Студопедия — Репаративна регенерація.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Репаративна регенерація.






3. Патологічна регенерація.

 

Фізіологічна регенерація відбувається протягом усього життя організму в тканинах, які харак­теризуються безперервною втратою клітин (шкіра, слизові та серозні оболонки, кров) і відбувається за рахунок мітотичного поділу певних клітин. Дочірні клітини, що утворилися, диференціюються і замінюють втрачені в процесі нормальної життєдіяльності клітини. Подібна регенерація постійно відбувається, наприклад, у покривному епітелії, в якому періодично спостерігається десквамація зроговілих клітин із заміною їх клітинами більш глибоких шарів, що розмножуються. Аналогічним чином відбувається також розмноження та дозрівання в кістковому мозку еритроцитів, лейкоцитів та ін.

У високодиференційованих клітинах, де регенерація за рахунок клітинного поділу неможлива, цей процес характеризується періо­дичним оновленням тих або інших внутрішньоклітинних органел.

Репаративна, aбo відновна регенерація - це відновлення клітин і тканин замість мертвих в результаті різних патологічних процесів. Механізми репаративної і фізіологічної регенерації єдині, репаративна регенерація - це посилена фізіологічна регенерація, однак викликана патологічними процесами. Іншими словами, під час захворювання фізіологічна регенерація “трансформується” в репаративну, яка в міру одужання хворого знову повертається в рамки фізіологічної.

Репаративна регенерація має де­які якісні морфологічні відмінності від фізіологічної.

Репаративна регенерація може бути повною і неповною.

Повна регенерація, або реституція, характеризується відшкодуванням дефекту тканиною, яка ідентична мертвій. Вона розвивається здебільшого в тканинах, де переважає клітинна регенерація (кістковий мозок, епідерміс, епітелій слизових оболонок та ін.).

У випадку повної регенерації ділянка некрозу поступово заміщується тканиною, ідентичною тій, що загинула і місце пошкодження зникає безслідно.

При неповній регенерації, або субституції, дефект заміщується сполучною тканиною, яка не ідентична мертвій. Субституція характерна для органів і тканин, в яких переважає внутрішньоклітинна форма регенерації, або вона по­єднується з клітинною регенерацією (печінка, підшлункова залоза, нирки, ендокринні залози та ін.). В таких випадках функція відшкодується шляхом гіпертрофії або гіперплазії навколишніх щодо дефекту клітин. Сама ж ділянка некрозу заповнюється сполучною тканиною, яка в подальшому трансформується в рубець.

Слід зауважити, що буде мати місце в тканині повна (реституція) чи неповна (субституція) регенерація залежить від того, загинула в даному випадку тільки паренхіма органа чи і його строма. В останньому випадку процес завжди закінчується формуванням рубця. Нормалізація порушеної функції забезпечується при цьому гіперплазією та гіпертрофією клітин за межами зони пошкодження, тобто виникненням регенераторної гіпертрофії.

Патологічна регенерація - це спотворення регенераційного процесу, що пояснюється порушенням зміни фаз проліферації і диференціювання. Це спостерігається при порушенні харчування (білкова, вітамінна недостатність), нервової регуляції, гормональних порушень, пригніченні імунних реакцій.

Патологічна регенерація проявляється зайвим або недостатнім утворенням регенеруючої тканини (гіпер- або гіпорегенерація).

Гіперрегенерація: утворення келоїдних рубців, зайва регенерація периферійних нервів (травматичні невроми – пухлиноподібне утворення складене з регенеруючи нервових закінчень), зайве утворення кісткової мозолі при зростанні перелому.

Гіпорегенерація: в’яле загоєння ран або хронічні трофічні виразки гомілки в результаті венозного застою.

 

Регенерація сполучної тканини розпочинається з проліферації молодих мезенхімальних елементів та новоутворення мікросудин. Новоутворення сполучної тканини спостерігається при її пошкодженнях, в умовах неповної регенерації інших тканин, при продуктивному запаленні, при загоєнні ран, процесах організації та інкапсуляції.

У всіх зазначених випадках спочатку утворюється незріла сполучна тканина у вигляді яскраво-червоної маси з зернистою поверхнею, яка пояснюється випинанням назовні судинних петель, звідки виникла й назва - грануляційна тканина (granulum - зерно). Мікроскопічно у її складі трапляється велика кількість дрібних лімфоцитоподібних клітин, лейкоцитів, плазмоцитів, лаброцитів, розташованих між тонкостінними новоутвореними мікросудинами. Проліферуючі камбіальні клітини сполучної тканини є метаболічно високо активними, з великими ядрами і видимими ядерцями; інколи видно мітотичні фігури. При електронній мікроскопії виявляється розширений шорсткий ендоплазматичний ретикулум в цитоплазмі фібробластів - індикатор активного синтезу білка.

Сформована грануляційна тканина заповнює пошкоджену ділянку по мірі того, як некротичний детрит (залишки всіх метрвих клітин, запального ексудату, включаючи фібрин і кров) видаляється. Проліферація капілярів, фібробластів та інших клітин в процесі загоєння регулюється різними чинниками росту та інгібуючими чинниками.

Через деякий час - тривалість залежить від ступеня пошкодження - вся ділянка загоєння замінюється грануляційною тканиною, яка розростається.

У грануляційній тканині виявляється високий вміст фібронектину. Фібронектин - глікопротеїн (MB 44.000) відіграє ключову роль у формуванні грануляційної тканини і виявляється у великій кількості в процесі загоєння рани. На ранніх стадіях він надходить з плазми, а пізніше синтезується фібробластами, макрофагами і ендотеліальними клітинами в грануляційній тканині. Фібронектин хемотаксичний фактор для фібробластів, він прискорює формування капілярних судин з ендотеліальних клітин.

Молодий рубець складається з грануляційної тканини, достатньої кількості колагену, великої кількості капілярів і фібробластів. Він здається рожевим при макроскопічному дослідженні через посилену васкуляризацію. По мірі визрівання рубця кількість колагену збільшується, а клітин і судин стає менше. Молоді фібробласти в грануляційній тканині синтезують колаген III типу, який пізніше замінюється на I тип колагену, який має щільніші перехресні зв’язки між ланцюгами. Зрілий рубець складається з безсудинного скупчення колагену, між волокнами якого рідко зберігаються клітини, внаслідок чого він має білий колір при макроскопічному дослідженні.

Тканина рубця не є неактивною; в ній відбувається безперервне повільне видалення колагену ферментом колагеназою, яка збалансоване синтезом нового колагену фібробластами. Навіть старі рубці можуть розпушуватися при порушенні нормальної активності фібробластів, наприклад, при дефіциті вітаміну С або введенні кортикостероїдів.

 

Регенерація кровоносних судин перебігає неоднозначне залежно від калібру судини. Регенерація судин мікроциркуляторного русла - капілярів, венул, артеріол - може відбуватися шляхом брунькування або аутогенно. При цьому великі судини не мають достатніх пластичних властивостей. Тому при пошкодженні їхніх стінок відновлюються лише структури внутрішньої оболонки, її ендотеліальна вистилка. Елементи середньої і зовнішньої оболонок відновлюються за рахунок рубцювання.

При регенерації судин шляхом брунькування в їх стінці з’являються бокові випинання за рахунок ендотеліальних клітин, які посилено діляться (ангіобласти, ендотеліобласти). Утворюється ендотеліальний виріст, який перетворюється в тяж без просвіту. У цьому тяжі в напрямку від старої судини до периферії утворюється просвіт, завдяки чому він перетворюється в трубку, в якій з’являються еритроцити.

Новоутворені судини з’єднуються між собою, утворюючись за рахунок диференціювання камбіальних клітин оточуючої сполучної тканини.

Аутогенне новоутворення судин спостерігається в період ембріогенезу і в пухлинах. Воно полягає в тому, що в сполучній тканині з’являються ділянки недиференційованих клітин. В цих ділянках виникають щілини, в які відкриваються попередні капіляри і виливається кров. Молоді клітини сполучної тканини, диференціюючись утворюють ендотеліальну вистилку та інші елементи стінки судини.







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 333. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Плейотропное действие генов. Примеры. Плейотропное действие генов - это зависимость нескольких признаков от одного гена, то есть множественное действие одного гена...

Методика обучения письму и письменной речи на иностранном языке в средней школе. Различают письмо и письменную речь. Письмо – объект овладения графической и орфографической системами иностранного языка для фиксации языкового и речевого материала...

Классификация потерь населения в очагах поражения в военное время Ядерное, химическое и бактериологическое (биологическое) оружие является оружием массового поражения...

Факторы, влияющие на степень электролитической диссоциации Степень диссоциации зависит от природы электролита и растворителя, концентрации раствора, температуры, присутствия одноименного иона и других факторов...

Йодометрия. Характеристика метода Метод йодометрии основан на ОВ-реакциях, связанных с превращением I2 в ионы I- и обратно...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия