Умовні позначення

В – виробник

К – клієнт

А – кількість контактів (В * К= 3*3=9)

Д - дистриб’ютор

В – кількість контактів (В + К = 3 + 3 = 6)

Рис.6 Контакти між виробниками і Рис.7 Контакти за участю

споживачами дистриб’ютора

 

Таким чином дистриб’ютор зменшує кількість необхідних прямих контактів. Як три виробники намагаються досягти трьох клієнтів методами прямого маркетингу. Цей варіант потребує встановлення 9 окремих контактів. Рис 6 вказує на функціонування також 3 виробників через одного дистриб’ютора, що встановлює контакти з усіма трьома клієнтами. Така система вимагає встановлення тільки 6 контактів. Таким чином посередники допомагають скоротити обсяг роботи, яку необхідно виконати.

Завдяки каналу товароруху усуваються тривалі розриви часу, місця та права власності, відокремлюючи товари та послуги від тих, хто бажав би скористатися ними. Члени каналу товароруху виконують ряд дуже важливих функцій. До них належать: 1) дослідницька робота-збір інформації, необхідної для планування та полегшання обміну; 2) стимулювання збуту, створення та поширення інформації про товар; 3) встановлення контактів – налагодження та підтримка зв’язку з постійними покупцями; 4) пристосування товару – підпорядкування його вимогам покупців; 5) проведення переговорів – намагання узгодити ціни та інші умови для подальшого виконання акту передачі власності чи володіння; 6) організація товароруху, транспортування та складування товару; 7) фінансування – пошук та використання коштів для покриття витрат; 8) прийняття ризику – покладення на себе відповідальності за функціонування каналу.

Використання перших п’яти функцій сприяє укладанню угод, а останніх трьох завершенню тих, що вже укладені. Усім цим функціям притаманні три загальні якості: вони вимагають поглинання дефіцитних ресурсів, часто можуть бути виконані краще завдяки спеціалізації, можуть виконуватися різними членами каналу. Якщо їх частку виконує виробник, то його витрати певною мірою зростають, а, отже, і ціни мають бути вищими. У разі передачі частки функцій посередникам витрати, а, отже, і ціни виробника – нижчі. Канали товароруху можна охарактеризувати кількістю рівнів, що їх складають. Рівень каналу-це будь-який посередник, який виконує ті чи інші дії з наближення товару та права власності до кінцевого споживача.

Між маркетологами і логістами виникають суперечки до якої сфери (маркетингу чи логістиці) належать канал розподілу.

Тактичні організаційні структури каналу розподілу звичайно не забезпечують ідеальних умов для виконання і маркетингових і логістичних функцій. Одна організаційна структура може бути ефективна для підтримання ринкових угод, тоді коли інша краще для логістичних операцій. Фактори сприяючі підвищенню або зниженню загальних витрат логістики, іноді стикаються з протирічами, впливаючими на ефективність маркетинга. Реклама, стимулювання збуту, надання кредиту, прямі продажи, а також інші елементи маркетинга, від котрих залежить здійснення угод – все це впливає на потреби логістики та навпаки. Все це потребує структурного розподілу каналу, що буде сприяти і маркетингової, і логістичної діяльності.

Маркетинговий канал утворюють фірми, котрі приймають участь в процесі купівлі-продажу. Завдання маркетингу в цьому випадку і проведення переговорів заключення контрактів та управління угодами купівлі-продажу.

Логістичний канал – це мережа робочих взаємозв”яхзок, котрі забезпечують оптимальний рух та розміщення запасів. До складу логістичних операцій також входять транспортування, збереження запасів, вантажопереробка, обробка замовлень, а також різні види послуг, котрі створюють додаткову вартість.

Можна зробити висновок, що ланки канала котрі пов”язані з фізичним розподілом (зберігання, транспортування, вантажопереробка, надання послуг) відносяться до логістики, а ті, що пов”язані з процесами купівлі-продажу (збут, реклама) відносяться до маркетингу.

Довжина каналу визначається кількістю проміжних рівнів. Декілька каналів різної довжини зображено на рис.8.

 

 

Канал нульового рівня

 

Однорівневий канал

 

Дворівневий канал

 

Споживач

Роздрібний торговець

Дрібнооптовий торговець

Опто-вик

Виробник

Трирівневий канал

 

Рис.8 Канали товароруху різних рівнів

 

Канал нульового рівня складається з виробника, який продає товар безпосередньо споживачу.

Однорівневий канал включає в себе одного посередника. На споживчих ринках цим посередником є роздрібний торговець, а на ринках товарів промислового призначення – агент зі збуту чи брокер.

Дворівневий канал включає в себе двох посередників. На споживчих ринках такими посередниками стають оптовий та роздрібний торговці, на ринках виробничого призначення – промислові дистриб’ютори та дилери.

Трирівневий канал включає в себе трьох посередників. Наприклад, у лісопереробній промисловості між оптовими та роздрібними торговцями досить часто стоїть дрібний оптовик. Дрібні оптовики купують товари у великих оптовиків та перепродають їх невеликим підприємствам роздрібної торгівлі, яких великі оптовики, як правило, не обслуговують.

Існують канали з великою кількістю рівнів, але вони зустрічаються рідко. З точки зору виробників, чим більше рівнів має канал товароруху, тим менше існує можливостей контролювати його.