Экология. Вид зелених насаджень Площа, га, і ширина, м Розташування Парки міські районні 15 га 10 га

 

Вид зелених насаджень	Площа, га, і ширина, м	Розташування
Парки міські районні	15 га 10 га	Якщо можливо, у центрі міста або біля водоймища У селітебній зоні
Сади житлових районів мікрорайонів	3 га   1 га	У центрі житлових районів У мікрорайонах
Сквери	0,2—2 га	На площах, у відступах у забудові, по вулицях
Бульвари	110м	На головних і пішохідних вулицях, магістралях і набережних
Смуги	100 м	Між житловими районами

 

 

Значення зелених насаджень для організму людини дуже важливе. Завдяки зеленим насадженням повітря насичується киснем, поліпшується мікроклімат населених пунктів. У спеку зелені насад­ження захищають поверхні стін, грунту від прямого сонячного вип­ромінювання, пом'якшуючи температурний режим відкритої місцевості.

Температура повітря серед зелених насаджень нижча, ніж на відкритих місцях, а вологість — вища за рахунок випаровування з поверхні дерев і кущів (випаровується волога).

Завдяки наявності зелених насаджень знижується швидкість вітру. Вітрозахисна функція їх залежить від густини. Зелені насад­ження затримують на своїй поверхні пилові частки, нейтралізують деякі гази (оксиди азоту, вуглеводню, сірки), зменшуючи їх концен­трацію в повітрі. Тому вони незамінні у благоустрої населених місць (озеленення санітарно-захисних зон між промисловими підприємствами і житловими кварталами, смуги зелених насад­жень по периметру лікарняної ділянки).

Зелені насадження знижують сонячну радіацію і створюють благодатну для людини тінь. Під тінню дерев зникає прикре відчут­тя спеки, поліпшується теплообмін і самопо-чуття людини.

Велика роль зелених насаджень у зниженні вуличного шуму. Смуга зелених насаджень шириною 8—10 м може знизити рівень шуму на 5—7 дБ.

Психогігієнічне значення зелених насаджень полягає у пози­тивному впливі на настрій, психіку і здоров'я людини.

 

 

Экология

 

113. Қала экологиясы (Экология города) — адамның қала ортасымен әрекеттестігінің заңдылығын зерттейтін ғылыми пән. Бүкіл дүние жүзінде кенттену процесі қарқынды жүруде. Қазіргі кезде ірі қалалар мен өнеркәсіптік орталықтарда өте қолайсыз экологиялық жағдай орнаған. Атмосфералық ауада едәуір мөлшерде зиянды құрауыштар (шаң-тозаң, күкірт диоксиді, бензагтирен, азот оксидтері, ауыр металдар, диоксин және т.б.) жиналған. Қалалардың ластануына негізіненқара

және түсті металлургия, химия және мұнай-химия, целлюлоза-қағаз өнеркәсіптері, жылу энергетикасы, автокөлікәсер етеді. Соңғы жылдары "Адам және биосфера" бағдарламасы (МАБ) шегінде қалалық елді мекендерді қалалық ортаға және тұрғындардың денсаулығына әсер ететін табиғи, әлеуметтік-экономикалық