Причины ухода игры из жизни детейУ світі існують два основних види експертизи заявок на винаходи: 1) явочна або реєстраційна, при якій перевіряється тільки відповідність заявки формальним вимогам (наявність всіх документів, підписів, печаток та реквізитів, правильність складання опису та формули винаходу, посилання на аналоги та прототип тощо), 2) перевірочна,при якій безпосередньо проводиться кваліфікаційна науково-технічна експертиза, тобто, крім перевірки заявки на відповідність формальним вимогам, визначаються новизна рішення, його винахідницький рівень та промислова придатність. Більшість передових країн, в тому числі Україна, користуються перевірочною системою розгляду заявок. Процедура науково-технічної експертизи заявок на винаходи проводиться в Українському інституті промислової власності (Укрпатент) і виглядає наступним чином: 1) Після подання заявки та сплату відповідного збору проводиться формальна експертиза на відповідність матеріалів заявки існуючим вимогам. В тому разі, коли з наданими матеріалами не все гаразд, заявник отримує запит експертизи і протягом 2-х місяців має можливість їх змінити Якщо заявник не прореагує на лист експерта, він отримує рішення про відмову у видачі патенту. 2) Якщо формальна експертиза пройдена, то, після 18 місяців від дати подачі заявки, Укрпатент публікує у патентному бюлетені «Промислова власність» відомості про заявку. З цього моменту винахід отримує тимчасову правову охорону, а заявник – право на компенсацію у разі порушення його прав іншими особами. 3) Протягом 3-х років від дати подачі заявки, за клопотанням будь-якої особи, якій з публікації стало відомо про заявку, проводиться її експертиза по суті, яку ще називають кваліфікаційною експертизою. Під час проведення патентних досліджень Укрпатент має право запитувати у заявника додаткові (уточнюючі матеріали, які повинні надаватися ним протягом 2-х місяців. Якщо чергові запитані матеріали не поступають, заявка вважається відкликаною. 4) За результатами кваліфікаційної експертизи заявнику надсилається рішення про видачу (або мотивовану відмову у видачі) патенту на винахід. До винесення рішення заявник може відкликати заявку і припинити експертизу або клопотати про видачу деклараційного патенту на корисну модель замість патенту на винахід. 5) Після рішення про видачу патенту,сплачується відповідний збір, проводиться державна реєстрація винаходу і винахіднику протягом 1 місяця видається патент. Середня тривалість кваліфікаційної експертизи в Україні складає 14 місяців. Додавши 6 місяців формальної експертизи, одержуємо 20 місяців – термін, який проходить від дати подання заявки до рішення про видачу патенту. Фактично цей час є довшим і орієнтовно складає 22-24 місяці. У 2006 році у нашій державі зареєстровано понад 3,1 тис. винаходів і 10,1 тис. корисних моделей у 2003 році, коли діяли деклараційні патенти (патент видавали без проведення кваліфікаційної експертизи заявки, а одразу після формальної) і експертиза була спрощеною, кількість патентів на винаходи була майже вчетверо більшою).
6. Патентна інформація і патентні дослідження Перед поданням заявки на винахід, винахідник повинен визначити рубрику МПК, до якої відноситься майбутній винахід, провести патентні дослідження по кількох провідних країнах світу (зазвичай, це США, Японія, Франція, Велика Британія, Німеччина, Росія) на глибину, не меншу 20 років (середній термін чинності патентів), з метою вивчення існуючого рівня техніки та визначення новизни рішення, яке претендує на статус винаходу. Такі ж патентні дослідження, але на більш професійному рівні, проводить після отримання заявки державна експертиза. Патентні дослідження неможливі без використання масивів патентної інформації, які є частиною науково-технічної інформації, і складаються з двох джерел: 1) описів винаходів та патентних бюлетенів різних країн світу; 2) документів міжнародних організацій, які діють у сфері інтелектуальної власності. У патентній інформації можна знайти відомості про заявлені і визнані об’єкти промислової власності – винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки тощо. Патентна інформація публікується у виданнях патентних відомств різних країн – офіційних бюлетенях, які відображають патентне діловодство за певні періоди імістять інформацію про об’єкти промислової власності у відповідності до рубрик МПК. Реєстрацію об’єктів промислової власності і публікацію патентної інформації здійснюють 120 країн світу і 5 міжнародних організацій. Мови, якими публікується найбільша кількість описів винаходів світового потоку патентної інформації – англійська та японська. Винахідники України можуть користуватися інформацією на паперових чи електронних носіях. Інформація на паперових носіях поступає в патентні бібліотеки обласних організацій науково-технічної інформації, електронні – зосереджені в Інтернеті у вигляді спеціалізованих баз даних. Патентна інформація публікується в офіційному патентному бюлетені «Промислова власність»,який видається кожні 2 місяці, а також міститься в описах до патентів. Україна має в своєму розпорядженні патентно-інформаційні фонди загальним обсягом понад 90 млн. документів, що становить близько 75% загального обсягу фондів науково-технічної інформації та документації. Опис містить комплекс технічних, правових і економічних відомостей. Він має стандартну бібліографічну структуру, сталу лексику, нормалізовані словесні конструкції і містить характеристику рівня техніки з оцінкою недоліків аналогів, а також суть і переваги нового об’єкту промислової власності, достатні для його конкретного втілення. Сукупність патентних документів утворює патентний фонд. Патентний фонд – це впорядкована збірка патентних документів та періодичної літератури з довідково-пошуковим апаратом до неї, а також нормативно-методичні матеріали з питань охорони об’єктів промислової власності. У США патентні фонди комплектуються у 80, в Японії у 110, у Німеччині – у 19, у Великій Британії – у 13 патентних бібліотеках. В Україні становлення патентно-пошукової системи триває. За останні кілька років в цьому напрямку відчувається значний прогрес. Спеціалізовані бази даних (СБД) створені Укрпатентом з метою поліпшення патентно-інформаційного забезпечення та доступні споживачам через мережу Інтернет за адресою www.ukrpatent.org.ua.bases. Існує 10 СБД, які містять відповідні патентно-інформаційні ресурси, щомісячно актуалізуються і є доступними вітчизняним та зарубіжним користувачам. Доступ до деяких баз є безкоштовним, а до деяких – на договірних засадах. Основними СБД є: - «Винаходи (корисні моделі) в Україні» (90 тис. описів винаходів та корисних моделей за 1993-2005 pp.); - «Зареєстровані вУкраїні знаки для товарів та послуг» (60 тис. знаків); - «Промислові зразки, зареєстровані в Україні» (10 тис. описів зразків); - «Відомості про добре відомі знаки в Україні» та інші. При Українському центрі інноватики та патентно-інформаційних послуг створено Фонд патентної документації громадського користування (ФГК), який комплектується описами винаходів і містить патентні документи та офіційні патентні бюлетені 64 країн і 3-х міжнародних організацій (ВОІВ, ЄПВ та ЄАПВ). Описи об’єктів промислової власності безкоштовно надсилаються до Державної патентної бібліотеки (ДПБ) та Державної наукової медичної бібліотеки. Сучасний світовий патентний фонд містить: - майже 10 млн. описів винаходів (корисних моделей); - понад 11 млн. описів знаків для товарів і послуг; - понад 3 млн. описів промислових зразків. Щороку світовий фонд поповнюється майже на 0,6 млн. описів винаходів, 0,3 млн. – корисних моделей, 0,4 млн. – знаків для товарів і послуг та понад 0,2 млн. – промислових зразків. Найбільше у світі патентів на винаходи, а саме 710 тис., видано протягом 1995 року. Темпи зростання обсягу світового потоку патентної інформації становлять в середньому 2-3% на рік. Патентна інформація використовується здебільшого при проведенні патентних досліджень заявником на стадії оформлення заявки на винахід. В Україні діє державний стандарт «Патентні дослідження. Основні положення і порядок проведення» ДСТУ-3575-97, який регламентує процедуру проведення і форми звітів про патентні дослідження. Після формулювання завдання на проведення патентних досліджень розробляють регламент, який містить визначення предмету, мети, перелік держав, глибину пошуку, індекси МПК, джерела інформації. Після систематизації знайденої документації, виконується аналіз відібраних технічних рішень та оформлюється звіт про патентні дослідження. В залежності від мети патентного пошуку, розрізняють кілька його видів: - тематичний пошук – проводять для виявлення аналогів та прототипів об’єктів промислової власності; - іменний пошук проводять за назвами фірм і застосовують для аналізу їх комерційно-виробничої діяльності; - нумераційний пошук – це пошук документів за номерами заявок або патентів, які стали відомі з літератури чи документації; - пошук патентів-аналогів – це пошук патентів, виданих в різних державах на один і той самий винахід. - пошук для виявлення патентних прав зводиться до визначення патентно-правової охорони певного винаходу або прав певних осіб. Патентні документи містять величезні обсяги інформації, тому є надзвичайно важливим, щоб ця інформація була доступна всім, кому вона потрібна. З цією метою створені системи, які дозволяють швидко ідентифікувати патентні документи, що належать до певних галузей, а, отже, знайти потрібну інформацію. Ці системи називаються міжнародними класифікаціями об’єктів промислової власності, які поділяються на: 1) міжнародну патентну класифікацію (МПК); 2) міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП); 3) міжнародну класифікацію зображувальних елементів товарних знаків (КЗЕЗ); 4) міжнародну класифікацію промислових зразків (МКПЗ). МПК – інструмент для пошуку патентної та науково-технічної інформації щодо конкретного технічного рішення. МПК переглядається і вдосконалюються кожні п’ять років, базується на Страсбурзькій угоді від 1971 року та використовується у більшості країн світу. З 2006 року чинною є уже 8-а редакція МПК. МПК охоплює всі аспекти науки, техніки й технологій, які можуть бути об’єктами патентного захисту, і поділена на вісім розділів, які зображуються великими латинськими літерами: А – предмети споживання; В – виробничі процеси; С – хімія і металургія; D – текстиль та папір; Е – будівельна справа; F – механіка, освітлення та опалення; G – фізика; Н – електрика. Кожен розділ, в свою чергу, поділяється на підрозділи, підрозділи – на класи, класи – на підкласи. 7. Правова охорона промислових зразків Розвиток мистецтва дизайну в останні роки призвів до того, що споживачі стали приділяти увагу не тільки корисності та якості виробів, які вони купують, а й естетичній привабливості останніх. Дана тенденція, з одного боку, змушує виробників вкладати в дизайн все більші коштів, а з другого – зумовлює забезпечення правового захисту результатів творчої діяльності дизайнерів у вигляді промислових зразків. Промисловим зразком – визнається художньо-конструкторське вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, відповідає вимогам новизни і придатне для виготовлення промисловим способом. Об’єктами промислових зразків можуть бути форма, малюнки, забарвлення або їх поєднання, що через зовнішній вигляд виробів задовольняють естетичні та ергономічні потреби користувача. Заявка на промисловий зразок оформляється згідно вимог «Закону про охорону прав на промислові зразки» і направляється для проведення науково-технічної експертизи в Укрпатент. За результатами експертизи приймається рішення про відхилення заявки (найчастіше за відсутністюновизни) або про видачу патенту. За розгляд заявки, а також за підтримання патенту в силі протягом терміну його дії, патентовласник платить державі збори. Промисловими зразками можуть бути визнані такі нові об’єкти: зовнішній вигляд транспортних засобів, приладів, машин, меблів, форми світильників та канцтоварів, упаковка, тара та етикетки для товарів, дитячі іграшки, одяг, взуття та ще багато інших предметів. Не можуть отримати статус промислових зразків вироби, зовнішній вигляд яких обумовлений виключно їх: - технічною функцією (гайки, болти, свердла); - об’єкти архітектури, крім малих архітектурних форм - (зовнішній вигляд кіосків, телефонних будок тощо); - друкована продукція як така, а не її зовнішній вигляд, яка охороняється нормами авторського права; - об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипучих або їм подібних речовин (скульптури з піску, криги, різнокольорових газових чи водяних струменів); - вироби, що суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі (малюнки і об’ємні зображення порнографічного або образливого характеру). Право власності на промисловий зразок засвідчується 10-річним патентом. Так само, як і власник патенту на винахід, власник патенту на промисловий зразок, маємонопольні права на нього, які складаються з майнової та немайнової складових, і може на основі ліцензійного договору, передавати свої майнові права іншим особам. Щорічно в Україні видається понад 2 тис. патентів на промислові зразки.
Причины ухода игры из жизни детей - Непонимание значения игры. - Приоритет знаний и учебной деятельности. - Отсутствие разновозрастных детских сообществ. - Маркетизация детства, установка на потребление. - Экспансия СМИ и видеопродукции. - Подмена игры игровыми формами. Игра НЕ есть: - Игровое занятие - Игровые технологии - Игровые приемы - Игровые способы - Игровые формы Задачи всестороннего воспитания в игре успешно реализуются лишь при условии сформированности психологической основы игровой деятельности в каждом возрастном периоде. Это обусловлено тем, что развитие игры связанны существенные прогрессивные преобразования в психике ребёнка, и, прежде всего в его интеллектуальной сфере, является фундаментом для развития всех других сторон детской личности.Отечественные психологи (Л.С.Выготский, А.В.Запорожец, А..Н.Леонтьев, С.Л. Рубинштейн, Д.Б.Эльконин) считают игру ведущей деятельностью в дошкольном возрасте, благодаря которой в психике ребенка происходят значительные изменения, формируются качества, подготовляющие переход к новой, высшей стадии развития. В игре все стороны личности ребенка формируются в единстве и взаимодействии. По выражению С. Л. Рубинштейна, «в игре, как в фокусе, собираются, в ней проявляются и через нее формируются все стороны психической жизни личности». Наблюдая за играющим ребенком, можно узнать его интересы, представления об окружающей жизни, выявить особенности характера, отношения к товарищам и взрослым. Значение игры для психического развития детей дошкольного возраста многосторонне, и главное состоит в том, что благодаря особым игровым приемам (принятие на себя роли взрослых и их общественно - трудовых функций, обобщенному изобразительному характеру воспроизведения предметных действий и переносу значений с одного предмета на другой и т. д.) ребенок моделирует в ней отношения между людьми. На самом предметном действии, взятом изолированно, не написано ради чего оно осуществляется, каков его общественный смысл, действительный мотив. Только тогда, когда предложенное действие включается в систему человеческих отношений, раскрывается его подлинно общественный смысл, его направленность на других людей. Такое включение происходит в игре. Ролевая игра выступает как деятельность, в которой осуществляется ориентация ребенка в самых общих, фундаментальных смыслах человеческой деятельности. На этой основе у ребенка формируется стремление к общественно значимой и оцениваемой деятельности, которое выступает основным показателем готовности к школьному обучению. В этом заключается основное значение игры для психического развития, ее ведущая функция. Развивающий характер игры заключается в том, что она выдвигает ряд требований к ребенку. Первое требование, обращенное со стороны сюжетно-ролевой игры к ребенку, это действие в воображаемом плане. Необходимость действовать в воображаемом плане ведет к развитию у детей символической функции мышления, формированию плана представлений, построению воображаемой ситуации. Второе требование - умение ребенка определенным образом ориентироваться в системе человеческих взаимоотношений, т. к. игра направлена именно на их воспроизведение. Третье требование - формирование реальных взаимоотношений между играющими детьми. Совместная игра невозможна без согласования действий.
|
