УТВЕРЖДАЮ. 1. Яке з наведених нижче визначень найбільш повно відповідає змісту поняття “споживаний кінематичний ресурс ПР при технологічному обслуговуванні {РПt}”:

1. Яке з наведених нижче визначень найбільш повно відповідає змісту поняття “споживаний кінематичний ресурс ПР при технологічному обслуговуванні {РП_t} ”:

а) загальна величина кутових переміщень схвата ПР при переміщеннях між т. {А_t} та т. {С_t};

б) загальна величина лінійних та кутових переміщень ланок маніпуляційної системи ПР при переміщенні схвата ПР між множинами точок {С_t} та {А_t};

в) загальна величина лінійних та кутових переміщень схвата ПР при його (схвата) переміщень між множинами точок {С_t} та {А_t};

г) загальна величина лінійних переміщень схвата ПР при його переміщеннях між множинами точок {А_t} та {С_t};

д) загальна величина лінійних та кутових переміщень схвата та ланок маніпуляційної системи ПР при переміщенні схвата між множинами точок {А_t} та {С_t}.

 

2. Яка із наведених умовних схем найбільш повно відображає схему розв’язування задачі щодо визначення мінімуму споживаного кінематичного ресурсу при технологічному обслуговуванні множини робочих позицій {РП_t} потужністю Т з використанням А_t -методу:

а)

б)

в)

г)

д)

 

3. Визначити найбільш повну відповідь щодо структурних елементів та їх параметрів, що визначають координати множини т. {С_t} :

а) система координат ПР, система ЧПУ ПР, констуктивно-технологічні особливості схвата, констуктивно-технологічні параметри маніпуляційної системи ПР, констуктивно-технологічні параметри об’єкта маніпулювання, констуктивно-технологічні параметри пристосування ПрРП_t, конструктивні особливості основного та допоміжного технологічного обладнання, маршрут технологічної дії на ОМ на {РП_t};

б) множина точок , система координат ПР, система ЧПУ ПР, констуктивно-технологічні особливості схвата ПР, констуктивно-технологічні параметри ПР, конструкція об’єкта маніпулювання, зони доступу до робочого простору {РП_t}, маршрут технологічної дії на ОМ на {РП_t};

в) координати т. , система координат ПР, система ЧПУ ПР, системи ЧПУ ОТО, констуктивно-технологічні особливості схвата ПР, констуктивно-технологічні параметри маніпуляційної системи ПР, конструктивні особливості об’єкта маніпулювання, констуктивно-технологічні параметри пристосування ПрРП_t, конструктивні особливості основного технологічного обладнання, кількість робочих позицій ГВК;

г) кількість робочих позицій ГВК, система координат ПР, система ЧПУ основного та допоміжного технологічного обладнання, фізичні принципи затиску ОМ в схваті ПР, геометричні параметри розташування пристосування в робочому просторі {РП_t}, конструктивні властивості ОМ, послідовність розташування робочих позицій в робочому просторі ПР;

д) система координат ПР, геометричні параметри схвату ПР, фізичні принципи затиску ОМ в схваті ПР, кількість одиниць основного та допоміжного технологічного обладнання, особливості ЧПУ ПР, умова доступу до пристосування , констуктивно-технологічні особливості ОМ, координати множини точок {А_t}, кутові переміщення ланок маніпуляційної системи ПР, вектор встановлення ОМ в пристосування {РП_t}.

 

4. Вказати найбільш повну відповідь щодо структурних елеметів та їх парметрів, що визначають координати множини т. :

а) координати т. , система координат ПР, система ЧПУ ПР, системи ЧПУ ОТО, констуктивно-технологічні особливості схвата ПР, констуктивно-технологічні параметри маніпуляційної системи ПР, конструктивні особливості об’єкта маніпулювання, констуктивно-технологічні параметри пристосування ПрРП_t, конструктивні особливості основного технологічного обладнання, кількість робочих позицій ГВК;

б) кількість робочих позицій ГВК, система координат ПР, система ЧПУ основного та допоміжного технологічного обладнання, фізичні принципи затиску ОМ в схваті ПР, геометричні параметри розташування пристосування в робочому просторі {РП_t}, конструктивні властивості ОМ, послідовність розташування робочих позицій в робочом просторі ПР;

в) система координат ПР, геометричні параметри схвату ПР, фізичні принципи затиску ОМ в схваті ПР, кількість одиниць основного та допоміжного технологічного обладнання, особливості ЧПУ ПР, умова доступу до пристосування , констуктивно-технологічні особливості ОМ, координати множини точок {А_t}, кутові переміщення ланок маніпуляційної системи ПР, вектор встановлення ОМ в пристосування {РП_t}.

г) система координат ПР, система ЧПУ ПР, констуктивно-технологічні особливості схвата, констуктивно-технологічні параметри маніпуляційної системи ПР, констуктивно-технологічні параметри об’єкта маніпулювання, констуктивно-технологічні параметри пристосування ПрРП_t, конструктивні особливості основного та допоміжного технологічного обладнання, маршрут технологічної дії на ОМ на {РП_t};

д) множина точок , система координат ПР, система ЧПУ ПР, констуктивно-технологічні особливості схвата ПР, констуктивно-технологічні параметри ПР, конструкція об’єкта маніпулювання, зони доступу до робочого простору {РП_t}, маршрут технологічної дії на ОМ на {РП_t}.

 

5. Сутність визначення координат точок за критерієм найменшого споживаного ресурсу ∆q_min методом повного перебору полягає в:

а) визначенні ∆q_min при однакових координатах (координаті) множини т. [C_tgmin; C_tgmax] кожної з РП до точок {А_t};

б) визначенні ∆q_min при однакових координатах (координаті) множини т. [А_tgmin; А_tgmax] кожної з до точок {С_t};

в) визначенні ∆q_min при однакових координатах (координаті) множини т. {С_t} до точок [А_tgmin; А_tgmax];

г) визначенні ∆q_min при однакових координатах (координаті) множини т. {А_t} до точок [С_tgmin; С_tgmax];

д) визначенні ∆q_min при однакових координатах (координаті) множини т. [C_tgmin; C_tgmax] кожної до т. {А_t} .

 

6. Сутність визначення координат опорних точок {А_t} з використанням математичного очікування (МЕ) базується на:

а) математичному очікуванні множини т. {С_t};

б) математичному очікуванні множини т. {А_t};

в) математичному очікуванні множини т. {С_t} та {А_t};

г) математичному очікуванні т. С_t та т. {А_t};

д) математичному очікуванні т. {С_t} та т. А_t.

 

7. Сутність визначення координат опорних точок {С_t} за критерієм мінімуму споживаного кінематичного ресурсу базується на:

а) математичному очікуванні множини т. {С_t};

б) математичному очікуванні множини т. {А_t} та т. {С_t};

в) математичному очікуванні т. С_t та т. {А_t};

г) математичному очікуванні множини т. {А_t};

д) математичному очікуванні т. {С_t} та т. А_t.

 

8. Сутність визначення мінімуму споживаного кінематичного ресурсу за методикою однокоординатного математичного очікування. зводиться до:

а) визначення математичного очікування координат точок {А_t} для кожної робочої позиції (при цьому кожна т. формується при однокоординатному переборі координат т. (тобто із всіма локальними ) з наступним визначенням ∆q для пари точок та вибору найменшого ∆q;

б) визначення методом математичного очікування локальних точок (однієїдля ) з наступним визначенням ∆q методом повного перебору кожної точки з множини зі всіма точками С_t ;

в) визначення за відомими координатами точок {А_t} математичного очікування точок з наступним визначенням ∆q при переміщенні від однієї точки до всіх {С_t} всіх Т робочих позицій;

г) визначення методом математичного очікування однієї точки для кожної з пар з отриманих “попарних” точок А до всіх точок {С_t} всіх РП;

д) визначення методом математичного очікування двох точок з найбільш віддалених max та найближчих min з множини {А_t} з наступним визначенням ∆q при переміщенні від т. max та min до всіх точок множини .

 

9. Сутність визначення мінімуму споживаного кінематичного ресурсу за методикою визначення математичного очікування локальних точок –. зводиться до:

а) визначення математичного очікування координат точок {А_t} для кожної робочої позиції (при цьому кожна т. формується при однокоординатному переборі координат т. (тобто із всіма локальними ) з наступним визначенням ∆q для пари точок та вибору найменшого ∆q;

б) визначення методом математичного очікування локальних точок (однієїдля ) з наступним визначенням ∆q методом повного перебору кожної точки з множини зі всіма точками С_t ;

в) визначення за відомими координатами точок {А_t} математичного очікування точок з наступним визначенням ∆q при переміщенні від однієї точки до всіх {С_t} всіх Т робочих позицій;

г) визначення методом математичного очікування однієї точки для кожної з пар з отриманих “попарних” точок А до всіх точок {С_t} всіх РП;

д) визначення методом математичного очікування двох точок з найбільш віддалених max та найближчих min з множини {А_t} з наступним визначенням ∆q при переміщенні від т. max та min до всіх точок множини .

 

10. Сутність визначення мінімуму споживаного кінематичного ресурсу за методикою визначення математичного очікування загальної точки –. зводиться до:

а) визначення математичного очікування координат точок {А_t} для кожної робочої позиції (при цьому кожна т. формується при однокоординатному переборі координат т. (тобто із всіма локальними ) з наступним визначенням ∆q для пари точок та вибору найменшого ∆q;

б) визначення методом математичного очікування локальних точок (однієїдля ) з наступним визначенням ∆q методом повного перебору кожної точки з множини зі всіма точками С_t ;

в) визначення за відомими координатами точок {А_t} математичного очікування точок з наступним визначенням ∆q при переміщенні від однієї точки до всіх {С_t} всіх Т робочих позицій;

г) визначення методом математичного очікування однієї точки для кожної з пар з отриманих “попарних” точок А до всіх точок {С_t} всіх РП;

д) визначення методом математичного очікування двох точок з найбільш віддалених max та найближчих min з множини {А_t} з наступним визначенням ∆q при переміщенні від т. max та min до всіх точок множини .

 

11. Сутність визначення мінімуму споживаного кінематичного ресурсу за методикою, що базується на попарному визначенні математичного очікування точки А, з наступним перебором кожної із цих точок з точками зводиться до:

а) визначення математичного очікування координат точок {А_t} для кожної робочої позиції (при цьому кожна т. формується при однокоординатному переборі координат т. (тобто із всіма локальними ) з наступним визначенням ∆q для пари точок та вибору найменшого ∆q;

б) визначення методом математичного очікування локальних точок (однієїдля ) з наступним визначенням ∆q методом повного перебору кожної точки з множини зі всіма точками С_t ;

в) визначення за відомими координатами точок {А_t} математичного очікування точок з наступним визначенням ∆q при переміщенні від однієї точки до всіх {С_t} всіх Т робочих позицій;

г) визначення методом математичного очікування однієї точки для кожної з пар з отриманих “попарних” точок А до всіх точок {С_t} всіх РП;

д) визначення методом математичного очікування двох точок з найбільш віддалених max та найближчих min з множини {А_t} з наступним визначенням ∆q при переміщенні від т. max та min до всіх точок множини .

 

12. Сутність визначення мінімуму споживаного кінематичного ресурсу за методикою визначення математичного очікування двох найбільш віддалених та найближчих точок , ; , зводиться до:

а) визначення математичного очікування координат точок {А_t} для кожної робочої позиції (при цьому кожна т. формується при однокоординатному переборі координат т. (тобто із всіма локальними ) з наступним визначенням ∆q для пари точок та вибору найменшого ∆q;

б) визначення методом математичного очікування локальних точок (однієїдля ) з наступним визначенням ∆q методом повного перебору кожної точки з множини зі всіма точками С_t ;

в) визначення за відомими координатами точок {А_t} математичного очікування точок з наступним визначенням ∆q при переміщенні від однієї точки до всіх {С_t} всіх Т робочих позицій;

г) визначення методом математичного очікування однієї точки для кожної з пар з отриманих “попарних” точок А до всіх точок {С_t} всіх РП;

д) визначення методом математичного очікування двох точок з найбільш віддалених max та найближчих min з множини {А_t} з наступним визначенням ∆q при переміщенні від т. max та min до всіх точок множини .

 

Примітка. Вище позначено:

– {С_t} – множина точок кінцевого положення схвата ПР при технологічному обслуговуванні t -ої РП – РП _t.

– {А_t} – множина точок початкового положення схвата ПР при технологічному обслуговуванні t -ої РП – РП _t.

 

УТВЕРЖДАЮ

Проректор по образовательной политике

____________В.Я. Шевченко

«___»______________2013 г.

 

УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛИНЫ

«Практикум по УГОЛОВНОму ПРАВу»

 

для студентов всех форм обучения

направления подготовки 051000.62 Профессиональное обучение (по отраслям)

профиля подготовки «Правоведение и правоохранительная деятельность«

профилизаций: «Правозащитная деятельность»,
«Гражданско-правовое регулирование в сфере образования»

 

Екатеринбург

РГППУ

Учебно-методический комплекс дисциплины «Практикум по уголовному праву «. Екатеринбург, ФГАОУ ВПО «Российский государственный профессионально-педагогический университет», 2013. 63 с.

 

Настоящий комплекс составлен в соответствии с требованиями ФГОС ВПО с учетом рекомендаций Примерной основной образовательной программы по направлению подготовки 051000.62 Профессиональное обучение (по отраслям).

 

Авторы:	к.ю.н., доцент	Д.Ю. Гончаров
	к.ю.н., доцент	С.Г. Гончарова
Рецензент:	д.ю.н., профессор	С.Н. Сабанин

 

 

Одобрен на заседании кафедры права. Протокол от 25 октября 2012 г.
№ 3.

 

Заведующая кафедрой права

А.А. Воронина

 

Рекомендован к печати методической комиссией Института социологии и права РГППУ. Протокол от «21» января 2013 г. № 5.

 

Председатель методической комиссии ИСП		А.Г. Кислов
СОГЛАСОВАНО Зав. сектором инспектирования ИМО УМУ		С. В. Пеннер
Директор ИСП		С.Е. Вершинин

 

 

© ФГАОУ ВПО «Российский государственный профессионально-педагогический университет», 2012.

© Гончаров Д.Ю., Гончарова С.Г., 2013

1. ЦЕЛИ ОСВОЕНИЯ ДИСЦИПЛИНЫ

Цель курса – глубокое освоение студентами знаний, выработанных уголовным правом как отраслевой юридической наукой, для получения возможности дальнейшего изучения отраслевых и прикладных юридических дисциплин.

Воспитательная роль данной учебной дисциплины определяется тем, что она способствует расширению кругозора студента, развивает юридическое мировоззрение и правовую культуру. Формирует личность с высоким уровнем правосознания.

2. МЕСТО ДИСЦИПЛИНЫ В СТРУКТУРЕ ООП ВПО

Дисциплина «Практикум по уголовному праву» относится к базовой части (43.4 -б3) профессионального цикла.

Для изучения данной учебной дисциплины необходимы следующие знания, умения и навыки, формируемые предшествующими дисциплинами:

Из курса «Теория государства и права»:

Знания: основной понятийный аппарат юриспруденции, юридическую терминологию, основные структуры институтов государства и права; роль и место теории государства и права в системе юридических наук; предмет и метод теории государства и права; общие и специальные закономерности возникновения, развития и функционирования государства, права и правовых явлений; методологические основы научного понимания права и государственно-правовых явлений; закономерности исторического движения и функционирования государства и права.

Умения: применять полученные знания при освоении других дисциплин; находить взаимосвязи государства, права и иных сфер жизни общества и человека; пользоваться понятийным и категориальным аппаратом теории государства и права; четко представлять систему права, правотворчество и действие нормативных правовых актов; формулировать соответствующие теоретические положения (например, понятия государства и права, нормы права и т.д.) в виде развернутого определения; раскрывать основные признаки, значения и роль различных государственно-правовых явлений; доказывать теоретические тезисы (положения); подкреплять теоретические положения конкретными фактами политической и правовой действительности, примерами из практики.

Владения: способен анализировать социально-значимые проблемы и процессы, умеет использовать на практике методы гуманитарных, социальных и экономических наук в различных видах профессионально-педагогической деятельности; владеет процессом творчества (поиск идей, рефлексия, моделирование и др.); владеет системой эвристических методов и приемов; способен организовывать профессионально-педагогическую деятельность на нормативно-правовой основе; готов участвовать в разработке нормативных актов в соответствии с профилем своей профессиональной деятельности; готов осуществлять профессиональную деятельность на основе развитого правосознания, правового мышления и правовой культуры; готов обеспечивать соблюдение законодательства субъектами права; готов обеспечивать законность и правопорядок, общественную безопасность и личную безопасность граждан, охранять общественный порядок; готов уважать честь и достоинство личности, соблюдать и защищать права и свободы человека и гражданина; готов выявлять, пресекать, раскрывать и расследовать преступления и иные правонарушения; готов осуществлять предупреждение правонарушений, выявлять и устранять причины и условия, способствующие их совершению; способен правильно и полно отражать результаты профессиональной деятельности в юридической и иной документации; способен толковать различные правовые акты; способен давать квалифицированные юридические заключения и консультации в конкретных видах юридической деятельности; готов участвовать разработке нормативно-правовых и локальных актов, реализуемых в правоприменительной деятельности; владеть аналитическими навыками работы с нормативными актами, предварительно изучив их структуру и типологию; готов обозначить свою правовую позицию в обществе и ее соотношение с юридической ответственностью; готов грамотно знакомиться с нормативно-правыми актами, другими юридически значимыми документами; готов толковать нормативно-правовые акты; готов юридически грамотно квалифицировать факты и обстоятельства; готов ориентироваться в действующем законодательстве.

Из курса «Правоохранительные органы»:

Знания: принципы организации и деятельности правоохранительных органов Российской Федерации; основной понятийный аппарат, юридическую терминологию, используемые в дисциплине; правовое регулирование структуры и деятельности правоохранительных органов; структуру, задачи и компетенцию правоохранительных органов Российской Федерации.

Умения: анализировать нормы Конституции РФ, законов, подзаконных нормативных правовых актов, регулирующих организацию и функционирование правоохранительных; давать правильное правовое толкование положений нормативных правовых актов; применять полученные знания при освоении других дисциплин; раскрывать основные признаки, значения и роль различных государственно-правовых явлений; доказывать теоретические тезисы (положения).

Владения: владеет процессом творчества (поиск идей, рефлексия, моделирование и др.); владеет системой эвристических методов и приемов; готов участвовать в разработке нормативных актов в соответствии с профилем своей профессиональной деятельности; готов осуществлять профессиональную деятельность на основе развитого правосознания, правового мышления и правовой культуры; готов обеспечивать соблюдение законодательства субъектами права; готов обеспечивать законность и правопорядок, общественную безопасность и личную безопасность граждан, охранять общественный порядок; готов уважать честь и достоинство личности, соблюдать и защищать права и свободы человека и гражданина; готов выявлять, пресекать, раскрывать и расследовать преступления и иные правонарушения; готов осуществлять предупреждение правонарушений, выявлять и устранять причины и условия, способствующие их совершению; способен правильно и полно отражать результаты профессиональной деятельности в юридической и иной документации; способен толковать различные правовые акты; способен давать квалифицированные юридические заключения и консультации в конкретных видах юридической деятельности; готов участвовать разработке нормативно-правовых и локальных актов, реализуемых в правоприменительной деятельности.

Перечень последующих учебных дисциплин, для которых необходимы знания, умения и владения, формируемые данной учебной дисциплиной:

· защита прав человека;

· проблемы квалификации преступлений;

· уголовно-исполнительное право;

· уголовно-процессуальное право.

3. КОМПЕТЕНЦИИ СТУДЕНТА, ФОРМИРУЕМЫЕ В РЕЗУЛЬТАТЕ ОСВОЕНИЯ ДИСЦИПЛИНЫ

По окончании изучения курса студент должен:

Знать:

· основной понятийный аппарат уголовного права, основные институты уголовного права;

· роль и место уголовного права в системе отраслей права;

· предмет, метод, задачи и функции уголовного права;

· основание уголовной ответственности;

· элементы и признаки состава преступления;

· систему и правила назначения наказаний и иных мер уголовно-правового воздействия;

· основания освобождения от уголовной ответственности и наказания.

Уметь:

· применять полученные знания при освоении других дисциплин;

· пользоваться понятийным и категориальным аппаратом уголовного права;

· четко представлять структуру уголовного закона;

· формулировать соответствующие теоретические положения (например, понятия преступления, соучастия, наказания и т.д.) в виде развернутого определения;

· определять признаки конкретного состава преступления в совершённом деянии;

· доказывать теоретические тезисы (положения);

· подкреплять теоретические положения конкретными фактами правовой действительности, примерами из практики.

 

Владеть / быть в состоянии продемонстрировать:

 

Владеет способами защиты чести, достоинства, прав личности будущего рабочего (специалиста) (ОК-13):

Ø знает права и свободы человека, в том числе будущего рабочего (специалиста);

Ø обладает способами защиты чести и достоинства, прав личности;

Ø учит будущих рабочих (специалистов) способам защиты своей чести и достоинства.

Владеет процессом творчества (поиск идей, рефлексия, моделирование и др.) (ОК-28):

Ø Обладает знаниями в области поиска необходимых идей;

Ø Понимает необходимость творческого подхода к профессионально-педагогической деятельности;

Ø Использует творческий подход в построении образовательного процесса.

Владеет системой эвристических методов и приемов (ОК-29):

Ø Знает систему принципов и правил, которые задают наиболее вероятностные стратегии и тактики деятельности решающего, стимулирующие его интуитивное мышление в процессе решения, генерирование новых идей и на этой основе существенно повышающие эффективность решения определенного класса творческих задач;

Ø Умеет организовать свою педагогическую деятельность с использованием эвристических методов приемов;

Ø Решает поставленные задачи в ходе своей профессиональной деятельности с использование в новых, неожиданных направлениях.

Способен организовывать профессионально-педагогическую деятельность на нормативно-правовой основе (ПК-4):

Ø Знает основные нормативно-правовые акты;

Ø Понимает требования нормативно-правовых актов;

Ø Профессионально-педагогическую деятельность строит на строгом соответствии нормативно-правовым актам.

Готов участвовать в разработке нормативных актов в соответствии с профилем своей профессиональной деятельности (ПК-37):

Ø Знает этапы нормотворческого процесса, основные нормативно-правовые акты в соответствии с профилем своей профессиональной деятельности

Ø Умеет формулировать правовые нормы, оформлять их в институты права

Ø Владеет навыками подготовки нормативно-правовых актов;

Готов осуществлять профессиональную деятельность на основе развитого правосознания, правового мышления и правовой культуры (ПК-38):

Ø Знает правовые нормы

Ø Умеет применять правовые нормы при осуществлении профессиональной деятельности

Ø Владеет навыками организации деятельности, основываясь на правовом мышлении;

Готов обеспечивать соблюдение законодательства субъектами права (ПК-39):

Ø Знает законодательство Российской Федерации

Ø Умеет предвидеть ситуации нарушения законодательства и юридически правильно квалифицировать факты и обстоятельства

Ø Владеет навыками убеждения в необходимости соблюдения законодательства;

Готов обеспечивать законность и правопорядок, общественную безопасность и личную безопасность граждан, охранять общественный порядок (ПК-40):

Ø Знает основные составляющие законности и правопорядка

Ø Умеет реально оценивать ситуацию и видеть моменты, угрожающие личной безопасности и общественному порядку граждан

Ø Владеет способами обеспечения законности и правопорядка, личной безопасности граждан и общественного порядка;

Готов уважать честь и достоинство личности, соблюдать и защищать права и свободы человека и гражданина (ПК-41):

Ø Знает права и свободы человека и гражданина

Ø Умеет своими действиями создать ситуацию, когда соблюдаются права и свободы всех заинтересованных людей

Ø Владеет способами защиты прав и свобод человека и гражданина;

Готов выявлять, пресекать, раскрывать и расследовать преступления и иные правонарушения (ПК-42):

Ø Знает основные признаки и составы преступлений и иных правонарушений

Ø Умеет выявлять нарушения правовых норм

Ø Владеет способами и средствами для раскрытия и расследования преступлений и иных правонарушений, а также их пресечения;

Готов осуществлять предупреждение правонарушений, выявлять и устранять причины и условия, способствующие их совершению (ПК-43):

Ø Знает основные условия и причины, которые могут способствовать совершению правонарушений

Ø Умеет выявлять условия и причины, способствующие совершению правонарушения

Ø Владеет методами предупреждения правонарушений, устранения причин и условий, способствующих совершению правонарушений;

Способен правильно и полно отражать результаты профессиональной деятельности в юридической и иной документации (ПК-44):

Ø Знает основные виды юридической и иной документации и правила их оформления и составления

Ø Умеет формулировать результаты своей профессиональной деятельности и составлять юридические и иные документы

Ø Владеет навыками оформления результатов свое деятельности в юридических и иных документах;

Способен толковать различные правовые акты (ПК-45):

Ø Знает основные нормативно-правовые акты и методы их толкования

Ø Умеет раскрывать содержание нормативно-правовых актов

Ø Владеет различными методами толкования нормативно-правых актов;

Способен давать квалифицированные юридические заключения и консультации в конкретных видах юридической деятельности (ПК-46):

Ø Знает правила составления юридических заключений и консультирования в конкретных видах юридической деятельности

Ø Умеет применять нормативно-правовые акты в конкретных видах юридической деятельности

Ø Владеет способами составления квалифицированных юридических заключений и методами консультирования в конкретных видах юридической деятельности.

Готов участвовать разработке нормативно-правовых и локальных актов, реализуемых в правоприменительной деятельности (ПК-47):

Ø Знает принципы и правила юридической техники в процессе применения нормативно-правовых и локальных актов организаций и учреждений;

Ø Умеет применять привила юридической техники в процессе применения нормативно-правовых и локальных актов организаций и учреждений и выявлять нарушения их применения другими лицами и должностными лицами.

4. СТРУКТУРА ДИСЦИПЛИНЫ