ПРОГРАМА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ

№ з/п	Етап (стадія) перевірки	Мета і завдання	Процедура	Доказ (свідчен-ня)	Виконавець (аудитор, асистент)	Строк виконання	Контроль
	Підготовчий	Попереднє ознайомлення з бізнесом клієнта, керівництвом, планува­ння перевірки, оцінка систем бухгалтерсь­кого обліку, внутрішнього контролю та ін.	Особиста бесіда з керівництвом підприємства, ознайом­лення з мате­ріалами попе­редньої ауди­торської пере­вірки, поперед­нє ознайомле­ння з фінансо­вою звітністю, складання пла­ну і програми аудиту, оцінка аудиторського ризику та ін.	Статут підприємства-клієнта, матеріали попередньої пере­вірки, фінансо­ва звітність, ін­формація від третіх осіб та ін.
	Інші етапи

Програма підготовлена аудитором __________________ ________________

(підпис аудитора) (дата)

Програма перевірена і схвалена

менеджером (партнером)

Аудиторської фірми __________________ ____________

(підпис аудитора) (дата)

 

 

На наступній стадії аудиторської перевірки, яку аудитори-практики Франції звичайно називають проміжною, аудитор повинен скласти робочі документи з перевірки внутрішнього контролю, дотримання принципів бухгалтерського об­ліку, попереднього аналітичного огляду стану справ на підприємстві.

На стадії фізичної перевірки окремих статей балансу головним прийомом є інвентаризація, на якій присутній аудитор. Після інвентаризації аудитор складає звіт для своїх цілей, у якому відображає результати інвентаризації та необхідні корективи у фінансовій звітності.

Найбільше робочих документів складають на стадії оцінки звітності, тобто під час безпосередньої перевірки статей і показників фінансової (бухгалтерської) звітності. Це документи з детального аналітичного огляду, перевірки і підтвердження окремих показників, документів тощо. З цією метою широко застосовують тести, запити, а також докази, надані підприємством-клієнтом (первинні документи, дані аналітичного і синтетичного обліку тощо), і документи, які складають самі аудитори.

Значну частину робочих документів стадії оцінки звітності становлять копії регістрів синтетичного й аналітичного обліку, на яких аудитор робить свої помітки, записи про перевірку, підтвердження сум, залишків та інші дані, застосовуючи при цьому спеціальні помітки. На таких копіях, як і на інших робочих документах, проставляють відомості про те, хто і коли виконав, перевірив. Поряд з цифрами, що становлять інтерес для аудитора, роблять помітки про результати перевірки їх і про те, на

Підставі чого (Головної книги, журналів-ордерів, відомостей, документів, отриманих відповідей за запитом від третіх осіб тощо) проведено цю перевірку. Використані символи, знаки аудитор повинен письмово пояснити. Як у вітчизняній, так і в зарубіжній практиці найчастіше застосовують пунктування в різних варіантах: 3, 33, 333.

Перевіряючи кожну статтю звітності, документуючи отримані результати, аудитору слід постійно використовувати ознаки і кри­терії оцінки фінансової (бухгалтерської) звітності: повнота, оцінка, фактична наявність, належність, правильність відображення, законність, обережність, постійність, відповідність. Про важливість дотримання їх свідчить практичний досвід зарубіжних аудиторів. Аудитор мусить так спланувати свою роботу і здійснити перевірку, щоб підтвердити кожний показник фінансової звітності за всіма встановленими ознаками і критеріями оцінки фінансової звітності. Це справляє вплив на складання робочих документів.

Робочий документ аудитора з перевірки основних засобів підприємства-клієнта (скорочений) наведено в табл. 5.

Такі документи слід складати під час перевірки всіх статей і показників фінансової звітності.

Після завершення оцінки окремих статей звітності та узагальнення отриманих результатів на завершальній стадії аудиту складають звіт про перевірку, який містить висновок аудитора про фінансову (бухгалтерську) звітність підприємства-клієнта. Складання такого звіту і висновку аудитора є темою окремого розгляду.

Протягом усього строку ведення досьє, а також після завершення аудиторської перевірки і подання звіту клієнту аудитор має забезпечити належні умови зберігання документів. Робочі документи, повинні зберігатися в поточному архіві аудитора протягом року, а потім передаватися до постійного архіву аудиторської фірми на тривале зберігання. Доцільність цього підтверджує вивчений нами досвід роботи французької аудиторської фірми «Кабіне Робер Мазар» (Париж). На жаль, окремі аудитори приділяють цьому питанню недостатньо уваги. Це може мати негативні наслідки (включаючи притягнення їх до відповідальності, тимчасове припинення аудиторської діяльності, позбавлення ліцензії чи сертифіката через відсутність в аудиторів можливості довести належне виконання ними своїх обов’язків у зв’язку з відсутністю або неправильним веденням робочих документів).

Таблиця 5

Перевірка статті «Основні засоби»