Визначення інвестицій на макро- та мікрорівнях
Різниця в трактуванні поняття "інвестиції" на мікрорівні визначається як цілями і завданнями дослідження окремих авторів, так і багатоаспектністю істотних ознак цієї економічної категорії. На нашу думку, поняття "інвестиції" на макро- та мікрорівнях має певну відмінність у зв'язку з насамперед функцією, яку вони виконують (інвестування) на цих рівнях. Узагальнюючи думки багатьох дослідників, можна сказати, що інвестиції — це багатоаспектні вкладення капіталу, що можуть реалізуватися у різних формах і характеризуватися різними особливостями. Узагальнення поглядів щодо визначення поняття "інвестиції" на макро- та мікрорівнях дали змогу виділити такі ознаки інвестицій, що є найбільш суттєвими: 1) інвестування — відкрита система; 2) інвестиції потенційно мають здатність приносити прибуток або соціальний ефект; 3) інвестування — це процес перетворення частини накопиченого капіталу в альтернативні види активів суб'єкта господарювання; 4) використовуються різноманітні та можливі інвестиційні ресурси, які характеризуються попитом, пропозицією та ціною; 5) мають цілеспрямований спосіб вкладення капіталу в будь-які об'єкти або активи щодо впровадження НТП; 6) характеризуються наявністю строку вкладення; 7) є метою інвестора (інвесторів) щодо вкладання (інвестування); 8) є метою суб'єкта управління (держави, галузі, регіону, підприємства); 9) характеризуються наявністю ризику вкладення капіталу; 10) мають страхування грошових коштів від інфляції. З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються за різними ознаками. Для потенційних інвесторів класифікація інвестицій пов'язана з необхідністю розроблення стратегії і тактики їхньої поведінки в інвестиційному процесі. Класифікація визначає підходи до аналізу та методів оцінки інвестицій для прийняття попередніх управлінських рішень щодо їх реалізації, а також ступінь відповідальності за отримані результати. Єдиного погляду щодо класифікації інвестицій в економічній літературі немає. Економічну сутність інвестицій з погляду фонду відшкодування та відновлення подано на рис. 1.1. Виділяють такі види реальних інвестицій: 1) інвестиції відновлення, що здійснюються за рахунок коштів фонду відшкодування підприємства; 2) інвестиції розширення (чисті інвестиції — ЧІ), які здійснюються за рахунок частини національного доходу (НД) чи за рахунок фонду чистого накопичення; 3) валові інвестиції (ВІ) — як інвестиції відновлення, так і інвестиції розширення.
Рис. 1.1. Валові та чисті інвестиції Динаміка показника "чисті інвестиції" відображає характер економічного розвитку на тому чи іншому етапі. Можливі три такі ситуації: 1) (ΣЧІ < 0) тобто негативна величина, а це означає, що валові інвестиції менші (ΣВІ<ΣАВ), ніж амортизаційні відрахування (ΣАВ). Результатом цього є зниження виробничого потенціалу і, як наслідок, зменшення обсягу продукції, що випускається (держава "проїдає" свій капітал); 2) (ΣЧІ=0), (ΣВІ=ΣАВ) — відсутність економічного зростання, виробничий потенціал не змінюється (держава "тупцює на місці"); 3) (ΣЧІ > 0), (ΣBI > ΣАВ) — економіка перебуває на стадії розвитку, тому що забезпечується розширене відтворення її виробничого потенціалу (держава з економікою, що розвивається). Зростання чистих інвестицій зумовлює збільшення доходів, при цьому темпи зростання доходів значно перевищують темпи зростання чистих інвестицій. В економічній теорії процес зростання доходів у більшому обсязі, ніж обсяг інвестицій в економіку, називається "ефектом мультиплікатора". Сам цей термін характеризує значення коефіцієнта зростання доходу від зростання чистих інвестицій. Наприклад, якщо зростання інвестицій на 100 млн. грн. забезпечує отримання доходу в сумі 250 млн. грн, то мультиплікатор дорівнює 2,5.
|
