Приклади типових завдань, що виносяться на модульний контроль

1. Дайте відповідь на питання (можливе усне опитування та виконання письмової роботи):

1. Усні угоди в міжнародному праві.

2. Історія виникнення та розвитку права міжнародних договорів

3. Національне законодавство і право міжнародних договорів

4. Кодифікація та прогресивний розвиток права міжнародних договорів. Роль комісії Міжнародного права ООН

 

 

Орієнтовний перелік тем рефератів (індивідуальних завдань)

1. Історія права міжнародних договорів та його кодифікація
2. Поняття міжнародного договору в сучасній доктрині та практиці
3. Джерело обов’язкової сили міжнародного договору і принципи міжнародного права
4. Держава як суб’єкт міжнародних договорів
5. Договірна правоздатність міжнародних організацій
6. Об’єкт та форма міжнародного договору
7. Міжнародне договірне право як система
8. Міжнародний договір і міжнародний звичай: взаємодія у системі
9. Міжнародний договір і загальні принципи права
10. Міжнародний договір і резолюції міжнародних організацій
11. Міжнародний договір і допоміжні засоби визначення правових норм
12. Правила юридичної логіки та міжнародний договір
13. Порядок та практика укладення міжнародних міжнародних договорів у законодавстві та практиці України
14. Поняття і теорії тлумачення міжнародних договорів
15. Принципи тлумачення міжнародних договорів
16. Тлумачення договорів двома і більше мовами
17. Види і способи тлумачення міжнародних договорів
18. Тлумачення договорів національними судами
19. Міжнародні договори у національному праві
20. Поняття правонаступництва держав щодо міжнародних договорів і Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р.
21. Міжнародні звичаєві норми у сфері правонаступництва держав щодо міжнародних договорів
22. Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів у контексті розпаду колоніальної системи
23. Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів СРСР
24. Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів після закінчення «холодної війни»

 

Перелік індивідуальних практичних завдань

(контрольних робіт)

Приклади типових індивідуальних завдань:

Індивідуальні завдання теоретичного характеру:реферати, есе і т.ін.

Теми рефератів:

- Поняття та об’єкти права міжнародних договорів

- Історичні етапи розвитку права міжнародних договорів

Індивідуальні завдання практичного характеру

Задачі, які видаються груп

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

ОБРАТИ ВІРНУ ВІДПОВІДЬ

1. Договори Віденської Конвенції про право міжнародних договорів будуються на принципах:

А) вільного волевиявлення, добросовісності та норми pacta sunt servanda;

Б) дотримання норм jus cogens та волевиявлення сторін;

В) мирного співіснування та справедливості;

Г) немає вірної відповіді.

 

2. Перелік питань, що стосуються міжнародних договорів у ВК є:

А) вичерпним;

Б)може бути доповнений нормами національного законодавства;

В) може не виконуватись, якщо про це зроблено застереження;

Г) відповіді Б та В вірні.

 

3. Віденська Конвенція застосовується до:

А) договорів між державами;

Б) міжнародних договорів між суб»єктами підприємницької діяльності та між державами;

В) міжнародних договорів між різноманітними суб»єктами міжнародного права;

Г) договорів, що ратифіковані на національному рівні.

 

 

4. Сторони, що беруть участь у переговорах - це:

А) держави, що підписують текст договору з подальшою можливістю його зміни;

Б) держави, що приймали участь у складанні та підписанні тексту договору;

В) відповідь А) та Б) частково вірні;

Г) суб»єкти міжнародного публічного права.

 

5. Учасник за Віденською конвенцією означає:

А) держава або інший суб»єкт міжнародного права для якого договір знаходиться в силі;

Б) держава, що погодилась на обов»язковість договору для неї для якої договір має силу

В) відповіді А) та б)вірні;

Г) немає жодної вірної відповіді.

 

6. Повноваження особи на представництво держави або з метою укладення договору або встановлення його автентичності можливе:

А) якщо особа пред»явить свої повноваження;

Б) з практики відповідних держав випливає, що сторони мали намір розглядати відповідну особу як представника;

В) немає вірних відповідей;

Г) якщо особа має нотаріально посвідчений документ на представництво.

 

7. Представниками вважаються наступні особи:

А) голови держав, голови представництв та міністри іноземних справ з метою здійнення всіх актів, що відносяться до укладення договору;

Б) представники органів місцевого самоврядування з метою прийняття тексту договору на конференції або у організації;

В) немає вірних відповідей;

Г) суб»єкти міжнародного публічного права.

 

8. Представники, що уповноважені державами представляти їх на міжнародній конференції або у міжнародній організації здійснюють свої повноваження:

А) з метою прийняття тексту договору на такій конференції або у такій організації;

Б) з метою прийняття тексту договору між акредитуючи ми державами;

В) немає жодної вірної відповіді;

Г) відповіді А та Б вірні.

 

9. Прийняття тексту договору відбувається:

А) за згодою усіх держав;

Б) шляхом голосування 2/ 3 учасників конференції;

В) шляхом таємного голосування за текст договору;

Г) відкритим гласним обговоренням.

 

10. Встановлення автентичності тексту відбувається шляхом:

А) застосування сторонами такої процедури та за згодою держав;

Б) шляхом підписання, парафіювання представниками держав;

В) підписання adreferendum;

Г) шляхом дотримання вищезазначених процедур.

 

11. Згода на обов»язковість договору виражається через:

А) підписання договору;

Б) обмін документами, ратифікація договору;

В) прийняття, затвердження договору;

Г) жодної вірної відповіді.

 

12. Згода держави на обов»язковість договору виражається шляхом підписання договору представниками держав, якщо:

А) договір передбачає, що підписання має таку силу

Б) якщо обмін документами передбачає таку умову;

В) договір передбачає, що така згода підтверджується ратифікацією;

Г) відповіді Б) та В) вірні.

 

13. Парафіювання тексту означає підписання договору в тому випадку, якщо:

А) сторони склали відповідний акт;

Б) якщо сторони домовились про це;

В) відповіді А) та Б) вірні;

Г) якщо сторони попередньо обумовили дану умову у договорі.

 

15. Adreferendum означає:

А) вступ в дію договору;

Б) процедуру вирішення питання про дійсність або недійсність договору;

В) остаточне підписання договору;

Г) юридична дійсність договору.

 

16. Згода на обов»язковість договору виражається шляхом приєднання, якщо:

А) всі учасники домовились, що така згода може бути виражена державою шляхом приєднання;

Б) присутній намір держав про приєднання;

В) договір передбачає можливість надання згоди шляхом приєднання;

Г) немає вірної відповіді.

 

17. Ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, затвердження або приєднання означають згоду держав на обов»язковість для них договору з моменту:

А) обміну ними між домовляючимися сторонами;

Б) депонування у депозитарію;

В) офіційного закріплення у друкованих джерелах;

Г) реєстрації депозитарієм.

 

18. Згода на обов»язковість для них договору виражається прийняттям або затвердженням на умовах:

А) подібних тим, що застосовуються до ратифікації;

Б) на умовах, які обрали сторони договору;

В) в довільній формі;

Г) відповіді А) та Б) вірні.

 

19. Оговорки дозволяються, за виключанням випадків, коли:

А) забороняється договором;

Б) договір пербачає, що можливо робити лише певну кількість оговорок;

В) коли форма договору потребує цього;

Г) дозволяються,я кщо сторони попередньо домовились про це.

 

 

6. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА (ПМК)

з дисципліни ДОГОВОРИ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня - бакалавр

для студентів напряму підготовки- "Правознавство”

Денна та вечірня форма навчання

№ та темасемінарського (практичного) заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних, лабораторних) занять*	Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях

 

Змістовий модуль №1
1.1.Право міжнародних договорів в системі міжнародного права. 2. Поняття та юридична природа міжнародних договорів	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу. Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання. Підготовка до семінарського заняття.	Розгорнута бесіда Дискусія з елементами аналізу
2.3.Укладення міжнародних договорів	Попередня підготовка з визначених питань. Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання. Підготовка до семінарського заняття. Підготовка доповідей. Завчасна підготовка за визначеними питаннями.	Міні-кейс (міні-презентація) з елементами дискусії Виконання домашніх завдань
3.4.Дія міжнародних договорів	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу. Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання. Підготовка до семінарського заняття.	Робота в малих творчих групах Виконання домашніх завдань
4.5.Недійсність міжнародних договорів	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання. Підготовка до семінарського заняття.	Дискусія з елементами аналізу Розв’язання проблемних завдань
5.6.Зупинення та припинення дії міжнародних договорів	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання. Підготовка до семінарського заняття. Підготовка доповідей. Підготовка домашнього завдання.	«Мозковий штурм» Підготовка кейсів малими творчими групами
6. 7.Тлумачення міжнародних договорів	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання. Підготовка до семінарського заняття. Опрацювання проблемних ситуацій.	Робота в малих творчих групах Дискусія Тест на визначення компетентностей Виконання домашніх завдань
7. 8.Внесення змін та доповнень до міжнародних договорів. 9. Забезпечення виконання міжнародних договорів	Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання. Підготовка до семінарського заняття. Підготовка доповідей. Підготовка домашнього завдання. Аналіз конкретної виробничої ситуації (з можливою підготовкою аналітичної записки). Відпрацювання виконання конкретних операцій.	Аналіз конкретних ситуацій підготовка доповідних записок у міні-групах Виконання домашніх завдань
8. 10.Правонаступництво щодо міжнародних договорів	Завчасна підготовка за визначеними темами. Вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання. Підготовка до семінарського заняття. Підготовка доповідей. Систематика вивчення матеріалу дисципліни перед написанням модуля.	Семінар-дискусія
Усього балів за роботу на семінарських (практичних) заняттях
За виконання модульних завдань **
Модуль	Написання модульної контрольної роботи
Усього балів за модульний контроль
За виконання індивідуальних завдань ***
Види індивідуальних завдань
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою, вирішення кейсів та судових справ тощо
2. Написання реферату (есе) за заданою тематикою
3. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)
4. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою та підготовка юридичних документів
Усього балів за виконання індивідуальних завдань
Разом балів за СРС

* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальної програми науки (дисципліни).

** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт.

*** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

7.Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни).

Виходячи з максимальної кількості балів за роботу під час практичних (семінарських, лабораторних занять з дисципліни за семестр, зазначених в Порядку оцінювання знань студентів (60 балів для вибіркової дисципліни), а також реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид робіт(за виключенням занять для проведення модульних контрольних робіт), визначається максимальна кількість балів, яку може набрати студент на одному занятті.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент на одному занятті є (для нової програми):

 

Тема №п/п	Кількість балів	Диференціювання в залежності від більшої чи меншої складності навчального матеріалу заняття, кількості тем, що виносяться на розгляд, навчальних завдань, що пропонуються для виконання студентами, та різного репліку компонентів, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять, обсягу матеріалу для самостійного вивчення тощо. Загалом оцінці підлягають, з відповідною кількістю отриманих балів: · систематичність роботи на семінарських (практичних) заняттях; · рівень знань, продемонстрований у відповідях на питання з тем, винесених для розгляду на семінарське заняття; · виступи на семінарських заняттях з доповіддю або презентацією; · активність при обговореннях та дискусіях на семінарських заняттях (включаючи доповнення до виступів, уточнення та виправлення озвучених відповідей інших студентів); · результати проведення експрес-опитування; · виконання індивідуальних завдань (підготовка рефератів, есе; заповнення таблиць із завданнями; підготовка навчальних чи наукових текстів тощо); · самостійне опрацювання тем (розділів, питань).
Тема 1	9 балів
Тема 2	9 балів
Тема 3	6 балів
Тема 4	6 балів
Тема 5	9 балів
Тема 6	6 балів
Тема 7	9 балів
Тема 8	6 балів

 

Визначений в розрізі тем критеріальний апарат (кількість балів або «ціна» заняття) диференціюється залежно від якості,повноти,с самостійності виконання студентами конкретних завдань, то ряд залікових оцінок залежно від якості виконання студентом завдань буде мати,наприклад,такий вигляд: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6 (та 7, 8, 9) балів.

Ці бали реально зароблені під час проведення практичних (семінарських. лабораторних) занять викладач переносить у свій журнал. В журнал облік академічної групи.

Кількість балів, отриманих студентами на кожному практичному (семінарському, лабораторному) занятті, шумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за модульні контрольні роботи, виконання завдань для самостійної роботи тощо.

 

 

Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів

Можлива максимальна оцінка за певну форму роботи (завдання), балів	Рівень виконання
Відмінний	Добрий	Задовільний	Незадовільний
		1,5

 

Для денної та вечірньої форм навчання

№ п/п	Об'єкти контролю	Кількість балів	Результат
	Оцінка поточної роботи в семестрі, в т.ч.:	від 0 до 100 балів в т.ч.:	Набрані бали зараховуються до підсумкової оцінки
1.	Виконання обов’язкових завдань	від 0 до 90 балів
1.1.	Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях	до 60 балів
1.2.	Виконання завдань для самостійного опрацювання	до 10 балів
1.3.	Виконання контрольних (модульних) завдань	до 20 балів
2.	Виконання вибіркових завдань	від 0 до 10 балів	Проходження підсумкового контролю знань по дисципліні і одержання підсумкової оцінки

За рішенням кафедри студентам, які брали участь у поза навчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів для нормативних дисциплін та 100 балів для вибіркових дисциплін

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Підсумкове оцінювання знань студентів за традиційною шкалою та шкалою ECTS

 

Кількість балів	Оцінка за національною шкалою	Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	зараховано	А
80-89	добре	зараховано	В
70-79	С
66-69	задовільно	зараховано	D
60-65	Е
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано — з можливістю повторного складання заліку	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано — з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

 

8.Особливості організації поточного контролю знань студентів заочної форми навчання з дисципліни

У відповідності з навчальним планом студенти заочної форми навчання повинні виконати по даній дисципліні письмову контрольну роботу. Контрольна робота є проміжним етапом у процесі засвоєння студентом навчального матеріалу та його підготовки до складання заліку. Питання контрольних робіт охоплюють ключові проблеми курсу. Кожна контрольна робота складається з двох питань та завдання. Номери питань і завдання слід визначити з таблиці в залежності від останньої цифри номера залікової книжки студента. Контроль робота повинна бути складена логічно, послідовно, стисло і точно відповідати на поставлене питання. Робота не зараховується і повертається на доопрацювання у разі: виконання не своїх питань та завдань; відсутності посилань на нормативно-правові акти України та ін. Студенти, контрольні роботи яких не були зараховані, не допускаються до іспиту.

Критерії оцінки контрольної роботи – ґрунтовність, послідовність і логічність викладу, використання джерел, оригінальність висновків, застосування наочних методів узагальнення інформації, стиль викладу і охайність оформлення роботи.

Контрольна робота з курсу містить три теоретичні питання, на які необхідно дати змістовні письмові відповіді. Номер варіанта контрольної роботи студент вибирає за останньою цифрою номера своєї залікової книжки. Так, наприклад, якщо номер залікової книжки закінчується на 4 (4, 14, 24, 34 і т.д.), то обирається варіант 4, якщо номер залікової книжки закінчується на 0 (10, 20, 30 і т.д.), то обирається варіант 10.

Студент вказує номер залікової книжки на титульній сторінці контрольної роботи. У разі відсутності цих даних робота не буде зарахована, її повертають студенту без рецензування.

Основні вимоги до написання контрольної роботи:

· контрольна робота виконується державною (українською) мовою;

· робота має бути надрукована на комп’ютері чи на машинці, або виконана розбірливим (чітким) почерком на одному боці сторінок стандартного (А4) паперу, через 1,5 міжрядкові інтервали. Сторінки повинні мати поля: ліве – 25-30 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм. Контрольна робота повинна бути оформлена на стандартних аркушах, зброшурованих в папку або в учнівський зошит. Усі аркуші слід пронумерувати. Обсяг роботи: 5-7 друкований аркушів на кожне питання; або 7-10 аркушів написаних розбірливим почерком на кожне питання. Контрольна робота повинна містити титульний аркуш та список використаних джерел.

матеріал роботи необхідно розміщувати в такій послідовності:

– титульний аркуш (відповідно до розроблених методичних вказівок);

– перелік питань свого варіанту;

– повна, ґрунтовна відповідь на кожне із питань;

– список використаних джерел;

– на останній сторінці роботи ставиться число її виконання та особистий підпис виконавця;

аркуші роботи повинні бути підшиті і пронумеровані;

робота подається на кафедру або в деканат до початку наступної сесії.

№ останньої цифри залікової книжки	Перше питання контрольного завдання	Друге питання контрольного завдання	Завдання
1.			А
2.			Б
3.			В
4.			Г
5.			Д
6.			А
7.			Б
8.			В
9.			Г
0.			Д

Оцінювання знань студентів за традиційною шкалою та шкалою ECTS

Кількість балів	Оцінка за національною шкалою	Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	зараховано	А
80-89	добре	зараховано	В
70-79	С
66-69	задовільно	зараховано	D
60-65	Е
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано — з можливістю повторного складання заліку	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано — з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (в балах) =

= результати поточної роботи

Оцінка поточної роботипроводиться в межах 100 балів

 

Поточний контроль здійснюється шляхом оцінювання модульних завдань (тобто, об’єктом контролю є виконання модульних завдань) та завдань для самостійної роботи (за вибором студента).

Для студентів заочної форми навчання: проводиться один модульний контроль, що включає до 20 завдання (відкритих або в тестовій формі), кожне з яких оцінюється в межах 4 балів,

Завдання для самостійної роботи:

- Виконання індивідуальних завдань практичного характеру (складання юридичних документів тощо);

- Підготовка тем та питань, що виносяться на самостійне вивчення

Виконується одне із вказаних завдань, яке оцінюється в межах 20 балів. Вибіркові завдання виконуються в години ІКР (індивідуально-консультативної роботи викладача).

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

1. Право міжнародних договорів як галузь міжнародного права.
2. Поняття права міжнародних договорів.
3. Історія виникнення та розвитку права міжнародних договорів.
4. Суб’єкти права міжнародних договорів.
5. Джерела права міжнародних договорів.
6. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р., Віденська конвенція про правонаступництво держав відносно договорів 1978 р., Віденська конвенція про право договорів міжнародних договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 р. Загальна характеристика.
7. Національне законодавство і право міжнародних договорів.
8. Конституція України 1996 р. і Закон України «Про міжнародні договори України». Порівняльна характеристика положень
9. Принципи права міжнародних договорів.
10. Кодифікація і прогресивний розвиток права міжнародних договорів.
11. Роль комісії міжнародного права ООН в кодифікації і прогресивному розвитку права міжнародних договорів.
12. Міжнародний договір як згода суб’єктів міжнародного права.
13. Міжнародний договір як основне джерело міжнародного права.
14. Проблема співвідношення міжнародного договору звичаєвих норм міжнародного права.
15. Роль міжнародного договору в забезпеченні міжнародного правопорядку.
16. Принцип виконання міжнародних договорів.
17. Об’єкти міжнародних договорів.
18. Мета договору.
19. Класифікація міжнародних договорів: за колом учасників, загальні міжнародні договори, закриті та відкриті міжнародні договори.
20. Класифікація міжнародних договорів України: міждержавні, міжурядові, міжвідомчі договори.
21. Форма міжнародних договорів.
22. Джентльменська угода.
23. Структура міжнародних договорів. Найменування міжнародного договору.
24. Мова міжнародного договору.
25. Право на укладення міжнародних договорів як одне з основних прав суб’єктів міжнародного права.
26. Органи держави та інших суб’єктів міжнародного права, які мають право на укладання договору від імені суб’єкта в цілому.
27. Повноваження та уповноваженні на укладання міжнародних договорів.
28. Стадії укладення міжнародного договору.: договірна ініціатива, підготовка тексту договору, переговори як основний метод погодження тексту договору.
29. Особливості складання тексту договору при різних формах переговорів: звичайним дипломатичним шляхом, на міжнародних конференціях і в міжнародних організаціях.
30. Прийняття тексту договору та його форми.
31. Встановлення автентичності тексту договору.
32. Парафування.
33. Способи виразу згоди суб’єктів міжнародного права на обов’язковість міжнародного договору.
34. Підписання та його форми.
35. Ратифікація.
36. Затвердження, прийняття, згода.
37. Акт офіційного підтвердження.
38. Обмін документами.
39. Приєднання до договору.
40. Обмін та депонування ратифікаційних грамот та інших документів.
41. Юридичне значення актів органів державної влади України про вираз згоди на обов’язковість міжнародних договорів.
42. Поняття застереження до міжнародних договорів.
43. Процедури заявлення застережень, прийняття, заперечення проти застережень, зняття застережень і заперечень.
44. Юридично дійсне заперечення і заперечення проти нього.
45. Депозитарій та його функції.
46. Українське законодавство про порядок збереження договорів.
47. Реєстрація договору.
48. Публікація (промульгація) договору.

49. Поняття дії (застосування) договору.

50. Внутрішнє право і виконання міжнародних договорів.

51. Відсутність у договору зворотної сили.

52. Строк дії договору: строкові, без конкретного строку, безстрокові.

53. Пролонгація та реновація дії договору.

54. Тимчасове застосування договору.

55. Територіальна сфера дії договору.

56. Застосування попередніх договорів і нових з одного й того ж питання.

57. Договори та треті держави.

58. Загальний принцип – pacte tertiis nec nocent.

59. Права, які випливають із міжнародного договору для третіх країн.

60. Зобов’язання, які випливають із договору для третіх країн.

61. Поняття недійсності міжнародних договорів.

62. Презумпція дійсності міжнародного договору.

63. Підстави дійсності міжнародних договорів.

64. Дійсність договору і подільність його положень.

65. Положення внутрішнього права держави і недійсність договорів.

66. Спеціальні обмеження повноважень представника держави або міжнародної організації і дійсність договорів.

67. Підстави недійсності договору: помилка, обман, підкуп представника, примус представника, примус держави шляхом застосування сили або погрози застосування сили.

68. Норми jus cogens і дійсність договорів.

69. Соціальні революції і проблема дійсності міжнародних договорів.

70. Принцип естоппель і проблема дійсності договорів.

71. Наслідки недійсності міжнародних договорів.

 

 

9.зразок екзаменаційного білету

(з дисципліни передбачений підсумковий контроль у формі заліку

Приклади типових завдань, що виносяться на підсумковий модульний контроль (денна форма навчання)

 

1. Порядок зберігання міжнародних договорів у відповідності до українського законодавства

2. Особливості визнання міжнародними організаціями обов’язкової сили міжнародних договорів

3. Парафування

4. Альтернат, поняття та особливості застосування

5. Акт офіційного підтвердження

Тестові завдання

1. Представниками вважаються наступні особи:

А) голови держав, голови представництв та міністри іноземних справ з метою здійнення всіх актів, що відносяться до укладення договору;

Б) представники органів місцевого самоврядування з метою прийняття тексту договору на конференції або у організації;

В) немає вірних відповідей;

Г) суб»єкти міжнародного публічного права.

 

Приклади типових завдань, що виносяться на підсумковий модульний контроль (заочна форма навчання)

 

1. Кодифікація і прогресивний розвиток права міжнародних договорів.
2. Роль комісії міжнародного права ООН в кодифікації і прогресивному розвитку права міжнародних договорів.
3. Міжнародний договір як згода суб’єктів міжнародного права.
4. Міжнародний договір як основне джерело міжнародного права.
5. Проблема співвідношення міжнародного договору звичаєвих норм міжнародного права.
6. Роль міжнародного договору в забезпеченні міжнародного правопорядку.
7. Принцип виконання міжнародних договорів.
8. Об’єкти міжнародних договорів.
9. Мета договору.
10. Класифікація міжнародних договорів: за колом учасників, загальні міжнародні договори, закриті та відкриті міжнародні договори.

 

 

10.Список рекомендованої літератури.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

1. Конституція України 1996 р.
2. Закон України «Про міжнародні договори України» 2004 р.
3. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р.

36. Віденська конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями та між міжнародними організаціями 1986 р.

37. Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р.

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

113. Алексидзе Л.А. Некоторые вопросы теории международного права. Императивные нормы (jus cogens). Тбилиси, 1982.

114. Буткевич В.Г. Советское право и международный договор. Киев, 1977.

115. Василевская Э.К. Роль международных договоров в прогрессивном развитии международного права. В кн.: Международно-правовые основы межгосударственного сотрудничества. М, 1983, с. 106-112.

116. Захарова Н.В. Выполнение обязательств, вытекающих из международных договоров. М., 1987.

117. Лукашук И.И. Современное право международніх договоров. В 2 т. – М., 2007

118. Мережко О.О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії та практики. Монографія. – К., 2002

119. Талалаев А.Н. Юридическая природа международного договора. М., 1963.

120. Талалаев А.Н. Венская конвенция о праве международных договоров. Комментарий. – М., 1997

121. Талалаев А.Н. Право международных договоров. Общие вопросы. М., 1980.

122. Талалаев А.Н. Право международных договоров. Действие и применение. М., 1985.

123. Талалаев А.Н. Право международных договоров. Договоры с участием международных организаций. М., 1989.

124. Ульянова Н.Н. Общие многосторонние договоры в современных международных отношениях. Киев, 1981.

125. Шуршалов В.М. Основные вопросы теории международного договора. М., 1959.

126. Шуршалов В.М. Право международных договоров. Учебное пособие. М., УДН, 1979.

 

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Блажівська Н. Конвенція ООН про використання електронних повідомлень в міжнародних договорах // Юридична Україна. – 2007. - №5. – С. 96-100.
2. Валова Л.В. Правопреемство государств в отношении договоров. Минск, 1982.
3. Васильченко О.П. Загальновизнані принципи, норми міжнародного права та міжнародні договори України як джерела конституційного права // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. - № 4 (66). – С. 218-223.
4. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права. - К., 2001
5. Дружков М.П. Заключение многосторонних договоров в рамках и под эгидой международных организаций. Киев, 1986.
6. Евинтов В.И. Многоязычные договоры в современном международном праве. Киев, 1981.
7. Каламкарян Р.А. Фактор времени в праве международных договоров. М., 1989.
8. Карпенко И.Н. Императивные нормы (jus cogens) и их воплощение в международные договоры // СЕМП. - 1970. - М., 1972. - С. 204-210.
9. Королев М. А. К вопросу о соотношении обычной и конвенционной норм относительно влияния изменившихся обстоятельств на силу международного договора // Московский журнал международного права. - 1995. - № 3. - С. 17-45.
10. Корнєва Т.В. Міжнародні договори та їхня інтеграція у внутрішнє право України // Митна справа. – 2007. - № 5 (53). – С. 57-59
11. Костенко М.Л., Лавренова Н.В. Договорная компетенция ЕЭС // Московский журнал международного права. – 1991. - № 3-4. - С. 34-43.
12. Кравченко В. Ціна пролонгації // Дзеркало тижня. – 2006. - № 42 (621). – С. 1,4.
13. Лукашук И.И. «Прочие постановления» Венских конвенций и праве международних договоров //Международное публичное и частное право. – 2006. - № 2(29). – С. 2-6.
14. Лукашук И.И. Абсолютная недействительность международных договоров // Международное публичное и частное право. – 2005. - № 5(26). – С. 2-7.
15. Манасуев А. В. Действие и применение международных договоров // Московский журнал международного права. – 1998. - № 4. - С. 94-124.
16. Макаренко О.Г. Міжнародні договори України – правова основа зовнішніх відносин держави // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2007.- №5 (34). – С. 69-74
17. Мартиненко П.Ф. Міжнародне право і українська Конституція // Науковий вісник Дипломатичної академії України. Випуск 4. – К., 2000. – с. 126-155
18. Матіяшек П. Проблеми права правонаступництва держав і права міжнародних договорів // Право України. – 2005. - № 10. – С. 131-132.
19. Мельник А.Я. Правонаступництво України щодо міжнародних договорів СРСР: Монографія. – К.: Юридична думка, 2005. – 424 с.
20. Мережко О.О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії та практики. – К.: Таксон, 2002. – 314 с.
21. Миронов Н.В. Международные договоры СССР. (Порядок заключения, исполнения и денонсации договоров.) М., 1980.
22. Мюллерсон Р.А., Чалый А.А. Проблема действительности международного договора, заключенного в нарушение норм внутреннего права. СЕМП, 1982. М., 1983.
23. Назаренко О.А. Міжнародні договори України в системі джерел конституційного права України / Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к.ю.н.: 12.00.02. – К., 2006. – 20 с.
24. Опришко В.Ф. Питання гармонізації законодавства України з міжнародним правом та н