ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВФундамент логістики становлять чотири головних складових: економічні та технологічні основи, технічне та математичне забезпечення.
Рис. 14 Складові фундаменту логістики
Реалізація концепції логістики повинна дати відповідь на запитання: коли і де будуть вироблені ресурси?, коли і де вони будуть складовані?, коли і куди вони мають бути доставлені? Зазначимо, що в даному випадку термін “ресурси” трактується у широкому розумінні цього слова – це матеріали, готові вироби, енергія та робоча сила. Комплексне використання названих вище чотирьох складових дає вичерпну відповідь на поставлені запитання. У глобальній логістичній системі першочергове значення надається транспортній підсистемі. Тому нерідко вводять ще один термін – “транспортна логістика”. У всіх випадках на основі технологічного процесу здійснюється рух матеріального потоку. Для того, щоб реалізувати основоположний принцип логістики – доставку вантажів “точно у строк”, згідно з яким надається перевага споживачу, і повною мірою досягається високоефективна система, має бути розроблений і здійснений єдиний технологічний процес усієї виробничо-транспортної системи на основі інтеграції виробництва, транспортування та споживання. Це не той єдиний технологічний процес, що замикається на під’їзних шляхах на станціях прилягання МВП чи в кращому випадку на транспортних вузлах, це є комплексною технологією, у межах якої, керуючись системним підходом, здійснюється чітка взаємодія усіх елементів логістичної системи. Технологічні процеси, що мають місця у логістичному ланцюжку, залежно від значимості вантажу, мають свої характерні особливості: масові, дрібнопартійні, контейнерні вантажі. Це значною мірою залежить також від виду транспорту та його тоннажності, системи і характеру виробничого об’єкту. Деякі ідеї логістики використовуються під час організації перевезення масових вантажів технологічними (кільцевими) маршрутами, а також у єдиних технологічних процесах станцій та під’їзних шляхів, що прилягають до підприємств, у транспортно-експедиційному обслуговуванні. Технологічний процес є сукупністю послідовно виконуваних робіт та операцій разом з методами, технікою та умовами їх виконання, які забезпечують безперервність й ритмічність технології основного виробництва. Єдиний технологічний процес в логістиці визначається певними техніко-організаційними вимогами. До них, зокрема, належать: 1. Транспортні вимоги, які обумовлюють оптимальність видів та типів транспортних засобів, рід і характер вантажів, що перевозяться, їх кількість та протяжність перевезень, використання прогресивних засобів перевезень вантажів пакетами, контейнерами, на піддонах і, виходячи з цього, застосування комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт, що забезпечують мінімальну кількість перевантажень і зберігання кількості та якості матеріалів, що перевозяться, синхронність виробничих ритмів, пов’язаних із забезпеченням цехів сировиною та матеріалами. 2. Складські вимоги, спрямовані на спрощення й здешевлення складських операцій за рахунок ефективного використання складських площ, обладнання та робочої сили. Успішне використання усіх складських операцій потребує не тільки високої організації складського господарства, а й раціонального налагодження технологічного процесу. Складські операції включають такі види робіт: 1) розвантаження з транспорту матеріалів та виробів, їх сортування, розпакування, підготовку до прийняття; 2) розміщення матеріалів на місцях їх зберігання; 3) відбір, комплектування замовлень для відпуску матеріалів споживачам, пакування та розміщення в контейнерах для відправлення; 4) навантаження в транспортні засоби, доставка матеріалів споживачам. Зазначені види робіт мають виконуватися у встановленій послідовності. Схема технологічного процесу складських робіт зображена на рис.15. Принципи організації складських робіт містять такі положення: 1) складські операції повинні виконуватися у скорочений час з мінімальними витратами; 2) кожна операція повинна виконуватися на максимально стислому просторі, який не стримує швидкості та якості її виконання з якомога повним використанням складських площ; 3) операції мають виконуватися у суворій послідовності, що забезпечує планомірний рух оперативного процесу в цілому та своєчасний перехід від однієї операції до іншої; 4) операції повинні здійснюватися з використання найсучаснішого обладнання та засобів механізації та автоматизації; 5) операції мають бути пов’язаними з мінімальними втратами матеріалів при їх складуванні та переробці і не повинні призводити до погіршення якості продукції; 6) раціональна організація технологічного процесу має сприяти зниженню рівня складських витрат й підвищенню якості роботи підприємства в цілому. Технологічні процеси комплексної механізації вантажопереробки розробляються для конкретних умов на основі транспортно-складських схем доставки вантажів від підприємств-позичальників, а також типових схем технологічних процесів комплексної механізації вантажопереробки, добору піднімально-транспортного обладнання.
Рис.15 Схема технологічного процесу роботи складу
Розробка технологічного процесу вантажопереробки має здійснюватися, виходячи з вивчення технологічного процесу переміщення та аналізу номенклатури вантажів, що зберігаються, вивчення стандартів та технічних умов транспортування, зберігання, контролю, пакування й маркування вантажів. З метою налагодження ефективної роботи складського господарства необхідно ознайомитися з будівельними характеристиками складських споруд, проаналізувати періодичність, обсяг постачань й відвантаження матеріалів. Важливе значення має розробка технологічних схем постачання вантажів, яка відбиває послідовність вантажно-розвантажувальних, транспортних та складських операцій. Потрібним є також і розрахунок розміру складських площ, необхідної кількості піднімально-транспортного та складського обладнання, їх оптимальний добір, а також добір типорозмірів та розрахунок необхідної кількості складської тари й чисельності складських робітників. При розробці технологічних процесів для конкретних умов склад необхідних операцій уточнюється залежно від характеру вантажів. Технологічні процеси оформлюються у вигляді технологічних схем, технологічних карт, графіків роботи механізмів та піднімально-транспортного устаткування. Технологічна схема визначає напрями переміщення матеріалів, кількість технологічних операцій та характер механізації кожної з них. У технологічних схемах зазначаються типи і види машин та обладнання, які використовуються під час виконання тих чи інших операцій. Для технологічних схем і на їх основі розробляються технологічні карти, які дають змогу вірно організувати технологічний процес. На відміну від технологічних схем технологічні карти крім послідовності виконання технологічних операцій містять і стислий опис (характеристику) обладнання, норму часу на кожну операцію, вказівки з техніки безпеки. Одним з основних документів є план-карта розміщення матеріалів. На окремі роботи, що відрізняються за своєю специфікою і складністю, розробляються технологічні інструкції. Зокрема це стосується таких видів вантажів як вогненебезпечні та отруйні. Технологічні інструкції містять більш детальний опис змісту технологічних операцій ніж технологічні карти і схеми. Замість технологічних інструкцій можуть бути використані посібники із складування та зберігання окремих видів матеріалів, у яких наводяться вимоги до виробництва, вантажно-розвантажувальних робіт, а також галузеві стандарти, що дає змогу підвищити рівень організації виконання складських робіт. Після розробки технологічних схем та технологічних карт розробляють графік робіт механізмів і обладнання. Конкретизація розрахунків і належна організація робіт досягаються шляхом розробки і використанням контактних графіків. Побудовані за шкалою з погодинною градацією, вони дають уяву про взаємні контакти по годинах різних транспортних, вантажно-розвантажувальних і технологічних засобів, а також про динаміку зміни залишків матеріалів. Графік розробляється на основі виявлених обсягів вантажно-розвантажувальних та внутрішньоскладських робіт, що їх необхідно виконати за добу чи зміну в цілому і по кожному підрозділу окремо, а також з урахуванням годинної продуктивності. Графік визначає продуктивність кожного виду обладнання, його завантаженість на різних дільницях та операціях. У ньому відображаються процеси надходження та відправки вантажів, їх розміщення на місцях зберігання. Контроль за виконанням технологічних процесів передбачає урахування таких основних складових: 1) чіткий розподіл обов’язків між працівниками; 2) суворе дотримання норм внутрішнього розподілу і виробничо-господарського режиму; 3) чітке виконання змісту й послідовності робіт обладнання, механізмів, автотранспорту, передбачених графіками, схемами, картами; 4) своєчасне планування і забезпечення інформацією про потреби в транспортних засобах, які мають бути поданими на склад під вантажно-розвантажувальні роботи, а також приймання зі складу транспортних засобів, чітке дотримання термінів і порядку оформлення необхідних документів. 3.2 ПОНЯТТЯ “МАТЕРІАЛЬНОГО ПОТОКУ” Фактором, що дає змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи у чітко функціонуючий механізм, є матеріальний потік. Під матеріальним потоком, говорячи про принципи логістики, розуміють взаємозв’язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах та виробничих дільницях. Будь-який потік реалізується на певному матеріальному носії, з цієї філософської точки зору, всі потоки є матеріальними. Однак, у господарській практиці матеріальні потоки розуміються у більш вузькому, але конкретному змісті - як потоки матеріальних ресурсів, призначених для виробничого чи кінцевого споживання, оскільки матеріальні ресурси відіграють дуже велику роль у суспільному виробництві. Основними параметрами характеризуючи ми потік є: початкові і кінцеві його пункти, траєкторія переміщення, довжина шляху, швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність. По характеру об”єктів, котрі входять до потоку, вони поділяються на матеріальні, транспортні, енергетичні, грошові, інформаційні та інші. Найбільш використовуємі в логістиці це матеріальні, грошові та інформаційні потоки. Безперечно, що для створення потока необхідні процеси пов”язані з транспортуванням, переробкою, складуванням та виконанням інших операцій з сировиною, матеріалами, напівфабрикати і готовою продукцією починаючи з первинного джерела сировини до кінцевого споживача. Матеріальний поток в той чи інший час переходить в матеріальний запас. Характеризується матеріальний потік номенклатурою асортимента і кількістю продукції, фізико-хімічними особливостями. Він залежить від вида тари, умов, контрактів, транспортування та інше. Крім цього матеріальні потоки поділяються на входні та виходні. Матеріальні потоки можуть бути класифіковані в залежності від виду транспорту (автомобільний, залізничний, водний, повітряний), від вантажу (великої ваги, легковажне, негабаритні), від фізико-хімічних якостей (сипні, паливні, штучні). Найбільш повна класифікація наведена на рис.16.
Рис.16 Класифікація матеріальних потоків
По відношенню до виробництва виділяють зовнішні та внутрішні матеріальні потоки: перші циркулюють у сфері обігу, другі – безпосередньо на підприємстві, тобто у сфері виробництва. Зовнішні матеріальні потоки реалізують потреби матеріально-технічного забезпечення виробництва чи іншої розумної діяльності людини. Матеріальні потоки у системі МТЗ поділяються на такі групи: сировина, основні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, інструмент, інвентар, устаткування. Кожна з перерахованих груп підлягає ще глибшій диференціації. По відношенню до кожної порції специфікованої номенклатури, з точки зору логістики, матеріальні ресурси у специфікованій номенклатурі утворюють простий потік. Такий потік повинен стати об’єктом управління. У логістиці для управління потоками передбачається також здійснення таких функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні на операції. Номенклатура завдань та їх склад на кожній функції управління також визначаються сутністю керованих потоків. У загальному вигляді кожну функцію можна охарактеризувати таким чином. Функція “Планування” передбачає вирішення завдань, пов’язаних з встановленням оптимальної траєкторії руху потоку, формуванням самого потоку як сукупності конкретних об’єктів, встановленням його інтенсивності, розробкою розкладу (графіку) проходження потоку, розрахунком потреби у ресурсах для здійснення потоку, мінімізацією часу просування потоку. Функція “Оперативне регулювання” являє собою реалізацію на практиці запланованого режиму руху потоку. У межах цієї функції проводиться спостереження за кожним об’єктом потоку згідно з графіком його руху, включаючи диспетчеризацію об’єктів, що пересуваються, вироблення й введення в дію керуючих впливів. Функція “Облік” передбачає розв’язання інформаційних завдань, тобто збір, обробку, зберігання та видачу інформації, ведення оперативного та статистичного обліку, складання необхідного звіту. Функція “Контроль” встановлює ступінь відповідності фактичних параметрів руху запланованим значенням. Крім того, для контролю використовуються еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів. Функція "Аналіз” включає комплекс завдань, пов’язаних із становленням причинно-наслідкових зв’язків між досягнутими результатами і витраченими коштами, виявленням впливу різних факторів на фактичні значення параметрів потоку, розрахунком ефективності управління та функціонування системи у цілому. У межах цієї функції розробляються й удосконалюються методи аналізу. Одержана аналітична інформація, тобто результати аналізу, використовується для нового циклу управління, нових планових розрахунків. Отже, з метою управління потоками синтезується логістична система, до якої належать керована й керуюча системи у вигляді конкретних потоків.
А
 Р
І
        ІR (i) R (i) V
Рис. 17 Логістична система управління
Умовні позначення: Р – планова інформація, тобто розрахункові параметри потоку А – аналітична інформація І – узагальнена (оброблена) інформація (і) – інформація про керований потік R – керуючі впливи – регулятор потоку
V – “ вихідний “ вектор керованої системи, що характеризує ступень досягнення мети потоку при заданих параметрах
Логістичний аспект у матеріально-технічному забезпеченні передбачає примат вимог споживача, на що й зорієнтована система управління матеріальними потоками, тобто управління матеріальними потоками у сфері обігу. При цьому останні утворюють керовану систему. Поданий логістичний підхід використовується для створення автоматизованої системи управління матеріально- технічним забезпеченням. На рис.18 зображено загальну схему управління матеріальними потоками у системі МТЗ.
   І (і)
E V
Умовні позначення: Е – “вхід” системи МТЗ, тобто матеріальні ресурси, що надходять до сфери обігу; V – “вихід” системи МТЗ, тобто матеріальні ресурси, що прямують до споживачів; Х – стан системи МТЗ, тобто стан матеріальних потоків у сфері обігу; І – інформація про керовані матеріальні потоки, що надходять до керуючої системи; Z – управлінські рішення, що приймаються; (і) – керуючі впливи, що розробляються;
Як вже було сказано вище, матеріальні потоки поділяяються на зовнішні і внутрішні. Початковою точкою зовнішнього матеріального потоку є склад готової продукції підприємства-виробника, а кінцевою – склад виробничих запасів підприємства-споживача. Початковою точкою внутрішнього матеріального потоку є склад виробничих запасівпідприємства-виробника, а кінцевою – його склад готової продукції. Особливо слід підкреслити значущість матеріальних потоків у процесі комплектування продукції, що виготовляється, у тому числі з об’єктів які будуються і реконструюються. Цей процес передбачає досягнення рівноваги між комплектуючими, виробами та безліччю установочних місць ХІ. Тобто потік комплектуючих виробів є функцією відповідних установочних місць: S компл. = f (/ xi /). Свою специфіку мають внутрішні матеріальні потоки на базах оптово-торгівельних організацій, у морських та річкових портах та інших системах виробничої інфраструктури. Незважаючи на те, що виробничі запаси покликані робити господарчі системи незалежними від впливу зовнішнього середовища, внутрішні потоки перебувають під великим впливом матеріально-технічного забезпечення, тобто залежать від зовнішніх матеріальних потоків. Говорячи про матеріальні потоки як про основний об’єкт управління мовою логістики, необхідно зазначити, що в умовах товарного виробництва та обігу рух матеріальних ресурсів у матеріально-речовій формі породжується й супроводжується рухом фінансових коштів. До того ж обидва потоки перебувають у діалектичній єдності. Таким чином, у комерційній логістиці об’єкт управління є багатоаспектним об’єктом – “матеріальні ресурси +послуги + фінанси“. Управління тут спрямоване не тільки на фізичне переміщення матеріальних ресурсів від постачальника до споживача, а й на досягнення при цьому їх раціонального використання, противитратності й максимальної комерційної вигідності.
|
R – оперативне корегування керованих впливів - диспетчеризація
