Мета, завдання та функції логістики
Головна ідея логістики - організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від виробника до споживача. Принципи логістичного підходу вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про пересування товарно-матеріальних цінностей у єдину систему, що повинно підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність. Таким чином, мета логістики - це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції. Найчастіше мету логістичної діяльності пов'язують з виконанням так званих правил логістики. Найбільш розповсюдженим підходом є виділення «шести правил логістики», так званого логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом) чи комплексу логістики: - продукт - потрібний продукт; - кількість - у необхідній кількості; - якість - необхідної якості; - час - необхідно доставити у потрібний час; - місце - у потрібне місце; - витрати - з мінімальними витратами. Однак деякі автори дещо розширюють комплекс логістики, додаючи до нього такі елементи як «споживач», тобто потрібному споживачу і «персоніфікованість», що означає розробку системи обслуговування для кожного замовлення. Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо наведені вище правила виконані, тобто забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах. При цьому необхідно підкреслити, що головна мета логістики є вираженням ідеальної ситуації, якої необхідно намагатися досягти. Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи: - глобальні; - загальні; - часткові (локальні). Логістика за своєю сутністю в процесі управління господарською діяльністю виконує інтеграційні функції. Тому незалежно від логістичної системи до її глобальних завдань відносять: - створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й інших потоків; - стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу; - постійне вдосконалювання логістичної концепції в рамках обраної стратегії в ринковому середовищі; - досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування. Вирішення глобальних завдань не може бути реалізоване без постановки і вирішення загальних завдань. Умовою життєздатності логістичних систем усіх видів є розв'язання таких загальних завдань: - здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах; - розробка та удосконалювання способів управління матеріальними потоками; - багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів і т.д.; - виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потребами у логістичних послугах під час збуту і можливостями логістичної системи; - стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих операцій; - раціональне формування господарських зв'язків; - виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсів; - оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів; - визначення стратегії та технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції; - формалізація актуалізованих (поточних оперативних) логістичних цілей і параметрів функціонування логістичної системи. Часткові завдання в логістиці мають локальний характер. Вони більш динамічні та різноманітні: - оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху; - максимальне скорочення часу зберігання продукції; - скорочення часу перевезень; - швидка реакція на вимоги споживачів; - підвищення готовності до постачань; - зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга; - раціональний розподіл транспортних засобів; - гарантування якісного післяпродажного обслуговування; - підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації; - послідовність і поетапність просування через трансформаційні об'єкти і т.д. Практична реалізація методології логістики виражається через її функціональні важелі. З концептуальних позицій можна виділити такі функції логістики: 1. Системоутворююча функція. Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. У вузькому значенні слова логістика утворює систему управління товарорухом (формування господарських зв'язків, організація пересування продукції через місця складування, формування і регулювання запасів продукції, розвиток і організація складського господарства). 2. Інтегруюча функція. Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Вона забезпечує узгодження інтересів логістичних посередників у логістичній системі. Логістика дозволяє здійснити перехід від часткових завдань до загальної оптимізації. 3. Регулююча функція. Логістичне управління матеріальними і супутніми потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої й упредметненої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей. В широкому значенні управлінський вплив полягає у підтримці відповідності поведінки частини логістичної системи інтересам цілого. Чим вищий ресурсний потенціал будь-якої підсистеми, тим більше вона у своїй діяльності повинна орієнтуватися на стратегію логістичної системи. В іншому випадку за умови припинення підсистемою визначеного, наперед заданого рівня автономності може виникнути небезпека руйнування самої системи. 4. Результуюча функція. Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у зазначений час і місце з заданою якістю (станом), за мінімальних витрат. Логістика прагне охопити всі етапи взаємодії ланцюга «постачання-виробництво-розподіл-споживання», інакше кажучи, вона є алгоритмом перетворення ресурсів у постачання готової продукції відповідно до існуючого попиту.
|