Студопедия — АНАЛИЗ И ПРЕДЛОЖЕНИЯ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

АНАЛИЗ И ПРЕДЛОЖЕНИЯ

 

Електроні системи в тому числі і мікропроцесорні системи, які являють собою окремий підвид електричного пристрою, характеризуються ймовірністю безвідмовної роботи протягом деякого часу.

Дана ймовірність визначається надійністю роботи кожного з елементів

 

електричної системи. В загальному випадку тенденція безвідмовності полягає в

наступному, чим більша кількість елементів входить до складу електронного

пристрою тим більша ймовірність відмов. З огляду на цю причину розробники різних електронних систем прагнуть використовувати найменшу кількість елементів у системі. При розгляді конкретного пристрою розглядають значення відказостійкості всіх активних, пасивних, комутаційних елементів та кількість пропаювань.

Основними показниками надійності є: інтенсивність відмов, напрацювання на відмову та функція надійності. Для запобігання, або хоча б попередження відмов пристрою доцільно виконувати розрахунок надійності для даного пристрою.

Розрахунок інтенсивність відмов пристрою розраховують за формулою (4.4):

 

(4.4);

 

де

λ з загальна інтенсивність відмов схеми, 1/год;

λ i інтенсивність відмов і – ого елемента схеми, 1/год;

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
НВПЕТ 5.05010201.789.КП  
Nі кількість і – их елементів в схемі, шт.;

п – кількість різних елементів схеми, для яких обчислюється інтенсивність відмов, шт..

Середній час безвідмовної роботи (середній час до першої відмови) Т с (год) визначається за формулою (4.5):

 

(4.5);

 

 

Ймовірність безвідмовної роботи пристрою P для інтервалу часу t розраховуємо за формулою (4.6):

 

(4.6);

де

е – const = 2,71;

t – час напрацювання на відмову, год.

Кількість елементів, інтенсивність їх відмов і результати обчислення інтенсивності відмов кожної з груп елементів подані в таблицю 4.3.

 

Таблиця 4.3-Ймовірність відмов елементів

Найменування елемента Кількість і – их елементів в схемі, Ni (шт) Інтенсивність відмов і – ого елемента, *10-6, 1/год Інтенсивність відмовNi і – ими елементами, (*Ni)х10-6, 1/год
Конденсатор   0,4 1,6
Резистор   0,5  
Мікроконтролер   0,8 1,6
Транзистор   0,01 0,02

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
НВПЕТ 5.05010201.789.КП  
Маючи інтенсивності відмов всіх елементів можна знайти загальну інтенсивність відмов усієї схеми, користуючись формулою (4.6):

 

λ; з =5,2+5+0,8+0,4+1,1+0,1+0,01= 8,22*10-6 1/год

За формулою (4.7) обчислюється середній час безвідмовної роботи пристрою:

 

Тс = 1/8,22*10-6 = 0,1216*106 год

За формулою (4.8) обчислюється ймовірність безвідмовної роботи пристрою на протязі часу від 5000 до 90000 годин з інтервалом 5000 годин.

 

Р(5000)= е-(5000/121600) =0,9598 Р(55000)= е-(55000/121600) =0,637
Р(10000)= е-(10000/121600) =0,9213 Р(60000)= е-(60000/121600) =0,6115
Р(15000)= е-(15000/121600 =0,8843 Р(65000)= е-(65000/121600) =0,5869
Р(20000)= е-(20000/121600) =0,8488 Р(70000)= е-(70000/121600) =0,5633
Р(25000)= е-(25000/121600) =0,8147 Р(75000)= е-(75000/121600) =0,5407
Р(30000)= е-(30000/121600) =0,782 Р(80000)= е-(80000/121600) =0,519
Р(35000)= е-(35000/121600) =0,7505 Р(85000)= е-(85000/121600) =0,4981
Р(40000)= е-(40000/121600) =0,7204 Р(90000)= е-(90000/121600) =0,4781
Р(45000)= е-(45000/121600) =0,6915  
Р(50000)= е-(50000/121600) =0,6637  

 

Результати обчислень заносяться до таблиці 4.4.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
НВПЕТ 5.05010201.789.КП  


Таблиця 4.4 - Ймовірність безвідмовної роботи пристрою

Інтервал часу t, год Ймовірність безвідмовної роботи Р(t)
  0,9598
  0,9213
  0,8843
  0,8488
  0,8147
  0,782
  0,7505
  0,7204
  0,6915
  0,6637
  0,637
  0,6115
  0,5869
  0,5633
  0,5407
  0,519
  0,4981
  0,4781

 

На рисунку. 4.2 зображена залежність ймовірності безвідмовної роботи від часу роботи.

 

 

Рисунок 4.2 - Графік залежності безвідмовної роботи Р(t) від часу роботи t

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
НВПЕТ 5.05010201.789.КП  

АНАЛИЗ И ПРЕДЛОЖЕНИЯ




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | СПЕЦИАЛЬНАЯ ЧАСТЬ. до лабораторної роботи № 4

Дата добавления: 2015-06-12; просмотров: 361. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Тема 5. Анализ количественного и качественного состава персонала Персонал является одним из важнейших факторов в организации. Его состояние и эффективное использование прямо влияет на конечные результаты хозяйственной деятельности организации.

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Патристика и схоластика как этап в средневековой философии Основной задачей теологии является толкование Священного писания, доказательство существования Бога и формулировка догматов Церкви...

Решение Постоянные издержки (FC) не зависят от изменения объёма производства, существуют постоянно...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия