За тв.: Паустовський К Тарас Шевченко.

Запитання для аналізу текстів

1. Який уривок дає підставу твердити, що це — живий і образний виклад матеріалу? Доведіть.

2. Якими засобами досягнуто образності викладу? Які факти і події подано в розповіді?

3. Якими засобами досягнуто живого викладу матеріалу? Чи відчуваємо ми особисту позицію авторів? Яку роль відіграють словесні картини, діалоги, цитування?

4. Який настрій навіює зміст кожного з уривків? Знайдіть засоби, які допомагають створити атмосферу розповіді (напруження, смуток, відчай, утома, тута).

5. Зробіть висновок, який з уривків може забезпечити активне сприймання учнями розповіді, викликати їхній внутрішній діалог.

Вправа 4. Аналіз матеріалів для розповіді (виконується в мікрогрупах).

Познайомтеся з повчальними розповідями, вміщеними у праці В. О. Сухомлинського "Як виховати справжню людину" ("Культ матері", с 206—208; "Дев'ять негідних речей", с 296—306; "Що таке любов", с 399—402; "Краса", с 414—416).

Поміркуйте, наскільки корисними й цікавими можуть бути ці теми для учнів. Визначте мету, яку ставить автор. Відберіть матеріал для вступу, головної частини і закінчення.

Якими прийомами ви будете залучати учнів до активної взаємодії?

Вправа 5. Проаналізуйте творчий задум розповіді, розробленої студенткою першого курсу факультету української філології Полтавського педінституту Оленою Пастух.

Як втілювався творчий задум розповіді? Що впливало на нього? Яке надзавдання поставила студентка?

Довго я думала, перш ніж обрати тему розповіді. Адже вона повинна бути цікавою і для того, хто розповідатиме, і для того, хто слухатиме розповідь. Для кожного вона повинна бути зрозумілою, близькою, хвилюючою. І ось серед великої кількості тем вибрала одну — "Материнське серце". Цією темою хотілося донести до аудиторії всю красу і велич, багатство материнського серця, серця, яке радіє, коли у дитини радість, яке не спить уночі, коли дитина хворіє. Хотілося розповісти щось оптимістичне, і це було доти, доки не натрапила на статтю в газеті "Чорне сонце матері". Я зрозуміла, що цей тривожний випадок буде цікавим для всіх, матиме для моїх слухачів величезне значення, збудить у них ті самі почуття, які охопили мене. Доля це чи трагедія? Ще хотілося подумати, чи завжди ми розуміємо материнське серце.

Вправа 6. Аналіз технології побудови розповіді. Визначте структурні елементи розповіді Олени Пастух, проаналізуйте їхню роль у реалізації надзавдання автора.

Поясніть роль прийомів, які використала студентка для привернення уваги аудиторії, організації взаємодії.

Діти! Сьогодні, йдучи до вас на урок, я поспішала через парк і на мить сповільнила крок. Сонячною алеєю парку йшла щаслива мати зі своєю дитиною. У малюка були такі рожеві пухкенькі щічки, що всі мимоволі звертали на нього увагу. Мабуть, кожний заздрив тій матері і бажав їм подумки величезного людського щастя.

А чи замислювалися ви над тим, що на світі є матері, для яких життя вже втратило свій зміст, для яких сонце вже назавжди стало чорним. Сьогодні я хочу розповісти вам одну історію.

Кожний день дарував Наталі радість спілкування з немовлям. Лагідний голосок... Знайома до щему рідна усмішка... Ось уже прорізався перший зубик... Впевнено сів у ліжку... Нарешті, перші кроки,.. Здавалося, щасливішої жінки немає в усьому світі

Біда прийшла у квітні вісімдесят шостого. Нечувано, негадано, непрошено.

За два дні до чорнобильської катастрофи Наталя відвезла малюка до своєї мами на Житомирщину. Нічого не підозрюючи, діти бавилися на подвір'ях, дихаючи вже отруєним повітрям. Незабаром забрала Наталя свого синочка додому. Щеміло материнське серце.

У хлопчика з'явилася кволість. Схвильована мати звернулася до лікарів.

— Нічого серйозного, — заспокоїли 8 ті.

Пам'ятаєте: "Нічого серйозного", — заспокоював населення уряд,

А дитині ставало гірше. Потяглися важкі сірі дні чекання. Обстеження, лікування,, Лікар! встановили діагноз-вирок: "променева хвороба". Мало хто виліковується ари цьому.

На певний час лихо відступило. Сашко пішов до школи, радував відмінними оцінками.

Хвороба ж не чекала. Хлопчикові ставало дедалі гірше. Лікарня в Москві; пересадка кісткового мозку.

Знову зажевріла у Наталі надія.

Та через тиждень згасла... Згасла назавжди... Під натиском ліків відмовили нирки.

Сашка не стало... Відтоді сонце стало назавжди чорним для Наталі.

Така от доля...Ні, зачекайте. Давайте разом поміркуємо: доля це чи трагедія? Доля є доля, але ж чи не трагедія це, коли байдужість, безвідповідальність одних призводить до того, що горе назавжди оселяється в родині. Як ви вважаєте?...Тож якщо ви побачите коли-небудь слабких жінок, знайте, що всю свою силу вони віддали дітям. А чи бачили ви жінку, обличчя якої вкрите зморшками? Як побачите, не посміхайтесь, а знайте, що всю свою красу й молодість вона віддала дітям. А чи знаєте ви, чому так яскраво на небі світяться зорі? Бо матері, вночі недосипаючи, віддали їм світло своїх очей.

Вправа 7. Аналіз сприйманая розповіді як педагогічної дії. Для виконання цієї вправи можна використати зразки розповідей, записаних на відеоплівку. Проте найдоцільніше запросити на заняття педагога чи студента старшого курсу, який виступить з підготовленими фрагментами і візьме участь в обговоренні їх сприймання аудиторією.

У цій вправі можна запропонувати провести цілісний аналіз педагогічної розповіді за такою схемою:

1. Мета діяльності вчителя і його надзавдання. Чи зумів він передати мету слухачам, досягти запланованого результату?

2. Ставлення до слухачів. Якими прийомами активізує аудиторію, досягаючи суб'єкт-суб'єктних відносин?

3. Засоби педагогічної техніки, що використані для впливу на аудиторію.

4. Елементи режисури розповіді: доцільність побудови, просторове і звукове розв'язання.