Визначення поняття та структури соціально-психологічного клімату у студентських групах

1. СанПиН 2.3.6.1078-01 – Гигиенические требования к безопасности и пищевой ценности пищевых продуктов

2. СанПиН 2.3.6.1079-01 - Санитарно-эпидемиологические требования к организациям общественного питания, изготовлению и оборотоспособности в них пищевых продуктов и продовольственного сырья

ГОСТ 31985-2013 Услуги общественного питания. Термины и определения

ГОСТ 30389-2013 Услуги общественного питания. Предприятия общественного питания. Классификация и общие требования.

ГОСТ Р 50762-2007 Услуги общественного питания. Классификация предприятий общественного питания

ГОСТ Р 50762-95 Общественное питание. Классификация предприятий.

ГОСТ Р 53104-2008 Услуги общественного питания. Метод органолептической оценки качества продукции общественного питания.

Кондратьев К.П. – Организация производства на предприятиях общественного питания. Учебное пособие. Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ. 2007

Ратушный А.С. и др. – Технология продукции общественного питания. Том 1. Москва. «Мир». «Колос». 2003

Радченко Л.А. Организация производства на предприятиях общественного питания

Аграновский Е.Д. и др. Организация производства в общественном питании. - М.: Экономика, 2012

И.М. Скурихин – Химический состав российских пищевых продуктов. Москва. ДеЛи прпнт. 2002.

http://lubopitnie.ru/kafe-restoranyi-i-stolovyie/

http://knowledge.allbest.ru/cookery/2c0a65625b3ac78a4d53b88521306d37_0.html

 

Розділ І.ЗНАЧЕННЯ ЗДОРОВОГО КЛІМАТУ У КОЛЕКТИВІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА УСПІШНІСТЬ У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Визначення поняття та структури соціально-психологічного клімату у студентських групах

Соціально-психологічний клімат – 1) морально-психологічний настрій, який відтворюється у взаєминах у групі, умови, що створюють ефективний процес навчальної діяльності;

2) якісний аспект міжособистісних відносин, що виявляється у сукупності внутрішніх(психологічних) умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості у групі.

Відповідно до існуючих у психології підходів (теорія психоаналізу – З. Фройд; біхевіористична теорія – Дж.Б. Уотсон; акмеологічний підхід – Б. Ананьєв, теорія розвитку особистості – Е. Еріксон) психологічний клімат студентської групи можна визначити як переважний відносно стійкий психічний стан (настрій) колективу, що відображає особливості його життєдіяльності.

Соціально-психологічний клімат — багатогранне явище, яке має різноманітні вияви, або структурні елементи, що можуть бути класифіковані за кількома критеріями [26].

Психологічний клімат має досить складну структуру, основні елементи якої можуть бути класифіковані за такими критеріями: а)ставлення членів колективу до різних об'єктів навколишнього світу; б)міра співвідношення в кліматі власне психологічних, соціальних та соціально-психологічних аспектів.

Одним із критеріїв, що його можна покласти в основу такої класифікації і відповідно — в основу побудови структури психологічного клімату, є такий показник, як «ставлення членів колективу до об'єктів навколишнього світу». Виходячи з цього критерію, можна виокремити чотири структурних елементи психологічного клімату, які відображають ставлення членів освітніх колективів до: загальної справи; один до одного; світу в цілому; самих себе [10].

Стосовно такого безпосереднього і провідного вияву психологічного клімату, яким є ставлення членів колективу до загальної справи, то слід зазначити, що зміст та спрямованість психологічного клімату значною мірою визначають ступінь залучення кожного члена колективу до спільної діяльності, міру його професійної та соціальної активності, працездатності. За сприятливого соціально-психологічного клімату спостерігається досить високий рівень такого залучення та активності, пошуків нових, нетрадиційних підходів, які б сприяли досягненню колективом нових успіхів, а отже, збільшували б добробут і колективу, і кожного його члена. Прямо протилежними характеристиками (пасивністю, байдужістю) характеризуватиметься діяльність членів освітнього колективу за несприятливого, чи навіть нейтрального, соціально-психологічного клімату [12].

Аналогічною є роль соціально-психологічного клімату і щодо ставлення членів колективу один до одного. Так, у колективах, де панує клімат з позитивною спрямованістю, зазвичай формуються міжособистісні стосунки, які характеризуються взаємоповагою та взаємопідтримкою, причому як у процесі «горизонтальних», так і в процесі «вертикальних» управлінських стосунків.

Колективам, де міжособистісні стосунки характеризуються певною напруженістю, доводиться докладати значно більше зусиль для налагодження ділової комунікації, причому вона залишається здебільшого формальною, не враховує потреб, мотивів, емоційних станів працівників, а також має значну кількість комунікативних бар'єрів [22].

Стосовно опосередкованих виявів психологічного клімату, то варто насамперед відзначити роль психологічного клімату у формуванні відповідного ставлення членів колективу до світу в цілому. Це виявляється передусім у мірі задоволення членами освітніх колективів своїх потреб вищого порядку, про які йшлося у попередньому розділі, а саме: потреб у належності (належність до «надійного», престижного колективу); потреб у повазі (визнання компетентності, професійних та особистих досягнень, можливість здійснення кар'єри); потреб у самовираженні (наявність умов для реалізації творчого потенціалу, апробації та впровадження нових підходів у професійній діяльності) [6].

Ці потреби успішно задовольняються студентами, що навчаються у колективах, де панує позитивний соціально-психологічний клімат, що забезпечує формування у студентів почуття задоволення своєю діяльністю, формує позитивне, оптимістичне ставлення до світу, сприяє виникненню нових соціогенних потреб, значна частина яких може реалізуватися завдяки здійсненню професійної діяльності [8].

У колективах з нейтральним або негативним психологічним кліматом такі потреби залишаються нереалізованими, а відтак там панують настрої невдоволення світом, песимізм, схильність до постійних стресових ситуацій [14], а отже, керівникові освітньої установи необхідно докласти чимало зусиль для того, щоб принаймні вивести своїх студентів з такого стану.

Вплив соціально-психологічного клімату на світобачення студентів виявляється також і у формуванні певних ціннісних орієнтацій. У колективах зі сприятливим соціально-психологічним кліматом великої значущості, крім матеріальних цінностей, набувають і такі, як «творча робота», «можливість реалізації себе як професіонала», «наявність друзів, колег в колективі»[23].

Насамкінець слід нагадати, що суттєвим фактором, який визначає ефективність управління освітніми колективами, є такий складовий елемент соціально-психологічного клімату, як ставлення студентів до самих себе [11].

У колективах зі сприятливим соціально-психологічним кліматом завдяки досягненням у професійній діяльності, тісним міжособистісним контактам та відсутності конфліктів у студентів переважає почуття задоволення своїм статусом, позитивна самооцінка та самоставлення, що, в свою чергу, сприяє зростанню активності студентів, вияву їх творчої енергії [21]. Водночас вимогливе ставлення студентів один до одного, доброзичлива критика сприяють становленню адекватної самооцінки, саморегуляції та самоконтролю [8]. Орієнтація на високі показники у навчальній діяльності позитивно впливає на формування у членів колективу потреби в самоаналізі, самовдосконаленні та самотворчості.

У колективах з несприятливим соціально-психологічним кліматом, яким досить часто притаманний невисокий рівень успішності навчання, у багатьох студентів може виникати негативне сприйняття самих себе, своєрідний комплекс меншовартості, особливо у порівнянні з працівниками з більш «престижних» колективів. Небажання допомогти один одному, байдуже, формальне ставлення до роботи колег зумовлює досить часто і неадекватну самооцінку, і відсутність саморегуляції та самоконтролю [12]. У таких колективах часто майже відсутня також орієнтація на професійний та особистісний розвиток, або вона притаманна лише окремим студентам, оскільки загальна творча атмосфера там надзвичайно слабка.

У свою чергу, всі вияви психологічного клімату мають два основних параметри: а) предметний (спрямованість уваги та характер сприйняття студентами освітніх організацій тих чи інших сторін їхньої діяльності); б) емоційний (задоволення або незадоволення цією діяльністю) [23].

Таким чином, соціально- психологічний клімат становить собою комплексну психологічну характеристику. Він відображає відносини між членами колективу. В свою чергу, ці відносини відображаються в свідомості людини та стають джерелом її настрою, самопочуття. Стан особистісних взаємовідносин в колективі характеризується такими соціально-психологіними співвідношеннями: співпраця - суперництво, симпатії - антипатії, згода - незгода, любов - ненависть (неприязнь), а сукупність взаємовідносин, що переважають в колективі, утворюють структуру його соціально-психологічного клімату.