Тема2: Основи аналізу попиту, пропозиції та їх взаємодії

 

Важливими елементами ринкового механізму є попит, пропозиція, ціна, конкуренція. З’ясуйте сутність цих понять, розгляньте їх взаємозв'язок. Покажіть, що якщо між ціною товару та величиною попиту на нього існує зворотній зв'язок (закон попиту), то між ціною та величиною пропозиції певного товару – прямий (закон пропозиції). Проілюструйте це за допомогою відповідних графіків. Використайте функції попиту - та пропозиції (криві попиту і пропозиції в даному випадку мають лінійний характер) для того, щоб змоделювати відповідно поведінку покупця і продавця залежно від зміни ціни. Зверніть увагу на побудову графіків ліній попиту та пропозиції згідно заданих функцій.

Слід зрозуміти, що ціна, з одного боку, впливає на обсяг покупок та продаж, а з іншого – сама формується під впливом взаємодії та співвідношення між попитом та пропозицією. Покупці та продавці зацікавлені у встановленні ціни рівноваги. Остання має місце тоді, коли обсяг товару, що пропонують продавці, співпадає з обсягом товару, який готові придбати покупці. Кажуть, що за цих умов має місце ринкова рівновага. Для рівноважного обсягу виробництва вірним буде запис: = = . Поміркуйте, як можна знайти рівноважну ціну і обсяг, якщо криві попиту та пропозиції мають лінійний характер, а їх функції є заданими. Покажіть, що якщо товари продаються та купуються не по ринковій ціні, то виникає або надлишок товару, або його дефіцит. Під впливом дій продавців та покупців ціна буде поступово змінюватися доти, доки не буде досягнута ціна рівноваги, стан ринкової рівноваги.

Слід мати на увазі, що зміна любої ринкової умови веде до коливань попиту та пропозиції і поступово призводить до зміни ціни рівноваги та рівноважної кількості товару. При цьому необхідно розрізняти поняття величина попиту та попит, величина пропозиції та пропозиція. Про зміну величин попиту (пропозиції) йдеться тоді, коли обсяг купівль (продажів) змінюється під впливом зміни ціни на цей товар, цінового фактору, цінової детермінанти.

Зміна попиту (пропозиції) відбувається тоді, коли на обсяг купівлі (продажів) впливають нецінові фактори, детермінанти. Якщо при зміні величини попиту (пропозиції) здійснюється рух по кривій попиту (пропозиції) від однієї точки до іншої, то при зміні попиту (пропозиції) зсувається вся крива попиту (пропозиції). Уважно розгляньте основні нецінові детермінанти, що впливають на попит (зміна цін на інші товари – компліменти та субститути, зміна доходів споживачів, їх смак та уподобання, місткість ринку). Проаналізуйте нецінові детермінанти, що впливають на пропозицію (зміна цін на ресурси, зміна технології, зміна цін на інші товари, які потребують тих же ресурсів, очікування продавців, зміни смаків та переваг).

Зрозуміло, що одночасно в економіці діють всі фактори. Вони можуть впливати на попит та пропозицію в одному напрямку, а можуть – і в протилежних, що безумовно слід враховувати. Використавши принцип за інших рівних умов покажіть, що зростання попиту на ринку певного товару поступово приведе, в результаті дії ринкового механізму, до зростання рівноважних цін та обсягу; зменшення попиту – до зменшення рівноважних цін та обсягу. Результатом зменшення пропозиції буде поступове зростання на ринку товару рівноважної ціни і зменшення обсягу. Збільшення пропозиції поступово приведе до зменшення ринкової ціни і збільшення рівноважного обсягу. Відповідні зміни проаналізуйте на прикладі окремих товарів, використайте графік.

Покажіть, що продавці та покупці мають загальний виграш від торгівлі, який складається із надлишку споживача (додатковий виграш споживача) та надлишку виробника (додатковий виграш виробника). Слід зрозуміти, що якщо надлишок споживача дорівнює різниці між тією ціною, по якій покупець готовий був придбати товар та ринковою ціною, то надлишок виробника – це є різниця між ринковою ціною та тією ціною, по якій продавець здатний був продати товар. Проілюструйте це графічно.

В процес формування цін за певних умов може втручатися держава. Так, наприклад, якщо ціна на якийсь товар є занадто високою для споживача, то уряд, щоб підтримати його встановлює максимально граничну ціну, „стелю” ціни. Це є та максимальна ціна, по якій продавець може продати свій товар. Щоб підтримати виробника уряд може встановити мінімально граничну ціну, „підлогу” ціни, коли вважає, що ринкові ціни є занадто низькими. Якщо максимально граничну ціну доцільно встановлюють нижче ринкової, то мінімально граничну – вище ринкової. Поміркуйте та покажіть, чому наслідки втручання держави в процес формування цін є суперечливими. Наведіть відповідні приклади, проаналізуйте їх за допомогою графіків.

Література: 1 (с. 25-44); 2 (с. 20-30); 12 (с. 54-76); 16 (с. 71-98); 20 (с. 23-31); 21 (с. 16-21, 236-255); 22 (с. 80-95); 23 (с. 33-65).

 

 

Тема 3: Еластичність попиту і пропозиції. Практичне значення еластичності.

 

Для того, щоб проілюструвати міру чутливості однієї змінної щодо іншої використовують термін – еластичність. Це числовий показник, коефіцієнт – відсоток змін, що відбуваються з однією змінною внаслідок зміни іншої на 1 відсоток за інших рівних умов. Так, наприклад, еластичність попиту (пропозиції) відносно ціни показує ступінь інтенсивності зміни кількості того товару, що питають (пропонують) у відсотках залежно від зміни ціни на один відсоток. Зверніть увагу на те, які є підходи до розрахунків коефіцієнтів еластичності попиту (пропозиції) по ціні. З’ясуйте, що собою представляє точкова еластичність, а що дугова; за яких умов застосовується кожна з них. Покажіть, що в залежності від того, чому дорівнює коефіцієнт еластичності, розрізняють різні форми еластичності попиту (пропозиції) за ціною. Так, попит (пропозиція) буде еластичним, якщо коефіцієнт більше одиниці; нееластичним, якщо коефіцієнт менше одиниці. Для абсолютно нееластичного попиту (пропозиції) коефіцієнт буде дорівнювати нулю, а для абсолютно еластичного наближається до нескінченності.

Особливу увагу зверніть на те, як змінюється виручка від реалізації товару в залежності від того, про яку форму еластичності попиту за ціною йдеться.

Розгляньте фактори цінової еластичності попиту, а саме: наявність товарів, що замінюють даний товар; важливість товару для споживача та питома вага товару в його доході, фактор часу. Проаналізуйте їх вплив. Наведіть відповідні приклади. Покажіть, що при визначенні цінової еластичності пропозиції найважливішим є фактор часу. Найбільш еластичною пропозицією буде у довготривалому періоді, менш еластичною – у короткотривалому, нееластичною – у плинному.

Зверніть увагу на те, що крім цінової еластичності попиту та пропозиції розглядають еластичність попиту за доходами, перехресну еластичність попиту за ціною. В залежності від того, чи є коефіцієнт попиту за доходами позитивним чи від’ємним можна визначити про які товари йдеться – нормальні, або другорядні, нижчої якості.

При визначенні перехресної еластичності попиту за ціною, треба розуміти, що вона показує, як змінюється обсяг того товару, що питають залежно зміни ціни на інший товар. З’ясуєте для яких саме товарів коефіцієнт перехресної еластичності є позитивним, а для яких – від’ємним.

Слід усвідомити, що визначення еластичності дає можливість проаналізувати поведінку споживача, спрогнозувати зміни у його витратах залежно зміни ціни, визначити цінову політику фірми, та її поведінку з метою максимізації прибутку, спрогнозувати зміни у доходах фірми в наслідок зміни ціни; розробити певні заходи по державному регулюванню економіки. Зверніть увагу на значення цінової еластичності попиту та пропозиції при здійсненні державою політики оподаткування.

Використовуючи концепцію надлишку споживача та надлишку виробника держава вилучає частину виграшу від торгівлі через податки. Підкресліть, що в результаті введення податку частину виграшу від торгівлі втрачають покупці, продавці, суспільство в цілому. З’ясуйте, як розподіляється тягар податку, що ввели, між продавцем та покупцем, яку роль у цьому відіграє еластичність попиту та пропозиції? Чому виникає надлишковий податковий тягар? За допомогою графіків покажіть, що якщо попит є більш еластичним за пропозицію, то основна частина податкового тягаря лягає на плечі виробника. Якщо ж більш еластичною є пропозиція понад попит, то більшу частину податку сплатить покупець. При цьому податок на продавця веде до того ж результату, що і податок на покупця.

Література: 1 (с. 45-63); 2 (с. 36-43); 12 (с. 151-174); 16 (с. 99-111); 20 (с. 33-43); 21 (с. 74-75, 77, 248-253); 22 (с. 96-119); 23 (с. 40-65).

 

 

РОЗДІЛ 2. СПОЖИВЧИЙ ВИБІР. ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ

 

Тема 4: Теорія граничної корисності та поведінки споживача

 

Як споживач здійснює свій вибір? Чому він купує певний товар, формуючи індивідуальний попит на нього? Побудова моделі поведінки споживача, дослідження його економічної поведінки передбачає:

- вивчення його потреб та уподобань;

- визначення корисності для нього того чи іншого товару;

- врахування можливостей споживача-покупця та його обмежень;

- врахування ефектів доходу та заміни;

- врахування фактору часу.

Розглянувши систему потреб споживача, зверніть увагу на дію економічного закону зростання потреб, які його форми прояву в сучасних умовах. Покажіть взаємозв'язок понять потреби та корисність. Визначте властивості корисності. Яке значення в цьому плані має відношення окремого споживача до товару, блага. Зважте, що в залежності від своєї корисності для споживача блага поділяються на блага з додатною та від’ємною корисністю (антиблага). Наведіть відповідні приклади.

Вивчаючи корисність, покажіть, що існують два підходи до її аналізу. Кардиналістський (кількісний). Історично він є першим, припускає можливість виміру самим споживачем корисності в гіпотетичних одиницях ютілях. Отже споживач обере ту комбінацію благ, товарів, яка буде відповідати максимальній корисності, більшій кількості ютілей. Ординалістський (порядковий) підхід – споживачеві не потрібно визначати корисність благ в абсолютних одиницях, а достатньо визначити перевагу одних комбінацій товарів над іншими, тобто ранжирувати свої переваги. Інструментом такого аналізу виступають криві байдужості (індиферентності).

Оцінка корисності є суб’єктивною і не є незмінною. Вона залежить від інтенсивності потреби, її насиченості, від кількості того блага, завдяки якому цю потребу задовольняють. Якщо ви потерпаєте від спраги в пустелі, що буде мати для Вас найбільшу цінність, склянка води, чи, наприклад, діамант, який чимало коштує в інших умовах.

З’ясуйте, що таке сукупна, середня та гранична корисність, як вони пов'язані між собою. Дайте відповідну графічну інтерпретацію. Покажіть, що вибір споживача пов’язаний з дією закону спадної граничної корисності (перший закон Госсена). Згідно цього закону помірі збільшення кількості товару, що споживається, загальна корисність від споживання зростає, але починаючи з певного моменту в меншій пропорції, а гранична корисність має тенденцію до зменшення. Поміркуйте, як закон спадної граничної корисності впливає на обсяг покупок споживача? Як можна пояснити форму кривої попиту з точки зору дії цього закону? Чи відчуваєте ви його дію на собі? Яка існує залежність між граничною корисністю блага та його ціною?

Бажання придбати товар, ще не означає можливість його купити. Слід показати, що вибір споживача обумовлений бюджетними обмеженнями – доходами споживача та цінами на товари. Купуючи різні товари споживач зацікавлений у такій їх комбінації, яка б максимізувала корисність від їх споживання за існуючих обмежень (правило максимізації корисності, або добробуту споживача). Поясніть, чому за цих умов має місце рівновага споживача і структура споживання є оптимальною. Максимізацію добробуту споживача кардиналістський підхід можна розглянути в термінах граничної корисності і цін товарів. Оптимальним буде такий розподіл доходів споживача, при якому остання грошова одиниця, що витрачена на придбання кожного виду продукту, приносить споживачеві однакову граничну корисність, однакове задоволення (другий закон Госсена).

Дайте відповідну алгебраїчну інтерпретацію цього закону, визначте що собою представляє гранична корисність грошей. Підкресліть, що підхід згідно якого, споживач максимізує свою корисність купуючи товари таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на одну грошову одиницю були рівними, називається еквімаржинальним.

Наприкінці доцільно розглянути особливості споживчого попиту, які обумовлені смаками та уподобаннями певного споживача. Розберіться, що собою представляє функціональний та нефункціональний попит: соціальний (ефект приєднання до більшості, ефект снобу, ефект Веблена); спекулятивний; нераціональний.

Назвіть відповідні приклади. Покажіть, що коли попит споживача на деякі товари залежить від попиту на них інших людей спостерігаються сіткові зовнішні ефекти, які можуть бути як позитивними, так і негативними. Позитивні спостерігаються тоді, коли попит на товар зростає в результаті збільшення покупок цього товару іншими споживачами. Якщо ж попит зменшується, то спостерігається негативний сітковий зовнішній ефект.

Література: 1 (с.5-82); 2 (с. 47-57); 12 (с. 175-189); 20 (с. 44-52); 21 (с. 22-23); 22 (с. 120-126).

 

 

Тема 5: Ординалістська теорія поведінки споживача

 

Уподобання споживача згідно ординалістських позицій можна представити графічно за допомогою кривих байдужості. При цьому слід мати на увазі основні допущення, які покладені в основу теорії споживчого вибору і дають змогу визначити мінімально необхідний для послідовної поведінки споживача рівень його раціоналізму. До цих допущень відносять завершеність, транзитивність, „більше-краще”. Охарактеризуйте кожне з них.

Дайте визначення кривих байдужості, яку інформацію вони несуть. Підкресліть, що карта кривих байдужості представляє собою шкалу переваг споживача. Криві байдужості відповідають різному рівню задоволення його потреб, різному рівню корисності; використавши графік карти кривих байдужості, розгляньте їх властивості.

Зважте на те, що важливим робочим поняттям ординалістської теорії корисності є гранична норма заміщення, яка показує можливість заміни споживачем одного товару на інший. Зверніть увагу на те, що кут нахилу кривої байдужості можна виразити через граничну норму заміщення. Який вигляд будуть мати криві байдужості для товарів з частковою заміною одного товару іншим, для товарів субститутів та компліментів? Охарактеризуйте граничну норму заміщення для кожного з типів кривих байдужості.

Обмеження споживача можна проілюструвати графічно за допомогою бюджетної лінії.

Необхідно зрозуміти як будується бюджетна лінія і показати, що кожна її точка свідчить про комбінацію двох споживчих товарів (кількість інших є заданою), які можуть бути придбані споживачем за умов коли дохід його визначений і обмежений та визначені ціни на товари. Кут нахилу лінії бюджетного обмеження можна виразити через ціни товарів. Проаналізуйте властивості бюджетної лінії.

Стан рівноваги споживача представте графічно. Обґрунтуйте положення, згідно якого стану рівноваги відповідає точка дотику бюджетної лінії до кривої байдужості. Саме ця комбінація споживчих товарів відповідає оптимальному плану споживання, стану рівноваги споживача. В цій точці нахил бюджетної лінії співпадає з нахилом кривої байдужості. Наприкінці запишіть рівняння споживчого вибору, проаналізуйте його.

Література: 1 (с. 65-82); 2 (с. 47-57); 12 (с. 190-196); 20 (с. 44-52); 21 (с. 24-35); 22 (с. 127-131); 23 (с. 66-95).

 

 

Тема 6: Аналіз поведінки споживача

 

Вибір споживача залежить не тільки від його переваг та уподобань, але й від рівня його доходу. Покажіть, що саме за допомогою кривої „дохід-споживання” графічно ілюструють взаємозалежність між доходами споживача та кількостями споживчих товарів, яку він готовий придбати. Побудуйте відповідну криву, зверніть увагу на те, що вона об'єднує всі точки рівноваги споживача за умов, що доходи його зростають, а ціни на споживчі товари залишаються без змін. Слід мати на увазі, що за допомогою конфігурації кривої „дохід-споживання” можна зробити висновок про відношення споживача до цих товарів по мірі зростання його доходів. Згадайте, які товари для споживача є нормальними, а які другорядними (нижчої якості).

Від аналізу кривої „дохід-споживання” доцільно перейти до так званих, кривих Енгеля. Зважте, що індивідуальна крива Енгеля показує співвідношення між доходом і оптимальним обсягом споживання певного товару. Проілюструйте графічно вигляд відповідної кривої для товарів нормальних, другорядних. Індивідуальні криві Енгеля модифікують у криві витрат Енгеля. Останні показують залежність між змінами у доходах споживача і витратами на певний споживчий товар.

Підкресліть, що саме Енгель займався дослідженням взаємозалежностей між зростанням доходу домогосподарства і зміною часток його витрат із сімейного бюджету на продукти харчування; споживання освітніх, юридичних послуг і послуг, пов'язаних з відпочинком, а також товарів розкоші.

Що розуміють під законом Енгеля? Яка питома вага витрат Вашої родини на продукти харчування, товари довготривалого використання, послуги?

Далі доцільно проаналізувати реакцію споживача на зміну цін товарів. З цією метою побудуйте криву „ціна споживання”, проаналізуйте як змінюється обсяг покупок споживчого товару при зміні ціни на нього за умов незмінності всіх інших факторів попиту.

Покажіть, що на основі кривої „ціна-споживання” можна побудувати криву індивідуального попиту. Підкресліть, що крива попиту та крива „ціна-споживання” це два різні способи описання того, як змінюється обсяг придбаного товару при зміні ціни на нього за інших рівних умов. Згадайте в чому полягає зміст закону попиту, які чинники впливають на попит.

Слід врахувати, що на поведінку споживача, його вибір впливають: ефект заміни, коли дешевшим товаром замінюють більш дорогий; ефект доходу, коли внаслідок зменшення ціни, за інших рівних умов, реальний дохід покупця збільшується, обсяг покупок зростає.

З'ясуйте, як діють ефекти доходу та заміщення щодо товарів нормальних, другорядних, товару Гіффена. Продумайте відповідні приклади, використайте їх під час обговорення проблем даної теми. В чому особливість зміни величини попиту на товар Гіффена, який вигляд має крива попиту на цей товар? Чи можна пов’язати проблеми бідності з особливостями зміни величини попиту на товар Гіффена?

Зверніть увагу на те, що при здійсненні вибору споживачеві необхідно враховувати фактор часу. Підкресліть, що час це важливий економічний ресурс, який має свою цінність. Чи однаковою вона буде для різних споживачів, від чого залежить?

Покажіть, що при купівлі товару, його споживанні необхідно враховувати не тільки ціну цього товару, але й цінність часу, який витрачається на його придбання, споживання. Слід мати на увазі також і те, що за інших рівних умов, споживач буде надавати перевагу реаліям сьогодення над майбутніми благами. Розгляньте цінність грошей у часі, чому вона буде різною, які чинники це обумовлюють. Проаналізуйте їх та наведіть відповідні приклади, використавши дані по Україні.

Вивчаючи вибір споживача в умовах невизначеності результату покажіть, що ступень ризику можна зменшити за допомогою диверсифікації, придбання страхових послуг; здобуттям додаткової інформації.

Література: 1 (с. 83-95); 2 (с. 38-56); 12 (с. 507-527); 20 (с. 53-61); 22 (с. 132-157); 23 (с. 96-107, 134-158).

 

 

РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ФІРМИ. ВИРОБНИЦТВО ТА ВИТРАТИ

 

Тема 7: Теорія виробництва

 

Формування пропозиції товару на ринку залежить від результатів його виробництва. Теорія виробництва дає можливість зрозуміти поведінку виробника і є ключовою в економічному управлінні фірмою. При вивченні проблем даної теми слід мати на увазі, що методологічно теорія виробництва в багатьох випадках є симетричною теорії, поведінки споживача, але на відміну від останньої основні категорії виробництва, його показники мають об’єктивну природу, їх можна визначити у фізичних та вартісних одиницях виміру.

Виробництво – це процес трансформації вхідних ресурсів у кінцеві продукти. Залежність між вхідними ресурсами і кінцевим продуктом виробництва, обсягом готової продукції, можна описати за допомогою виробничої функції. Зверніть увагу на те, що виробнича функція показує залежність між певною комбінацією факторів виробництва та максимально можливим обсягом виробництва продукції при певній технології. Зміна останньої веде до зміни самої функціональної залежності. Різні види виробничих функцій мають спільні властивості, з’ясуйте їх, наведіть відповідні приклади.

Врахуйте, що виробнича функція може бути побудована для будь-якої кількості змінних факторів і може бути визначена, як однофакторна, двофакторна, багатофакторна. Покажіть, що якщо однофакторна виробнича функція характеризує залежність обсягу випуску продукції від зміни одного фактору, наприклад праці, коли інші залишаються фіксованими; то двофакторна – від зміни двох факторів, наприклад, праці та капіталу.

Необхідно мати на увазі, що важливу роль у функціонуванні фірми, у розумінні особливостей процесу виробництва, у визначенні та формуванні витрат відіграє фактор часу. Слід зрозуміти, що окремі ресурси, технології їх використання фірмою протягом певного часу можуть змінюватись. Залежно від можливостей фірми змінювати обсяги використання ресурсів вирізняють переважно три періоди: миттєвий, коротко- та довготривалий. З'ясуйте, що собою представляє кожний з них. Покажіть, що якщо в короткому періоді хоча б один ресурс залишається постійним, то в довгому всі ресурси є змінними. Наведіть приклади постійних та змінних ресурсів (затрат) в короткому періоді. При цьому слід зрозуміти, що всі постійні (вхідні), ресурси в короткому періоді, це результат попередніх рішень ухвалених у періоді довгому. Важливим є також і те, що короткий і довгий періоди не можна пов’язувати з конкретним проміжком часу. Час, про який йдеться економічний, а не календарний.

Для дослідження поведінки фірми в короткому періоді використовують однофакторну виробничу функцію. Має місце виробництво з одним змінним ресурсом. Показати вплив змінного фактора на результати виробництва можна за допомогою показників: сукупного, середнього та граничного продукту. З’ясувавши, що собою представляє кожен з них, покажіть що визначальним для виробництва в короткому періоді є закон спадної віддачі. Згідно дії цього закону послідовне приєднання додаткових одиниць змінного ресурсу до фіксованих, починаючи з певного моменту, веде до зменшення граничного фізичного продукту в розрахунку на кожну додаткову одиницю змінного ресурсу, тобто його продуктивність починає спадати. Необхідно мати на увазі, що дія закону спадної віддачі охоплює практично всі виробничі процеси та виробничі затрати у короткотривалому періоді. Проілюструйте це за допомогою прикладів.

Для моделювання поведінки фірми в довгому періоді використовують двофакторну виробничу функцію. Графічно остання має вигляд лінії однакового випуску продукції, або ізокванти. З'ясуйте, що собою представляють ізокванти, які їх властивості, що ілюструє карта ізоквант. Покажіть, що якщо карта ізоквант графічно ілюструє бажання виробника за інших рівних умов випускати більший обсяг продукції, а не менший, то гранична норма технологічного заміщення (MRTS) – можливість заміни одного ресурсу іншим. Проаналізуйте різні види виробничих функцій: Кобба-Дугласа (часткова заміна одного ресурсу іншим); лінійну (можливість повного заміщення факторів виробництва); Леонтьєва – з фіксованими пропорціями використання виробничих факторів. Подумайте в яких випадках мова йде про ресурси субститути, а в яких – про компліменти, яке це має значення для здійснення виробничих процесів.

Необхідно зрозуміти, що у довгому періоді збільшення обсягів виробництва продукції можна досягти в результаті збільшення використання всіх виробничих ресурсів. Для планування розвитку фірми, її розмірів важливо проаналізувати залежності обсягів виробництва від зміни факторів виробництва. Результат впливу на випуск продукції пропорційної зміни обох факторів виробництва праці та капіталу називають віддачею від масштабу. Вирізняють три типи віддачі від масштабу: постійна, зростаюча, спадна. Дайте економічну характеристику та графічну інтерпретацію кожного з них.

Література: 1 (с. 96-112); 2 (с. 65-87); 20 (с. 62-80); 21 (с. 57-84); 23 (с. 159-186).

 

 

Тема 8: Витрати виробництва. Мінімізація витрат виробником.

 

Дуже велике значення для підприємця з точки зору його конкурентоспроможності мають витрати підприємства. Слід мати на увазі, що всі витрати виробництва розглядають як економічні, через витрати втрачених можливостей. З цих позицій всі витрати поділяються на: явні (зовнішні) – виплати, які повинна зробити фірма за ресурси, що не є її власністю; неявні (внутрішні) – доходи, які б могла отримати фірма за власні ресурси, якщо б не сама їх використовувала, а надала б за ринкову ціну іншим господарчим суб'єктом. Наведіть приклади цих витрат, підкресліть, що при прийнятті будь-якого рішення важливо враховувати всі витрати: явні та неявні, вартість втрачених можливостей.

В свою чергу явні витрати у короткотривалому періоді поділяються на змінні та постійні, які разом складають сукупні (валові) витрати виробництва. Слід зрозуміти, що якщо змінні витрати залежать від обсягів виробництва, то постійні – ні. Останні фірма повинна нести навіть тоді, коли продукцію не виробляє. Поміркуйте над прикладами постійних та змінних витрат виробництва, проілюструйте їх графічно.

Щоб порівняти витрати з ціною, підприємцю необхідно знати середні витрати, тобто витрати на одиницю продукції. Зрозуміло, що середні сукупні (валові) витрати дорівнюють сумі середніх постійних та середніх змінних витрат. Покажіть, як вони розраховуються.

Зверніть увагу на той підхід, що існує, до визначення граничних витрат. Це ті додаткові витрати, які повинна зробити фірма, щоб виробити ще одну додаткову одиницю продукції. Чому розрахунок цих витрат для підприємця є важливим, яку інформацію вони несуть? Скориставшись відповідним кресленням, прослідкуйте, як змінюються середні витрати в залежності від обсягів виробництва, як пов'язані між собою середні сукупні, середні змінні, граничні витрати. Поміркуйте, чи будуть зміни в цінах на ресурси та в технології виробництва вести до зсуву кривих витрат.

Необхідно зрозуміти, що - подібна форма кривих середніх сукупних, середніх змінних та граничних витрат пов'язана з дією закону спадної віддачі (продуктивності).

У короткотривалому періоді фірма, щоб збільшити обсяги виробництва збільшує змінні ресурси, змінні витрати і комбінує інтенсивність використання фіксованих ресурсів. Зверніть увагу на те, що у довготривалому періоді всі ресурси, всі витрати виробництва є змінними, бо фірма має можливість на протязі тривалого часу змінювати їх, в т.ч. виробничі потужності, розміри підприємства. Побудуйте криву довгострокових середніх витрат. Як вона пов'язана з кривими короткострокових середніх витрат?

Слід зазначити, що крива довгострокових середніх витрат має - подібну форму. Щоб це пояснити, розгляньте ефект масштабу виробництва, його основні види: додатній, постійний, від’ємний. Це є дуже важливим для визначення оптимальних обсягів виробництва, розмірів фірми. Покажіть, що якщо зі збільшенням обсягів виробництва довгострокові середні витрати спадають, то йдеться про додатній ефект масштабу виробництва, якщо збільшуються – про від’ємний, якщо ж залишається незмінними – про постійний.

Для любого виробника є актуальним питання: „Як знайти той варіант комбінації факторів виробництва, ресурсів, який був би оптимальним з точки зору мінімізації витрат?” Покажіть, що до розв'язання цього питання можна підійти:

- через концепцію граничного фізичного продукту, правило найменших витрат. Витрати виробництва будуть мінімальними тоді, коли кожна грошова одиниця, що витрачена на кожний фактор виробництва, забезпечує отримання однакового граничного фізичного продукту. Чому правило найменших витрат пов’язують з законом заміни факторів виробництва? Дайте його визначення;

- використавши графічний підхід через ізокванти та ізокости. Мінімальним витратам виробництва буде відповідати точка дотику ізокости до ізокванти. Подумайте чому в цій точці буде дорівнювати гранична норма технологічного заміщення. При цьому слід з'ясувати як будуються ізокости (бюджетні лінії виробника, або лінії однакових витрат), яку інформацію вони несуть, які їх властивості. Проведіть аналогію з бюджетною лінією споживача.

Наприкінці слід зазначити, що стан рівноваги виробника має місце тоді, коли комбінація факторів виробництва, при існуючих цінах на них, забезпечує мінімальні витрати виробництва максимально можливого за цих умов обсягу продукції. Виробникові недоцільно змінювати структуру факторів виробництва, перерозподіляти їх. Покажіть, що оптимальний шлях зростання підприємства можна проілюструвати графічно за допомогою лінії експансії фірми, яка будується аналогічно до лінії „дохід-споживання”.

Література: 1 (с. 113-125); 2 (с. 88-110); 12 (с. 197-223); 19 (с. 479-507); 20 (с. 62-80); 21 (с. 85-106); 22 (с. 158-182); 23 (с. 187-209).

 

 

РОЗДІЛ 4: РИНКОВІ СТРУ КТУРИ. РИНОК ПРОДУКТУ

 

Тема 9: Фірма в різних ринкових структурах. Прибуток як головна мета функціонування фірми

 

При побудові економічної моделі поведінки фірми як продавця готової продукції в мікроекономіці робиться припущення, що головною метою діяльності фірми є максимізація прибутку. Це стосується любої фірми, в яких би ринкових умовах вона не діяла. Щоб мати прибуток фірмі необхідно виготовлений товар реалізувати по відповідній ціні.

Умови функціонування фірм, їх взаємодії та ціноутворення на ринках продуктів залежить від типу ринкової структури. Вирізняють чотири основні типи ринкової структури: досконала конкуренція, монополія, монополістична конкуренція і олігополія. Використавши критерії розмежування ринкових структур: кількість фірм у галузі; тип продукту, що вони постачають на ринок; можливості входження нових фірм на ринок та виходу з нього; можливості контролю над ціною продукту фірмою; доступ до інформації, дайте характеристику кожного типу ринкової структури. Наведіть приклади відповідних ринків продукту.

Поміркуйте чому досконалу конкуренцію та монополію відносять до ідеальних ринкових структур, а монополістичну та олігополію – до реальних.

Дослідження проблем максимізації прибутку фірмою передбачає визначення таких показників її діяльності як: сукупний виторг (дохід), середній та граничний. Необхідно знати як вони розраховуються.

Вирізняють прибуток нормальний, обліковий та економічний (чистий). Дайте визначення кожного з них, покажіть, що якщо кількісно бухгалтерський прибуток – це є різниця між сукупним доходом та сукупним (валовими) витратами, то економічний-представляє собою різницю між сукупним доходом і всіма витратами як явними так і неявними. Нормальний прибуток – альтернативна вартість використання підприємцем в процесі виробництва його власних ресурсів. Нормальний прибуток співвідносять з внутрішніми витратами. Зверніть увагу на взаємозалежність між обліковим та економічним прибутком, покажіть що визначення величини кожного з них є важливим критерієм ефективності використання фірмою наявних ресурсів.

Для кожної фірми важливими є питання: скільки продукції виробляти і по якій ціні її продавати; чи слід здійснювати випуск продукції, чи припинити його, коли фірма терпить збитки? У короткотривалому періоді фірма намагається пристосувати свій обсяг виробництва до максимізації прибутку, або в разі потреби до мінімізації збитків. Зверніть увагу на те, що це можна здійснити двома шляхами:

1. через зіставлення сукупних (валових) величин, а саме валового доходу, виручки з валовими витратами. Максимальний прибуток буде мати місце при такому обсязі виробництва, при якому валовий доход перевищує валові витрати на максимальну величину. Збитки будуть мінімальними при обсязі виробництва, коли валові витрати перевищують валовий доход на мінімальну величину і будуть меншими за сукупні постійні витрати.

2. через зіставлення граничних величин – граничного доходу та граничних витрат. Обґрунтуйте положення, згідно яком максимізація прибутку, мінімізація збитків досягається при такому обсязі виробництва, при якому граничний дохід дорівнює граничним витратам (MR=MC) за умов, що ціна перевищує мінімальне значення середніх змінних витрат. Цей обсяг виробництва є для фірми оптимальним, кажуть, що вона знаходиться в стані рівноваги. Слід підкреслити, що це правило є вірним для любої фірми, в якій би ринковій структурі вона б не функціонувала. Якщо обсяг продукції нижче рівноважного, то фірма, щоб максимізувати прибуток, чи мінімізувати збитки повинна збільшити обсяг виробництва і навпаки.

Необхідно зрозуміти, що зміна ринкової ціни впливає на умови прибутковості, беззбитковості і збитковості фірми. Покажіть, що якщо ринкова ціна вище середніх витрат фірми по виробництву товару то це обумовлює її прибутковість, якщо дорівнює – то беззбитковість, якщо є нижчою то збитковість.

Обґрунтуйте положення, правило, згідно якого фірмі в короткому періоді з метою мінімізації збитків є сенс продовжити виробництво, коли ринкова ціна вище мінімального значення середніх змінних витрат і необхідно закритися і піти з ринку, коли ринкова ціна буде меншою мінімального значення середніх змінних витрат.

Слід підкреслити, що вище названі правила є універсальними для фірми, в яких би ринкових умовах вона не діяла, який би тип ринкової структури не представляла.

Література: 1 (с. 126-134); 12 (с. 224-225); 22 (с. 183-220).

 

 

Тема 10: Ринок досконалої конкуренції

 

Аналізуючи діяльність конкурентної фірми покажіть, що крива попиту на продукцію цієї фірми є абсолютно еластичною, а граничний доход дорівнює ціні, причому сама фірма впливати на ціну свого товару не може. Для того, щоб визначити чи отримує фірма прибутки чи терпить збитки слід зіставити ціну товару з середніми витратами на його виробництво відповідно до рівноважного обсягу виробництва.

Покажіть, що фірма буде отримувати економічний прибуток, якщо ринкова ціна більше ніж середні витрати виробництва; якщо ринкова ціна дорівнює мінімальним середнім витратам, фірма не має економічного прибутку, але має нормальний і знаходиться стані самоокупності. Коли ринкова ціна нижче мінімальних середніх витрат фірма несе збитки. Обґрунтуйте положення про те, що у короткотривалому періоді фірми, що терпить збитки, є сенс виробляти продукцію за умови, що ринкова ціна нижче мінімальних середніх витрат, але вище мінімума середніх змінних витрат. Поміркуйте, коли ж фірма повинна припинити випуск продукції, щоб мінімізувати збитки. Проведіть графічний аналіз.

Який же вигляд буде мати крива пропозиції конкурентної фірми у короткотривалому періоді? Слід мати на увазі, так як конкурентна фірма може впливати тільки на обсяг свого виробництва, то при зміні ринкової ціни вона буде визначати такий обсяг продукції, при якому б нова ціна дорівнювала граничним витратам. Крива пропозиції конкурентної фірми співпадає з кривою її граничних витрат, але тільки в тій її частині, що розташована вище мінімальних середніх змінних витрат. Покажіть, що короткострокова ринкова пропозиція може бути отримана шляхом складання обсягів пропозицій всіх фірм п