Гранична корисність товару, виражена в грошах
Якщо споживач купить на ринку чотири одиниці товару за ринковою ціною, то його загальні витрати складуть 160 грн., тоді як загальна корисність придбаного товару – 280 грн. (100+80+60+40=280). Різницю між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за додаткову одиницю продукту, та його ринковою ціною називають виграшем споживача. Максимальна ціна – це гранична корисність додаткової порції товару, виражена в грошах. Для розглянутого випадку при придбанні чотирьох одиниць товару виграш споживача складатиме 120 грн. Таким він буде і при придбанні трьох одиниць (240 – 120 = 120). Тому четверта одиниця – це гранична одиниця товару, яку споживач може купити, а може й не купити. В стані рівноваги споживач буде купувати товар до того часу, поки зростатиме його виграш. Виграш споживача можна зобразити графічно. На рис.4.6 показана спадаюча гранична корисність товару із збільшенням обсягів його закупки. Якщо споживач зможе придбати три чи чотири одиниці товару по ціні 40 грн., то його виграш буде дорівнювати площі заштрихованої фігури.
1 2 3 4 5 Q Рис.4.6. Виграш індивідуального споживача
Такі ж висновки можна отримати і при аналізі ринкового попиту та загального виграшу споживачів. Загальний виграш споживачів – це різниця між максимальною кількістю грошей, що могла бути заплачена за певний обсяг товару, та дійсними видатками споживачів. Він буде дорівнювати площі фігури, обмеженої віссю цін, лінією ринкової ціни та кривою ринкового попиту (рис.4.7).
Q Рис.4.7. Загальний виграш споживачів
Концепцію виграшу споживачів можна застосовувати для оцінки податкового тягаря, який лягає на плечі споживачів в результаті, скажімо, підвищення податку на додану вартість. Прийняття такого рішення державою призведе до зростання цін проти попереднього періоду, втраті частини виграшу споживача та збільшенню надходжень до державного бюджету. Однак приріст останніх буде меншим, ніж втрата виграшу споживачами. Це добре видно на рис.4.8. При підвищенні податку на DТ ціни зростуть до Р2, що приведе до зменшення обсягу продаж та втрати виграшу споживачів. Вона буде відповідати площі фігури Р1Р2ЕМ. При цьому доходи бюджету зростуть на величину, що відповідає площі прямокутника Р1Р2ЕС. Таким чином, втрачений споживачами виграш, але не отриманий державою у вигляді додаткових надходжень в бюджет, дорівнює площі фігури СЕМ. Він і складатиме додатковий податковий тягар. Аналогічно можна визначити додатковий виграш споживачів при розширенні державних субсидій.
Q Рис.4.8. Податковий тягар
На завершення розгляду теорії поведінки споживача слід звернути увагу на те, що практичне використання моделі вимагає кількісної оцінки функції споживання та еластичності попиту в кожний момент часу для конкретних споживачів. Найпоширенішими методами такої оцінки є ринкові експерименти, опитування споживачів для з’ясування їх намірів, статистичні моделі. Ринкові експерименти та опитування споживачів використовуються фірмами для отримання інформації про те, як реагує обсяг попиту на зміни цін та інших факторів. Недолік останнього методу в тому, що дійсні результати можуть не співпадати з відповідями на питання. Є труднощі в отриманні представницької вибірки. В протилежному випадку результати будуть малозначущі.
|
Р
Виграш споживача
Р
Р1
D
