Основна частина роботи.Визначити оператори динамічної системи у вигляді передатної функції та звичайного диференціального рівняння за відомим оператором у просторі станів та знайти кількість входів та виходів ДС, а також її порядок. Вигляд рівнянь стану заданий таблицею.
Таблиця 1.
Титульний аркуш роботи. Оформлення титульного аркушу роботи не потребує особливих пояснень, тому наводимо варіант його оформлення (див. додаток 1). 2. Зміст роботи. Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. Вступ. Розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні данні для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Зміст вступу повинен мати актуальність теми, мету і задачі дослідження. Основна частина роботи. Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. В кінці кожного розділу необхідно сформулювати висновки із стислим викладенням наведених у розділі результатів дослідження, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. 5. Висновки. Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики та рекомендації щодо їх використання. 6. Додатки. За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дослідження (таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації, схеми допоміжного характеру тощо). 7. Список використаної літератури. Список використаної літератури можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилень у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків у хронологічному порядку. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформації можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1. – 84 „Библиографическое описание документов. Общие требования и правила составления документов”. ДСТУ 3582 – 97 „Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”. ГОСТ 7. 12 – 93 „Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у роботі (див. додаток 2). У кінці курсової роботи після списку використаної літератури ставиться підпис курсанта, студента та слухача і дата її виконання.
Вимоги до технічного оформлення курсової роботи. Курсова робота має бути написана (чи надрукована) чітко й розбірливо, без помилок та виправлень на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм). Загальний обсяг курсової роботи, включаючи список використаних літературних джерел та додатки, не повинен перевищувати 26-35 сторінок, надрукованих через полуторний інтервал. Текстова частина має бути одного кольору (чорного, синього, фіолетового), шрифт Times New Roman – 14. Аркуш курсової роботи повинен мати поля: ліве – не менше 20 мм, верхнє – не менше 20, праве - не менше 10, нижнє – не менше 20 мм. Нумеруються всі сторінки роботи до останньої, ураховуючи ілюстрації та додатки, без пропусків, повторів і літерних додатків. Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра „1” не ставиться. Отже, загальна нумерація роботи починається на наступній сторінці (зміст курсової роботи) з цифри „2”. Порядковий номер сторінки проставляється на середині її верхнього поля. Заголовки структурних частин курсової роботи „Зміст”, „Перелік умовних скорочень”, „Вступ”, „Розділ”, „Висновки”, „Список використаних джерел”, „Додатки ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки. Текст курсової роботи може ілюструватись схемами, графіками, таблицями, які також розміщуються на стандартних аркушах паперу формату А4. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту зрозумілості та конкретності. Ілюстративний матеріал розміщують у тексті одразу після посилання на нього. На запозичену з інших джерел інформацію, а також на цитати, що наводяться в тексті, мають бути зроблені посилання. Їх наводять одразу після закінчення цитати в квадратних дужках, де вказують порядковий номер джерела у списку використано літератури та відповідні сторінки джерела (наприклад: [14, с. 31- 45], або під текстом тієї ж сторінки у вигляді зноски, де вказують прізвище та ініціали автора, назву джерела, місце видання, видавництво, рік видання та сторінку. Слід окремо зазначити, що неприпустимим є використання одного чи двох джерел з обраної теми. Така робота не відповідатиме встановленим вимогам, оскільки не матиме творчого характеру. ПОРЯДОК ПІДГОТУВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Умови для засвоєння кваліфікаційних вимог до курсових робіт забезпечуються на кафедрі цивільного права та процесу загальним порядком їх виконання й оцінки, що відповідають загальновузівським нормам. Підготовка курсової роботи охоплює декілька етапів.
1. Добір теми курсової роботи, Тему курсової роботи студент вибирає з відповідного переліку, який затверджено кафедрою. Слід зауважити, що автор роботи має право запропонувати свою тему курсової роботи, але при цьому він повинен обґрунтувати викладачу доцільність її розробки. За загальним правилом, студент обирає тему курсової роботи відповідно до даних рекомендацій. , 2. Формулювання мети та основних завдань курсової роботи Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи та її основні завдання, настільки вдалими будуть організація і результати дослідження, оскільки це дозволить відокремити її основний напрямок, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити її якість, уникнути загальних міркувань. Приклади формулювання мети курсової роботи: - "Метою дослідження є розробка теоретичних та практичних питань цивільно-правових засобів захисту особистих немайнових прав фізичних осіб"; - "Мета курсової роботи — вивчити сутність та виявити особливості цивільно-правовій відповідальності та визначити її місце у механізмі деліктної відповідальності". Мета курсової роботи повинна бути тісно пов'язана з назвою її теми. Не слід формулювати мету як „Дослідження...”, „Вивчення...”, тому, що ці слова вказують не на саму мету, а на засіб досягнення мети, який є єдиним при виконання такої роду робіт. На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які необхідно розв'язати в процесі виконання курсової роботи. Завдання повинні конкретизувати основну мету роботи; їх визначення пов'язане з назвами основних розділів.
3. Складання плану курсової роботи На початку підготовки курсової роботи студенту необхідно ознайомитися зі змістом наукових публікацій за добраною темою і скласти розгорнутий план із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи, який потрібно узгодити з науковим керівником. План курсової роботи є відбиттям її структури, під якою розуміється порядок компонування і взаємозв'язок окремих її частин. 4. Збір матеріалу. Збір матеріалу курсової роботи включає пошук літератури по темі дослідження, переклад іншомовних джерел, підготування бібліографії. Даний етап підготовки курсової роботи здійснюється переважно в бібліотеках.
В курсовій роботі студенту необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. Для цього необхідно приділити увагу сучасним теоретичним і методичним розробкам, розглянути і творчо осмислити відповідну наукову літературу та періодичні видання, визначити своє ставлення до дискусійних питань теми роботи. На основі аналізу емпіричних даних, особистих вражень та узагальнень потрібно зробити необхідні висновки, а також висловити пропозиції щодо можливостей удосконалення діючого цивільного законодавства України. 5. Подання курсової роботи науковому керівнику на рецензування Досвід рецензування показує, що в курсових роботах зустрічаються такі недоліки: –відхід від теми (тема курсової роботи передбачає розкриття одних питань, а фактично розкриваються інші); – безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і тих самих положень; ', • – логічні помилки, невміння відокремити головне; і – невдале поєднання теорії з фактичним матеріалом; і – переписування матеріалу з друкованих видань; – недотримання методичних рекомендацій щодо оформлення роботи.,, | У рецензії вказується, що робота може бути допущена до захисту або не може бути допущена до захисту. У разі недопущення курсової роботи до захисту в рецензії детально визначаються підстави повернення роботи на доопрацювання (переопрацювання). У недопущення до захисту курсова робота разом з рецензією повертається виконавцю, який повинен доопрацювати (переопрацювати) її з урахуванням зауважень або написати нову роботу. Доопрацьовану (чи нову роботу) автор повинен додати разом із рецензією на першу роботу рецензенту для повторної перевірки. 6. Захист курсової роботи Захист курсової роботи проводиться на засіданні комісії з числа викладачів кафедри, яка знайомиться з рецензією та з її змістом. У ході захисту студенту необхідно підкреслити актуальність, наукову і практичну значущість теми, її розробленість у науковій літературі, а також доповісти основні положення власного дослідження, висновки та рекомендації. Після доповіді студент відповідає на запитання викладачів. Під час захисту оцінюється: якість виконаної курсової роботи, рівень знань і набутих навичок щодо висвітленої теми, вміння аналізувати, логічно і аргументовано викладати думки. Результати захисту курсової роботи оцінюються та проставляються в заліковій відомості навчальної групи та заліковій книжці студента. У разі незадовільного захисту курсової роботи необхідно її допрацювати або виконати курсову роботу за іншою темою.
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КУРСОВИХ РОБІТ
1. Оцінка „ відмінно ” ставиться, коли студент виконав всі вимоги зазначені у Методичних рекомендаціях щодо написання, оформлення та захисту курсової роботи, щодо її змісту та оформлення та під час захисту продемонстрував навички вільного володіння необхідним теоретичним і фактичним матеріалом, самостійного творчого мислення; обґрунтованості висновків та узагальнень на підставі сучасної методології права, навички правозастосування тощо. 2. Оцінка „ добре ” ставиться, коли студент виконав всі вимоги зазначені у Методичних рекомендаціях щодо написання, оформлення та захисту курсової роботи, щодо її змісту, але під час захисту продемонстрував навички вільного володіння необхідним теоретичним і фактичним матеріалом, самостійного творчого мислення; обґрунтованості висновків та узагальнень на підставі сучасної методології права, навички правозастосування, але допускав неточності у відповідях на запитання членів комісії та деякі недоліки щодо оформлення роботи. 3. Оцінка „ задовільно ” ставиться, якщо студент: а) будує свою відповідь на рівні репродуктивного мислення, слабо знає структуру теми, подає недостатньо правильні формування, при цьому мають місце порушення послідовності у викладенні матеріалу, недоліки в логіці відповіді; б) зазнає труднощів у використанні теоретичних положень для аналізу сучасної правової практики; в) виявляє більш-менш ґрунтовну обізнаність з нормативним матеріалом, рекомендованою літературою. 4. Оцінка „ незадовільно ” ставиться, якщо студент: а) грубо порушує вимоги щодо оформлення курсової роботи; б) демонструє незадовільну теоретичну підготовку та не вміння використовувати свої знання; в) виявляє необізнаність з нормативним матеріалом та рекомендованою літературою; г) у роботі є ознаки плагіату чи робота переписана з одного джерела.
ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота може виконуватися курсантом, студентом, слухачем як за Загальною, так і за Спеціальною частинами цивільного права. Проте, за загальним правилом тема курсової роботи залежить від першої літери прізвище студента. У виключних випадках курсант (студент, слухач) може індивідуально обрати тему курсової роби із обов’язковим обґрунтуванням обраної теми та за попереднім дозволом рецензента. Тема 1 - особи, прізвища яких починаються з літери «А»; Тема 2 - особи, прізвища яких починаються з літери «Б»; Тема 3 - особи, прізвища яких починаються з літери «В»; Тема 4 - особи, прізвища яких починаються з літери «Г»; Тема 5 - особи, прізвища яких починаються з літери «Д»; Тема 6 - особи, прізвища яких починаються з літери «Е»; Тема 7 - особи, прізвища яких починаються з літери «Є»; Тема 8 - особи, прізвища яких починаються з літери «Ж»; Тема 9 - особи, прізвища яких починаються з літери «З»; Тема 10 - особи, прізвища яких починаються з літери «И»; Тема 11 - особи, прізвища яких починаються з літери «І»; Тема 12 - особи, прізвища яких починаються з літери «Ї»; Тема 13 - особи, прізвища яких починаються з літери «К»; Тема 14 - особи, прізвища яких починаються з літери «Л»; Тема 15 - особи, прізвища яких починаються з літери «М»; Тема 16 - особи, прізвища яких починаються з літери «Н»; Тема 17 - особи, прізвища яких починаються з літери «О»; Тема 18 - особи, прізвища яких починаються з літери «П»; Тема 19 - особи, прізвища яких починаються з літери «Р»; Тема 20 - особи, прізвища яких починаються з літери «С»; Тема 21 - особи, прізвища яких починаються з літери «Т»; Тема 22 - особи, прізвища яких починаються з літери «У»; Тема 23 - особи, прізвища яких починаються з літери «Ф»; Тема 24 - особи, прізвища яких починаються з літери «Х»; Тема 25 - особи, прізвища яких починаються з літери «Ц»; Тема 26 - особи, прізвища яких починаються з літери «Ч»; Тема 27 - особи, прізвища яких починаються з літери «Ш»; Тема 28 - особи, прізвища яких починаються з літери «Щ»; Тема 29 - особи, прізвища яких починаються з літери «Ю»; Тема 30 - особи, прізвища яких починаються з літери «Я».
|
5. Виклад матеріалу курсової роботи
