Тема 1. «Устаткування для надання опоряджувальних послуг».
Опоряджувальні роботи — це комплекс будівельних процесів, які виконують на завершальному етапі будівництва (реконструкції) будинків чи споруд з метою надання їм певного архітектурно-естетичного вигляду, захисту їх від руйнівної дії атмосферних впливів i агресивного середовища, враховуючи вимоги санітарії та гігієни. В цей комплекс входять: склярські, штукатурні, малярні, шпалерні, облицювальні роботи, а також влаштування підлог. Склярські роботи — це будівельний процес, пов'язаний з склінням зовнішніх та внутрішніх світлових прорізів (вікон, дверей, вітрин, світлових ліхтарів, теплиць тощо) у будинках і спорудах з метою забезпечення їх природним освітленням, звуко- і теплозахистом і запроектованою декоративністю. Виконують ці роботи до початку інших опоряджувальних робіт для захисту робітників від протягів, холоду, негативної дії атмосферних опадів, а також для створення в приміщеннях належних технологічних умов для виконання робіт. Штукатурні роботи — це процес покриття конструкцій або їх окремих елементів шаром штукатурного розчину (мокрою штукатуркою), або штукатурними листами заводського виготовлення (сухою штукатуркою). Такі роботи виконують для вирівнювання поверхні конструкцій (звичайна штукатурка), надання поверхні декоративних якостей (декоративна штукатурка), виконання спеціальних вимог (спеціальна штукатурка, що може бути гідро-, тепло-, звуко-, газоізоляційною або рентгенозахисною). Монолітна штукатурка (мокра)—шар штукатурного розчину, нанесеного на конструкцію і обробленого спеціальним інструментом. Ця штукатурка буває проста, поліпшена i високоякісна. Чим вище категорія штукатурки, тим більша кількість робочих операцій, пов'язаних з їх влаштуванням. Просту штукатурку використовують при опорядженні приміщень складського та допоміжного призначення, поліпшену — житлових, промислових, адміністративних, навчальних, сільськогосподарських будинків i споруд, високоякісну — громадських споруд культурного призначення, адміністративних споруд першого класу, а також фасадів. Товщина шару простої штукатурки не повинна перевищувати 12 мм, поліпшеної — 15 мм, високоякісної — 20 мм. Основні елементи штукатурного шару: набризк — для надійного зчеплення штукатурки з основою (конструкцією); грунт — для вирівнювання поверхні, в спеціальних штукатурках виконує робочу функцію; накривний шар — для надання поверхні хімічних і функціональних властивостей. Шпалерні роботи — це опорядження внутрішніх поверхонь шпалерами, лінкрустом i синтетичними рулонними матеріалами. Залежно від матеріалу й експлуатаційних властивостей шпалери поділяють на звичайні, вологостійкі та звуковбирні. Облицювальні роботи — це роботи, пов'язані з закріпленням опоряджувальних матеріалів на лицьових поверхнях конструкцій. Облицювальні роботи виконують як у заводських умовах, так і в умовах будівельного майданчика. Облицювання поділяється на внутрішнє і зовнішнє, воно може бути або з природного декоративного каменю, або з штучних матеріалів. Як облицювальні найчастіше використовують такі породи каменю, як мармур, граніт, лабрадорит, габро, вапняк, туф і піщаник; із штучних матеріалів — облицювальні плити і плитки: керамічні (матові, глазуровані, мар-муроподібні), цементно-піщані, мозаїчні, скляні, пластмасові, гіпсові, азбестоцементні, деревні та пластикові листи. Конструкція облицювання складається з трьох основних елементів: підготовки, проміжного прошарку і облицювального покриття. Як підготовку найчастіше використовують цементно-піщаний розчин, за допомогою якого вирівнюють опоряджувальну поверхню, а як проміжний прошарок — цементно-піщаний розчин або мастики. Залежно від призначення облицювальні покриття можуть бути захисними, санітарно-гігієнічними і декоративними. Найчастіше ці покриття відповідають усім цим вимогам. Технологія облицювальних робіт залежить від виду облицювальних матеріалів, способу їх закріплення та місця виконання робіт (завод чи будівельний майданчик). Облицювальні роботи, виконувані на будівельному майданчику, поділяють на такі процеси: підготовка облицювальних матеріалів та приготування клеючих сумішей і кріплення; готування опоряджувальної поверхні; облицювання поверхні. Улаштування підлог — це одна з опоряджувальних операцій, до якої ставлять вимоги залежно від призначення споруди в цілому і кожного приміщення окремо. Так, у житлових приміщеннях підлога повинна мати малий коефіцієнт теплозасвоєння; в санітарних вузлах, басейнах, магазинах — мати підвищену водостійкість; в театрах, бібліотеках — бути безшумною. Підлоги повинні бути довговічними та важкоспалимими, надійно протистояти стиранню верхнього шару, мати високі показники з тепло- і звукоізоляції, хороші експлуатаційні і санітарно-гігієнічні властивості, відповідати художньо-декоративним вимогам. Підлога складається з таких основних конструктивних елементів: покриття (чистої підлоги) — верхнього елемента підлоги, що сприймає експлуатаційне навантаження; прошарку — проміжного шару, що з'єднує покриття з нижніми елементами підлоги (мастика, клей, цементно-піщаний розчин); рівняльного шару — шару завтовшки 8...15 мм з цементно-піщаного, полімерцементного та інших розчинів, ізоляційного шару — гідро-, тепло- і звукоізоляційного покриття; підстильного шару (підготовки) — елемента підлоги, що розподіляє навантаження на грунт (гравій, шлак, щебінь). Технологія влаштування підлог залежить насамперед від матеріалу покриття. Саме за ним підлоги поділяються на суцільні, з штучних i рулонних матеріалів. До суцільних підлог належать підлоги бетонні, мозаїчні, цементно-піщані, асфальтобетонні, металоцементні, ксилолітові, полімербетонні, наливні; до підлог із штучних матеріалів — покриття з деревини, кераміки, скла, природного каменю, шлакоситалу, полівінілхлоридних плиток, бетонних плит тощо; до підлог із рулонних матеріалів — покриття з лінолеуму та синтетичних килимів. Улаштування підлоги починають лише після завершення попередніх будівельних робіт, виконання яких може призвести до пошкодження або руйнування підлоги, а також при плюсовій температурі в приміщенні (в зимових умовах). Суцільні покриття підлоги влаштовують по підстильному шару, стяжці з бетону або по залізобетонному перекриттю.
|