Сторінка складання. Формати сторінок складання, їх визначення та розрахунок
Сторінка складання (донедавна — полоса набору) — це відбиток тексту чи зображуваних елементів на сторінці видання. Формат сторінки складання повинен бути сталим у виданні. Зміна сторінки складання в межах одного видання може застосовуватись лише тоді, коли це необхідно для виконання складного макета чи втілення задуму художника. Формат сторінки складання кожного конкретного видання залежить від формату видання та розмірів полів. Встановлючи сторінку складання, слід орієнтуватися на розворот сторінок. Досвід художньо-технічних редакторів, художників і теоретиків книжкового мистецтва дав змогу створити такі співвідношення сторін сторінки складання та її розмірів відносно сторінки конкретного видання, які дозволяють зробити розворот книги врівноваженим і пропорційним. Тому поля в книзі при застосуванні сторінки певного розміру мають неоднакові розміри. Найменшим є корінцеве поле, трохи більше — верхнє, ще більшим — бокове і найбільшим — нижнє. Оформляючи подарункові чи оригінальні видання, часто використовують сторінку, яка не передбачається діючими стандартами. Однак і в таких випадках необхідно все ж дотримуватись певних вимог: 1) довжина рядка (ширина сторінки складання) обов'язково повинна бути кратною 12 пунктам (друкарську систему вимірів розглянемо нижче); 2) висота сторінки складання повинна вміщати ціле число рядків тексту; 3) розкладку потрібно вибрати теж кратною 12 пунктам; 4) верхнє, бокове і нижнє поля не повині бути меншими 24 пунктів. Формат сторінки складання позначається в квадратах (і їх частках), наприклад, 6 1/4 х 10 квадратів. Перший множник' завжди означає ширину (довжину рядків), другий — висоту. У випадках, коли сторінка складання складається з декількох колонок, її ширина, проставлена в дужки, може бути виражена таким записом: (4 1/2 +1/4+4 1/2) х 12 квадратів. Виміром формату сторінок і розташуванням ширини тексту і складання в старовинних рукописах і першодруках
Рис. 11. Виготовлення макета оправи №7 за допомогою даних таблиці 3 для формату 60х84/16, при товщині блока 100мм (У товщині блока врахована товщина 2-х картонних сторонок) встановлені співвідношення сторін: формати ін-фоліо (А 1) та ін-октаво (А2) =2:3, Золотий перетин при співвідношенні полів —2:3:4:6. При цьому висота сторінки складання і ширина сторінки однакові, що доводить побудова круга (див. рис. 12). На рис. 13 графічно показано визначення однієї зі сторін сторінки складання за правилом золотого перетину. При виборі довшої сторони сторінки АБ з точки А проводять лінію АД перпендикулярну АБ, яка дорівнює її половині. Після цього з точки Д проводять дугу радіусом АД. З точки Б проводять лінію в точку Д, а потім дугу з точки Б радіусом БО. Із цієї ж точки Б проводять перпендикуляр до АБ. Точка перетину цієї лінії і дуги буде відповідати другій стороні сторінки складання. При визначенні такої сторінки необхідно довести ширину сторінки до кратності 12 пунктів, а висоту — до повної кількості рядків основного тексту. У цьому випадку висота і ширина сторінки знаходяться у певному співвідношенні, а саме: ширина сторінки
відноситься до висоти, як висота до ширини і висоти разом узятих Книжкові
Рис. 12 Рис. 13 Будуючи сторінку складання, особливу увагу слід звертати на вимоги до довжини рядка і його залежність від вибраного кегля шрифту. Максимальна довжина рядка для видань літературно-художньої та науково-популярної літератури становить: кг. 10- 6-7 кв. (108-126 мм); кг. 9- 6 кв. (108 мм); кг. 8 - 5 кв. (90 мм). Для видань довідкової (в тому числі енциклопедій та словників), масово-політичної, нормативної літератури: кг. 10—7 1/4 кв. (131 мм); кг. 9- 6 3/4 кв. (122 мм); кг. 8— б кв. (108 мм). Сторінка складання, поля і розкладка показані в табл. 4.
Рис. 14. Побудова типового розвороту за допомогою даних таблиці № 3 для формату 84х108/32 (згідно з другим варіантом оформлення)
Варіанти сторінок складання, розміри розкладки полів обираються видавництвом залежно від виду літератури та її цільового спрямування. Існує три варіанти оформлення видань. Перший варіант оформлення найекономніший, він передбачає максимально допустимі за технічними можливостями та гігієнічними нормами розміри сторінок складання при мінімальних полях. Він застосовується для книг довговічного користування, журналів, які комплектуються вкладанням. Другий варіант оформлення, який характеризується достатньо великою сторінкою складання і великими полями, використовуються як основний варіант для більшості видань (художня література, посібники, підручники і т.п.). Третій варіант оформлення (у нього мінімальні розміри сторінок складання та максимальні поля) використовують для покращених видань, подарункових книг і книг особливого оформлення та видань, які випускаються за індивідуальними макетами. Для більшості книг застосовують другий варіант оформлення. В практиці можливе комбіноване застосування різних варіантів, де ширину чи висоту сторінки одного варіанту застосовують при іншому. З використанням у видавничій справі комп'ютерів з великою кількістю різноманітних шрифтів у деяких виданнях відпала необхідність застосування стандартного розміру сторінок складання та розкладки полів. На рис. 15 показано можливість визначення розмірів сторінки складання та розкладки полів за допомогою діагоналей. Цей спосіб
Рис. 15. Визначення розмірів сторінки складання та розкладки полів за допомогою діагоналей
придатний для будь-якого формату видання (ін-фоліо, ін-кварто, ін-октаво, ДІН та квадратних). Суть методу полягає в тому, що на книжковому розвороті проводять дві діагоналі цілого розвороту та по одній кожної сторінки окремо. Вибравши ширину чи висоту сторінки та провівши лінії згідно з вказаною схемою, можна побудувати будь-яку потрібну сторінку певного формату. За будь-якої побудови сторінки таким методом корінцеве поле буде найменшим, верхнє — більшим, бокове — ще більшим і нижнє — найбільшим. Крім вищесказаного, існує ще декілька способів визначення формату сторінки складання. Один з найбільш розповсюджених — спосіб однієї діагоналі. На аркуші паперу викреслюють контур сторінки після обрізки. Проводять діагональ з лівого верхнього кута у правий нижній. На верхньому боці сторінки відмірюють від лівого кута необхідний розмір ширини сторінки. З точки, яка є кінцем відміряного відрізка, проводять перпендикуляр до перетину його з діагоналлю і точку перетину з'єднують прямою лінією паралельно відкладеному відрізку з лівим боком сторінки. При такому способі сторінка складання подібна до сторінки видання. Розкладку полів визначають візуально. Спосіб золотого перетину базується на лінії, діленій таким чином, щоб менша частина відносилася до більшої, як велика відноситься до всієї лінії. Це відношення становить 5:8. За допомогою цього відношення, знаючи величину одного боку сторінки складання, можна вирахувати інший. Наприклад: ширина сторінки складання 6 кв., висота (х) невідома. Звідси, 1) 6: х = 5: 8, 2) х = 6 х 8: 5 = 9,6 = 9 1/2 При визначенні таким способом другого боку сторінки складання обов'язково роблять поправку на величину, яка є кратною цицеро. Візуальний спосіб ґрунтується на фактичному порівнянні двох площ — площі сторінки складання та площі обрізної сторінки, що накладаються одна на одну. З білого паперу вирізають прямокутник, який відповідає формату до обрізної сторінки. З кольорового паперу — потрібну сторінку складання. Кольоровий прямокутник накладають на білий і, переміщуючи його, знаходять таке положення, яке забезпечує відповідне розміщення полів, пам'ятаючи, що найменшим має бути корінцеве поле, більшим — поле головки, ще більшим — бокове і найбільшим — нижнє поле. Сторінку складання відкреслюють і обидві сторони доводять до кратного цицеро розміру.
Рис.17 Лінії
|
