МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ. Всі фактори, які впливають на формування прибутку, можна поділити на дві групи: внутрішні і зовнішні (рисВсі фактори, які впливають на формування прибутку, можна поділити на дві групи: внутрішні і зовнішні (рис. 7.3.) 38.Види витрат підприємства та порядок управління ними. Склад і структура витрат від операційної діяльності. За роллю в процесі виробництва і за цільовим призначенням витрати поділяються на основні й накладні. До основних належать витрати, які беруть безпосередню участь у виробництві продукції й становлять її речову основу. Без них виробництво певного виду продукції неможливе взагалі (сировина, корми, насіння, комплектуючі вироби, пальне, заробітна плата і под.). Накладні - це витрати, пов'язані з організацією виробництва й управлінням підприємством взагалі, а саме:на оплату праці працівників апарату управління та спеціалістів;на службові відрядження й утримання легкового транспорту; амортизацію та утримання і ремонт будівель, споруд, інвентарю загальногосподарського призначення; За способом введення до собівартості продукції всі витрати поділяються на прямі й непрямі. Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певних видів продукції або наданням послуг, а тому до їх собівартості вводяться прямо на підставі даних первинних документів (заробітна плата, насіння, корми, мінеральні та органічні добрива, засоби захисту рослин і тварин та ін.). Непрямі {або розподільні) витрати пов'язані з виробництвом кількох видів продукції і не можуть бути віднесені безпосередньо на певний об'єкт обліку. До них належать усі витрати на організацію виробництва й управління підприємством, амортизація, поточний ремонт тракторів і комбайнів, відрахування на соціальні виплати, їх розподіляють пропорційно до встановленого базису (прямих витрат, за винятком у рослинництві насіння, у тваринництві - кормів). За складом витрати поділяються на прості й комплексні. Прості витрати складаються з однорідних елементів (вартість насіння, кормів, заробітна плата та ін.), а комплексні із декількох простих (собівартість коне-дня, тонно-кілометра, еталонного гектара). витрати поділяються на постійні та змінні. Постійні витрати є функцією часу, їх обсяг не змінюється залежно від обсягу виробленої продукції. Здебільшого постійні витрати пов'язані з функціонуванням виробничих засобів та обладнанням підприємств і повинні бути оплаченими, навіть якщо вони не використовувалися в звітному періоді. Загальний показник постійних витрат залишається незмінним за всіх рівнів виробництва. Змінні витрати - такі, сума яких безпосередньо залежить від виробництва продукції. Управління витратами - це процес цілеспрямованого формування витрат за видами, місцем і носіями за умови постійного контролю їх рівня і стимулювання зниження. Система управління витратами повинна охоплювати такі організаційні підсистеми: - нормування та планування витрат за їх видами; - облік і аналіз витрат; - пошук і виявлення чинників економії ресурсів; - стимулювання економії ресурсів, зниження витрат. Управління витратами на підприємстві передбачає встановлення місця витрат і центру відповідальності. Місце витрат - це місце їхнього формування (окремі підрозділи, цехи, колективи). Під центром відповідальності розуміють організаційну єдність місць витрат з центром, що відповідає за їхній рівень. На практиці місцем витрат є територіальні підрозділи, відокремлені просторово, а центром - економічний відділ, який розробляє планові й обчислює фактичні витрати для виробничих підрозділів і загалом для підприємства. 44.Цінова еластичність та її вплив на прибуток підприємства Дуже важливе для аналізу попиту поняття цінової еластичності: виражена у відсотках зміна обсягу продаж товару в результаті зміни його ціни на 1 %: (5.7.) Цінова еластичність, як правило, від’ємна, тому що підвищення ціни призводить до зниження попиту, і навпаки. Цінність еластичності для прогнозування залежить від стабільності умов, в яких проводились спостереження. В багатьох випадках потрібно не тільки знати, як адаптувати ціну до реальної чуттєвості ринку, але й визначити, як впливати на цю чуттєвість в потрібному для підприємства напрямку. Еластичність вимірює вплив зміни ціни на зміни обсягу продаж, але не показує вплив ціни на інші більш складні і часто комплексні характеристики, важливі для розуміння реакції покупця (наприклад, віддача переваги певній марці). Крім того, на практиці дуже важко досягти оцінок еластичності, достатньо стабільних і надійних для визначення на їх підставі оптимальної ціни. Використання гнучкої ціни, тобто продажу одного виду товару різним покупцям за різними цінами, – один з практичних прикладів управління еластичністю[1]. Для вибору варіантів зміни ціни керуються наступними правилами: при еластичності попиту більше одиниці (попит еластичний) зміна ціни на 1 % дає більше 1 % зміни обсягу збуту. Отже, зниження ціни викликає таке зростання попиту, при якому загальна виручка зростає; якщо еластичність попиту дорівнює одиниці, то кожний відсоток зміни ціни приносить 1 % зміни обсягу збуту; при еластичності попиту менше одиниці (попит нееластичний) зміна ціни на 1 % дає менше 1 % зміни обсягу збуту. Тому зниження ціни не викликає такого підвищення попиту і не компенсує зменшення виручки. Для максимізації прибутку фінансові менеджери використовують варіантні розрахунки прибутку при різних цінах і обсягах виробництва і визначають оптимальний обсяг виробництва і ціну, що забезпечують найбільший прибуток.
37.Управління доходами підприємств і організацій Завдання: • збільшення абсолютної величини доходів підприємства в цілому та за окремими джерелами їх формування; • збільшення у структурі доходів підприємства частки чистого доходу; • забезпечення стабільності надходження доходів, а також обмеження впливу на формування доходів підприємства надзвичайних подій, прогнозування та оцінювання впливу яких є проблематичним; ^ • забезпечення зростання у структурі чистого доходу підприємства доходів, отриманих від основної діяльності; • прискорення отримання доходів шляхом зменшення проміжку часу між їх формальним визнанням (момент визнання доходів з метою оподаткування — за першою подією) та реальним отриманням (момент надходження грошових коштів від контрагента). Важливим завданням фінансового менеджменту на підприємстві є забезпечення стабільності формування його доходів у розмірі, не меншому за розмір його витрат, що дає змогу забезпечити беззбитковість діяльності підприємства.
МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ для выполнения курсовой работы по специальности 190631 «Техническое обслуживание и ремонт автомобильного транспорта» по профессиональному модулю ПМ 02. МДК. 02.01 «Управление коллективом исполнителей»
Составила преподаватель Е.Э.Погосова
|