Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Теоретическое введение. Общие свойства типичных металлов




2) Безпосередній доступ по виділених лініях.

Звичайне підєднання передбачає підєднання вашого ПК до комп’ютера – посередника, який працює в мережі що є частиною мережі. Це зазвичай комп організації, що пропонує послуги підєднання до Інтернету і назив. провайдером. Зв'язок часто здійснюється за допомогою телефонних ліній. Такий спосіб доступу є дешевим, але при цьому швидкість передачі даних є низькою. Кращим є спосіб безпосереднього додзвонювання по виділених лініях. Він є дорожчим, але забезпечує кращу якість зв’язку, швидкість передачі даних.

Для пошуку інф в Інтернетівикористовують адреси тих серверів, на яких вона зберігається. Перегляд WEB-документів здійснюється за допомогою програм-браузерів. ЦеInternet Explorer. У полі адреси цих програм досить набрати адресу потрібного сервера, а далі зв'язок та передачу даних буде забезпечувати апаратне та програмне забезпечення.У вікні цих програм відкриється початкова сторінка відповідного сервера. Далі пошук здійсн. Вибравши відповідну рубрику, розділ або користуватися гіпертекстовими посиланнями. Пошук інф за конкретними адресами не завжди є зручним зокрема коли адреса невідома наперед. Для організації пошуку в Інтернет є спец.пошукові сервери (системи). Використ. Такі сервери можна подати запит на пошук потрібної інф., а сервер видасть список адрес(посилань). При цьому кожна адреса відіграє роль гіперпосилання, активуючи яке відкривається відповідна WEB- сторінка. Пошукові сервери поділяються на

1) пошукові каталоги (дозволяють здійснюв. Тематичний пошук – рубрика, підрубрика)

2) пошукові індекси (запит робиться у полі пошуку у вигляді ключових слів.)

Більшість пошукових серверів є одночасно і каталогами і індексами: Rambler.ru, yandex.com, yahoo.com, AltaVista.com, Aport.

Електронна пошта –це система обміну інф в електронному вигляді телекомунікаційними засобами Інтернет. На сервері, до якого здійснюється підключення, формується поштова скринька, яка має свою адресу. Адресат @mail.ru Усі повідомлення пересилаються на цю адресу, накопичуються в поштовій скриньці Outlook Express – y Win 98. Телеконференція (або групи новин) – це своєрідний розвиток е-mail. Їх використовують для обміну інф. між зацікавленими групами людей з певної тематики. Для відправлення повідомлення на телеконференцію потрібно вказати адресу телеконференції.

15. Поняття про комп’ютерні віруси. Засоби виявлення та знешкодження комп’ютерних вірусів. Антивірусне програмне забезпечення його типи.

Комп'ютерний вірус - це невелика програма,, яка здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. Комп'ютерних вірусів. Фахівців сходяться на думці, що комп'ютерні віруси, як такі, вперше з'явилися у 1986 році, хоча історично виникнення вірусів тісно пов'язане з ідеєю створення самовідтворюючих програм. Віруси діють тільки програмним шляхом. Вони, як правило, приєднуються до файлу або проникають всередину файлу. Вірус потрапляє в комп'ютер тільки разом із зараженим файлом. Для активізації вірусу потрібно завантажити заражений файл, і тільки після цього вірус починає діяти самостійно.

Основними ранніми ознаками зараження комп'ютера вірусом є:

• зменшення обсягу вільної оперативної пам'яті;

• сповільнення завантаження та роботи комп'ютера;

• незрозумілі (без причин) зміни у файлах, а також зміни розмірів та дати останньої модифікації файлів;

• помилки при завантаженні операційної системи;

• неможливість зберігати файли в потрібних каталогах;

• незрозумілі системні повідомлення, музикальні та візуальні ефекти і т.д.

Коли вірус переходить в активну фазу можливі такі ознаки:

• зникнення файлів;

 

• форматування жорсткого диска;

• неспроможність завантаження файлів або операційної системи.

До програмних засобів захисту належать різні антивірусні програми (антивіруси). Антивірус - це програма, яка виявляє й знешкоджує комп'ютерні віруси. Слід зауважити, що віруси у своєму розвиткові випереджають антивірусні програми, тому навіть у випадку регулярного користування антивірусів немає 100% гарантії безпеки. Антивірусні програми можуть виявляти та знищувати лише відомі віруси, при появі нового комп'ютерного вірусу захисту від нього не існує до тих пір, поки для нього не буде розроблено свій антивірус.

Розрізняють такі типи антивірусних програм:

1. програми-детектори: призначені для знаходження заражених файлів одним із відомих вірусів.

2. програми-лікарі: призначені для лікування заражених дисків і програм.

3. програми-ревізори: призначені для виявлення зараження вірусом файлів, а також знаходження ушкоджених файлів.

4. лікарі-ревізори: призначені для виявлення змін у файлах і системних областях дисків й у разі змін повертають їх у початковий стан.

5. програми-фільтри: призначені для перехоплення звернень до операційної системи, що використовуються вірусами для розмноження і повідомляють про це користувача.

6. програми-вакцини: використовуються для обробки файлів і boot-секторів із метою попередження зараження відомими вірусами.

 

 

16. Поняття алгоритму.Властивості та способи подання алгоритму. Мови програмування та їх призначення.

Алгор́итм — послідовність, система, набір систематизованих правил виконання обчислювального процесу, що обов'язково приводить до розв'язання певного класу задач після скінченного числа операцій. При написанні комп'ютерних програм алгоритм описує логічну послідовність операцій. Для візуального зображення алгоритмів часто використовують блок-схеми. Поняття алгоритму належить до первісних, основних, базисних понять математики, таких, як множина чи натуральне число.

Алгоритми мають ряд важливих властивостей:

  • Скінченність

алгоритм має завжди завершуватись після виконання скінченної кількості кроків. Процедуру, яка має решту характеристик алгоритму, без, можливо, скінченності, називають методом обчислень.

  • Дискретність

процес, що визначається алгоритмом, можна розчленувати (розділити) на окремі елементарні етапи (кроки), кожен з яких називається кроком алгоритмічного процесу чи алгоритму.

  • Визначеність

кожен крок алгоритму має бути точно визначений. Дії, які необхідно здійснити, повинні бути чітко та недвозначно визначені для кожного можливого випадку.

  • Вхідні дані

алгоритм має деяку кількість (можливо, нульову) вхідних даних, тобто, величин, заданих до початку його роботи або значення яких визначають під час роботи алгоритму.

  • Вихідні дані

алгоритм має одне або декілька вихідних даних, тобто, величин, що мають досить визначений зв'язок із вхідними даними.

  • Ефективність

Алгоритм вважають ефективним, якщо всі його оператори досить прості для того, аби їх можна було точно виконати за скінченний проміжок часу з допомогою олівця та аркушу паперу.

  • Масовість

властивість алгоритму, яка полягає в тому, що алгоритм повинен забезпечувати розв'язання будь-якої задачі з класу однотипних задач за будь-якими вхідними даними, що належать до області застосування алгоритму.

Існує кілька методів запису алгоритмів, вибір яких залежить від виконавця та того, хто його задає.

Першій спосіб - це словесний опис алгоритму. Сьогодні на уроці розібрано вже кілька алгоритмів, і всі вони подавалися виконавцю за допомогою словесного опису.

Другий спосіб - це подача алгоритму у вигляді таблиць, формул, схем, малюнків тощо. Наприклад, всіх вас вчили в дитячому садочку правилам поведінки на дорозі. І найкраще діти, вочевидь, сприймають алгоритм, що поданий у вигляді схематичних малюнків. Дивлячись на них, дитина, а потім і доросла людина, відпрацьовує ту лінію поведінки, що їй пропонується. Аналогічно можна навести приклади алгоритмів, що записані у вигляді умовних позначок на купленому товарі, щодо його користування (заварювання чаю, прання білизни тощо). В математиці наявність формул дозволяє розв'язати задачу, навіть "не використовуючи слів".

Третій спосіб - запис алгоритмів за допомогою блок-схеми. Цей метод був запропонований в інформатиці для наочності представлення алгоритму за допомогою набору спеціальних блоків.

Мова програмування — це система позначень для опису алгоритмів та структур даних, певна штучна формальна система, засобами якої можна виражати алгоритми. Мову програмування визначає набір лексичних, синтаксичних і семантичних правил, що задають зовнішній вигляд програми і дії, які виконує виконавець (комп'ютер) під її управлінням.

Будь-яка мова програмування характеризується трьома основними складовими: алфавіт, синтаксис і семантика.

Сукупність символів, які дозволяється використовувати при побудові опису програм мовою програмування, називають алфавітом цієї мови.

Сукупність правил (опису) побудови вказівок алгоритмів деякою мовою програмування називають синтаксисоммови програмування.

Правила семантики пояснюють, яке смислове значення має кожний опис і які дії повинен виконати комп'ютер під час виконання кожної команди.

Алгоритмічні мови, призначені для побудови описів алгоритмів, що виконуються електронними обчислювальними машинами, називаються мовами програмування.

Описи алгоритмів мовою програмування називають програмами.

Набагато легше написати програму мовою, що наближена до людської, а перекладання цієї програми на машинні коди доручити комп'ютеру. Так з'явилися мови, що призначені спеціально для написання програм - мови програмування.

Теоретическое введение. Общие свойства типичных металлов

 

При изучении общих свойств металлов следует обратить внимание на особенность их внутренней структуры. Слабая связь валентных электронов с ядром у атомов металлов приводит к возникновению металлической связи. Кристаллическое и жидкое состояние металлов характеризуется тем, что часть их валентных электронов находится в свободном состоянии. Наличием свободных электронов и обусловлены многие общие для всех металлов свойства: электро– и теплопроводность.

При химических реакциях атомы типичных металлов всегда отдают электроны и превращаются в катионы. Чем легче металл отдаёт свои электроны, тем он активнее. Химически активные металлы – энергичные восстановители, в реакциях они окисляются. К ним относятся металлы главных подгрупп первой и второй групп (щелочные и щелочноземельные). А такие металлы, как ртуть ,серебро, золото, платина химически малоактивны, с трудом окисляются, их восстановительная способность выражена слабо.

Для сравнения восстановительной способности металлов существует ряд напряжений металлов. В соответствии с ним слева направо уменьшается восстановительная способность металлов и увеличивается окислительная способность их ионов:







Дата добавления: 2015-03-11; просмотров: 197. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия