Розрахунок та оцінка умов життєдіяльності по чинниках шкідливості і травмоопасності

Мета: Оцінити вплив шкідливих і небезпечних чинників місця існування (на виробництві, в місті і в побуті), на тривалість життя людини і ризик його загибелі.

При добовій міграції людини в шкідливих умовах життєвого простору сумарна оцінка збитку здоров'ю може бути визначена через розрахунок часу скорочення тривалості життя в добі по наближеній формулі:

СПЖ=СПЖпр+СПЖг+СПЖб, (1)

де СПЖпр, СПЖг, СПЖб, – скорочення тривалості життя при перебуванні, відповідно, в умовах виробництва, міста і побуту (сут).

Розрахунок зниження тривалості життя здійснюється:

– по чиннику несприятливих умов виробництва

СПЖпр=(Кпр+Кт+Кн)х(Т–Тн), (2)

де Кпр, Кт, Кн – збиток здоров'ю на підставі оцінки класу умов виробництва, тягаря і напруженості праці, сут/г. (таблиця. 4.1, 4.2); Т – вік людини, г.; Тн – вік початку трудової діяльності;

– по чиннику несприятливих житлових побутових умов і забрудненого повітря в місто

СПЖб,г=(Кб+Кг)·Т, (3)

де Кб, Кг – прихований збиток здоров'ю в умовах побутового і міського середовища, сут/г. (таблиця. 4.3);

– за фактом куріння з врахуванням співмножника (n/20)

СПЖб(куріння)=КбхТкх(n/20), (4)

де n – кількість викурюваних сигарет в день; Тк – стаж курця; Кб – по чиннику їзди в суспільному транспорті.

СПЖг(транспорт)=КгТтt, (5)

де Тт – кількість років їзди на роботу в суспільному транспорті; t – сумарна кількість годинника, що витрачається людиною щодня на проїзд додому і на роботу в обидва кінці.

Розрахунок носить імовірнісний характер і дозволяє оцінити вплив найбільш ваговитих чинників, що характеризують якість життя конкретної людини.

Класифікація умов праці по мірі шкідливості і небезпеки. Умови праці підрозділяються на 4 класи: оптимальні, допустимі, шкідливі і небезпечні.

Оптимальні умови праці (1 клас) – такі умови, при яких зберігається здоров'я тих, що працюють, і створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності.

Допустимі умови праці (2 клас), при яких чинники не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються під час відпочинку або на початок наступної зміни.

Шкідливі умови праці (3 клас) характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і що надають несприятливу дію на організм того, що працює і його потомство.

Порогові значення рівнів шкідливих чинників для класу 4 приведені в таблиці1

Таблиця 1

Шкідливі чинники	Значення рівня
Шкідливі речовини 1–2 класи небезпеки	>20 ПДК
Шкідливі речовини, небезпечні для розвитку гострого отруєння	>10 ПДК
Шум, дБ	Перевищення ПДУ>35
Вібрація локальна, дБ	Перевищення ПДУ>12
Вібрація загальна, дБ	Перевищення ПДУ>24
Теплове опромінення	>2800 Вт/
Електричні поля промислової частоти	>40 ПДУ
Лазерне випромінювання	> ПДУ при однократній дії

Слід зазначити, що робота в умовах праці 4 класи не допускається, за винятком ліквідації аварій і проведення екстрених робіт для запобігання аварійним ситуаціям. При цьому роботи повинні проводитися із застосуванням засобів індивідуального захисту і при строгому дотриманні режимів проведення таких робіт. Нормативні значення шкідливих і небезпечних чинників приведені в довідковій літературі.

Оцінка впливу шкідливих чинників на здоров'ї людини. Дія шкідливих чинників на здоров'ї людини визначається їх рівнями, сукупністю чинників і тривалістю перебування людини в цих зонах.

Шкала оцінки збитку здоров'ю з врахуванням впливу можливих поєднань шкідливих чинників і їх рівнів, тягаря і напруженості трудового процесу на здоров'ї працюючих представлена в табл.2 і 3

Таблиця 2

№ п/п	Фактичні умови праці	Клас умов праці	Збиток, сут/г. Кпр(Кн)
	1 чинник класу 3.1	3.1	2,5
	2 чинники класу 3.1	3.1	3,75
	3 і більш за чинники класу 3.1	3.2	5,1
	1 чинник класу 3.2	3.2	8,75 +
	2 і більш за чинники класу 3.2	3.3	12,6
	1 чинник класу 3.3	3.3	18,75 +
	2 і більш за чинники класу 3.3	3.4	25,0
	1 чинник класу 3.4	3.4	50,0 +
	2 і більш за чинники класу 3.4		75,1
	Наявність чинників класу 4		75,1

Таблиця 3

Прихований збиток здоров'ю по показнику тягаря трудового процесу

№ п/п	Фактичні умови праці	Клас умов праці	Збиток, сут/г. К τ
	Менше 3 чинників класу 2		–
	3 і більш за чинники класу 2	3.1	2,5
	1 чинник класу 3.1	3.1	3,75
	2 і більш за чинники класу 3.1	3.2	5,1
	1 чинник класу 3.2	3.2	8,75
	2 чинники класу 3.2	3.3	12,6
	Більше 2 чинників класу 3.2	3.3	18,75

Методика кількісної оцінки збитку здоров'я при роботі в несприятливих умовах праці включає наступні етапи:

– проводиться оцінка умов праці на робочому місці по кожному негативному чиннику, вказаному в описі варіанту, і встановлюється клас шкідливості умов праці;

– оцінюється збиток здоров'ю у вигляді скорочення тривалості життя Кпр від класу умов праці на виробництві по таблиці. 2;

– при оцінці збитку здоров'ю лише по показнику тягаря трудового процесу використовуються дані табл.3;

– при оцінці збитку здоров'ю лише по показнику напруженості трудового процесу величину збитку приймають по класу умов праці за даними таблиці2, вказаним в графі із значком «+».

Облік впливу шкідливих чинників міського і побутового середовищ на здоров'ї людей зазвичай проводиться за спрощеними показниками, приведеними в таблиці 4.

Таблиця 4

Прихований збиток здоров'ю по шкідливих чинниках міського (Кг) і побутового (Кб) середовища, сут./г.

Чинники міського середовища	Забруднення повітря в крупних містах
Їзда в години «пік» в суспільному транспорті щодня протягом 1 години
Чинники побутового середовища	Мешкання в несприятливих житлових умовах
Куріння по 20 сигарет в день

Оцінка впливу травмоопасних чинників на людину у виробничих, міських і побутових умовах.

Вірогідність травмування людини в різних умовах його життєдіяльності оцінюється велічиной індивідуальної риски R. При використанні статистичних даних величину риски; 1/ (людина/г.) визначають по формулі:

R=Nтр/N0, (6)

де Nтр – число травм за рік; N0 – чисельність тих, що працювали в той же період.

Держкомстат РФ оцінює травмоопасность різних виробництв і галузей показниками частоти травматизму Кч і Кси;

Кч=(Nтр/N0)*1000; (7)

Кси=(Nси/N0)*1000; (8)

де Кч – показник частоти травматизму, а Кси – показник травматизму із смертельним результатом, що доводяться на тих, що 1000 працюють; Nси – число травм із смертельним результатом за рік.

Неважко бачити, що при відомих Кч і Кси ризики отримати травму Rтр або загинути на виробництві Rси визначатимуться по формулах:

Rтр=Кч/1000; (9)

Rси=Кси/1000; (10) де Кч і Кси – показники в різних галузях економіки і по окремих професіях складають:

Таблиця 5

Галузь, професія	КЧ	КСИ
По всіх галузях	5,0	0,15
Промисловість (в середньому)	5,5	0,133
Електроенергетика	1,7	0,131
Електричних мереж		0,211
Теплових мереж		0,132
Нафтопереробка	1,6	0,058
Хімічна промисловість	3,1	0,104
Вугільна промисловість	25,3	0,406
Чорна металургія	3,6	0,146
Кольорова металургія	4,5	0,216
Приладобудування	3,1	0,061
Автомобільна промисловість	4,6	0,069
Лісозаготівля	21,2	0,479
Лісопильне виробництво	16,7	0,246
Харчова промисловість	6,0	0,122
Виробництво пивоварні	7,0	0,185
Спиртна промисловість	2,3	0,029
М'ясна і молочна промисловість	7,4	0,079
Сільське господарство	8,3	0,216
Транспорт	3,6	0,162
Железнодорожний	1,3	0,111
Водний	5,0	0,345
Авіаційний	2,5	0,264
Будівництво	5,3	0,312
Комунальне господарство	3,2	0,037
Охорона здоров'я		0,009
Водій	–	0,32
Електрозварник	–	0,20
Газозварник	–	0,21
Вантажник	–	0,18
Слюсар	–	0,11
Кранівник	–	0,14

Ризик загибелі людей в невиробничих умовах Rб, Rг можна приблизно оцінювати, користуючись даними, приведеними нижче:

Причина	Ризик загибелі людей
Автокатастрофа на людину	2,5·10 –4
Авіакатастрофа	1·10 –5
Електротравма	6·10 –6
Падіння людини	1·10 –4
Падіння предметів	6·10 –6
Дія полум'я	4·10 –5
Втопилення	3·10 –5
Аварія на АЕС (на кордоні території АЕС)	5·10 –7
Природні явища (блискавки, урагани і ін.)	10 –6.10 –7

Обчислення вірогідності загибелі людини в ланцюзі несумісних подій виробляється по формулі:

, (11)

де Ri – вірогідність індивідуальної події; R – сумарний ризик від n послідовних подій.

Розрахунок:

Варіант 1

СПЖпр=(2,5+3,75)(45-15)=187,5

СПЖб,г=(5+7)*45=540

СПЖб(кур)=50*30(20/20)=1500

СПЖг(тр)=3,75*30*2=225

СПЖ=187,5+1500+225=1912,5

R=5/20=0,25

Кч=(5/20)*1000=250

Кси=(2/20)*1000=100

RТР=31/1000=0,031

RСИ =0,061/1000=0,000061

Таблиця 6

Чинник	Клас умов праці
Оптимальний	Допустимий	Шкідливий	Небезпечний
		3.1	3.2	3.3	3.4

 

Таблиця 7

Клас умов праці	Розрахунок СПЖ
СПЖпр	187,5
СПЖг
СПЖб
	1912,5

Таблиця 8

Показники	Розрахунок ризику
Кч
Кси
Rтр	0,031
Rси	0,000061
Rб
Rг
	0,000106