Висновки до розділу 1

Проаналізувавши все вище сказане, можемо зробити висновок, що проявлення соціально-психологічного клімату багатогранні, як і в поведінці людини, так і в різних системах їх відношень. Від психологічного клімату в групі ефек­тивність діяльності за­лежить навіть більше, ніж кожен з нас уяв­ляє. І не тільки діяльність, ще й гуманні і доброзичливі стосунки. А психологічний клімат творимо ми всі разом, і кожен_зокре­ма.

Будь-який соціально-психологічний клімат, в тому числі й студентської групи, певним чином залежить від суспільної думки, міжособистісного спілкування, наслідування, групової динаміки. Довіра та висока вимогливість один до одного; ділова критика; вільне висловлювання власної думки; відсутність тиску як у групі так і за її межами; задоволеність від процесу спілкування та перебування у групі – все це зумовлює позитивних соціально-психологічний клімат у студентській групі. Всі ці ознаки сприяють задоволенню потреб студентів у спілкуванні, спільному розв’язанні навчальних проблем, розкриттю індивідуальних рис, заохоченню до співробітництва, позитивному ставленню до навчання.

Якість та продуктивність діяльності в групі залежать не тільки від її організованості, а й від рівня групового розвитку, психологічної сумісності та згуртованості. Всі ці чинники формують морально-психологічний настрій у групі, який проявляється у взаємовідносинах між студентами. Адже, саме взаємодопомога, взаємовиручка, товариськість, дружелюбність, простота відносин є запорукою досягнення високих результатів.

Засобами підтримання згуртованості студентського колективу являються всі чинники та умови, що сприяють єднанню групи.ці засоби забезпечують індивідуальні вигоди та результати, які необхідні для задоволення як особистісних так і колективних інтересів.

 

 

Розділ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ У СТУДЕНТСЬКІЙ ГРУПІ НА УСПІШНІСТЬ У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Методика дослідження

Основним методом дослідження впливу соціально-психологічного клімату у студентській групі є спостереження. Воно дає можливість всебічно з’ясувати змістовний бік життя групи, її структуру, рівень розвитку, статус окремих членів. Плідними при вивченні студентський груп є також різні форми анкетування, опитування, інтерв’ю, результати яких дають уявлення про цінності групи, думки її членів про різні аспекти життя певної спільноти.

Основною метою дослідження було визначення особливостей соціально-психологічного клімату студентських колективів. Важливо було також з'ясувати:

1) наскільки сприятливий клімат в колективах;

2) як впливає клімат всередині колективу на успішність у навчальній діяльності;

Для проведення дослідження було використано: «Атмосфера в групі» - Ф. Фідлера (Див. дод. А); та «Соціометрію» Джекоба (Якоба) Морено (Див. дод. Б).

Опис методики Ф. Фідлера – «Атмосфера в групі». У методиці приведені протилежні за змістом пари слів, за допомогою яких можна описати атмосферу в групі. Чим ближче до правого чи лівого слова в кожній парі досліджуваний розташовує знак "X", тим більше на його думку вираженою є ознака у колективі.

Опис методики «Соціометрія» Д. Морено. Соціометрія досліджує міжособистісні міжгрупові стосунки, дає можливість вивчати типологію соціальної поведінки людей в умовах групової діяльності, судити про соціально-психологічну сумісність членів колективу.

 

Процедура дослідження

Отже,завданням нашого дослідження було з'ясувати,як саме впливає атмосфера у колективі,безпосередньо у студентській групі,на успішність у навчальному процесі.Вибірку склали студенти І-V курсів віком 18-23 роки.Дослідження проводилося у нашому університеті.Участь в дослідженні взяли 15 груп респондентів.

Всім студентам групи пропонується кілька питань, що представляють собою вибір партнера у певному виді діяльності (навчання, праця, спорт, відпочинок і т.д.). Таким чином, критерієм вибору є конкретна змістовна діяльність. Ця діяльність в якості основи вибору називається соціометричним критерієм.

Перед початком опитування дослідник отримує відомості про кількість членів групи, проводить своєрідну соціометричну розминку (встановлює контакт зі студентами, готує їх до майбутнього опитування), інструктує респондентів, роздає соціометричні картки. Після того, як експериментатор зібрав заповнені картки, починається обробка даних. Вона складається з трьох етапів: табличного; графічного; індексологічного.

Табличний етап обробки даних передбачає побудову соціоматриці – таблиці, за допомогою якої узагальнюються результати опитування.(таб. 1).

№

Хто обирає

Кого обирають

Всього

X

X

X

X

X

X

X

X

X

Всього

Таб. 1 –де 1 позначає наявність вибору, 0 - відсутність вибору.

Міжособистісні стосунки в досліджуваній групі за критеріями симпатії – антипатії у сфері навчальної діяльності або у сфері дозвілля.

Соціоматриця повинна містити такі основні відомості про групу:

1) список членів групи, які роблять вибори (Хто вибирає). Кожному досліджуваному у списку присвоюється відповідний порядковий номер. Для полегшення подальшої інтерпретації спочатку записують прізвища, імена юнаків, а потім дівчат;

2) список членів групи, кого вибирають (Кого вибирають). Для того, що не загромаджувати соціоматрицю великою кількістю інформації, замість прізвищ та імен досліджуваних записують лише їх порядкові номери;

3) на соціоматриці одночасно фіксуються як позитивні «+», так і та негативні «–» вибори кожного досліджуваного;

4) для кожного з досліджуваних необхідно підрахувати загальну кількість:

· отриманих позитивних виборів;

· отриманих взаємних позитивних виборів;

· отриманих негативних виборів;

· отриманих взаємних негативних виборів;

5) для групи підрахувати загальну кількість:

· позитивних виборів;

· взаємних позитивних виборів;

· негативних виборів;

· взаємних негативних виборів.

Графічний етап передбачає побудову соціограми на основі соціоматриці (мал.1).

Соціограма – це графічне зображення взаємин учнів класу за відповідями на соціометричні питання. Соціограма дозволяє наочно проілюструвати і більш глибоко проаналізувати групові взаємозв’язки.

Мал. 1

- юнаки, - дівчата; - вибір; - відсутність вибору.

Соціограма складається з ІV концентричних кіл, між якими розміщені номери обстежуваних.

І коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «соціометрична зірка» (ті досліджувані, які отримали 6 і більше позитивних виборів, тобто вони мають вдвічі більше середньої кількості виборів);

ІІ коло – реєструє тих досліджуваних, яким у групі «надають перевагу» (отримали 3-5 позитивних виборів, або середня кількість виборів);

ІІІ коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «знехтувані» (отримали 1-2 позитивні вибори, тобто число виборів менше середнього);

ІV коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «ізольовані» (не отримали жодного позитивного вибору).

По вертикалі соціограма ділиться на дві рівні частини. В одній частині позначаються дівчата, в іншій – юнаки. Такий поділ дозволяє краще простежити характер міжстатевих зв’язків у групі.

На соціограмі записуються порядкові номери досліджуваних. Зазвичай порядковий номер досліджуваних дівчат записується в колі. Порядковий номер досліджуваних юнаків записується у трикутнику.

Вибори, зроблені та отримані кожним з досліджуваних, на соціограмі позначаються стрілочками. Позитивні вибори – суцільні стрілочки, негативні вибори – пунктирні стрілочки.

Індексологічний етап. Для виявлення кількісних характеристик відношень в групі використовують соціометричні індекси. Виділяють дві групи індексів – персональні соціометричні індекси та групові соціометричні індекси. До персональних соціометричних індексів відносяться індекси позитивного і негативного соціометричного статусу досліджуваного, які характеризують його положення в групі, потенційну здатність до лідерства.

Груповим соціометричним індексом є індекс групової згуртованості (Таб.2). Цей індекс визначається за формулою:

,

де KB - коефіцієнт взаємності;

R₁ – кількість взаємних позитивних виборів;

R – загальна кількість позитивних виборів у групі.[ 7]

Значення індексу групової згуртованості	Рівень групової згуртованості
0 – 0,49	Низький
0,5 – 0,59	Нижче середнього
0,6 – 0,69	Середній
0,7 – 0,85	Вище середнього
0, 85 – 1	Високий