Відділ Голонасінні – Gymnospermae
Клас 1. Насінні папороті, або Лігіноптеридопсиди – Pteridospermae, Lyginopteridopsida Порядок Лігіноптерисові – Lyginopteridales Родина Лігіноптерисові – Lyginopteridaceae Рід Каліматотека – Calymmatotheca Вид К. Хенінгхауза – C. hoeninghausii Порядок Медулозові – Medullosales Родина Медулозові – Medullosaceae Рід Медулоза – Medullosa Вид М. Ное – M. noei
Клас 2. Саговниковидні, або Цикадопсиди – Cycadopsida Порядок Саговникові – Cycadales Родина Саговникові – Cycadaceae Підродина Саговникові – Cycadoideae Вид Саговник поникаючий – Cycas revoluta Підродина Замієві – Zamioideae Рід Бовенія – Bowenia Рід Діоон – Dioon Рід Замія – Zamia Вид З. несправжньопаразитна – Z. pseudo-parasitica Вид З. паразитна – Z. poeppigiana Рід Макрозамія – Macrozamia
Клас 3. Бенетитовидні, або Бенетитопсиди – Bennettitopsida Порядок Бенетитові – Bennettitales Родина Вільямсонієві – Williamsoniaceae Вид Вільямсонія велика – Williamsonia gigas Вид Вільямсоніела корончаста – Williamsoniella coronata Родина Бенетитові – Bennettitaceae Рід Цикадеоідея – Cycadeoidea
Клас 4. Гнетовидні, або Гнетопсиди – Gnetopsida Порядок Ефедрові – Ephedrales Родина Ефедрові – Ephedraceae Рід Ефедра – Ephedra Вид Е. двоколоскова – E. distachya Порядок Гнетові – Gnetales Родина Гнетові – Gnetaceae Рід Гнетум – Gnetum Порядок Вельвічієві – Welwitschiales Родина Вельвічієві – Welwitschiaceae Рід Вельвічія – Welwitschia Вид В. дивна – W. mirabilis
Клас 5. Гінкговидні, або Гінкгопсиди – Ginkgopsida Порядок Гінкгові – Ginkgoales Родина Гінкгові – Ginkgoaceae Вид Гінкго дволопатеве – Ginkgo biloba
Клас 6. Хвойні, або Пінопсиди – Pinopsida Підклас Кордаітиди – Cordaitidae Порядок Кордаітові – Cordaitales Родина Кордаітові – Cordaitaceae Рід Кордаіт – Cordaites
Підклас Хвойні, або Пініди - Pinidae Порядок Араукарієві – Araucariales Родина Араукарієві – Araucariaceae Рід Араукарія – Araucaria Вид А. бразильська – A. angustifolia Порядок Соснові – Pinales Родина Соснові – Pinaceae Рід Сосна – Pinus Види: С. звичайна – P. sylvestris С. Банкса – P. banksiana С. Веймутова, або біла – P. strobus С. гірська, або жереп – P. mugo С. італійська, або пінія – P. pinea С. кедрова, або європейська – P. cembra С. Палласова, або кримська – P. pallasiana С. Сабіна – P. sabiniana С. сибірська, або сибірський кедр – P. sibirica С. Станкевича – P. stankewiczii Рід Модрина – Larix Види: М. європейська – L. decidua М. сибірська – L. sibirica Рід Кедр – Cedrus Види: К. атласький – C. atlantica К. гімалайський, або деодар – C. deodara К. ліванський – C. libani Рід Ялина, або Смерека – Picea Види: Я. звичайна, або смерека – P. abies Я. колюча – P. pungens Я. сибірська – P. obovata Я. східна – P. orientalis Я. червона – P. rubra Я. чорна – P. nigra Рід Ялиця – Abies Види: Я. біла, або європейська – A. alba Я. сибірська – A. sibirica
Порядок Кипарисові – Cupressales Родина Таксодієві – Taxodiaceae Види: Секвойя вічнозелена – Sequoia sempervirens Секвойядендрон велетенський, або мамонтове дерево – Sequoiadendron giganteum Криптомерія японська – Cryptomeria japonica Метасквойя китайська – Metasequoia glyptostroboides Таксодій, або болотний кипарис – Taxodium distichum Родина Кипарисові – Cupressaceae Підродина Кипарисові – Cupressoideae Рід Кипарис – Cupressus Вид К. вічнозелений – C. sempervirens Рід Кипарисовик – Chamaecyparis Вид К. Лавсона – C. lawsoniana Підродина Туйові – Thujoideae Рід Туя – Thuja Вид Т. західна – T. occidentalis Вид Широкогілочний східний, або Біота східна – Platycladus orientalis, або Biota orientalis Підродина Ялівцеві – Juniperoideae Рід Яловець – Juniperus Види: Я. звичайний – J. communis Я. сибірський – J. sibirica Я. козацький – J. sabina Я. високий – J. exelsa Я. віргінський – J. virginiana Порядок Тисові – Taxales Родина Тисові – Taxaceae Рід Тис – Taxus Вид Т. ягідний, або негній-дерево – T. baccata
Тестові питання до теми «Відділ Мохоподібні – Bryophyta»
1. Дихотомічно розгалужений талом має: а) Polytrichum commune; б) Sphagnum sp.; в) Marchantia polymorpha. 2. Ризоїди відсутні в: а) Polytrichum commune; б) Sphagnum sp.; в) Marchantia polymorpha. 3. Важливим чинником, що сприяє заплідненню мохоподібних є: а) крапельно-рідка волога; б) сильний вітер; в) жарка посушлива погода; г) комахи. 4. Спеціальний зубчастий апарат – перистом, який служить для розсіювання спор має: а) Polytrichum commune; б) Sphagnum sp.; в) Marchantia polymorpha. 5. У життєвому циклі мохоподібних переважає: а) спорофіт; б) гаметофіт; в) переважання будь-якого покоління відсутнє. 6. Відділ мохоподібні поділяють на: а) 4 класи; б) 3 класи; в) 2 класи; г) 5 класів. 7. Мохи виникли в: а) палеозойську еру; б) архейську еру; в) кайнозойську еру. 8. Спеціальні підставки, на яких розвиваються статеві органи, властиві представникам: а) родини Marchantiaceae; б) родини Sphagnaceae; в) родини Polytrichaceae. 9. Листки яких мохів мають водоносні клітини? а) родини Marchantiaceae; б) родини Sphagnaceae; в) родини Polytrichaceae. 10. Спорофіт мохоподібних називається: а) спорогон; б) гаметофор; в) парафіза; г) протонема. 11. Спора у мохоподібних проростає: а) гаметофітом; б) спорофітом; в) протонемою. 12. Які мохи називають торфовими, або білими? а) Брієві; б) Маршанцієві; в) Сфагнові; г) Андреєві. 13. Які мохи називають зеленими? а) Маршанцієві; б) Сфагнові; в) Брієві; г) Андреєві. 14. Протонема – це: а) одноклітинна пружинка, яка утворюється в спорогоні маршанції та сприяє розсіюванню спор; б) нитчаста стадія перед утворенням гаметофіту у мохів; в) спеціальний зубчастий апарат, який сприяє розсіюванню спор у Polytrichum commune; г) спорофіт мохів. 15. Дводомними рослинами серед мохів є: а) Polytrichum commune; б) Sphagnum sp.; в) Marchantia polymorpha; г) Anthoceros sp. 16. Виберіть правильне твердження: а) маршанція - однодомна рослина; б) в життєвому циклі мохоподібних переважає спорофіт; в) безстатеве покоління мохів представлене гаметофітом; г) сфагнум не має ризоїдів. 17. Marchantia polymorpha належить до класу: а) Антоцеротовидні; б) Печіночники; в) Листкостеблові мохи. 18. Рід Sphagnum належить до класу: а) Anthocerotopsida; б) Marchantiopsida; в) Bryopsida. 19. Polytrichum commune належить до класу: а) Anthocerotopsida; б) Marchantiopsida; в) Bryopsida. 20. Вегетативне розмноження Marchantia polymorpha відбувається за допомогою: а) протонеми; б) виводкових бруньок; в) гамет; в) спор. 21. Виберіть неправильне твердження: а) спори у мохоподібних диплоїдні; б) для листків сфагнових мохів характерні водоносні (гіалінові) клітини; в) зозулин льон – рослина дводомна; г) для запліднення мохів необхідна крапельно-рідка волога. 22. Назвати представників відділу Мохоподібні, які мають народно-господарське та природне значення. 23. Написати систематичне положення Marchantia polymorpha, Sphagnum, Polytrichum commune. 24. Зарисувати схему циклу розвитку Marchantia polymorpha, Sphagnum, Polytrichum commune. Підкреслити домінуючу стадію розвитку. Вказати плоїдність кожної стадії.
Тестові питання до теми «Відділи Плауноподібні – Lycopodiophyta та Хвощеподібні – Equisetophyta»
1. Lycopodium clavatum має підземні органи: а) головний та додаткові корені; б) ризомоїд; в) кореневище з додатковими коренями; г) ризоїди. 2. Який тип галуження властивий надземним та підземним осям плауна булавовидного? а) дихотомічний; б) несправжньодихотомічний. 3. У плауновидних листки з’явилися як вирости на осьових органах: а) так; б) ні. 4. Lycopodiopsida є: а) архегоніальними рослинами; б) вищими споровими рослинами; в) насінними рослинами. 5. Безстатеве розмноження у Lycopodiopsida відбувається за рахунок: а) кореневищ; б) спор; в) гамет; г) частин рослини. 6. Asteroxylon є трав’янистою рослиною: а) так; б) ні. 7. Lepidodendron – це трав’яниста рослина: а) так; б) ні. 8. У селагінели є мега- та мікроспорангії: а) так; б) ні. 9. У Lycopodiopsida в циклі розвитку розмноження чітке чергування поколінь. а) так; б) ні. 10. Гаметофіт Lycopodium clavatum живиться: а) автотрофно; б) гетеротрофно; в) за рахунок мікоризи. 11. Чоловічий гаметофіт плаунка складається з однієї клітини: а) так; б) ні. 12. Порядок Asteroxylales є різноспоровими рослинами: а) так; б) ні. 13. Плауновидні мають дихотомічне галуження. а) так; б) ні. 14. У плауна булавовидного є мега- та мікроспорангії. а) так; б) ні. 15. Сигілярії відноситься до класу Isoetоpsida. а) так; б) ні. 16. Всі плауноподібні є різноспоровими рослинами: а) так; б) ні. 17. Листки Lycopodium clavatum добре розвинені, розсічені: а) так; б) ні. 18. Основним способом розмноження у Selaginella є безстатеве розмноження. а) так; б) ні. 19. В циклі розвитку у Lycopodiophyta домінує гаметофіт: а) так; б) ні. 20. Гаметофіти Lycopodiaceae двостатеві: а) так; б) ні. 21. Які з порядків плауноподібних є різноспоровими? а) Asteroxilales; б) Lepidodendrales; в) Isoetales; г) Lycopodiales. 22. У життєвому циклі плауноподібних переважає: а) чергування поколінь немає; б) гаметофіт; в) спорофіт. 23. Стробіл – це... 24. Назвати представників відділу плауноподібні, які мають народно-господарське та природне значення. 25. Розквіт відділу Плауноподібні прападає на: а) палеозойську еру; б) кайнозойську еру; в) архейську еру; г) протерозойську еру; 26. Всі сучасні представники Lycopodiophyta: а) багаторічні трав’янисті рослини; б) могутні деревовидні форми; в) зустрічаються як трави, так і дерева; г) однорічні трав’янисті рослини. 27. До класу Lycopodiopsida (Плауновидні) належать: а) рівноспорові рослини; б) різноспорові рослини; в) як рівно-, так і різноспорові рослини. 28. Плаунам властивий вторинний ріст: а) так; б) ні. 29. У видів Lycopodiaceae помірного клімату гаметофіт є підземним: а) так; б) ні. 30. Для розвитку гаметофіта плаунів помірного клімату необхідне його співіснування з гіфами гриба: а) так; б) ні. 31. Різноспорові рослини належать до: а) класу Isoetopsida; б) класу Lycopodiopsida; в) до обох зазначених класів. 32. Багаторічною трав’янистою рослиною є: а) спорофіт плаунових; б) гаметофіт плаунових. 33. Спори у плауноподібних: а) моноплоїдні; б) диплоїдні; в) триплоїдні. 34. Гаметофіт Lycopodiaceae помірного клімату є безхлорофільним: а) так; б) ні. 35. В представників Selaginellales жіночі гаметофіти фотосинтезують: а) так; б) ні. 36. Хвощі є кореневищними рослинами: а) так; б) ні. 37. Під епідермою в ребрах у хвощів розташовані ділянки механічної тканини. а) так; б) ні. 38. Каламіти відносяться до класу Equisetopsida: а) так; б) ні. 39. Повністю вимерлі рослини належать до таких порядків: а) Asteroxylales; б) Protolepidodendrales; в) Lycopodiales; г) Selaginellales; д) Lepidodendrales. 40. Повністю вимерлі рослини належать до таких класів: а) Hyeniopsida; б) Sphenophyllopsid; в) Equisetopsida 41. До родини Хвощові (Equisetaceae) належать: а) трав’янисті рослини; б) дерев’янисті рослини; в) як трав’янисті, так і дерев’янисті рослини. 42. Представники родини Equisetaceae є: а) рівноспоровими рослинами; б) різноспоровими рослинами; в) це залежить від виду. 43. Всі сучасні хвощі: а) однорічні рослини; б) дворічні рослини; в) багаторічні рослини. 44. У хвоща (E. arvense) основним органом фотосинтезу є: а) листки; б) стебло; в) кореневища. 45. Провідна система хвощів: а) протостела; б) плектостела; в) артростела. Міжвузля стебла хвощів мають центральні порожнини: а) так; б) ні. Вузли стебла хвощів заповнені паренхімною тканиною: а) так; б) ні. 46. Для листків хвощів характерна: а) мікрофілія; б) редукція; в) макрофілія. 47. Назвати представників відділу Хвощеподібні, які мають народно-господарське та природне значення. Тестові питання до теми «Відділ Папоротеподібні – Polypodiophyta» 1. Сучасні папоротеподібні представлені наступними формами: а) тільки трав’янистими; б) тільки дерев’янистими; в) як трав’янистими, так і дерев’янистими. 2. Відділ Polipodiophyta складає: а) мікрофільну лінію еволюції; б) макрофільну лінію еволюції; в) тупикову лінію еволюції. 3. папоротеподібні досягли розквіту в: а) палеозойську еру; б) мезозойську еру; в) кайнозойську еру. 4. Найбільше видове різноманіття папоротей спостерігається у: а) вологих тропічних лісах; б) помірному кліматі; в) холодному кліматі; г) пустелях та напівпустелях. 5. Відділ папоротеподібні поділяють на: а) 5 класів; б) 6 класів; в) 7 класів; г) 8 класів. 6. Сучасні папоротеподібні відносяться до наступних класів: а) Cladoxylopsida; б) Zygopteridiopsida; в) Ophioglossopsida; г) Marattiopsida. 7. Сучасні Папоротеподібні представлені: а) різноспоровими та рівноспоровими рослинами; б) тільки різноспоровими рослинами; в) тількі рівноспоровими рослинами. 8. До різноспорових папоротей відносяться: а) чоловіча папороть; б) страусник звичайний; в) сальвінія плаваюча; г) адіантум. 9. Листки Папоротеподібних наростають: а) верхівкою; б) основою; в) інтеркалярним способом. 10. Спорангії у Salvinia natans розташовані таким чином: а) зростаються у синангії; б) зібрані купками в сорусах, покритих індузієм; в) містяться у спорокарпіях; г) зібрані в сорусах без індузіїв. 11. Молоді листки щитника чоловічого равликоподібно закручені: а) так; б) ні. 12. Виберіть правильне твердження: а) заростки щитника чоловічого двостатеві, дуже редуковані, підземні, вступають в симбіоз з грибами; б) заростки щитника чоловічого двостатеві, фотосинтезуючі, наземні; в) заростки щитника чоловічого одностатеві, дуже редуковані, підземні, вступають в симбіоз з грибами; г) заростки щитника чоловічого одностатеві, фотосинтезуючі, наземні.
13. Які з названих папоротей є різноспоровими? а) Salvinia; б) Asplenium; в) Marsilia; г) Dryopteris filix-mas. 14. Виберіть неправильне твердження: а) спорангії у рослин роду Dryopteris (щитник) вскриваються за допомогою механічного кільця; б) Salvinia natans не має коренів; в) гаметофіт щитника чоловічого різностатевий; г) папоротеподібні мають кореневище з додатковими коренями. 15. Виберіть невірне твердження: а) стеблове походження листка папоротей підтверджується верхівковим ростом; б) сальвінієві – рівноспорові папороті; в) у різноспорових папоротей гаметофіт розвивається в мікро- та мегаспорах; г) соруси – це групи спорангіїв. 16. Виберіть вірне твердження: а) Polipodiophyta складають макрофільну лінію еволюції; б) листки папоротей мають кореневе походження; в) сучасні папороті тільки різноспорові рослини; г) сальвінія має ризоїди. 17. Написати систематичне положення: а) сальвінії плаваючої; б) щитника чоловічого. 18. Описати цикл розвитку, підкреслити домінуючу стадію розвитку, вказати плоїдність кожної стадії: а) Salvinia natans;б) Dryopteris filix-mas.
Тестові питання до теми «Відділ Голонасінні – Gymnospermae»
1. До насінних рослин відносяться відділи: а) мохоподібні; б) папоротеподібні; в) голонасінні; г) покритонасінні. 2. Виберіть ознаки, характерні для Pinophyta: а) дерева, чагарники, трав’янисті рослини; б) дерева, чагарники; в) чоловічі гамети – спермії; г) чоловічі гамети – сперматозоїди; д) запліднення не пов’язане з водою; е) запліднення пов’язане з водою. 3. До голонасінних рослин не відноситься: а) саговник (Cycas); б) модрина (larix); в) ліщина (Corylus); г) гинкго (Ginkgo) 4. Голонасінні є: а) як різно-, так і рівноспоровими рослинами; б) різноспоровими рослинами; в) рівноспоровими рослинами. 5. «Синангіальна» гипотеза сформульована: а) Є. Копом; б) М. Бенсоном; в) Дж. Петитом; г) А. Тахтаджяном. 6. Синангіями називаються: а) мегаспорангій з оточуючим його інтегументом; б) предки голонасінних; в) зрослі спорангії; г) сильно спеціалізовані мегаспорангії. 7. У відділі голонасінних простежується: а) одна лінія еволюції; б) дві лінії еволюції; в) три лінії еволюції. 8. Часом панування голонасінних є: а) палеозойська ера; б) мезозойська ера; в) кайнозойська ера. 9. Відділ Голонасінн поділяють на: а) 5 класів; б) 6 класів; в) 7 класів; г) 4 класа. 10. Виберіть ознаки, характерні для гінкго: а) дводомна рослина; б) однодомна рослина; в) вічнозелена рослина; г) рослина з листками, що опадають кожен рік; д) має пагони двох типів; е) має пагони одного типу. 11. Для гінкго дволопатевого характерне жилкування: а) дихотомічне; б) паралельне; в) сітчасте; г) сітчасто-петлевидне. 12. У представників яких родин зародок у насінних зачатках розвивається лише після їх опадання? а) насінних папоротей; б) саговникових; в) гінкгових; г) хвойних. 13. Виберіть ознаки характерні для саговникових: а) сперматозоїди багатоджгутикові; б) сперматозоїди дводжгутикові; в) в насінних зачатках є пилкові камери; г) в насінних зачатках немає пилкових камер; д) запліднення і розвиток зародка відбувається ще до його опадання; є) запліднення і розвиток зародка лише після його опадання; ж) рослини однодомні; з) рослини дводомні; і) насіння проростає лше після періоду спокою; к) насіння проростає без періоду спокою. 14. Виберіть вірне твердження: а) для саговникових властива серцевина стовбура, багата на білок; б) для більшості голонасінних властиве симподіальне галуження; в) у голонасінних вторинна деревина утворена тільки трахеїдами, трахей немає; г) у насінних зачатках ефедри не має архегоніїв. 15. Виберіть невірне твердження: а) у метасеквойї, таксодія, араукарії опадають цілі гілки з листками; б) ялиця, ялина, тсуга, псевдотсуга мають як видовжені, так і вкорочені пагони; в) у гінкго дволопатевого листки на зиму опадають; г) вельвічія – дводомна рослина. 16. Виберіть невірне твердження: а) у вельвічії жіночі гаметофіти не мають архегоніїв, б) зарості ялівцю в Середній азії називають «арчівниками» (в перекладі з перської мови); в) голонасінні – однодомні рослини; г) чоловічий гаметофіт голонасінних представлений пилковим зерном; д) жіночий гаметофіт голонасінних живиться самостійно. 17. До яких класів Голонасінних відносяться повністю вімерлі рослини? Перерахувати. 18. Назвати представників саговникових, насінних папоротей. 19. Написати систематичне положення: а) ефедри двоколоскової; б) сосни звичайної. 20. Формування жіночого гаметофита у сосни звичайної після запиленя завершується через: а) один рік; б) два роки; в) три роки; г) декілька місяців. 21. Насінні зачатки – це видозмінені у процесі еволюції ______________. 22. Жіночий гаметофіт Pinophyta представлений _________________. 23. Чоловічий гаметофіт Pinophyta представлений ________________.
Перелік екзаменаційних питань до розділу «Архегоніальні»
1. Основні особливості вищих рослин, походження, відміна від нижчих рослин. 2. Систематичний огляд вищих рослин. 3. Еволюція життєвого циклу вищих рослин. Походження, родинні зв’язки. 4. Поняття таксон. Основні таксони вищих рослин. 5. Відділ Мохоподібні. Загальна характеристика, поділ на класи. Екологія і розповсюдження, їх роль у рослинному покриві. 6. Клас Печінкові мохи. Загальна характеристика. Будова гаметангіїв і спорогоніїв, цикл розвитку на прикладі маршанції. 7. Клас Листостеблові мохи. Розвиток і будова гаметофіту і спорогона. Поділ на підкласи. Характеристика сфагнових і бриєвих мохів, основні представники. 8. Відділ Рініофіти. Загальна характеристика, представники. Значення цього відділу для розуміння основних ліній еволюції вищих рослин. 9. Відділ Плауноподібні, загальна характеристика, поділ на класи. 10. Вимерлі групи плауноподібних, своєрідність їх анатомічної будови, роль в утворенні кам’яного вугілля. 11. Клас Плаунові. Родина Плаунові. Анатомо-морфологічні особливості. Особливості будови і розвитку. 12. Клас Молодильниковидні. Родина Плаункові. Морфолого-анатомінча характеристика. Особливості циклу розвитку на прикладі селагінели. 13. Відділ хвощеподібні, загальна характеристика, поділ на класи. 14. Викопні хвощеподібні, їх морфологічні особливості, час розквіту і роль в утворенні корисних копалин. 15. Клас Хвощевидні, родина Хвощові. Анатомо-морфологічні особливості будови, особливості спор і заростків. Життєвий цикл на прикладі хвоща польового. 16. Відділ Папоротеподібні, поділ на класи. Морфологічні особливості. 17. Викопні папоротеподібні, геологічний час їх появи і розквіту, роль в утворенні рослинного покриву. 18. Сучасні папоротеподібні, їх екологічне різноманіття, життєві форми. Клас Папоротеподібні, поділ на підкласи. Рівно- і різноспоровість. 19. Клас Вужачкові, своєрідність спорофіту і гаметофіту. Представники, їх екологічна приуроченість. 20. Рівноспорові папороті, морфолого-анатомічна характеристика на прикладі папоротей вітчизняної флори. Життєвий цикл, будова спорангіїв, сорусів, заростків. 21. Підкласи різноспорових папоротей, їх екологічна приуроченість, морфолого-анатомічні особливості, життєвий цикл на прикладі сальвінієвих. 22. Відділ Голонасінні, загальна характеристика голонасінних і їх походження. Розвиток і будова насінного зачатку, зародку і насінини. 23. Відділ Голонасінні, поділ на класи. Викопні голонасінні. Морфолого-анатомічна характеристика насінневих папоротей і бенетитів. Кордаіти як можливі предки представників хвойних. 24. Клас Саговники. Загальна характеристика, будова вегетативних органів і репродуктивних структур. Цикл розвитку. Основні представники. 25. Клас Гінкговидні. Сучасний представник класу – гінкго дволопастеве. Будова вегетативних органів і органів спороношення. 26. Клас Хвойні. Загальна характеристика. Морфологічні і анатомічні особливості будови листя, стебла, кореня, будова стробілів, мікро- і макроспорогенез, розвиток гаметофітів. Запилення, запліднення, розвиток. Будова зародку і насінини. 27. Підклас Хвойні, основні родини. Родина Кипарисові і Соснові, найголовніші представники, особливості їх морфології. Господарське значення хвойних. 28. Клас Гнетові або Оболонконасінні, поділ на порядки, представники. Особливості морфології вегетативних органів і репродуктивних структур.
Список рекомендованої літератури Основна: 1. Еленевский А.Г., Соловьева М.П., Тихомиров В.Н. Ботаника. Систематика высших, или наземных, растений. – М.: Академия, 2004. – 432 с. – С. 130-177. 2. Жизнь растений. Мхи. Плауны. Хвощи. Папоротники. Голосеменные растения / Ред. И.В. Грушвицкого, С.Г. Жилина. - М.: Просвещение, 1978. – Т.4. – 447 с. – С. 257-420. 3. Комарницкий Н.А., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. - М.: Просвещение, 1975. – 608 с. – С. 280-339. 4. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Мулдашев А.А. Высшие растения: краткий курс систематики с основами науки о растительности. – М.: «Логос», 2001. – 264 с. – С. 48-68. 5. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. - К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 432 с. – С. 145-201. 6. Рейн П., Єверт Р. Современная ботаника. - М.: Мир, 1990. – Т. 1. – С. 313-322. 7. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. Часть 2. - М.: Высшая школа, 1976. – 480с. – С. 129-154. 8. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - М.: Высшая школа, 1990. – 367с. – С. 179-191. Додаткова: 1. Учебно-полевая практика по ботанике: Учебное пособие для биол. спец. Вузов / М.М. Старостенкова, М.А. Гуленкова, Л.М. Шафранова, Н.И. Шорина. – М.: Высшая школа, 1990. – 191 с. 2. Определитель высших растений Украины /Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – Киев: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с. 3. Гродзинский Д.М. Чотиримовний словник назв рослин (українсько-російсько-англійсько-латинський). – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. – 312 с. 4. Жуковский П.М. Ботаника. – М.: Колос, 1982. – 622 с. 5. Артамонов В.И. Редкие и исчезающие растения. – М.: Агропромиздат, 1989. – 383с. 6. Шостаковский С.А. Систематика высших растений. – М.: Высшая школа, 1971. – 305с.
|