Ядро, его значение в жизнедеятельности клеток, основные компоненты и их структурно-функциональная характеристика.
Мітоз. I—III — профаза; IV — метафаза; V—VI — анафаза; VII—VIII — телофаза. Мітоз — лише одна з частин клітинного циклу, але він достатньо складний, щоб в його складі, у свою чергу, було виділено чотири фази: профаза, метафаза, анафаза і телофаза. Подвоєння хромосом відбувається ще в ході інтерфази. В результаті цього, в мітоз хромосоми вступають вже подвоєними, такими, що нагадують букву X (ідентичні копії материнської хромосоми сполучені один з одним в області центромери). У профазі відбувається конденсація хромосом, клітинний центр ділиться і продукти його поділу розходяться до полюсів ядра, руйнується ядерна оболонка, утворюється веретено поділу. У метафазі хромосоми розташовуються на «екваторі» (на рівній відстані від «полюсів» ядра) в одній площині, утворюючи так звану метафазну пластинку. Важливо відзначити, що вони залишаються в такому положенні протягом досить тривалого часу. Зазвичай у зв'язку з цим метафаза — найбільш слушний час для підрахунку хромосомних чисел. У анафазі, яка є найкоротшою фазою мітозу, хромосоми діляться (з'єднання в районі центромери руйнується) і розходяться до різних полюсів клітини. У телофазі відбувається руйнування веретена поділу і утворення ядерної оболонки навколо дочірніх ядер. 36. Аміто́з (прямий поділ клітин) — один з типів поділу рослинних і тваринних клітин. При А. ядро клітини без попередніх структурних змін ділиться на дві або більше частин. При цьому, на відміну від непрямого поділу клітини — каріокінезу, або мітозу, хромосоми з ядерної речовини не утворюються. Після поділу ядра звичайно ділиться цитоплазма. 37. Ендорепродукція (від грец. endos — усередині і лат. reproductio — відтворення) — сукупність процесів, які приводять до відтворення генетичного матеріалу (нарощування вмісту ДНК) усередині клітини. Формами ендорепродукції є ендомітоз, політенія та ін. 38. При дії несприятливих умов на що ділиться клітку веретено поділу може нерівномірно розтягнути хромосоми до полюсів, і тоді утворюються нові клітини з різним набором хромосом, виникає патологія соматичних клітин (Гетероплоїдія аутосом), що призводить до хвороби тканин, органів, організму. 40. старіння клітин У процесі життєдіяльності, після досягнення певного віку клітини старіють. Механізми клітинного старіння залишаються нез’ясованими. Згідно з однією гіпотезою, старіння є результатом катастрофічного нагромадження помилок біосинтетичних механізмів клітини, згідно з іншою — воно є наслідком обмеження можливостей росту клітин. Вважають, що старіння клітин є механізмом стабілізації кількості клітин у дорослому організмі. Тривалість життя клітин у різних тканинах дорослого організму людини неоднакова. Клітини деяких тканин живуть дуже коротко — від декількох хвилин (лейкоцити) до декількох діб (клітини кишкового епітелію), чи багатьох років (кардіоміоцити і нейрони). У фізіологічних умовах старіння клітин закінчується програмованою смертю — апоптозом. Клітини, як і все живе, гинуть. Смерть клітин може наступати як у нормі, так і при патології. Гинуть клітини вже під час ембріонального розвитку при формуванні тканин і органів. У ранньому онтогенезі наступає масова загибель певних груп клітин, які не досягли стану остаточної (термінальної) диференціації, наприклад, нейробласти. У дорослому організмі смерть клітин наступає: (1) внаслідок старіння, (2) при втраті функцій і (3) під впливом шкідливих факторів (некроз). Гинуть клітини, які виконали свою функцію. Так, смерть еозинофілів наступає після їх дегрануляції.
Билет №1. (55) Источники развития кожи. Строение кожи подошв и ладоней. Регенерация эпидермиса кожи. Рецепторный аппарат кожи. Понятие о рефлекторной дуге. Простые и сложные рефлекторные дуги. Местные рефлекторные дуги. Ядро, его значение в жизнедеятельности клеток, основные компоненты и их структурно-функциональная характеристика. 1…...Кожа-образ -ет внешний покров организма, площадь кот. у взрослого чел-ка составляет 1,5-2м2 Кожа состоит из эпидермиса, (эпит.тк) и дермы(соед.тк.) Кожа соединяется слоем жировой тк-подкожной клетчаткой или гиподермой. Функции кожи: Защитная- от повреждений, кожа непроницаема для многих микроорганизмов).,участ-ет в водно-соловом и тепловом обмене, в коже синтезируется вит. D, кожа участ-ет в иммунных проц-сах, обладает рецепторной функцией. Развитие: развив-ся из 2-х эмбрион.зачатков. Эпителий обр-ся из эктодермы, а соедин.тк. из дерматомов. В перв.дни эпителий сост.из 1-го слоя пл. кл. В конце 2-гомес.2-й сл.кл, а на 3-м-эпителий многослойный. На 3-м месяце в каже заклад-ся эпител.зачатки волос, желез, ногтей. В соедитк. основе образов-ся сеть кров.сосудов. На 5-м образ-е кровян.элементов прекращается и на их месте формируется жировая тк. Кожа состоит из эпидермиса и дермы. Эпидермис: мн.пл.орог.эпит. Толщина его:0,03-1,5мм. Различают 5 сл:базальный. шиповатый, зернистый, блест,роговой.(на подошвах и ладонях). на др. уч-ках 4-е сл.(отсут.блест.сл.) Различают 5 типов кл:кератиноциты (85%), кл.Лангерганса(макрофаги), лимфоциты, меланоциты, кл.Меркеля. Базальн.сл:образ-н кераноцит.,меланоцитами, кл.Меркеля, кл.Лангерганса и камбиальн.кл.(стволовые). Кератиноциты:призм.формы округлое ядро, базофильная цитоплазма. Этот сл.-ростковый.Каждые 3-4 нед. происходит регенерация. 2…... Вегетативные нейроциты местных рефлекторных дуг:
|
