Соціології міста і села, попри свої специфічні особливості, мають багато спільного, оскільки вивчають соціально-територіальні спільноти, наділені такими системоутворюючими ознаками, як економічні, соціальні, політичні та духовні зв’язки. Соціологія міста — галузь соціології, яка вивчає конкретні особливості розвитку і функціонування міста як елемента соціально-просторової організації суспільства, соціальні процеси, що відбуваються в ньому, його форми та інститути. Предмет цієї галузі соціології — особливості міста як соціальної системи, а об’єкт — безпосередньо місто як соціально-територіальна спільнота і поселенська структура.
Найчастіше соціологія міста зосереджується на таких проблемах:
— визначення ролі міста в суспільстві й системі розселення;
— дослідження процесу формування міст і чинників їх розвитку;
— з’ясування основних підсистем міста та особливість їх взаємозв’язку;
— внутрішня структура і соціальна стратифікація міста;
— закономірності розвитку і функціонування міста як цілісного феномену;
— проблеми управління та самоуправління;
— особливості міського способу життя;
— соціоекологія міста тощо.
До головних її категорій належать: «місто», «міський спосіб життя», «соціальна структура міста», «соціальна інфраструктура міста».
Специфіка міста визначає його основні соціальні функції:
— господарсько-економічна — організація механізму виробництва на підставі функціонування різних галузей промисловості;
— соціальна — втілена у діяльності соціальної сфери, яка охоплює послуги торгівлі, побутового обслуговування, транспорту, зв’язку, житлового будівництва, соціального забезпечення, медичного обслуговування тощо;
— культурно-освітня — реалізується через надання людині вищої, середньої спеціальної освіти через створення дозвільної та рекреаційної інфраструктур;
— управлінсько-адміністративна — здійснюється шляхом продовження адміністративної влади різними державними та соціальними органами.
У своїх дослідженнях соціологія міста часто вдається до категорії «міський спосіб життя». Його характеризують такі ознаки:
— нестійкість соціального статусу, підвищена мобільність;
— інтенсивність та анонімність людських контактів;
— різноманітність можливостей щодо проведення вільного часу;
— відмирання сусідських стосунків;
— зниження соціального значення сім’ї, передача багатьох її функцій різним суспільним інститутам, послаблення зв’язків і залежності між родичами;
— послаблення традицій у регулюванні поведінки особистості внаслідок посилення формального соціального контролю.
Місто є своєрідним соціокультурним середовищем, що охоплює соціальний світ, матеріальні та духовні умови становлення, існування, розвитку та діяльності людей. Тобто міське середовище — це і ландшафт, і люди, і способи їх взаємодії, і виробничі процеси, екологія, якість життя, рівень інформаційного обміну, особлива соціальна структура. Предмет соціології села — вивчення ролі села в суспільстві та системах розселення, головних чинників, що впливають на його розвиток; визначення його підсистем, специфіки сільського стилю життя, особливостей сільської культури; аналіз соціальної та професійної структури населення. Село — конкретна соціально-просторова форма існування суспільства, місце, де населення зайняте переважно аграрною працею.
Сільському життю властиві: підпорядкованість праці ритмам природи, нерівномірність трудової зайнятості; тісне поєднання праці та побуту; невисока виробнича мобільність; різноманітний демографічний склад територіальних груп; трудомісткість праці у домашньому та особистому підсобному господарстві; сильний неформальний соціальний контроль, велике значення місцевих авторитетів; менш напружений ритм життя, простіші форми спілкування, ніж у місті; зв’язок з природним середовищем; дисперсність розселення (розкиданість як самих сільських населених пунктів, так і індивідуальних осель у них).У селі, на відміну від міста, традиційно відсутні дуже багаті і дуже бідні. Сільське населення відрізняється від міського особливим укладом, родом і характером занять; рівнем кваліфікації праці (у робітників села він нижчий за рівень кваліфікації праці міських робітників); комфортністю життя, типом мислення, стабільністю норм і цінностей. Відрізняється воно від міста мінімальним рівнем заробітної плати та пенсійного забезпечення, системою пільг за стаж роботи, нормами забезпечення продовольчими і промисловими товарами, розміром коштів, що виділяються з бюджету на розвиток інфраструктури, та іншими ознаками.У соціології села існує декілька типологій сільських поселень: за чисельністю населення, соціальноекономічнимиознаками,зайнятістю у сільському господарстві, виробничо-адміністративною роллю.