Вплив занять аквааеробікою на функціональний стан організму

Вплив на дихальну систему.

· тренується дихальна мускулатура: підвищується сила дихальних м'язів, збільшується їх тонус;

· вдосконалюється дихальний ритм, виникає більш глибоке і рідке дихання;

· посилюється вентиляція легенів, збільшується ЖЕЛ, зростає МПК;

· збільшується кількість альвеол і їх еластичність;

· в роботу включаються всі тканини легенів;

· збільшується стійкість організму до гіпоксії.

Вплив на ССС:

При заняттях аквааеробікою тіло людини знаходиться в положенні близькому до горизонтального, при такому положенні серцю набагато легше виштовхувати кров до периферії.

Щільність води перевищує щільність повітря приблизно в 800 разів. Тому навантаження у воді відбувається практично в антигравітаційних умовах, що сприятливо для серцево-судинної системи. Вода чинить тиск на поверхню тіла, що істотно полегшує відтік крові від периферії до серця.

Виштовхувати кров від периферії до серця по системі вен допомагає ритмічне скорочення м'язів і глибоке дихання (завдяки глибоким рухам діафрагми значна кількість венозної крові й лімфи як би вичавлюється з печінки та органів черевної порожнини у напрямку до серця, тим самим полегшується робота серця і не дозволяє застоюватися крові і лімфі, тобто поліпшується виведення продуктів життєдіяльності).

Завдяки глибокому диханню під час плавання здійснюється масаж серця: легені при дихальному русі то м'яко натискають на серце, то ніби відпускають його.

Відсутність статичної напруги позитивно впливає на серце і систему судин.

Регулярні заняття плаванням підвищують функціональні можливості серця і роблять його роботу більш економною:

· збільшується сила серцевого м'яза і об’єм крові, що виштовхується;

· працюючи з граничною інтенсивністю, серце здатне розвинути темп до 200 скорочень на хвилину, а об'єм крові, що нагнітається в аорту, збільшується з 4-6 літрів (характерних для нетренованої людини) до 35-40 літрів на хвилину. А це – найкраще живлення та постачання киснем м'язів і органів, найкраще подолання навантаження;

· зниження частоти серцевих скорочень (ЧСС). Частота серцевих скорочень (пульс) вкрай індивідуальна і залежить від віку, типу статури, маси тіла, харчування, стану здоров'я, фізичної форми, ступеня втоми та інших факторів. Пульс в спокої нетренованого дорослої людини становить від 55 до 100 ударів на хвилину (середнє значення 60-80 ударів). У тренованих ЧСС становить 40-60 ударів на хвилину. Чим рідше скорочується серце в спокої, тим потужніше серцевий м'яз: серце працює в більш економному режимі – за одне скорочення виштовхується більший об'єм крові, а паузи для відпочинку збільшуються. Отже, витрачається менше зусиль і серце менше зношується. Регулярні заняття плаванням в аеробному режимі ведуть до поступового зниження ЧСС.

· підвищується витривалість до фізичних навантажень;

· збільшується еластичність і скорочувальна здатність судин; поліпшується стан судинної стінки і обмін в її тканинах. Завдяки поліпшенню обміну в тканинах судинної стінки, зменшується відкладення холестерину. Плавання зупиняє розвиток варикозного розширення вен і покращує стан венозної стінки;

· у людей, що регулярно займаються, з часом збільшується діаметр артерій, нормалізується артеріальний тиск;

· завдяки регулярним заняттям активується периферичний кровообіг. Разом з основними судинами в роботу включаються додаткові (бічні або обхідні гілки кровоносних судин, які забезпечують приплив або відтік крові крім основних судин), за рахунок чого збільшується капілярне русло в працюючих органах і поліпшується їх живлення;

· при перебуванні людини у воді у неї збільшується кількість формених елементів крові (еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну). Це явище спостерігається навіть після одноразового перебування у воді. Через 1,5-2 години після заняття плаванням склад крові фактично досягає нормального рівня. Регулярні заняття плаванням сприяють підвищенню рівня формених елементів крові на тривалий час.

Вплив на ОРА:

· зменшується статична напруга тіла, відбувається природнє розвантаження хребта від тиску на нього маси тіла;

· поперемінне включення різних груп м'язів, яке відбувається в певному ритмі і послідовності. Це забезпечує терміновий відпочинок одних м'язів під час роботи інших. Завдяки цьому, плавання не перенапружує м'язовий апарат.

· поліпшується координація рухів;

· зникає асиметрія в роботі міжхребцевих м'язів;

· відновлюються умови для нормального росту тіл хребців;

· формується почуття правильної постави.

· активний рух ніг у воді при плаванні зміцнює стопу і попереджає розвиток плоскостопості;

· формується міцний м'язовий корсет, що закріплює хребетний стовп в природному прямому положенні і формує правильну поставу.

Нервова система:

· врівноваження процесів збудження і гальмування;

· покращення кровопостачання мозку;

· зменшуються прояви втоми;

· зменшення нервового перенапруження і депресії;

· підняття настрою;

· покращення сну, уваги і пам'яті.

 

5. Базові рухи аквааеробіки:

1) Ходьба

2) Біг

3) Удари ногами – вперед, назад, в сторону

4) Махи

5) «Ножиці»

6) «Велосипед»

7) Стрибки, виштовхування

8) Перекати, розгойдування

9) Cross country – лижний крок

10) Jumping jack – ноги в сторони-разом

11) Елементи плавання – кроль, брас та ін.

Руки: «веслування» – рухи руками для переміщення в різних напрямках; «баланс» – використання допоміжних рухів руками для підтримки положення тіла або пози.