинал-макета ООО "Билана В"
Подписано в печать 29.03.2001. Формат 60х88/16. Гарнитура Таймс Печать офсетная. Усл. печ. л. 26,0. Уч.-изд. л. 23,9. Тираж 3000 экз. Заказ 663. Изд. № 389
ЛР № 064625 от 06.06.1996 г. 000 «Флинта», 117342, г. Москва, ул. Бутлерова, д. 17-Б, комн. 332 Тел/факс 336-03-11; тел. 334-82-65. E-mail: [email protected], [email protected]
ЛР № 020297 от 23.06.1997 г. Издательство «Наука», 117864, ГСП-7, Москва В-485, ул. Профсоюзная, д. 90
Отпечатано с готовых диапозитивов во ФГУП ИПК «Ульяновский Дом печати». 432980, г. Ульяновск, ул. Гончарова, 14 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
ВАЛЕОЛОГІЯ
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Для студентів 1 курсу юридичного факультету
Дніпропетровськ – 2004
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Дисципліна Валеологія Освітньо-кваліфікаційний івень бакалавр Спеціальність 6.060100 Правознавство
Форма навчання денна
Плани семінарських занять та самостійної роботи з дисципліни “Валеологія” / Укладач: доктор біологічних наук, професор Грибан В.Г. – Дніпропетровський гуманітарний університет, 2004.- 16 с.
Рецензенти: Бєліков А.С., докт.тех. наук, професор (Юридична академія МВС України)
Плани обговорені та схвалені на засіданні кафедри соціальних дисциплін “___”_____________2004 року. Протокол № __.
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться для поглибленого вивчення дисциплін та опанування їх методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу. Семінари мають сприяти розвиткові самостійної роботи студентів, поглибленню їх інтересу до науки і наукових досліджень, розвиткові культури мовлення, формуванню навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії. Семінарські заняття є важливим засобом не тільки для перевірки знань студентів, але й для формування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків. Головна мета семінарських занять – допомогти студентам опанувати курс, засвоїти предмет. Основні завдання семінарських занять полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень дисципліни. У процесі обговорення питань, студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки, застосовувати теоретичні положення. Основою ефективного розгляду положень дисципліни на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів, конспектування навчальної і наукової літератури з курсу. Така робота передбачає використання робочої програми, кожне питання якої має бути засвоєним. Самостійну роботу варто починати з вивчення конспекту, або тексту лекцій, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле поняття, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент, студент ризикує сприйняти неправильно значення терміну, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словничками чи іншими допоміжними джерелами. Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мусять використовувати інші джерела і особливо періодичні видання. Опанування положень курсу передбачає не тільки засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис певного явища та ознак, але й розуміння різних точок зору щодо нього. Готуючись до семінару, необхідно звернути увагу на ключові поняття, які притаманні вказаним темам, та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники: - чітке формулювання теоретичного положення; - обґрунтування цього положення і розкриття його характерних ознак і властивостей; - аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами дійсності, явищами суспільно-політичного, економічного, культурного життя; - доведення значимості питань, які розглядаються, для практичної діяльності. Реферати, передбачені планами семінарських занять, присвячуються складним питанням, які не розглядаються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел, окремих статей або монографій. Обсяг реферату має відповідати 7 – 8 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються і обговорюються в ході відповідних занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем. Вони обов’язково оцінюються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання наукової роботи. Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватися в різних формах: співбесіди, загальногрупової дискусії, заслуховування й обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до заліку на основі оцінок та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які вивчалися самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, які вводяться в білети на залік.
ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ Поточний контроль – проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей. Модульний контроль – рубіжне атестування, виконання тестових завдань. Підсумковий контроль – залік. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ І ВМІНЬ: “Відмінно” (високий рівень навчальних досягнень) - якщо студент глибоко і в повному обсязі засвоїв програмний матеріал; вичерпно, логічно і творчо викладає інформацію в усній і письмовій формі; ґрунтовно висловлюється і дискутує, здатен виступати експертом та консультантом у навчанні інших; вирішує тестові завдання. “Добре” (достатній рівень навчальних досягнень) – якщо студент оперує матеріалом на рівні теми, розділу, може самостійно його відтворювати в повному обсязі, добирає переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору; вирішує тестові завдання. “Задовільно” (середній рівень навчальних досягнень) - якщо студент може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу теми, дати визначення понять та пояснити їх на прикладах; самостійно вирішує необхідну кількість тестових завдань; відповідає за планом; висловлює власну точку зору з окремих питань. “Незадовільно” (початковий рівень навчальних досягнень) - якщо студент може відтворювати лише окремі терміни і конструкції теми; допускає змістовні помилки; не вирішує тестових завдань.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Валеологія як наука//Валеологія. 1996.№1. 2. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. Київ, "Здоров'я". 1998. 3. Белов С.В. Безопасность жизнедеятельности. М., «Высшая школа». 2001. 4. Брехман И.И. Введение в валеологию - науку о здоровье. Л., Наука, 1987. 5. Петрушин В.И., Петрушин Н.В. Валеология. М., 2002. 6. Цимбал Н.М. Практикум з валеології. Методи зміцнення фізичного здоров'я. Тернопіль. 2000. 7. Чумаков Б.Н. Валеология. Курс лекций. М., 2002.
ЗМІСТ
|
