B – витрати на зберігання e – непрямі поставки
c – витрати на виробництво (через склади)
Рис.23 Залежність витрат на Рис.24 Залежність витрат на виконання замовлення від розміру розміщення від часу виконання партії різних поставок
Зображений на рис.23 графік вказує на можливість встановлення оптимального співвідношення інтересів виробничих підрозділів та служб зберігання готової продукції і досягання на цій основі мінімальних витрат на рівні К. У складніших моделях враховуються й інші вимоги, усуваються зазначені вище суперечності. При цьому враховують особливості продукції, що виготовляється, тип підприємства, запланована стратегія і тактика. Зображений на рис.24 графік відображає приблизні залежності витрат на розміщення (транспортування й зберігання) від тривалості поставок, тобто терміновості при транзитній та складській формі. Графік свідчить, що для забезпечення мінімального часу поставок найдоцільніше здійснювати їх через мережу проміжних складів, якщо для цього є необхідні запаси.При складській формі поставок витрати у зв’язку із збільшенням часу поставок до певного моменту падають, а потім з продовженням циклу поставок вони практично не змінюються. Транзитній формі притаманний більш тісний зв’язок витрат з можливим часом поставок. До певного моменту більш ефективною є складська форма, а за умов нетермінових чи ритмічних поставок – транзитна. Застосування термінів “транзитна” та “складська” форма поставок в даному випадку правомірно, бо воно відображає сутність явища у системі матеріально-технічного постачання. На відміну від прийнятої у нас квартальної системи планування постачань за кордоном застосовуються інші одиниці виміру часу. Для масових видів продукції за одиницю встановленого часу приймається доба. Максимальний строк виконання індивідуальних замовлень не перевищує шести тижнів. Виходячи з таких обмежень, на базі залежностей окремих параметрів моделі маркетинг- логістики того чи іншого підприємства, розробляється схема диспозиції готової продукції з моменту завершення її виробництва до здачі клієнту. У схемі диспозиції на момент закінчення процесів транспортування має бути заплановане відповідне місце зберігання продукції, яке повинно відповідати вимогам за площею, об’ємом, вологістю, температурним режимом. Плануються й моменти подання транспортних засобів, маршрути їх руху, необхідні засоби механізації вантажно-розвантажувальних робіт. Схема диспозиції розробляється з урахуванням двох аспектів. По-перше, з точки зору виконання конкретного замовлення розраховується маршрут руху, тобто мережна модель, в якій відомі моменти початку та закінчення усіх етапів. По-друге, як сума планів усіх замовлень на визначений період складається загальний план використання окремих елементів диспозиції (складів, транспортних засобів тощо), тобто визначається, що буде зберігатися на кожному конкретному місці, чи, як буде завантажений даний транспортний засіб. Підписані договори, замовлення на індивідуальне чи серійне виробництво, очікуваний обсяг продаж результатів масового і багатосерійного виробництва є базисом для формування поточного й оперативного планів виробництва та калькуляції собівартості продукції. Таким чином, логістична концепція управління основним виробництвом усе в меншій мірі орієнтується на випуск продукції, яка складується, і дедалі більше – на виконання замовлень клієнтів. У зв’язку з цим скорочуються строки дії договорів на постачання однотипної продукції, зменшуються обсяги її партій. На основі контролю має здійснюватися безперервний нагляд за рухом вантажів від виробництва до споживача, включаючи складські об’єкти. З цією метою структурні ланки контролю та управління матеріальними потоками повинні безперервно постачатися надійною інформацією. Інформація має бути інтегрованою й охоплювати процеси виробництва, розподілу й задоволення попиту. Схематично місце логістики в управлінні матеріальними потоками можна зобразити таким чином:
Рис.25 Місце логістики в управлінні матеріальними потоками
|
