Лікарсько-технічна рослинна сировина як джерело вуглеводів

Типичными ошибками являются:

1. неполное зачисление валютной выручки на транзитный валютный счет;

2. неправильное применение курсов иностранной валюты при отражении в учете валютных операций и расчете курсовой разницы;

3. некорректные корреспонденции бухгалтерских счетов

4. несвоевременное и неверное отражение курсовых разниц.

План

Лікарсько-технічна рослинна сировина як джерело вуглеводів.

Органічні кислоти у складі сільськогосподарської продукції та сировини.

Азотисті речовини лікарсько-технічної рослинної сировини.

Ліпіди у складі лікарсько-технічної рослинної сировини.

Лікарсько-технічна рослинна сировина як джерело вітамінів.

Мінеральні речовини у складі сільськогосподарської продукції та сировини.

Інші біологічно-активні сполуки у складі сільськогосподарської продукції та сировини

Мета:вивчити основні складові компоненти лікарсько-технічної сировини: алкалоїди, глюкозиди, вуглеводи, пектинові речовини, клітковина, смоли, жирні олії, органічні кислоти, дубильні речовини та інші.

Література:

1. Сафонов М.М. Повний атлас лікарських рослин / М.М. Сафонов. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 384 с.

2. Боряев В. Е. Товароведение дикорастущих плодов, ягод и лекарственно-технического сырья / Боряєв В.Е.– М.: Экономика, 1991. – 207 с.

3. Грицюк Н. В. Товароведение: сельскохозяйственные продукты и лекарственно-техническое сырьё / Грицюк Н.В., Илюха Н.П., Сухолотюк И.С. – М.: Экономика, 1988. – 399 с.

4. Демкевич Л. І. Лікарсько-технічна сировина України / Демкевич Л. І. – К.: НМЦ “Укоопосвіта”, 1997. – 130 с.

5. Экспретиза дикоростущих плодов, ягод и травянистых растений. Качество и безопасность / И. Э. Цапалова, М. Д Губина, О. В. Голуб, В. М. Позняковський. – Новосибирск: Сиб. унив. изд-во, 2005. – 216 с.

 

Лікарсько-технічна рослинна сировина як джерело вуглеводів.

 

Успішне використання лікарсько-технічної сировини залежить від її хімічного складу, особливо від вмісту біологічно активних речовин, до яких належать: алкалоїди, сапонін-, кумарини, флавоноїди, ефірні масла, антибіотики, фітонциди, органічні кислоти, дубильні і мінеральні речовини, гіркоти, слизи, терпеноїди, вітаміни.

Найбільшу цінність у харчуванні лікарсько-технічна сировина представляє як джерело біологічно активних речовин, вітамінів, макро- і мікроелементів, речовин специфічної дії, різних харчових волокон. Завдяки наявності перерахованих груп сполук вони покращують травлення, серцево-судинну діяльність, нервово-емоційний стан людини.

Середня річна потреба людини в дикорослих плодах і ягодах складає 7 кг, горіхах – 3 кг.

Лікарсько-технічна сировина є ефективним джерелом різноманітних вуглеводів, в тому числі — цукру, поліолів, пектинових речовин, клітковини, геміцелюлози.

Основні засвоєні вуглеводи — глюкоза, фруктоза, цукроза. Сумарний вміст цукрів складає від 1,0 до 20 %. Переважають моноцукри, глюкоза і фруктоза.

Вуглеводний склад лікарсько-технічної сировини, %

Вид сировини	Цукри	Пектинові речовини	Поліоли	Клітковина
разом	цукроза
Барбарис звичайний	4,6-12,1		0,92
Глід	3,0- 14,0		0,7-1,8		1,4 – 3,1
Бузина чорна	5,2-10,2	0,8-1			1,5-7,0
Ожина	2,8-6,7		0.4-0,6		4,0
Калина	7,0-7,6	0,1	0,5-0,7	0,11	1,9
Обліпиха	2,3-7,1		0,4-0,5		2,3
Горобина звичайна	3,6	0-0,1	0.3-0,8	9,0-10,4	2,0-3,1
Шипшина	8.0-20.0		1,8-2,7		4,0
Кропива дводомна	0.8-1				8.0-10.0

 

У складі малини, більшості представників брусничних і в папоротях переважає фруктоза — найсолодший і дієтично цінніший цукор.

У формування своєрідного солодкого смаку вносять поліоли, наприклад сорбіт, вміст якого в плодах горобини звичайної складає 9-10,4 %.

Рафіноза міститься у евкаліпті, трегалоза ‑ у ріжках, іну­лін - у корінні кульбаби лікарської і цикорію дикого.

В дикорослих плодах і ягодах (калина, шипшина, горобина, чорниця) міститься 0,2-1,8 % пектинових речовин з добрими желюючими властивостями, що виявляються при певному співвідношенні пектинових речовин, цукру, кислот. Пектин сприятливий при лікуванні різних шлункових захворювань. Він не створює енергетичного запасу в організмі, нормалізує мікрофлору кишечнику, виводить з організму холестерин, здатний утворювати нерозчинні комплекси з токсичними і радіоактивними металами і виводити їх з організму. Також джерелом пектинових речовин, які сприяють виведенню з орга­нізму солей важких металів, є плоди калини звичайної, шипшини ко­ричної, горобини звичайної, бузини чорної, чорниці звичайної, корені живокосту лікарського, листя і корені алтеї лікарської.

Попитом користується сировина, яка містить слизи ‑ полісаха­риди, які утворюють у воді колоїдні розчини високої в’язкості. На них багате насіння льону звичайного, корені алтеї лікарської і живокосту лікарського, листя мати-й-мачухи, подорожника великого, череди трироздільної, квіти липи серцелистої, ісландський мох.

Клітковина і геміцелюлоза.

Найбільша кількість клітковини характерна для кісточкових плодів, а також для малини та ожини.

У лікарських рослинах вміст клітковини не перевищує 2%, але в її склад разом з целюлозою входить така ж кількість лігніну. При розвитку рослин інкрустація лігніном клітинних стінок посилюється, що сприяє одеревенінню тканин.

Роль клітковини ‑ нормалізація кишкової мікрофлори, поліпшення процесів травлення і створення відчуття ситості.

Для фармакології з вуглеводів велике значення мають тетрасахариди, цукрові спирти, маніт, сорбіт, дульцит, які містяться у кульбабі лікарській, лопусі великому, горобині звичайній.