Правове забезпечення управління органами державної податкової служби.

Правове забезпечення управління – створення та підтримка в необхідних межах конструктивних організаційно-функціональних характеристик систем управління за допомогою упорядкованого впливу всього арсеналу юридичних засобів.

Перед правовим забезпеченням органів ДПС стоїть ряд завдань, які можна звести до наступного вигляду:

- забезпечення точного розподілу функціональних ролей працівників управління, їх прав та обов’язків, створення системи взаємозв’язку управлінських відносин;

- розмежування і розподіл збирання, обробки інформації, надсилання результатів аналізу на різні рівні управлінської структури;

- раціональна побудова системи прийняття рішень і точного співвідношення її з інститутом відповідальності;

- нормативне вираження компетенції посадових осіб при прийнятті ними управлінських рішень;

- упорядкування: розподілу часу, необхідного для виконання управлінських функцій працівниками; зв’язку результатів праці з точними критеріями її оцінки, в тому числі з розмірами оплати, системою заохочень тощо.

Основу правового забезпечення управління складають формування і підтримка його нормативної бази як юридичного засобу досягнення ефективної діяльності систем управління. При цьому правові норми забезпечують моделювання систем управління, формування та формалізацію їх функціональних, організаційних та інформаційних структур.

Основою правової бази організації роботи та управління ДПС є Конституція України, закони та підзаконні акти, що визначають завдання та компетенцію системи державної податкової служби у цілому, так і щодо конкретних напрямів їх діяльності, окремих підсистем, рівнів управління. Це зовнішня частина правової бази.

Поняття "правове забезпечення " включає його нормативне регулювання і виконання права як засобу управління стосовно конкретної сфери практики. Воно розуміє під цим також сприяння пошуку шляхів удосконалення існуючих та створюваних нових правових норм, необхідних для виконання принципово нових завдань управління.

Органи ДПС не тільки застосовують норми права. У межах компетенції вони видають відомчі та міжвідомчі нормативні акти. Нормотворчість є правовою формою управлінської діяльності органів ДПС України. Її основне призначення полягає у створенні правової основи управління, тобто правових норм, які встановлюють, змінюють або відміняють правові відносини, що визначають зміст управлінської діяльності. Це внутрішня частина правової бази.

До внутрішньої частини правової бази, у першу чергу, відносяться положення, посадові інструкції, постанови, накази та інші нормативні акти, що визначають методи та прийоми управління.

Нормативний акт - правовий документ (акт), який виданий правомочною на те посадовою особою і містить юридичні норми, розрахований на багаторазове використання та відносно невизначене коло осіб.

Нормотворча діяльність Державної податкової адміністрації України провадиться на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, інших актів законодавства, плану діяльності Державної податкової адміністрації України з підготовки проектів регуляторних актів у сфері господарської діяльності на поточний рік.

Розроблення проекту нормативно-правового акта у ДПА України покладається на структурні підрозділи відповідно до їх компетенції.

Для розроблення проекту нормативно-правового акта може утворюватися за наказом Голови ДПА України робоча група.

Для врахування пропозицій та зауважень всіх заінтересованих суспільних груп при розробці проектів нормативно-правових актів можуть проводитись громадські консультації.

Недостатня визначеність правового статусу елементів системи органів ДПСУ не дає змоги навести чіткій перелік питань, з яких їх керівники можуть видавати нормативні акти. Разом з тим практика свідчить про те, що їх керівники податкових органів можуть видавати нормативні акти, які регламентують:

організаційно-правові відносини в апаратах органів ДПС та питання їх взаємодії з іншими правоохоронними, державними органами у межах їх компетенції;

організацію, вдосконалення процесів управління в апаратах органів та їх структурних підрозділах, особливо з формування і функціонування надійної системи контролю;

заходи управлінського впливу апаратів ДПА на систему органів і підрозділів, безпосередньо зайнятих у сфері боротьби із порушеннями податкового законодавства;

ресурсне забезпечення служб, підрозділів та органів ДПС для виконання поставлених перед ними завдань.

Підставою для видання відомчих нормативних актів можуть служити:

§ приписи органів управління вищого рівня;

§ рішення керівництва;

§ план роботи органу;

§ рішення колегії;

§ ініціатива інших відомств та організацій;

§ власна ініціатива;

У процесі підготовки проекту нормативно-правового акта структурний підрозділ ДПА України - головний розробник:

1. аналізує стан справ у відповідній сфері правового регулювання та причини, що обумовлюють необхідність підготовки проекту;

2. готує проект із залученням для цього фахівців відповідних структурних підрозділів ДПА України, забезпечуючи належний фаховий рівень відпрацювання, дотримання вимог нормопроектувальної техніки і мовних норм з обов'язковою уніфікацією термінології;

3. перевіряє відповідність проекту чинному законодавству;

4. вивчає відповідні норми законодавства Європейського Союзу та Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року та розробляє проект з дотриманням норм європейського законодавства;

5. у разі розроблення проекту регуляторного акта проводить аналіз його регуляторного впливу, готує та надсилає спеціально уповноваженому органу, який здійснює реалізацію державної регуляторної політики, інформацію, визначену Законом України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року № 308;

6. подає проект для проведення правової експертизи до Міністерства юстиції України разом з довідкою про відповідність проекту acquis communautaire, підготовленою структурним підрозділом ДПА України, до функцій якого входить підготовка таких довідок;

7. подає проект для проведення експертизи та підготовки довідки щодо відповідності Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року до:

Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України (стосується нормативно-правового акта ДПА України, що підлягає державній реєстрації);

структурного підрозділу ДПА України, до функцій якого входить проведення такої експертизи та підготовка відповідних довідок (стосується проектів законів України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України про схвалення концепції, стратегії, основних напрямів реалізації державної політики, іншого програмного документа концептуального характеру, концепції державної цільової програми).

Підготовлений проект подається для проведення правової експертизи Міністерству юстиції України разом із довідкою про його відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини;

8. у разі підготовки проекту регуляторного акта готує:

аналіз його регуляторного впливу;

повідомлення про його оприлюднення в порядку, визначеному статтею 9 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, яке подає до підрозділу масово-роз‘яснювальної роботи для розміщення на веб-сайті ДПА України в мережі Інтернет;

9. з метою отримання зауважень і пропозицій у триденний термін з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта надає цей проект разом з аналізом його регуляторного впливу підрозділу масово-роз‘яснювальної роботи. Підрозділ масово-роз‘яснювальної роботи у термін не пізніше п’яти робочих днів від дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення забезпечує оприлюднення відповідних матеріалів на веб-сайті ДПА України в мережі Інтернет;

10. направляє спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики на погодження проект регуляторного акту разом з аналізом його регуляторного впливу та копією оприлюдненого повідомлення про оприлюднення цього проекту;

11. вживає дієвих заходів для усунення можливих розбіжностей щодо проекту нормативно-правового акта. З цією метою організовує та проводить детальне обговорення варіантів рішень із спірних позицій та оцінок за участю співвиконавців, які мають зауваження до проекту;

12. після узгодження із співвиконавцями подає проект нормативно-правового акта юридичному підрозділу для проведення правової експертизи. У разі якщо у юридичного підрозділу є зауваження до проекту, розглядає їх для прийняття узгодженого рішення. Якщо такого рішення не знайдено, проект подається керівництву ДПА України з викладенням розбіжностей та письмовим висновком юридичного підрозділу.

Така досить складна процедура підготовки і прийняття нормативних документів має на меті попередити виникнення суперечливих, безперспективних документів. На етапі обговорення, погодження, візування проекту виявляються відповідність його чинному законодавству, правильність посилань на інші нормативні акти, наявність можливих помилок, практичну необхідність і доцільність прийняття документа, обгрунтованість його форми і дотримання необхідних реквізитів, можливість внесення змін до діючих нормативних актів (у разі потреби).

Текст нормативного акту викладається простою, чіткою мовою, короткими фразами, що виключали б подвійне їх значення.

Формулювання повинні забезпечувати вичерпне регулювання питань. Чітко викладається зміст приписів, перелік (коло) органів, структурних підрозділів, посадових осіб, на яких вони поширюються.

Терміни вживаються в проекті тільки в тому значенні, яке прийняте законодавством.

Написання назв органу, підрозділу, підприємства, установи, організації, посад здійснюється у точній відповідності з їх офіційним найменуванням (повним, скороченим, умовним).

У приписах строк зазначається з обов’язковим наведенням місця, року.

Проекти відомчих нормативних актів друкуються на бланках встановленого зразку згідно стандартів на організаційно-розпорядчу документацію. У випадках, коли здійснення заходів, передбачених проектом документа, потягне за собою додаткові витрати, до проекту додаються відповідні фінансово-економічні розрахунки.

Проекти відомчих нормативних актів обов’язково офіційно погоджуються із зацікавленими структурними підрозділами, а у разі потреби - з іншими органами виконавчої влади. У разі незгоди із змістом проекту керівник зацікавленої служби додає свої письмові зауваження і візує проект. Якщо автори проекту не погоджуються із зауваженнями, то у довідці до проекту надають мотивовані заперечення та пояснення.