Інноваційні об’єкти успішної професійної кар’єри за європейською моделлю управління знаннями і розвитку відносин соціального партнерства
3.1. Вибір інноваційних об’єктів (ІО) та об’єктне орієнтування в ІО успішної професійно-управлінської діяльності Вибір ІО та об’єкти орієнтування в ІО у напрямі реалізації успішної професійної кар’єри за вектором управлінської діяльності здійснюється у певній послідовності. Це стосується не тільки європейської моделі успішної професійної кар’єри, але й інших моделей, котрі будуть далі репрезентовані. Їх можна звести до одного критеріально-структурного «знаменника», здійснити професійно-ціннісну співставність і компаративність оцінки, в 4-х основних «об’єктних операціях»,що виконуються у такій їх послідовності: А. Загальна детермінація ІО успішної професійно-управлінської кар’єри в інтегрованому контенті цих «управлінських об’єктів» («управлінські ІО»). Б. Ціннісно-детектовані «управлінські ІО» для практичного здійснення успішної професійно-управлінської кар’єри. В. Репрезентовані «управлінські ІО» в якості ефективних (економічно, технологічно, професійно, інформаційно, організаційно, кадрово, соціально, комунікативно тощо) для здійснення успішної професійно-управлінської кар’єри. Г. Очікуваний (еспектований) результат успішної професійно-управлінської діяльності. З другого боку, подібні «об’єктні операції» орієнтування в ІО здійснюються не тільки за вектором успішної професійно-управлінської кар’єри, а ще в 3-х аспектах: успішна організаційна діяльність, що забезпечує успішність всієї професійної кар’єри; успішні каомунікативно-інформаційні взаємодії фахівців, що прагнуть до професійного успіху; соціально-кадрові відносини персоналу як ціннісно-успішні для професійного кар’єроздійснення. Загалом всі ці управлінські, організаційні, комунікативно-інформаційні та професійно кадрові ІО і створюють інтелектуально-корпоративний ресурс (ІКР), професійно-корпоративний ресурс (ПКР) та особистий функціонально-творчий самореалізаційний ресурс (ФТСР) для успішного професійного кар’єроздійснення. Всі ці «об’єктні операції» покрокового зідйснення об’єктного орієнтування в ІО за послідовністю А, Б, В, Г та в структурних аспектах управлінської, організаційної, комунікативно-інфомраційної і кадрово-ціннісної професійної діяльності реалізуються наступним чином. А. Загальна детермінація ІО успішної професійно-управлінської кар’єри в їх інтегрованому контексті. Вона представлена загальною репрезентацією «управлінських ІО» в їх ціннісній детермінації з подальшою ціннісною детекції шляхом об’єктного орієнтування найбільш привабливих «управлінських ІО» для здійснення успішної професійної кар’єри в управлінській системі (одного або кількох підприємств / галузі). За європейською моделлю подібні «управлінські ІО» успішної професійної кар’єри ціннісно детермінуються і репрезентуються наступним чином. (1) = стратегічна скерованість напрямів розвитку «успішних знань» в інфраструктурі компанії (за М.Хансеном); (2) = розвиток корпоративної культури професійної координації знань як ІА, ІВ, ІКР, СК та ноу-хау (за Ф.Блекером); (3) = професійне управління знаннями як інноваційно-інтелектуальним ресурсом (за С.Трасслером); (4) = експертне управління знаннями та експертне лідерство в інноваційних знаннях; (5) = система знань відносно управлінської структури підприємства та управлінських функцій; (6) = професійне знання відносно управління людськими ресурсами підприємства (за М.Армстронгом); (7) = когнітивно-партнерська координація знань як фахова якість професійної компетентності; (8) = професійне управління знаннями в партнерських групах і професійних командах; (9) = децентралізоване самоуправління професійними знаннями (за Дж.Кесселсом). Б. Ціннісно-детектовані ІО для практичного зідйснення успішної професійно-управлінської кар’єри. (1) = успішна партнерська координація знань та управління знаннями; (2) = програмно-тематичний розвиток професійних знань та управління знаннями (в межах своєї компетенції); (3) = налагодження інкубаторної системи партнерсько-групового навчання успішних управлінців (за П.Сенге); (4) = здібність розвивати відносини виробничої демократії методами самоуправління і самоконтроля; (5) = здібність до «комплексування» професійної діяльності, здійснення комплексної діяльності та управління (самоуправління); (6) = комплексний контроль якості, продуктивності і результатів власної і колективної (партнерської) професійної діяльності; (7) = вміння створювати розширені діяльнісні комплекси успішної фахової самореалізації. В. Репрезентовані ІО в якості ефективних для зідйснення успішної професійно-управлінської кар’єри. (1) = підвищена інноваційна ресурсність знань в управлінському потенціалі кар’єрної успішності; (2) = «ресурсний рух» знання у напрямі успішної управлінської кар’єри; (3) = здатність до вироблення управлінських рішень на основі «процедурної справедливості» (Т.Тайлор, Р.Бігс); (4) = здатність до партисипарного управління; (5) = вміння до спрощення професійних статусів. Г. Очікуваний (еспектований) результат успішної професійно-управлінської діяльності. (1) = вміння (і навички) до організаційної професійної поведінки (без адміністративного понудження); (2) = репрезентація підвищеного (розширеного) результату (СРР і ВРР) професійно діяльності; (3) = вміння розробляти технологічні інноваційно-професійні проекти (ТІПП) та їх впроваджувати.
3.2). Вибір інноваційних об’єктів (ІО) та об’єктне орієнтування в ІО успішної професійно-організаційної кар’єри
А. Загальна детермінація ітегрованих ІО професійно-організаційної кар’єри (інтегроване представлення «організаційних ІО» в їх ціннісній детермінації). (1) = здібність до продукування «організаційного знання» через систему «управління знаннями» (Х.Скарбороу), «інжинірінг знань»; (2) = створення системи «організаційного навчання» та її впровадження в організаційні процеси підприємства і власної професійної діяльності (П.Сенге), «реінжинірінг знань»; (3) = організаційне об’єднання суб’єктів-носіїв інтелектуальних активів та інтелектуальної власності (ІА та ІВ) (У.Буковіч, Р.Уільямс); (4) = налагодження та організація соціально-партнерських стосунків успішних фахівців, професіоналізація їх ІА та ІВ в структурі підприємства та створення професійних ІВ (ПІВ); (5) = соціалізація знань на розширено-відтворювальній основі його системного продукування у соціально-партнерських мережах: «інкорпоратизація знань»; (6) = капіталізація знань через комунікативний обмін, розповсюдження і продукування (А.Турен), формування партнерського і соціального капіталу (ПК та СК); (7) = розвиток позаієрархічних довірчо-партнерських відносин професійної самореалізації (за принципами фахової компетентності і соціально-фахової справедливості); (8) = організація «когнітивного виробництва» з продукованих «когнітивних продуктів» практичних знань (ПІВ, ПК та СК); (9) = створення партнерських самонавчальних організацій («самонавчальних груп») в режимі організаційних стосунків виробничої демократії (за П.Сенге). Б. Ціннісно-детектовані ІО для практичного здійснення успішної професійно-організаційної кар’єри. (1) = організаційна система з структури самонавчальних партнерських груп та мереж; (2) = безконфліктно-партнерська організація трудового процесу у професійних взаємодіях; (3) = здатність і вміння змінити існуючий розподіл праці – з функціонально-трудового (поопераційного) принципу на діяльнісно-комплексний (комплекси діяльнісних функціоналів); (4) = організаційне впровадження інтегрованих індивідуальних, партнерських і колективно-групових норм продуктивності праці у показниках професійної самореалізації; (5) = вміння до бізнес-планування за техніко-економічними показниками (ТЕП) партнерської і колективної професійної діяльності (підприємництва); (6) = перехід від управління людськими ресурсами до організації та акумуляції професійних ресурсів у партнерських мережах; (7) = створення «партнерських ресурсів» на основі професійно-компетенційного навчання з розширення повноважень при комплексно-діяльнісних способах виконання робіт. В. Репрезентовані ІО як ефективні для здійснення успішної професійно-організаційної кар’єри (репрезентований інноваційно-інтелектуальний організаційний ресурс). (1) = автономна самоорганізація інноваційних груп з метою створення когнітивних і креативних технологій; (2) = вміння до генерації і розширеного продукування іннвоаційно-організаційних технологій; (3) = організація і самоорганізація професійно-технічних процедур (ПТП) з впровадження інноваційних технологій; (4) = розвинене вміння до партнерської організації праці (за діяльнісно-комплексним методом та діяльнісними функціоналами); (5) = організаційно-технологічне моделювання і проектування діяльнісно-комплексної професійної діяльності у партнерській мережі. Г. Очікуваний (еспектований) результат успішної професійно-організаційної кар’єри. (1) = розроблені ІА, ІВ, ПІВ, ПК і СК відносно партнерської організації робіт за діяльнісно-комплексним методом (класифікація «результати виробничих робіт» за А.Д. Святоцьким; (2) = отримані результати за класифікацією «результати суспільної діяльності» (А.Д. Святоцький) в аспекті професіоналізації і соціалізації інноваційних нематеріальних активів (НМА) в партнерських мережах і в системі виробництва загалом; (3) = розробка організаційного програмного комплексу (ОПК) з професійно-технологічних інноваційних проектів (ПТІП) та організація тематичного навчання з реалізації ОПК ПТІП.
33). Вибір інноваційних об’єктів (ІО) та об’єктне орієнтування в ІО успішних професійно-комунікативних взаємодій в соціально-партнерських мережах А. Загальна детермінація інтегрованих ІО професійно-комунікативних взаємодій у партнерських мережах. (1) = здібність до комунікативного обміну, поширення і розподілу професійних знань; (2) = здібність до спрощення професійно-ієрархічних статусів у комунікативно-фахових взаємодіях (за Х. Мінцбергом); (3) = надання комунікативному обміну в партнерьских мережах інформаційно-ціннісного характеру успішної професійно-партнерської діяльності; (4) = налагодженя партнерської комунікативної самоорганізації та інформаційного самоуправління; (5) = перехід на комунікативно-інформаційні взаємодії та професійно-ціннісні партнерські стосунки у всій виробничій системі підприємства. Б. Ціннісно-детектовані ІО для практичного розвитку інформаційно-комунікативних взаємодій соціального партнерства і відносин виробничої демократії на підприємстві; (1) = організація виробничих відносин по типу «комунікативної корпорації» (комунікативні групи і мережі); (2) = здійснення комунікативної самоорганізації та інформаційного самоуправління в партнерських мережах та у всій виробничій системі за принципом «координації знань» («комунікативними координатами»); (3) = організація комунікативних кластерів «когнітивного виробництва» практичних знань (когнітивно-технологічних знань). В. Репрезентовані ІО в якості ефективних для здійснення успішних (продуктивних) інформаційно-комунікативних взаємодій на виробництві (як заміщуючих виробничі відносини). (1) = створення інформаційно-комунікативних технологій соціального партнерства (фахового, управлінсько-організаційного тощо); (2) = розробка інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) і програми когнітивно-креативного навчання у внутрішньовиробничих кластерах підприємства; (3) = алгоритми впроваджувальних комунікативних соціотехнічних процедур (СТП) розроблених ІКТ у виробництво. Г. Очікуваний (еспектований) результат успішних (продуктивних) інформаційно-комунікативних взаємодій на інноваційному виробництві. (1) = створення системи інноваційного навчання на основі ІКТ, представлених в когнітивно-креативних програмах; (2) = створення банків знань з ІКТ; (3) = інтегральний програмний комплекс з ІКТ та інноваційних проектів з ІКТ (ПК ІКТ, ІП ІКТ) для впровадження у внутрішніх і зовнішніх комплексних кластерах.
3.4). Вибір інноваційних об’єктів (ІО) та об’єктне орієнтування в ІО успішних кадрово-ціннісних партнерських взаємодій персоналу підприємства А. Загальна детермінація ІО інтегрованих кадрово-ціннісних професійних здібностях до фахового зросту і посадового просування. (1) = делегування повноважень в управлінні та організації у напрямі розширення професійних компетенцій; (2) = комунікативний менеджмент персонала на принципах «партнерскьої справедливості» (за Дж. Левенталом); (3) = акумуляція кадрового потенціалу працівників у напрямі їх фахового зросту; (4) = розробка фахівцями планів професійних кар’єр (разом з кадровими службами і лінійними менеджерами); (5) = заключення партнерських угод і договорів («психологічних контрактів») з партнерської реалізації кадрового потенціалу персоналу (за Д. Роской і Д. Каснер-Лотто); (6) = формування «ціннісного класу» компетентних спеціалістів і професіоналів та у спішних фахівців; (7) = включення компетентних спеціалістів і фахівців з високою професійною самореалізацією до кадрового резерву на заміщення посад. Б. Ціннісно-детектовані ІО для практичного розвитку кадрово-ціннісних професійних здібностей (до фахового зросту і посадового просування). (1) = здібність до колективного вироблення управлінських рішень та розробки «партнерських рішень»; (2) = здатність до самоконтроля в особистій професійній діяльності та в партнерських мережах; (3) = самоорганізація у виконанні функціонально-тематичних завдань; (4) = здібність до розробки інноваційних програмно-тематичних завдань та здатність до їх впровадження; (5) = здібність до успішного управління (і самоуправління) планами професійної кар’єри та їх ефективного виконання. В. Репрезентовані ІО в якості ефективнихкадрово-ціннісних здібностей для їх реалізації в планах професійних кар’єр успішних фахівців (розроблених разом з кадровими службами). (1) = вміння до розробки професіограм, кар’єрограм і «фактичних моделей» професійного зростання та успішної самореалізації; (2) = знання алгоритмів соцієтальної поведінки і партнерських відносин персоналу і практичне вміння їх використання; (3) = розрахунок соціально-кадрового потенціалу персоналу та професійного ресурсу кадрово-ціннісних фахівців; (4) = підвищення професійного ресурсу «кадрових спеціалістів» шляхом його збагачення у партнерських мережах та в спеціальних треннінгових групах; (5) = атестація компетентних фахівців на більш високі посади (за розробленими кадровими критеріями, методами і технологіями). Г. Очікуваний (еспектований) результат успішного виконання кадрових програм підготовки «ціннісних спеціалістів» і висококваліфікованого персоналу підприємства. (1) = створення ІА, ІВ, ПІВ, ПК та СК за класифікацією НМА «навчений персонал» (за А.Д. Святоцьким); (2) = створення НМА за класифікацією «особисті професійні якості працівника» (за А.Д. Святоцьким); (3) = інвентарізація НМА (з відповідним бухгалтерським обліком) та оцінка їх економічного ефекту за об’єктністю і видоутвореннями НМА; (4) = налагодження кадрової системи партнерського управління персоналом (в системі комунікативного та інформаційного менеджменту); (5) = створення самоуправлінських програмно-тематичних груп, мереж і кластерів для виконання особливо складних завдань та стажування майбутніх керівників з «високоеліптичними» кар’єрами. 2.1.3. Моделювання фахової успішності методами конкурентних переваг (за «американською моделлю»)
|