Завдання на ІІ семестр

Нестеренко Анна 21 ДО

з предмету «Історія України»

для студентів Стахановського педагогічного коледжу

спеціальностей «Соціальна педагогіка», «Початкова освіта»,

«Дошкільна освіта», «Музичне мистецтво»

 

Орієнтовний тематичний план на ІІ семестр

1. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)

2. Повоєнна відбудова в Україні

3. Україна в умовах десталінізації

4. Україна в період загострення кризи радянської системи.

5. Розпад СРСР і відродження незалежності України.

6. Україна на сучасному етапі розвитку.

 

Тестові завдання з історії України

Тема: "Україна в роки Другої світової війни"

 

1. Коли почалися воєнні дії Другої світової війни на території України?

а) 01.09.39 р.

б)17.09.39 р.

в) 22.06.41 р.

2. Хто очолив уряд Української держави, проголошеної 30 червня 1941 р.?
Голова уряду ЗУНР Кость Левицький.

3. Дайте визначення політики радянізації на приєднаних до СРСР територіях. Політика радянізації на приєднаних до СРСР територіях полягає в пригніченні їх культури і релігії. В основному релігії, так як Радянський Союз не визнавав ні одну церкву і займався їх спаленням.

4. Яка роль відводилась Україні згідно із радянсько-німецьким планом, що був відображений у договорі від 28.08.39 р.? Сировинна, так як і Радянський Союз і Німеччина використовували Україну як сировинну базу. Адже у неї величезний запас родючих земель - чорноземів.

5. Що вам відомо про Катинську трагедію весною 1940 р.?

17 вересня 1939 року Червона армія розпочала похід на Захід, завдавши тим самим удар у тил польським військам, які намагалися відбити нацистський наступ. Вийшовши на визначену пактом Молотова-Ріббентропа межу зон інтересів двох агресорів, радянські війська та представники «компетентних органів» взяли у полон та інтернували, за різними даними, від чверті до півмільйона польських вояків, поліцейських, активістів політичних партій, ксьондзів і просто заможних громадян (така велика різниця в цифрах зумовлена багатьма чинниками – від суперечливості самих радянської статистики до не розсекреченості значного числа тогочасних документів).
До початку 1940 року ситуація стала більш визначеною: переважне число уродженців територій, які відійшли до СРСР, відпустили додому, понад 40 мешканців центральної і західної Польщі передали Німеччині, десятки тисяч були відправлені на лісоповал у Сибіру, на криворізькі рудні копалини, на спец поселення у Північний Казахстан і той самий Сибір. У таборах для військовополонених та в’язницях Західної України й Білорусі залишилося близько 23 тисяч польських офіцерів, а також службовців державного апарату і (в термінології радянських спецслужб) «шпигунів», «представників експлуататорських класів» й «контрреволюціонерів».
Саме цих людей, значне число яких було офіцерами воєнного часу (а в цивільному житті адвокатами, журналістами, інженерами, науковцями, учителями, лікарями, тобто не найгіршими кадрами інтелігенції), й вирішило 5 березня 1940 року знищити політбюро ЦК ВКП(б). Страти тривали з початку квітня до середини травня 1940 року. Після того політбюро одержало рапорт чекістів: «Операція з розвантаження таборів закінчена».

Одним із місць масових розстрілів навесні 1940 року й став Катинський ліс поблизу села Катинь у Смоленській області (Російська Федерація).

6. В Україні головний удар німецькими арміями було завдано Південно-Західному фронту. Яка битва на цьому фронті стала най визначною на початку війни?

Сталінградська битва

 

7. Охарактеризуйте основні мобілізаційні заходи уряду на початку війни. Про що свідчить ця дата: 30 червня 1941 р. було створено Державний Комітет Оборони (ДКО)?

8. Що собою уявляв характер боїв влітку-восени 1941 р., які наслідки цих боїв для Радянської Армії?

Не можна не виділити і суб'єктивні фактори, які призвели до трагічних наслідків літа-осені 1941 р. Вся відповідальність за військові поразки лежить на керівництві партії, армії й держави, особисто на Сталіні:
- боротьба між різними угрупованнями в Червоній армії загальмувала переозброєння військ новою технікою;
- помилковою виявилась військова доктрина про "війну малою кров'ю на території ворога";
- було допущено грубі прорахунки у визначенні часу війни, оперативній побудові і розташуванні військ в три ешелони, що дало можливість вермахту завдати удару по кожному угрупованню окремо;
- напередодні війни Сталін відмовився привести війська західних округів в бойову готовність, хоч мав точні дані про початок війни від розвідки та військових;
- репресії 1937-1938 pp. знищили кращі офіцерські і командні кадри Червоної армії.

 

9. Які плани почало здійснювати німецьке командування після поразки своїх армій на Московському напрямку щодо України?

Загальний задум наступу в літній кампанії 1942 року на Східному фронті і план головної операції викладався у директиві верховного головнокомандування вермахту № 41 від 5 квітня 1942 року. Головна мета німецько-фашистських військ на Східному фронті полягала в тому, щоб остаточно розгромити радянські війська на півдні країни, опанувати нафтовими районами Кавказу, багатими сільськогосподарськими районами Дону і Кубані, порушити комунікації, що зв'язують центр країни з Кавказом, і створити умови для закінчення війни в свою користь. Головну операцію планувалося провести в три етапи у вигляді цілого ряду окремих наступів, наступних безпосередньо одне за іншим, взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих. На першому етапі передбачалося шляхом приватних операцій в Криму, під Харковом та інших ділянках Східного фронту поліпшити оперативне становище німецько-фашистських військ і вирівняти лінію фронту, щоб вивільнити максимум сил для проведення головної операції. На другому етапі операції передбачалося завдати удару від Харкова на Воронеж з поворотом ударного угруповання на південь, з метою оточення радянських військ у межиріччі Дінця і Дону. Після розгрому оточених радянських військ планувалося опанувати районами Сталінграда, Нижньої Волги і Кавказу. На третьому етапі передбачалася перекидання військ, вивільнених на півдні, на посилення групи армій «Північ» для захоплення Ленінграда.

10. Які першочергові заходи провело фашистське командування, встановивши в Україні окупаційний режим?

Першим ділом німці на окупованих територіях почали насаджувати свій новий порядок. Всі жителі повинні були зареєструватися в поліції, їм настрого заборонялося покидати місця проживання без письмового дозволу адміністрації. Порушення будь-якої постанови, приміром, використання колодязя з якого брали воду німці, могло спричинити за собою суворе покарання аж до страти через повішення. Окуповані території не мали єдиної цивільної адміністрації та уніфікованого управління. У містах створювалися управи, у сільських районах - комендатури. Вся повнота влади в районах (волостях) належала відповідним військовим комендантам. В волостях призначалися старшини (бургомістри), в селах і селах - старости. Всі колишні радянські органи були розпущені, громадські організації - заборонені. Порядок у сільських районах забезпечували поліцейські, у великих населених пунктах - підрозділи СС і охоронні частини. Спочатку німці оголосили, що податки для жителів окупованих територій будуть нижчими, ніж при радянському режимі, проте за фактом до них додалися податкові збори на двері, вікна, собак, зайві меблі і навіть на бороду.

11. Що характерно для руху Опору в Україні? Що було характерно для його планів та завдань, методів боротьби, рушійних сил?

Характерним для руху опору був партизанський рух. Партизани діяли з підпілля, завдаючи ударів фашистам там, звідки вони їх й не очікували. Плани у них були великі, аж до вбивства Гітлера. Але основними був захист начеленія і допомога Червоній армії в боротьбі проти Німеччини. Рухомими силами були гноблення народу і його національних традицій.

12. Допишіть прізвища, назви регіонів, дати: «Навколо ДКО 30 травня 1942 р. було створено Центральний штаб партизанського руху. В Україні місцями формування партизанських загонів стали територія Донеччини, Житомирська Київська, Чернігівська, Сумська область, де керівництво здійснювали Прудников Володимир Миколайович, Флегонтов Олексiй Кадiйович, Дмитро Миколайович Медведев, Зуенко Василь Григорович, Кумаченко Дмитро Васильович i т.д.».

13. Яка доля спіткала ОУН після того, як німецьке командування назвало факт проголошення Української держави в Львові зрадою і заарештувало лідерів цієї організації?

а) ОУН відказалась від планів підтримки Німеччини у війні з СРСР;

б) виникли різні підходи до оцінки діяльності Німеччини щодо ОУН, внаслідок чого в цій організації стався розкол;

в) ОУН вирішила самостійно виборювати право України на незалежність в умовах протистояння СРСР та Німеччини.

14. Чому фашистське керівництво Німеччини не підтримало факт створення Української держави 30.06.41р.? У «Акті проголошення Відновленої Української держави" записано, що ця держава буде тісно сподіяти із Націонал-Соціалістичною Великонімеччиною, що під проводом А. Гітлера творить новий лад у Європі і допомагає українцям визволиться з-під московської окупації. Та ще тому що Німеччина розглядала Україну, як колонію, а після створення єдиної держави, Україна б перестала бути під владою фашистської Німеччини.»

15. Які зміни відбулися у бандерівському русі восени 1924 р?

До 1944 року з офіційних програмних документів ОУН були вичищені багато екстремістські елементи, політика організації залишилася колишньою, про що свідчать етнічні чистки поляків на Волині. Незважаючи на факти присутності в УПА окремих підрозділів грузин, азербайджанців та узбеків, вони складалися в основному з колишніх полонених червоноармійців, які примкнули до УПА, головним чином, з прагматичних мотивів. У лавах УПА також знаходилося і деяке число євреїв, які використовувалися як медичних працівників і фахівців, без яких бандерівці не могли обійтися.

16. Яким чином ОУН-УПА залучала до себе нових бійців?

а) здійснювала гасло «хто не з нами - той проти нас»;

б) затвердила соціально-економічну платформу;

в) внаслідок роз'яснювальної роботи об'єднала навколо себе ті сили, які бажали виборювати незалежну Україну.

17. Хто очолив ОУН-УПА? Євген Коновалець, Бандера Степан

18. Охарактеризуйте загальну ситуацію на українському відрізку фронту в

кінці 1942 р. на поч.. 1943 р.? У липні 1942 г вся українська територія була остаточно окупована Втрати Червоної армії тільки убитими і полоненими склали близько 5 млн осіб, тоді як втрати німців - не більше 250 тис. Від радянської кадрової армії до того часу залишилося тільки 8,8%.

 

Значній мірі причини перших поразок Червоної армії були обумовлені злочинною політикою комуністичного режиму напередодні війни. Серед багатьох її компонентів виділимо два Насамперед це репрессіію Другим фактором, який став безпосередньою причиною поразок Червоної армії на першому етапі війни, була якась незбагненна самовпевненість І Сталіна.

19. Яку битву в Україні назвали "другим Сталінградом"?

а) Київську наступальну операцію;

б) оточення фашистів в Криму;

в) Корсунь-Шевченківська операція.

20. Які події Великої Вітчизняної війни пов'язані з такими датами?

6 грудня 1941 р. радянські війська перейшли в контрнаступ, унаслідок якого було визволено Калінін, Калугу, Клин.

5 липня 1943 р. битва на курській дузі.

12 листопада 1943 р. 60-а армія звільнила Малин, Черняхів, Житомир

12 травня 1944 р. Розгромлено Кримське військове угруповання фашистів і визволено Кримський півострів.

28 жовтня 1944 р. радянські війська вийшли на сучасний кордон України.

21. З якими подіями в боях за визволення України пов'язані ці поняття: «Букринський плацдарм», «Лютезький плацдарм»?

а) битва за Лівобережну Україну;

б) Корсунь-Шевченківська операція;

в) Визволення Києва.

22. У зв'язку з чим у травні 1944 р. почалася здійснюватися депортація татар, греків, армян?

Існують і інші версії про причини, за якими радянський уряд прийняв рішення про депортацію кримських татар. Найбільш поширеною в ті часи була версія про прагнення СРСР опанувати протоками Босфор і Дарданелли, щоб йти далі на Туреччину. А кримські татари, мабуть, заважали цим планам. Про це свідчить і висилка турків-месхетинців з Грузії, які жили на прикордонній з Туреччиною території, а також інших тюркських народів Кавказу: карачаївців, балкарців і навіть чеченців. Втім, навіть якщо такі плани й існували, то в життя їм втілитися не судилося. Є і ще одна, на перший погляд, парадоксальна, спроба пояснити те, як сталося, що майже 180 тисяч людей не по своїй волі покинули рідні місця. За цією версією Крим цілком міг стати ще одним штатом США або навіть тим, що зараз іменується державою Ізраїль.

23. Який регіон України завершив процес вигнання фашистів і став датою визволення України? 27 жовтня 1944 війська 4-го Українського фронту визволили міста Ужгород та Мукачево. 28 жовтня Східно-Карпатська наступальна операція була завершена. Після приєднання в 1945 р Закарпаття до УРСР загальної датою визволення України став день 28 жовтня 1944

24. Якою була ситуація в західних областях України після вигнання фашистів радянською армією? Після звільнення України під керівництвом Комуністичної партії була організована робота по ліквідації розрухи в промисловості та сільському господарстві. Трудящі України за допомогою братніх республік Радянського Союзу зуміли перетворити Україну на квітучу розвинену республіку, яка тривалий час (аж до розвалу СРСР) була в десятці передових країн Європи.

25. Складіть хронологічну таблицю: «Основні події другої світової війни в Україні»

 

Дата	Події
1 вересня 1939 р.	Напад Німеччини на Польщу: початок другої світової війни.
15 листопада 1939 р.	Включення Західної України до складу УРСР.
30 червня 1941р.	Проголошення Акта про відновлення Української Держави.
22 липня 1942 р.	Завершення окупації України загарбниками.
6 листопада 1943 р.	Визволення Києва від загарбників.
28 жовтня 1944 р.	Завершення визволення України від німецько-фашистських окупантів.
9 травня 1945р.	завершення Великої Вітчизняної війни. День Перемоги

 

Тестові завдання з історії України

Тема: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945- сер. 50-х років.

 

1. Важливим результатом перемоги над Німеччиною та її союзниками стало завершення об’єднання укр. земель. Як і з якими країнами були вирішені ці питання?

№ /зп - назва країни - передані території.

№ 1. Польша – Захiдна Україна

№ 2. Руминiя – Пiвнiчна Буковина

№ 3. Росiйська Федирацiя - Крим

2. Що ви знаєте про операцію "Вісла ",проведену у квітні-травні 1947 р.?

В квітні 1947 р. була проведена операція «Вісла». 30 тис. польських солдат при підтримці радянських та чеських військових частин в жорстоких боях розгроми­ли загони УПА.

Операція «Вісла» — етнічна чистка, здійснена у 1947 році (початок — 29 березня) під керівництвом Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини. Полягала у примусовій депортації (виселенні), з використанням збройних сил, українців з етнічних територій, таких як: Лемківщина, Надсяння, Підляшшя і Холмщина на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали Німеччині, а також у різні регіони СРСР.

3. Яким чином Україна стала членом ООН?

а)це була пропозиція рад. уряду підчас переговорів про створення 0ОН, коли було запропоновано включити всі союзні республіки

б)тому що територія України була найбільшою серед інших республік СРСР

в)на підставі Закону СРСР

4. На чому будувалась зовнішньополітична лінія України у складі ООН?

а) Україна мала самостійність у питаннях зовнішньої політики

б)самостійність України мала імітаційний характер

в) лінія України в ООН була виключно умовною і залежала від позиції та вказівок Москви.

5. Які особливості мав перший повоєнний план відбудови народного господарства?

а)відтворення довоєнної моделі розвитку н/г з її традиційним "радянсько-плановим" компонентом

б)дозволялося використовувати елементи ринкової економіки приватної власності

в)ставилися завдання співпраці та інтеграції з розвинутими країнами світу.

6. Які фактори ускладнювали процес відновлення економічного життя?

а)відсутність належної кількості робітничої сили

б)посуха та неврожай

в)позиція керівництва, яке не приймало належних заходів.

7. Чи можна встановити зв’язок між голодом 1946-47р.р. та аналогічними процесами 1932-33 р.р., 1921-22р.р.?

Между этими тремя голодоморами можна установить связь. Ведь в каждом из них присутствовала нехватка урожая. Хотя голодоморы 1921-22 г. 1932-33 г. были сфабрикованы, в отличие от голодомора 1946-47 г., который был естественным. Урожай в эти годы пропадал из-за необычайной засухи.

8. У березні 1947р. М. Хрущова на Пленумі Цк. КП/б/у було звільнено з посади секретаря ЦК. Яка причина звільнення М. Хрущова та наслідки роботи цього Пленуму?

Наприкінці хрущовського правління у вищих ешелонах влади загострюється боротьба між реформаторськими і консервативними силами, яка стала передумовою подій жовтня 1964 В силу слабкої конкретно історичної вивченості цих проблем вони отримали вельми суперечливе трактування. Так, висловлюється думка, що консолідація супротивників Хрущова була вираженням серйозних політичних розбіжностей, а з'явилася швидше реакцією на особисті особливості цього політичного лідера.

9. Яким чином держава стримувала процес міграції селянства із колгоспів?

а) через відсутність паспортів

б) через матеріальне заохочування

в)на підставі прийнятого Закону від 21.02-48р. Про виселення із УРСР осіб,які вклоняються від виконання трудової діяльності.

10. Які результати мало сільське господарство, зважаючи на важкі умови існування?

а) перевиконало завдання першої повоєнної 5-річки

б)досягло довоєнного рівня

в)не змогло виконати встановлені плани

11. Чому грошова реформа 1947 р. мала конфіскаційний характер?

Реформа грошей, що мала відверто конфіскаційний характер, звела нанівець особисті заощадження громадян. Водночас вилучення у процесі реформи значної кількості грошей справило оздоровлюючий ефект на повоєнну радянську економіку. Од­ночасно з грошовою реформою ліквідовувалася карткова система на продовольчі та промислові товари й запроваджувався перехід до продажу їх у відкритій торгівлі.

12. Які пріоритети мала рад. промисловість згідно першого повоєнного плану відбудови?

а)здійснювалась програма форсування росту важкої промисловості

б)перевага надавалась продукції групи "Б "-товарів широкого використанням яких у населення була особлива потреба

в)однакова увага приділялась випуску товарів групи "А " та групи "Б"

13. Які галузі виробництва стали відновлювалися першочергово? Легка промисловiсть, харчова промисловiсть, машинобудування, сiльське господарство.

14. Чим ускладнювались процеси відбудови у західних регіонах України?

а)відсутністю досвіду рад. модернізації господарства

б)збройним опором,що здійснювався загонами ОУН-УПА

в)репресіями рад. органів влади щодо населення цих регіонів

15. Які аргументи використовував Сталін для укріплення своєї влади після війни?

а)розкриття злочинної діяльності ворогів народу піднімало авторитет рад. лідера

б)перемога у війні з фашизмом надала впевненості сталінському диктату

в)віра населення країни в ідеали комунізму сприяла фактам зловживання владою

16. Чим схожі долі керівників національно-визвольного руху в Україні: С. Петлюри, Е. Коновальца,С. Бандери?

а)були виключені із учбових закладів за рев. діяльність

б)не були одружені

в)були вбиті агентами ДПУ-НКВС-КДБ

(Были в эмиграции)

17. 3 чим пов’язані передумови наступу тоталітаризму на культуру?

а)вибух творчої активності,що вступав у протиріччя із системою соціалістичного реалізму

б)відставання культури від проблем життя

в)просочування у життя суспільства проявів реакційної буржуазної культури

18. Ким та в зв’язку з чим було розпалено антиінтелигентське полум’я у другій пол. 40-х років?

Прагнення української інтелігенції до лібералізації духовного життя суспільства в післявоєнний період викликало негативне ставлення з боку радянського керівництва. Й.Сталін доручив відновити ідеологічну чистоту суспільства своєму найближчому помічникові А. Жданову. Основними методами «відновлення» стали істеричні пошуки ідеологічних відхилень, в середовищі творчої інтелігенції, заохочення донощиків, пошук ворогів, нібито маскуються під чесних радянських громадян. В якості альтернативи західній культурі Жданов насаджував «оспівування» російської культури на основі приниження культур інших народів СРСР. Почалося відверте переслідування М. Рильського (за поетичні твори «Мандрівка в молодість». «Київські октави» та ін.), Ю. Яновського (за роман «Жива вода»), І. Сінченко (за повість «Його покоління»). Українських письменників звинувачували в тому, що вони нібито своїми творами «переглянеш-ли в літературу українського народу націоналістичну отруту». Оперу Данькевича «Богдан Хмельницький» критикували за те, що росіянам у ній відведено недостатньо помітне місце. Ідеологічні репресії обрушилися на жур-нали «Перець», «Вітчизна». В кінці 1948 на Україні розгортається боротьба з так званими «Космополітами», спрямована проти літературних і театральних критиків, діячів літератури, мистецтва, науки.

19. Які наслідки мала укр. культура,зазнавши утисків партійних постанов?

Наша культура зазнала величезних втрат, загинули сотні талановитих її майстрів. Влада накладала тяжкий прес на наукову думку, примітизував її, в галузі літератури та мистецтва вів до загального зниження естетичного рівня, під фальшивими гаслами "нової історичної спільності" та "єдиної загально радянської інтернаціональної культури" посилювалися процеси цілеспрямованої денаціоналізації українського народу. Проте все це не могло поставити передову українську інтелігенцію на позиції споглядального, примиренського характеру. Краща її частина боролася за демократичні права й свободи (у тому числі й свободу творчості), за сприятливі умови розвитку національної культури. Українська культура вижила всупереч всім утискам і явила світу великі набутки у багатьох сферах культурного життя, насамперед науці, літературі, образотворчому мистецтві, музиці.

20. Які втрати зазнала укр. наука в період розквіту «лисенківщини»?

У 1948 році на засіданні ВАСГНІЛ протистояння між «вейсманістами-морганістами» і «мічурінця» досягло свого апогею і ускладнилося боротьбою партійних кланів. Всі генетичні дослідження в СРСР були практично припинені. Генетика почала поступово відновлюватися завдяки фізикам-атомникам, які створювали лабораторії з радіаційної генетики в своїх закритих інститутах. Повне відновлення генетичних досліджень відбулося тільки після зняття М. С. Хрущова у жовтні 1964 р.

 

 

Контрольні запитання до теми Україна в умовах десталінізації

1. В чому полягали причини десталінізації?

2. Який зв’язок існує між відлигою і десталінізацією?

3. Яких змін очікувало українство від «відлиги»?

4. Як реагувало партійне оточення на дії М. Хрущова?

5. Чому М.Хрущов не маючи підтримки більшості, всеж таки вирішив йти обраним шляхом?

6. Які міжнародні аспекти штовхали Хрущова на шлях реформування?

7. В чому проявилася так звана "непослідовність» процесу десталінізації?

8. А в чому полягав процес "відлиги"?

9. Назвіть приклади реформ, що носили незавершений характер в економіці, суспільно-політичному житті, культурі?

10. В якій сфері життя зміни були найпомітнішими?

11. Чому?

12. Який факт безперечно доказував, що «відлига» привела до нової хвилі «українізації»?

13. Який твір періоду "відлиги" було названо «референдум покоління»?

14. Чому "шістедесятництво" наз. «духовним феноменом» відлиги?

15. А в чому проявилося піднесення національної гідності та самосвідомості в часи "відлиги"?

16. Чому з'явився цей рух в умовах десталінізації?

17. Хто був фундатором цього руху?

18. Коли офіційно оформився цей рух?

19. Хто із художників цього періоду приймав активну участь у дисидентському русі?

20. Якою була реакція Хрущова на українське національне відродження?

21. Які міжнародні події підтверджують факт підриву авторитету Хрущова?

22. Що ж загалом уявляла собою Хрущовська доба?

23. Що в Хрущовську "відлигу" зовсім не змінилось?

 

Питання до теми Україна в період загострення кризи радянської системи.

 

1. Хто ці люди за поглядами?

а) Костенко

б) Євген Гуцало

в) Іван Драч

г) Іван Дзюба

д) А.Горська

 

2. Чому переслідувалися члени дисидентського руху?

3. Коли була оголошена нова національна політика?

4. Наведіть факти вимоги визнання української мови урядовою мовою УРСР.

5. В яке русло була спрямована антирелігійна компанія доби "відлиги"?

6. Форма реалізації творчості письменників, яких офіційна влада не визнавала.

7. Які факти свідчать про пік "відлиги" в Україні?

8. Ця художниця недавно була відзначена за довгорічну творчість нагородою президента України, в добу "відлиги" був розквіт її новаторської творчості. Хто це?

9. Твори яких західних письменників поширювалися під час "відлиги".

10. Ця людина просиділа 73 доби у камері смертників.

 

Тестові завдання до тем Розпад СРСР і відродження незалежності України та Україна на сучасному етапі розвитку

1. Які документи, прийняті Верховною Радою у 1990 р. після "Декларації про державний суверенітет України ', свідчили про наростанні тенденцій децентралізації?

7 грудня 1990 Верховною Радою Української РСР був прийнятий Закон «Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування». З тих пір 7 грудня відзначається День місцевого самоврядування - професійне свято всіх, хто трудиться в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах, хто представляє багатотисячний корпус народних обранців. Це свято українського способу суспільного життя, на основі якого діє самоврядне суспільство.

2. Яку роль у процесі духовного розкріпачення відігравала церква та релігія? Які факти свідчать про відродження релігійного життя? Проголошення незалежності України, крах комуністичної ідео­логії, початок демократичних процесів, ринкових реформ сприяли духовному розкріпаченню суспільства, зміні системи цінностей, пріоритетів, поглядів тощо.
За радянських часів система цінностей і пріоритетів людини формувалася під впливом комуністичної ідеології. У теперішній час за відсутності пануючої ідеології кожен сам обирає собі життєві пріоритети і духовні цінності. Незважаючи на десятиліття гонінь релігія і церква зуміли зберегти своє місце в суспільстві та вплив на нього. Із проголошенням незалежності України церковне життя по­жвавлюється: відбувається помітне зростання кількості релігійних громад, будуються храми (у 1991—1994 рр. було побудовано та здій­снювалося будівництво близько двох тисяч храмів), відроджуються монастирі, духовні навчальні заклади, недільні школи. У духовний світ громадян глибше входить релігійна література, відкривається багатюща духовна спадщина України.

3. Помітну роль у житті України відігравало студентство, яке з 2 жовтні 1990 р. провело акцію голодування. А які вимоги висувало студентство, як відреагувало партійно - державне керівництво на цю форму протесту?

Вимог у протестуючих було усього п`ять:
Достроково припинити повноваження Верховної Ради України та призначити нові вибори на багатопартійних засадах восени 1991 року.
Прийняти закон про націоналізацію майна КПУ та ЛКСМУ.
Не допустити підписання союзного договору.
Проходження юнаками служби у війську лише в межах України.
Відставка Голови Ради Міністрів УРСР В. Масола.

З перших днів акції всі підконтольні ЗМІ розпочали проти студентів справжню інформаційну війну. Зокрема, газета „Правда Украины” (тодішній рупор ЦК КПУ) називала голодуючих ледь не фашистами, натякаючи, що назва УСС походить від нацистської СС. Але, незважаючи на потоки бруду та брехні, громадські настрої повністю були на стороні протестуючих.

4. В «якому руслі велася підготовка до Всесоюзного референдума 17 березня 1991р. в Україні, які офіційні підсумки цього референдуму?

До початку дев'яностих років XX століття дезінтеграційні процеси в СРСР набули критичного характеру.Навесні влітку 1990 року почався так званий "парад суверенітетів", в ході якого прибалтійські, а за ними й інші республіки СРСР, включаючи Росію, взяли Декларації про національний суверенітет, в яких оскаржили пріоритет загальносоюзних законів над республіканськими. Також ними були зроблені дії з контролю над місцевими економіками, включаючи відмови виплачувати податки в союзний і федеральний російський бюджети. Ці конфлікти розривали багато економічні зв'язки, що ще більше погіршило економічне становище в СРСР.У цих умовах одним з найважливіших завдань стала проблема реформування СРСР і укладення нового Союзного договору, в якому права республік істотно розширювалися.3 квітня 1990 був прийнятий спеціальний Закон СРСР "Про порядок вирішення питань, пов'язаних з виходом союзної республіки з СРСР", у статті 2 якого було встановлено, що "рішення про вихід союзної республіки з СРСР приймається вільним волевиявленням народів союзної республіки шляхом референдуму (народного голосування) ".

Центральна комісія референдуму СРСР встановила, що абсолютна більшість громадян висловилися за збереження союзної держави в оновленому вигляді.

Як відреагувала Україна на дії 19 серпні 1991р. у Москві?

Із усіх політичних сил України лише ке­рівництво КПУ стало на бік заколотників. Вже 19 серпня ЦК КПУ розіслав на місця директиву про необхідність активної підтримки заколоту.Провал перевороту обернувся поразкою сил реакції, які прагнули зберегти імпер­ський характер СРСР і тоталітарний полі­тичний режим у ньому.У цих умовах Верховна Рада УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла історичним до­кумент - "Акт проголошення незалежності України". Таким чином припинилося існування УРСР і з'явилася незалежна держава - Україна. ЗО серпня Постановою Президії Верховної Ради КПУ була заборонена.

 

5. Охарактеризуйте зміст акту проголошенні незалежності, чому його називають історичним документом?

Декларація проголосила «державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах», верховенство Конституції та законів республіки на своїй території, виключне право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. Декларація складалася з преамбули і 10 пунктів.

6. Коли президента України вперше вибрали шліхом всенародного голосування?

а) 16 серпні 1990р.

б) 24 серпні 1991р.

в) 1 грудні 1991р.

7. Як ви вважаєте, чому постанова березневого (1989) партійного Пленуму про розвиток на селі альтернативних форм господарюванні так і не була реалізована?

а) приватна власність на землю асоціювалась із поверненням в дореволюційну країну.

б) відсутність практики та належного досвіду гальмували процес перетворювань

в) колгоспно-радгоспні керівники разом із партійними чиновниками відкинули цю пропозицію як нереальну.

8. У к.80-х років підприємства, отримавши деяку свободу діяльності, йшли шляхом підвищення заробітної плати. Так, в Україні вона зросла на 9,4% по промисловості, а в сільському господарстві на 6%. Але й збільшена зарплата не втішала. Як ви думаєте, чому?

Я вважаю тому, що людям все одно не вистачало на життя. Адже із зростанням зарплат підвищувалися і ціни на товари. Або, другу думку, люди вже звикли до підвищення зарплат і хотіли все більше і більше.

9. Згідно постанови липневого (1087р.) партійного Пленуму стратегічною метою у розвитку економіки повинна стати заміна централізованого управлінні механізмом риночного типу. Які пропозиції з цього приводу на той час обговорювались і використовувались?

а) програма академіка Л. Абалкіна, де перехід до ринку здійснювався в умовах жорсткого державного контролю;

б) програма академіка С. Шаталіна "500 днів", що вимагала негайного переходу до ринкових відносин

в) програма - симбіоз обох варіантів з помітним превалюванням директивних методів

10. Газети СРСР у 80-ті роки публікували такі статистичні данні.

1985-88р.р.- не завершене будівництво збільшилось на 38млрд. рус.

1984-86р.р.- доходи у бюджет падають щорічно на 10 млдр. руб з причини антиалкогольної кампанії.

1985-87р.р.- прибуток бюджету від зовнішньої торгівлі скорочується на 21млрд. руб щорічно від падіння світових цін на нафту.

1988-89р.р.- темпи зростання зарплати втричі випереджають приріст національного доходу.

Кінець 1989р.- падіння об'єму виробництва.

Визначте, що стало причиною виникнення кризових явищ в житті суспільства в часи М. Горбачева?

Була знята цензура і дозволено видання нових газет. А також нездатність центральної влади впоратися з економічними труднощами викликала зростаюче невдоволення в республіках. Воно посилювалося у зв'язку із загостренням проблем забруднення навколишнього середовища, погіршенням екологічної обстановки через аварію на Чорнобильській АЕС. Незадоволеність на місцях породжувалася недостатньою увагою союзних органів влади до потреб республік, диктатом центру при вирішенні питань локального характеру. Нові політичні партії та рухи стали головними виразниками ідей державного відокремлення союзних республік, їх виходу зі складу СРСР. Керівництво країни виявилося не готовим до вирішення проблем, що викликаються міжнаціональними і міжетнічними конфліктами і зростанням сепаратистського руху в республіках. Почастішали збройні сутички на грунті міжетнічних конфліктів. Поява тисяч беженцев- такий був один з результатів відбулися конфліктів.З кінця 80-х років в республіках Прибалтики посилився рух за вихід їх зі складу СРСР. 16 листопада 1988 Верховна Рада Естонської РСР затвердив зміни і доповнення до Конституції республіки, що дозволяють її вищим органам влади припиняти дію законодавчих актів Союзу РСР. Також була прийнята Декларація про суверенітет.

11. Охарактеризуйте такі поняття як "гласність" та "плюралізм" коли і в зв'язку із якими подіями з'явилися ці терміни?

Гласність — політичний термін, що позначає політику максимальної відвертості (відкритості) у діяльності державних установ і свободи інформації. У вузькому сенсі, в сучасному слововживанні, основний компонент політики перебудови, яку проводив М. С. Горбачов у другій половині 1980-х років у СРСР і полягала в істотному ослабленні цензури і знятті існуючих у радянському суспільстві численних інформаційних бар'єрів.

Як політичний термін, слово «гласність» вперше стало використовуватися у Російській імперії наприкінці 1850-х, позначаючи ослаблення цензурного контролю за періодичними виданнями, а пізніше також відкритість у прийнятті рішень і процесі роботи деяких органів влади — насамперед судів, у рамках судової реформи Олександра II, що прийшла на зміну «канцелярській таємниці».

ПЛЮРАЛІЗМ (від лат. pluralus - множинність) - характеристика демократичної політичної системи, при якій соціальні групи мають можливість для реалізації своїх інтересів через своїх предста