ПОТОКАМИВраховуючи взаємозв’язки між функціями, що становлять матеріальний потік виробничого підприємства, його міжфункціональний характер, й беручи до уваги свою цільову спрямованість, логістика передбачає використання організаційно-управлінських механізмів координації логістичних систем. Організаційний механізм пов’язаний з досягненням необхідного рівня інтеграції шляхом організаційних перетворень у структурі управління підприємством. Це може існувати у формі об’єднання, коли в одному відділі вирішуються завдання координації дій багатьох функціональних служб. Така структура в разі її використання доцільна в тій мірі, в якій вона підпорядкована меті координації пов’язаних між собою видів діяльності. Практика американських фірм показує, що об”єднання зусиль спеціалізованого апарату управління великої корпорації в умовах постійних змін в зовнішньому середовищі неможливо забезпечити без створення на різних рівнях управлінських механізмів, основне завдання котрих було б об”єднання в часі або на постійній основі функціональних ланок та координація їх дій для досягнення чітко визначеної мети. Коли корпорації невеликі з масових характером виробництва. Діючи у відносно стабільних умовах, увесь обсяг координуючих функцій, як правило зосереджений на вищому рівні управління. Однак в залежності від підвищення масштабів виробництва, номенклатури продукції, поширення сфери дій корпорації, збільшення чисельності рівней управління, процес управління матеріальним потоком ускладнюється настільки, що встає питання про створення спеціальних механізмів між функціональної координації в цій області. Виходячи з американської практико можливо відокремити два основних напряма на управлінню матеріальним потоком на фірмі: 1) Покращення різних економічних механізмів, котрі підсилюють взаємодії між різними функціональними ланками в межах фірми. 2) Здійснення організаційних перетворень в структурі корпорації з метою покращення координації ланок. Ці напрями діють паралельно доповнюючи одна одну. Структури управління матеріальними потоками, як вже було відмічено, можуть бути різними. Вони, як і відділи маркетингу, будуються по функціональні або товарні ознаки. Це можуть бути підрозділи котрі вирішують питання про управління потоками сировини та матеріалів необхідних для виконання виробничої програми, це можуть бути відділи закупівлі, відділи управління матеріалів. Сфера дії цих підрозділів розповсюджується на економічний простір починаючи зі склада готової продукції постачальника і закінчується на складі готової продукції споживача. Для управління потоками готової продукції на підприємстві можуть бути створені підрозділи котрі займаються підрозділом. До цих підрозділів відносяться відділи розподілу. На підприємствах україни до них відносять складські та транспортні підрозділи. За кордоном, удосконалення планових і контрольних процесів управління матеріальними потоками котре здійснюється на основі використання електронно-обчислювальної техніки, здійснюється одночасно з організаційной перебудовой служб, котрі приймають участь в управлінні матеріалами, з метою координації дій. Найбільше поширення отримали три різновиди організаційних механізмів. Це можуть бути спеціальні функціональні ланки, в яких контролюється більша частка планових, адміністративних та контрольних функцій, регламентуючих рух матеріального потока. В окремих випадках це може бути соціальний управляючий або група координації, основним завданням яких є координація процеса прийняття рішень по управлінню матеріальним потоком. Для забезпечення високого рівня внутрішньо функціональної координації використовують матричні механізми, створені на подвійно підпорядкуванні ланок, від котрих залежить ефективне управління матеріальними потоком. Створення таких механізмів дає змогу вирішити проблему між функціональній взаємодії. Розробка спеціалізованих структур управління в логістиці здійснюється виходячи з проблем, котрі необхідно вирішити фірмі. Виходячи з функціональної ознаки в логістичних структурах управління можливо відокремити три напряма: планування, регулювання та контролю. Основними процесами при плануванні є складання та ув”язка планів та графіків руху і використанню матеріального потока в усіх ланках виробничо-збутової системи. Розробка напрямів дій та формування критеріїв оцінки їх досягнення. У сфері регулювання здійснюється ув”язка дій ланок, відповідних за рух та використання матеріальних ресурсів. Важливою функцією є контроль, котрий дозволяє оцінити рівень забезпеченості матеріальними ресурсами, ефективності їх використання. Підрахунок витрат, пов”язаний з їх рухом у всіх ланках системи. В цієї функції розробляються зоходи для підвищення ефективності управління матеріальним потоком. Кожний структурний блок може вкладати різний набір управлінських ланок. Кількість їх та особливості взаємодії залежать від обсягів і складності робіт, пов”язаних з управлінням матеріальним потоком на кожному русі крізь виробничо-збутову систему, а також від специфіки виробничої і збутової діяльності. Організаційна побудова може бути різною й залежить від характеру продукції. Що випускається, кількості її споживачів, обсягу матеріаломісткості, розміру підприємства. Управлінський механізм пов’язаний з впровадженням спеціально розроблених управлінських процедур, основою яких є планування виробництва, збуту, зберігання і транспортування як єдиного матеріального потоку. Поняття “логістична система” може застосовуватися відносно органів управління. З одного боку це - організована чисельність структурних елементів, що функціонують для досягнення єдиної мети. З другого боку це - план, за допомогою якого суб’єкт управління намагається її досягтися. Логістична система – це також організаційний механізм, який, перетинаючи функціональні межі відділів виробничого підприємства, за рахунок більш гнучкої координації спрямовує їхні дії на досягнення мети логістики. Логістичний підрозділ є не моно-, а міжфункціональним і відповідає за виконання усього блоку видів діяльності, пов’язаних з матеріальним потоком і необхідних для задоволення попиту споживачів від вибору постачальників до надання послуг. Відділ очолює керівник матеріального потоку, який визначає оперативні завдання, владнає конфлікти, відповідає за вдосконалення системи та кінцеві результати її функціонування. І як важливий, хоч і новий член структури управління, він підпорядковується першому керівникові підприємства. Різноманітність особливостей, властивих виробничим підприємствам, розмаїтість конкретних проблем, що постають перед ними, зумовлює багатоваріантність організаційних рішень управління матеріальним потоком. Для матеріаломістких виробництв, особливо підприємств машинобудівного профілю, “напрямом головного удару“ організаційних перетворень є концентрація зусиль, спрямованих на зниження витрат на етапах постачання і виробництва. Таке організаційне рішення є наслідком нерозвинутості власної мережі розподілу більшості машинобудівних підприємств, розмір збутових витрат яких відносно малий. Однак це не свідчить про те, що дана організаційна перебудова не зачіпає сфери збуту. Деталізація функцій і розробки внутрішньої структури органів управління матеріальним потоком є складним процесом. В підрозділах, котр вирішують питання по управлінню потоками сировини та матеріалів основні функції пов”язані з плануванням полягають в координації планів потреби в матеріалах з виробничими планами, розробка графіків завантаження механізмів і маршрутів руху матеріального потоку в процесі переробки. В сфері матеріально-технічного забезпечення важливе значення має встановлення зв”язків з постачальниками, розробка замовлень, організація закупівлі матеріалів, організація їх транспортування. Значна увага приділяється функціям пов”язання зі збереженням запасів, причому не тільки виробничих, но і готової продукції. Організація їх переробки (пакування, маркеровка, під комплектування). Особливе значення має подання різних видів послуг споживачам. Для підприємств, які виготовляють широкий асортимент продукції й обслуговують велику кількість територіально роз’єднаних споживачів, а тому мають свою розвинуту мережу розподілу, де пріоритетом структурних змін стає концентрація зусиль на зниженні витрат, що виникають у каналах розподілу. Акцент робиться на зосередженні надлишків товарних запасів, використанні прогресивних видів тари та пакування, раціональному розміщенні фірмових магазинів, станцій технічного обслуговування, гарантійних майстерень, регіональних складських комплексів, виборі найкращих маршрутів транспортування. Це важливо як з точки зору економізації поставок, так і для забезпечення високого стандарту обслуговування. В даному випадку поєднуються функції, пов’язані з переміщенням і що перебувають в “економічному просторі” між крайньою межею виробничого процесу, тобто відвантаженням готової продукції з розташованих на території підприємства складів збуту і сферою споживання продукції, що їм постачається. При розробці логістичних підрозділів зайнятих управлінням розподілом готової продукції основними функціями будуть пов”язані з плануванням процеса розподілу, організацією переміщення матеріального потока, збереження і регулювання запасів, а також з поданням різних видів послуг. В функцію планування процесу розподілу включаються такі, котрі пов”язані з проведенням переговорів зі споживчими, обробки замовлень, складання графіків доставки та роботи транспорта. В процесі переміщення матеріального потока розробляються графіки та маршрути переміщення в процесі обробки матеріалів, здійснюється доставка готової продукції. Основна увага приділяється забезпеченню тісної взаємодії проміж виробничими і збутовими ланками. Таким чином, відділ управління матеріалами – це організаційний механізм зниження витрат, що виникають в основному на етапах забезпечення й виробництва, а відділ управління розподілом є аналогічним механізмом зниження витрат, але вже у сфері збутових відносин. Обидва варіанти побудови інтегрованого підрозділу базуються на розчленуванні матеріального потоку і є окремими фрагментами більш загального організаційного рішення. Його доцільно використовувати виробничим підприємствам, які незалежно від профілю стикаються з безліччю взаємопов’язаних і водночас різних проблем, що потребують для їх вирішення координації дій усіх підрозділів, через які проходить матеріальний потік.
Розробка з постачальниками Робота зі споживачами Планування, управління Розробка плану управління матеріалами розподілом Організація закупівлі Зберігання готової продукції Транспортування матеріалів Складська переробка товару Збереження виробничох запасів Доставка продукції споживачу Переміщення матеріалів в процесі Надання послуг споживача переробки
Рис.19 Структура відділу управління матеріальним потоком
Кожна ланка такої структури володіє достатньою самостійною, однак усі ланки діють як єдиний комплекс. Усі координуючі та контрольні функції сконцентровані в підрозділах, котрі підпорядковані управляючому матеріальним потоком. Важливе значення в цьому процесі відіграє використання спеціалізованої інформаційної системи. Найбільш ефективним структурним підрозділом логістики є підрозділ управління матеріальним потоком, котрий охоплює планові, управлінські та контрольні функції, котрі регламентують рух матеріального потока, забезпечують координацію роботи усіх управлінських ланок. У межах відділу управління матеріальним потоком поєднуються функції, пов’язані з рухом і що перебувають в “економічному просторі” між постачальниками виробничого підприємства і сферою споживання продукції, яка постачається. Можуть бути створені логістичні структури в залежності від видів діяльності таких як матеріально-технічне забезпечення, транспортно-експедиційних операцій, перевізного процеса та ін. В кожній з цих підрозділів входять групи або окремі юридичні лиця, котрі зайняті виконанням операцій пов”язаних з закупівлями, постачанням матеріалів, регулюванням процесів перевезень визначенням потреби в матеріалах та ін. Цікавим на наш погляд є і створення відділу логістики, тим паче, що на підприємствах України використовують цю структуру. В цій структурі здійснюється групування більшості логістичних функцій (як планово-координаційна, так і оперативного характеру) в єдиний блок з загальним керівництвом і відповідальністю. Мета його в стратегічному управлінні усіма товаро-матеріальними потоками і запасами заради максимізації прибутку підприємства в цілому.
Рис.20 Схема відділу логістики
Організаційні форми, що розглядалися, успішно зарекомендували себе в промислових корпораціях США, Японії, ряді країн Західної Європи. Перехід до ринкової економіки та об’єктивні потреби промислового виробництва зумовлюють створення аналогічних інтегрованих підрозділів на вітчизняних підприємствах. Іншими словами, існує об’єктивна необхідність у дослідженні різних логістичних систем, що функціонують у розвинутих західних країнах.
|
