Функціональні області логістики

Объектом логистики является сквозной материальный поток, но на отдельных этапах его управление имеет специфику.

4.1. Закупочная логистика – это управление материальным потоками в процесс обеспечения предприятия сырьём и материалами.

На этом этапе выбираются поставщики, заключаются договоры и контролируется их исполнение, принимаются меры в случае нарушения условий поставки. Эти функции выполняет служба снабжения.

Границы деятельности службы снабжения определяются условиями договора с поставщиками и составом функций службы внутри предприятия.

Прогнозирования являются стержнем любой торговой системы, поэтому хорошо сделанные прогнозы Forex могут сделать Вас колоссально денежным.

Главная задача – решить вопрос Сделать самим, или купить.

4.2. Производственная логистика – процесс управления внутри предприятия создающего материальные блага или оказывающего услуги.

Данный вид логистики функционирует внутри одного предприятия. Поток идёт в результате решений, принимаемых руководством предприятия.

4.3. Распределительная логистика – процесс управления материальными потоками в момент реализации готовой продукции.

Данным видом логистики занимаются как предприятия так и торгово-посреднеческие фирмы. Решаются такие вопросы как: вид упаковки; размер партии; время к которому эта партия должна быть изготовлена.

4.4. Транспортная логистика – управление материальным потоком на транспорте.

Работа, выполняемая транспортом, принадлежищий специальным транспортным организациям.

Работа, выполняемая собственным транспортом.

4.5. Информационная логистика – организация информационных потоков внутри предприятия, а также обмен информацией между различными участниками логистического процессов, находящихся на значительном расстоянии друг от друга.

Объектом исследования здесь является информационные системы, обеспечивающие управления материальными потоками, используемая микропроцессорная техника, информационные технологии и другие вопросы, связанные с организацией информационных потоков.

4.6. Финансовая логистика – организация максимально эффективного распределения финансовых потоков.

Применяется в основном в кредитно-финансовых организациях.

Функціональні області логістики

Об'єктом логістики, як відомо, є наскрізною матеріальний потік, проте, на окремих ділянках управління ним має певну специфіку. Відповідно до цієї специфікою виділяють п'ять функціональних областей логістики: закупівельну, виробничу, розподільчу, транспортну та інформаційну.
Закупівельна логістика. На цьому етапі вивчаються і вибираються постачальники, укладаються договори і контролюється їх виконання, вживаються заходи у разі порушення умов поставки.

Розподільна логістика. Це велике коло завдань, рішенням яких займаються як виробничі підприємства, так і підприємства, що здійснюють торговельно-посередницьку діяльність.
При управлінні матеріальними потоками на транспортних ділянках вирішуються специфічні завдання транспортної логістики. Сукупний обсяг транспортної роботи, що виконується в процесі доведення матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача, можна розділити на дві великі групи (приблизно рівні):
• робота, виконувана транспортом, що належить спеціальним транспортним організаціям (транспорт загального користування);
• робота, виконувана власним транспортом всіх інших (нетранспортних) підприємств.
Інформаційна логістика. Результати руху матеріальних потоків знаходяться в прямого зв'язку з раціональністю організації руху інформаційних потоків.
Об'єкт дослідження тут - інформаційні системи, що забезпечують управління матеріальними потоками, використовувана мікропроцесорна техніка, інформаційні технології та інші питання, пов'язані з організацією інформаційних потоків (пов'язаних з матеріальними).
Інформаційна логістика тісно пов'язана з іншими функціональними областями логістики.

 

6.Концептуальні_періоди_в_логістиці

 

Вивчення і застосування логістики ґрунтується на розумінні основної ідеї логістичного підходу, новизна якого полягає насамперед у зміні пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь посилення значимості діяльності з управління матеріальним потоком. Система поглядів на вдосконалення господарської діяльності шляхом раціоналізації управління матеріальними потоками є концепцією логістики. Основні положення даної концепції можна сформулювати так:

1) Системна побудова логістики підприємства на основі методології загальної кібернетичної теорії систем з фіксуванням основних моментів системного підходу: мети створення системи логістики; обґрунтованого вибору її елементів і структури, спрямованих на досягнення поставленої мети; функціонування цієї системи, її взаємодії з зовнішнім середовищем; аналізу результатів діяльності та порівняння його з поставленою метою.

2) Головне в процедурі організації матеріального потоку – це врахування потреб ринку. Немає необхідності організовувати матеріальний потік, затрачаючи на нього ресурси і зусилля, якщо немає повної впевненості в тому, що ці товари будуть користуватися попитом на ринку, знайдуть збут, свого споживача. Для того щоб переконатися в цьому, попередньо на етапі планування й організації матеріального потоку досліджують потреби ринку. Крім цього, роблять розрахунки можливих обсягів продажів товару, щоб переконатися, що окупляться витрати на виробництво цього товару, і можна отримати прибуток, досягнення якого є основною метою логістичної системи.

3) Пріоритет розподілу товарів над їх виробництвом, тобто вважається, що важливіше спланувати і передбачити розподіл і збут товарів, ніж їх виготовити. На перший погляд це здається деяким парадоксом. Однак насправді непотрібні товари, які не відповідають за якими-небудь параметрами потребам ринку, не знайдуть свого споживача або на ринку будуть продані за зніженою ціною, що може призвести до збитків. На їх виготовлення були витрачені деякі ресурси, які не окупляться, що не дозволить почати новий логістичний цикл без додаткових витрат.

4) Необхідність встановлення оптимального рівня обслуговування клієнтів (під клієнтом розуміється будь-який споживач товарів, робіт, послуг, пропонованих підприємством на ринку). На перший погляд здається, що відповідно другого принципу логістики чим вищий рівень обслуговування, тим краще, оскільки найбільшою мірою при цьому задовольняються потреби клієнтів. Однак, чим вищий рівень обслуговування, тим більші витрати на виготовлення і доставку товарів споживачу, а, отже, і вище ціна товарів. Тому варто обирати обґрунтоване компромісне рішення за рівнем обслуговування: він повинен бути не дуже низьким (щоб не втратити клієнтів) і не занадто високим (щоб витрати не біли надмірними).

5) Аналіз логістичного ланцюга потрібно вести з кінця процесу, тобто від пункту прибуття або призначення матеріального потоку та у напрямку, зворотному матеріальному потоку. Також і кожна логістична операція в ланцюзі повинна проектуватися так, щоб щонайкраще відповідати потребам і умовам наступних операцій (у напрямку матеріального потоку).

6) Під час вдосконалення або проектування будь-якої окремої ланки логістичного ланцюга варто розглядати не ізольовано цю ланку, а весь логістичний ланцюг і проаналізувати, як зміни в одній ланці логістичного ланцюга вплинуть на весь матеріальний потік і загальні результати логістичного процесу.

7) Виконання розрахунків і використання в техніко-економічних обґрунтуваннях рішень з організації вантажопотоку вартості кожної елементарної логістичної операції як у матеріальній підсистемі матеріального потоку, так і в підсистемі його інформаційного забезпечення.

8) Вибір варіантів логістичної системи на підставі порівняння їх техніко-економічних показників. Варто не просто розглядати різні можливі варіанти технічних і організаційних рішень, а визначити за ними техніко-економічні показники і на підставі їх порівняння обирати оптимальні рішення та варіанти.

9) Відповідність всіх рішень планування й організації матеріальних потоків загальної стратегії підприємства.

 

7.Ефекти_від_впровадження_логістичної інформаційної системи

 

Ефект від впровадження логістичних інформаційних систем

Сукупність найважливіших економічних вигод від запровадження логістичних інформаційних систем можна викласти в семи пунктах:

· Скорочення часу проходження процесу;

Завдяки випереджаючому інформаційного потоку можна заздалегідь оптимізувати перебіг подальших транспортних, складських, вантажно-розвантажувальних і виробничих процесів і скоротити час їх проходження.

· Зниження запасів у результаті зниження ризиків;

Своєчасна та надійна інформація знижує ризики, пов'язані зі створенням запасів. Запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів та готових виробів можна частково замінити інформацією про запаси, що знаходяться на складі або на шляху до нього.

· Раціональне використання ресурсів;

Своєчасна інформація про хід реалізації процесів в логістичних каналах і про стан логістичних інфраструктур дозволяє здійснити більш розумне використання таких виробничих факторів, як транспортні шляхи, транспортні засоби, вантажно-розвантажувальні потужності або персонал. Аналогічно цьому можна задовольнити попит більш економним використанням цих чинників, що відповідає ідеї «стрункого виробництва» (економного виробництва).

· Підвищення якості логістичного процесу;

Інформаційна прозорість ходу реалізації процесів в ланках логістичного ланцюга є найважливішим фактором забезпечення якості в логістичному каналі. Таким чином, можна забезпечити і краще організувати дотримання узгоджених термінів і краще реагувати на виявлені збої.

· Скорочення споживання паперу;

Завдяки наскрізного проходження даних від однієї інформаційної системи до іншої відпадає необхідність у багаторазової реєстрації даних. Таким чином, можна знизити споживання паперу й уникнути джерел помилок, як це буває при багаторазової реєстрації даних.

· Скорочення помилок;

Якщо створені передумови для електронного обміну даними між інформаційними системами партнерів, то витрати на актуалізацію даних можна обмежити лише одним місцем введення даних.

· Скорочення витрат на актуалізацію даних.

 

8.Економічний_ефект_від_використання_логістики

Матеріальний потік, рухаючись від первинного джерела сировини через ланцюг виробничих, транспортних і посередницьких ланок до кінцевого споживача, постійно збільшується у вартості. Проведені у Великобританії дослідження показали, що у вартості продукту, що потрапив до кінцевого споживача, більше 70% складають витрати, пов'язані зі зберіганням, транспортуванням, упаковкою та іншими операціями, що забезпечують просування матеріального потоку (рис. 9).

Висока частка витрат на логістику в кінцевій ціні товару показує, які резерви поліпшення економічних показників суб'єктів господарювання містить оптимізація управління матеріальними потоками.

Розглянемо головні складові економічного ефекту від застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками. У сферах виробництва і обігу застосування логістики дозволяє:

- знизити запаси на всьому шляху руху матеріального потоку;

- скоротити час проходження товарів по логістичному ланцюгу;

- знизити транспортні витрати;

- скоротити витрати ручної праці і відповідні витрати на операції з вантажем.

 

9. Причини_виникнення_матеріальних_запасів

 

Важливим аспектом діяльності логістичної системи є підтримка розмірів матеріальних запасів на такому рівні, щоб забезпечити безперебійне постачання всіх підрозділів необхідними матеріальними ресурсами за умови дотримання вимог економічності всього процесу переміщення матеріального потоку. Рішення цього завдання досягається системою управління запасами.

Система управління запасами - сукупність правил і показників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів.

Параметрами системи управління запасами є:

- точка замовлення - мінімальний (контрольний) рівень запасів продукції, за умови досягнення якого необхідно їх поповнення;

- нормативний рівень запасів - розрахункова величина запасів, яка досягається під час чергової закупівлі;

- обсяг окремої закупівлі;

- частота здійснення закупівель - тривалість інтервалу між двома можливими закупівлями продукції, тобто періодичність поповнення запасів продукції;

- поповнювана кількість продукції, за рахунок якої досягається мінімум витрат на зберігання запасу згідно із заданими витратами на поповнення і заданими альтернативними витратами інвестованого капіталу.

 

.

10.Поняття_закупівельної_логістики._

 

Закупівельна логістика є процес забезпечення підприємств матеріальними ресурсами, розміщення ресурсів на складах підприємства, їх зберігання і видачі у виробництво.

Метою логістики закупівель є задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю. При цьому вирішуються завдання:

1. Витримка обгрунтованих термінів закупівлі сировини, матеріалів і комплектуючих виробів.

2. Забезпечення точної відповідності кількості постачань потребам в них.

3. Дотримання вимог виробництва за якістю сировини, матеріалів і комплектуючих виробів.

Без закупівельної логістики неможлива нормальна діяльність підприємства. Вона є сполучною ланкою між різними товаровиробниками і координаторами їх роботи.

Логістика закупівель виконує наступні функції:

· формування стратегії придбання матеріальних ресурсів і прогнозування потреби в них;

· отримання і оцінка пропозицій від потенційних постачальників;

· вибір постачальників;

· визначення потреб в матеріальних ресурсах і розрахунок кількості матеріалів, що замовляються, і виробів;

· узгодження ціни ресурсів, що замовляються, і укладення договорів на постачання;

· контроль за термінами постачання матеріалів;

· вхідний контроль якості матеріальних ресурсів і їх розміщення на складі;

· доведення матеріальних ресурсів до виробничих підрозділів;

· підтримка на нормативному рівні запасів матеріальних ресурсів на складах.

11. Класифікація_матеріальних_потоків

 

 

Поняття матеріального потоку є ключовим в логістиці. Матеріальні потоки утворюються в результаті транспортування, складування і виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами - починаючи від первинного джерела сировини аж до кінцевого споживача.

Матеріальні потоки можуть протікати між різними підприємствами або всередині одного підприємства. Перш ніж формулювати визначення матеріального потоку, розберемо конкретний приклад матеріального потоку, що протікає усередині складу торгової оптової бази.

1. За відношенням до логістичної системи:

а) зовнішні – це потоки, які протікають у зовнішньому щодо даної логістичної системи середовищі. Цю категорію складають не будь-які вантажі, що пересуваються поза підприємством, а лише ті, до організації яких підприємство причетне;

б) внутрішні – це потоки, які протікають у внутрішньому середовищі відносно до даної логістичної системи.

2. За призначенням:

а) вхідні – це зовнішні потоки, які надходять у логістичну систему із зовнішнього середовища;

б) вихідні – це потоки, які виходять із логістичної системи і надходять у зовнішнє для неї середовище.

За умови збереження на підприємстві запасів на одному рівні вхідний матеріальний потік буде дорівнювати вихідному.

3. За ритмічністю:

а) неперервні – на конвеєрних або автоматизованих лініях у процесі виробництва, транспортування матеріальних ресурсів трубопроводом і т. ін.;

б) дискретні – організація забезпечення потреб у формі складських і транзитних постачань, подача на робочі місця матеріальних ресурсів за умови дрібносерійного і середньосерійного виробництва, регулярне відвантаження готової продукції постійним контрагентам і т. ін.;

в) бліц потоки – це разові постачання, подача на робочі місця рідковживаних предметів і засобів праці.

4. Залежно від предмета вивчення:

а) продуктові – об'єктом вивчення (аналізу, планування) яких є переміщення конкретних продуктів і засобів праці;

б) операційні – потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних логістичних операцій;

в) ділянкові – сукупні потоки, які розглядаються на окремій ділянці логістичної системи; основою для їх розрахунку є операційні логістичні потоки;

г) системні потоки – матеріальні потоки, які циркулюють у цілому в логістичній системі, їх параметри визначаються як сума ділянкових матеріальних потоків.

12. Основні_характеристики_матеріального_потоку.

Основною характеристикою матеріального потоку підприємства є безперервність. Протягом усього технологічного циклу постачання продуктів кожен його учасник повинен забезпечувати споживачів за принципом "точно в строк", але ці дії мають супроводжуватися мінімальними сукупними витратами, пов'язаними з рухом.

З огляду на зв'язок між стадіями, що формують матеріальний потік підприємства, його міжфункціональний характер і беручи до уваги цільову спрямованість, логістика передбачає використання організаційно-управлінських механізмів координації - логістичних систем.

Організаційний механізм пов'язаний із досягненням достатнього рівня інтеграції за допомогою відповідних перетворень у структурі управління підприємством. Організаційна структура може бути різною і залежати від характеру продукції, що випускається, кількості її споживачів, матеріаломісткості, від розміру підприємства і т. д.

Управлінський механізм пов'язаний із впровадженням спеціально розроблених управлінських процедур, основою яких є планування постачання, виробництва, збуту, збереження і транспортування як єдиного матеріального потоку.

2. Впровадження логістичних систем - організаційно-управлінських механізмів координації дій спеціалістів різноманітних служб, які управляють матеріальним потоком.

Поняття "логістична система" вживається щодо органів управління і характеризується двома ознаками. З одного боку, логістична система - це організована множина структурних елементів, що функціонують для досягнення єдиної цілі, з іншого боку - план, за допомогою якого суб'єкт управління прагне її досягти.

Таким чином, підрозділ з управління матеріалами - це організаційний механізм зниження витрат, які виникають, в основному, на етапах постачання і виробництва, а підрозділ з управління розподілом - аналогічний механізм зменшення витрат, але вже в сфері збуту. Обидва варіанти побудови інтегрованого підрозділу базуються на розчленуванні матеріального потоку і є окремими випадками загального управлінського рішення. Його доцільно рекомендувати підприємствам, які незалежно від виробничого профілю стикаються з проблемами, пов'язаними з координацією дій усіх підрозділів, через які проходить матеріальний потік.

Розглянуті організаційні форми успішно зарекомендували себе в промислових корпораціях США. Перехід до ринкової економіки й об'єктивні потреби виробництва зумовлюють можливість створення аналогічних інтегрованих підрозділів на вітчизняних підприємствах.

3. Використання агрегованого показника, який крім вартості самих матеріалів, враховує також витрати, пов'язані з їхнім рухом. На підставі співвідношення фактичних сукупних витрат із мінімальними при дотриманні одного обмеження - якісного обслуговування споживачів - роблять висновок про ефективність функціонування логістичних систем.

Витрати, пов'язані з рухом матеріальних ресурсів, по суті, є витратами на створення і збереження запасів і досить легко піддаються формалізації.

Управління логістикою спрямовано на координацію планування і поточної діяльності в сфері матеріального забезпечення і розподілу в тісному зв'язку з технологічним процесом

13. Класифікація_матеріальних_запасів

Класифікація по місцю знаходження. Один з її варіантів приведений на мал. 7.7. Усі запаси, наявні в економіці, визначені як сукупні. Вони включають сировину, матеріали (основні і допоміжні), напівфабрикати, деталі, готові вироби, а також запасні частини для ремонту засобів виробництва. Основна частина сукупних запасів виробництва є предметами виробництва, що входять в матеріальний потік на різних стадіях його технологічної переробки.

Сукупні запаси виробництва, як видно з мал. 7.7, підрозділяються на два види: виробничі і товарні запаси. Виробничі запаси формуються в організаціях-споживачах. Товарні запаси знаходяться у організацій-виготівників на складах готової продукції, а також в каналах сфери звернення. Запаси в каналах сфери звернення розбиваються на запаси в дорозі і запаси на підприємствах торгівлі. Запаси в дорозі (чи транспортні запаси) знаходяться на момент обліку в процесі транспортування від постачальників до споживачів.

Класифікація за виконуваною функцією запасів дозволяє розчленувати виробничі і товарні запаси на декілька груп (див. мал. 7.7). В той же час виробничі і товарні запаси в цілому мають свої специфічні функції. Виробничі запаси призначені для виробничого споживання. Вони повинні забезпечувати безперебійність виробничого процесу. Виробничі запаси враховуються в натуральних, умовно-натуральних і вартісних вимірниках. До них відносяться предмети праці, що поступили до споживача різного рівня, але ще не використані і не піддані переробці. Товарні запаси потрібні для безперебійного забезпечення споживачів матеріальними ресурсами.

Виробничі і товарні запаси підрозділяються на поточні, підготовчі, гарантійні, сезонні і такі, що переходять (див. мал. 7.7). Поточні запаси забезпечують безперервність постачання виробничого процесу між двома постачаннями, а також організацій торгівлі і споживачів. Поточні запаси складають основну частину виробничих і товарних запасів. Їх величина постійно міняється. Підготовчі запаси (чи запаси буферні) виділяються з виробничих запасів при необхідності додаткової їх підготовки перед використанням у виробництві (наприклад, сушка лісу). Підготовчі запаси товарних засобів виробництва формуються у разі потреби підготувати матеріальні ресурси до відпустки споживачам. Гарантійні запаси (чи запаси страхові) призначені для безперервного постачання споживача у разі непередбачених обставин: відхилення в періодичності і величині партій постачань від запланованих, зміни інтенсивності споживання, затримки постачань в дорозі. На відміну від поточних запасів розмір гарантійних запасів - величина постійна. За нормальних умов роботи ці запаси недоторканні. Сезонні запаси утворюються при сезонному характері виробництва продуктів, їх споживання або транспортування. Сезонні запаси повинні забезпечити нормальну роботу організації під час сезонної перерви у виробництві, споживанні або в транспортуванні продукції. Перехідні запаси - це залишки матеріальних ресурсів на кінець звітного періоду. Вони призначаються для забезпечення безперервності виробництва і споживання в звітному періоді, що йде за звітним, до чергового постачання.