Рос. по вказує на сферу діяльності та місце її розповсюдження ® укр. з, по, у

специалист по медицине – фахівець з медицини

приказ по армии – наказ по армії

инструктор по технике безопасности – інструктор з техніки безпеки

агент по продаже – агент у справах продажу

по делам – у справах

по вопросам – з питань

рос. по вказує на дію, що відбувається після ® укр. після (інколи по)

по прибытии – після прибуття

по истечении срока – після закінчення (по закінченні) терміну (строку)

по получении – після одержання

У наукових текстах часто вживаються мовні кліше, які структурують текст, вони мають перекладатися як одне ціле: в заключении – на закінчення (підсумовуючи); другими словами – інакше кажучи; прежде всего – насамперед; с другой стороны – з іншого боку; в настоящее время – зараз, нині, наразі; вместо того – натомість; наконец – нарешті, зрештою; учитывая то, что – з огляду на те, що.

Наведений перелік не вичерпує всіх сталих словосполучень, які потребують уваги перекладача.

3. Особливості редагування наукового тексту

Редагування – це аналіз, перевіряння та виправлення будь-якого тексту.

Основні вимоги щодо редагування текстів:

Ø чітке формулювання тези й аргументів;

Ø формулювання тези під час доказів залишається незмінним;

Ø теза і аргументи не повинні суперечити один одному;

Ø як аргумент використовувати положення, правдивість яких не викликає сумніву;

Ø докази повинні бути повними й достатніми.

Етапи редагування наукового тексту

1. Первинне ознайомлення з текстом документа. Перед тим, як розпочати редагування тексту, слід прочитати його повністю. Під час першого прочитання небажано вносити правки, проте можна зробити помітки на берегах чи фіксувати побіжні зауваження на окремому аркуші паперу.

2. Перевірка фактичного матеріалу. На цьому етапі доцільно перевірити правильність та вірогідність поданих відомостей, продумати, чи достатньо фактичного матеріалу для певного тексту.

3. Власне редагування матеріалу. Цей етап вимагає мовної корекції: виправлення орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок. Правки в тексті роблять синім або чорним чорнилом. Слова, цифри в тексті мають бути чіткими та охайними. Виправлений текст треба передрукувати, ще раз вичитати.

4. Найпоширеніші синтаксичні помилки у наукових текстах та шляхи їх уникнення.

Свідченням багатства української мови є різноманітність мовних засобів усіх рівнів, зокрема й синтаксису.

Не завжди вживання розщепленого присудка є доречним. Допоміжні дієслова можуть сполучатися далеко не з усіма віддієслівними іменниками. Наприклад: питання ставити, порушувати, висувати – можна; питання піднімати, загострювати – не можна; допускатися (припускатися) помилки, суперечності, недоречності – можна; допускатися (припускатися) браку, розкрадання – не можна.

Серед розщеплених присудків трапляються беззмістовні, неграмотні сполуки, наприклад: проявити пошану, відбувається зростання, організувати використання, забезпечити покращення та ін.

Правила узгодження присудка з підметом:

Ø Якщо підмет має в своєму складі числівник, який закінчується на одиницю, наприклад, 51, 241, присудок ставиться у формі однини.

Ø Якщо числівник у підметі закінчується на 2, 3, 4, присудок ставиться у множині, наприклад: Було переведено три працівники.

Ø За підмета типу 5 осіб, сто п'ятнадцять тон, сімнадцять агрегатів присудок може стояти як в однині, так і в множині. Однина може надавати висловленню безособового характеру, може позначати пасивність предметів, підкреслювати внутрішню не розчленованість.

Ø Підмети зі словами більшість, меншість, низка, частина, багато, кілька вимагають від присудка однини. Множина з’являється лише тоді, як підмет або присудок – однорідні члени, коли підмет і присудок відділені другорядними членами речення, підрядними реченнями, коли підмет стоїть перед присудком. Порівняємо: Більшість абітурієнтів, які успішно склали вступні іспити, будуть зараховані на стипендію та забезпечені гуртожитком. Більшість абітурієнтів буде зарахована на стипендію та забезпечена гуртожитком.

Ø За підмета, вираженого займенником хто, присудок подають у формі однини: Усі, хто не пройшов реєстрації повинні з’явитися. За підмета, вираженого займенниками ніхто, ніщо та іншими, присудок – в однині: Ніхто з присутніх на сесії участі у голосуванні не брав.