Лекция 1. Знак без значения1. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року// Відомості Верховної Ради України.- 1992 р.- № 6.- Ст. 56; 2. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року// Відомості Верховної Ради України.- 1991 р.- № 41.- Ст. 546; 3. Закон України „Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 року// Відомості Верховної Ради України.- 2004 р.- № 50.- Ст. 540. 4. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року// Відомості Верховної Ради України.- 2002 р.- № 3-4.- Ст. 27. 5. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року// Відомості Верховної Ради України.- 2005 р.- № 35-36, 37.- Ст. 446; 6. Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 880-р// Офіційний вісник України.- 2007 р.- № 79.- Ст. 2961. 7. Конституція України від 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України.- 1996 р.- № 30.- Ст. 141; 8. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, схвалені постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року № 188/98-ВР// Відомості Верховної Ради України.- 1998 р.- № 38-39.- Ст. 248; 9. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради України.- 2003 р.- № 40-44.- Ст. 356; 10. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року// Відомості Верховної Ради України.- 2004 р.- № 40-41, 42.- Ст. 492; Основна література 1. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Зкология: Учебник для вузов.- М.: Юнити, 1998.-456 с. 2. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 1995 - 365 с. 3. Бровдій В.М., Гаца О.О. Екологічні проблеми України (проблеми ноогеніки). - К.: НПУ, 2000. -110 с. 4. Вернадський В. Биосфера. - М.: Мьісль, 1967. - 376 с. 5. Голубець М. А. Від біосфери до соціосфери. - Львів: Поллі, 1997. - 251с. 6. ДідухЯ.П. Популяційна екологія. - К.: Фітосоціоцентр, 1998. -191с. 7. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища. Навч. посібник. - К.: Знання, 2000. -203 с. 8. Злобін Ю.А. Основи екології. Підручник. -К.: Лібра, 1998.- 248 с. 9. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології. - К., 2000. - 237 с. 10. Кучерявий В.О. Екологія. - Львів: Світ, 2000. - 493 с. 11. Малишко М.І. Основи екологічного права України. - К.: 1999. -150 с. Микитюк О.М., Злотін О.З., Бровдій В. М. та ін. Екологія людини. - Харків: Ранок, 1998. - 206 с. 12. Мороз С.А. Історія біосфери Землі. Кн. 1 - К.: Заповіт, 1996. - 439 с. 13. Мороз С.А. Історія біосфери Землі. Кн. 2 - К.: Заповіт, 1996. - 421 с. 14. Экология города/Под общей ред. проф. Ф.В. Стольберга - К.: Либра, 2000. - 464 с.
Додаткова література 1. Андрейцев В. І., Пустовойт М.А. Екологічна експертиза, право і практика. - К.: Урожай, 1992. - 152 с. 2. Андрейцев В.І. Екологічне право. - К.: Вентурі, 1996. -208 с. 3. Бурдіян Б. Г., Дерев'янко В. О., Кривульченко А. І. Навколишнє середовище та його охорона. - К.: Вища школа, 1993. 4. Вронский В.А. Прикладная зкология. - Ростов-на-Дону: Феникс. -512 с. 5. Голубець М.А., Кучерявий В. О., Генсерук С.А. та ін.: Конспект лекцій з курсу "Екологія та охорона природи". - К.: НМК ВО, 1990. -215 с. 6. Городній М. М. та ін. Агроекологія.- К.: Виша школа, 1993. -416 с. 7. Загорська М.С. Інструктивно – методичні матеріали для проведення практичних робіт. 8. Клименко М.О., Скрипчук П.М. Метрологія і стандартизація в екології. - Рівне: РДТУ, 1999. - 368 с. 9. Крисаченко В.С. Екологічна культура (теорія і практика). - К.: Заповіт, 1996. - 350 с. 10. Кучерявий В. О., Чернявський М. В., Гаманюк Т. І. Раціональне природркористування та охорона навколишнього середовища: Курс лекцій. -К: НМК ВО, 1991. - 150 с. 11. Кучерявий В.П. Урбоекологія. - Львів: Світ, 1999. - 360 с. 12. Майкл Китинг. Программа действий - 21 век. - Париж: Центр "За наше будущее", 1993. - 70 с. 13. Назарчук М.М. Соціоекологія. Словник-довідник. -Львів: ВНТЛ, 1998.-172 с. 14. Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Навроцький В.М. Екологічний аудит. - К.: Вища школа, 2000. - 344 с.
Лекция 1. Знак без значения
Происхождение искусства. Происхождение языка: «музыкальная» теория. Синкретизм. Первобытное искусство: от наскальной живописи к скульптуре Киклад. Попытка реконструкции значений. Искусство ли это?
Я не искусствовед по профессии, я филолог, и притворяться искусствоведом перед вами я не стану. При этом, конечно, я буду говорить об искусстве, прежде всего изобразительном, о пластических искусствах (живопись, графика, скульптура), и не стану касаться искусств мусических (музыки, танца, театра, поэзии). Мне интереснее всего человек, его самоощущение в мире. Угол зрения, который я выбрала, таков: представить себе и поделиться с вами, каким могло бы, пусть очень гадательно, самоощущение человека древнейших, древних или просто прошедших эпох. Поскольку я не профессиональный искусствовед, то могу позволить себе любые домыслы (в рамках, разумеется, современного состояния гуманитарного знания), использовать любые источники, если, конечно, они не противоречат здравому смыслу, и совершать любые междисциплинарные скачки, соединяя историю, лингвистику, искусствоведение, философию итд. Сначала о теме первой лекции. Знак – единство некоторой формы, или материального носителя, со значением или смыслом. Знак замещает собой некий удалённый предмет, или процесс, или явление, или действие, или отношение, или связь и так далее. Люди соглашаются, что вот эта форма означает «всё отлично» («ок»), вот эта 7 – число «семь», самый элементарный пример – светофор. Материальная форма, носитель называется означающим (то, что означает), значение – означаемым (то, что означается). Любое произведение искусства есть или знак, или комплекс знаков, или комплексный знак. Мы для удобства будем говорить о знаке в единственном числе. Но чтобы понять значение, нужно знать или код, или язык. Вот у нас есть картина Яна ван Эйка «Портрет четы Арнольфини».
Всё как будто ясно: слева муж, справа жена. Но эти супруги окружены предметами, которые помещены в картинное пространство вовсе не просто так. Это люстра, зеркало, чётки, фрукты, комнатные туфли, собачка. Каждый из них имеет для культуры Нидерландов XIV века особый смысл, и все они входят в код «супружеской верности». Перед нами не просто портретное изображение супругов, но и сообщение о том, что браки совершаются на небесах, что супружеская верность – способ достичь рая на земле. Это что касается кода. С языком дело ещё сложнее, потому что и без кода картину ван Эйка мы можем совершенно спокойно воспринимать, просто наше восприятие будет упрощённым, мы не получим столько интеллектуального наслаждения в придачу к зрительному, сколько можем получить, зная код. Если же мы не знаем языка, то вообще не сумеем объяснить ни отношения между этими двумя людьми, ни то, почему они держатся за руки, ни как называются предметы вокруг них итд. Более того: не зная никакого языка, мы с большим трудом вообще будем ограничивать один предмет от другого: так совсем маленькие дети, не умеющие говорить, воспринимают незнакомое пространство как единую, бесформенную и, в общем, пугающую среду. Пока я буду рассказывать какие-то общие вещи, вы параллельно будете смотреть наскальные росписи из двух европейских пещер. Это грот Шове во Франции и пещера Альтамира в Испании. Обратите внимание, что стилистически картинки будут разными.
Шове
|
