С. В. Березин, К. С. Лисецкий. Діагностичні критерії:

Діагностичні критерії:

1.Правець - гостре інфекційне захворювання, характеризується токсичною поразкою нервової системи, виявляється тонічними судорогами. Збудником захворювання є анаеробна спороутворююча паличка Clostridium tetani.

2.Вхідними воротами є рани або інші ушкодження шкіри і слизових оболонок, у тому числі - опіки, відмороження, потертості, кримінальні аборти, пупочная ранка у немовлят.

3.Важкiсть захворювання і його прогноз визначає тривалість інкубаційного періоду, найбільша летальність спостерігається при тривалості інкубації до 9 дiб.

4.Для генералiзованого правця характерна «класична» тріада: тризм жувальної мускулатури, «сардінiчна посмішка» і дiсфагiя.

5.Патологічний процес захоплює м'язiв спини, живота і кінцівок. З'являється ригідність потиличних м'язів, хворобливі судорожні приступи стають більш інтенсивними, виникають не тільки у відповідь на найменші зовнішні подразники, але й спонтанно. У термінальній стадії захворювання хворий знаходиться в стані опiстотонуса – вигнуте положення тулуба з опорою на потилицю і п'яти.

6.Під час тетанiчних судорог можуть відбуватися розриви м'язів і компресійні переломи хребта.

7.Розвиваються глибокі дихальні розлади і серцево-судинна декомпенсація. На висоті судорожного приступу виникає смертельна зупинка подиху (асфiктичний криз).

8.Свідомість цілком збережена і порушується тільки в термінальній стадії захворювання.

 

Медична допомога:

1.Заходом вищої терміновості є ефективна противосудомна терапія:

Ø при правці I (легкого) і II (середнього) ступеня важкостi з інкубаційним періодом більш 2 тижнів судоми купiруються помірними дозами бензодiазепiнов (седуксен, реланiум, дiазепам, сибазон) у дозі 0.2-0.3 мг/кг внутрiм’язово.

Ø при правці III (важкого) ступеня з інкубаційним періодом 9-14 днів необхідні максимально великі дози бензодiазепiнов (седуксен, реланiум, диазепам, сибазон) у дозі 0.3-0.8 мг/кг внутрівенно, при неефективності – 1% тіопентал в дозі 3-5 мг/кг внутрівенно;

Ø при правці IV (украй важкого) ступеня з інкубаційним періодом до 7-8 днів єдиним ефективним засобом є мiорелаксанти і ШВЛ.

2.Визначальною для противосудомної терапії є частота і сила приступів, ступінь ОДН, стан гемодiнамiки.

3.У средньо тяжких і тяжких випадках після попередньої премедикацiї 0,1% атропіну сульфат 0,1мл/рік життя (не більш 0,5 мл) внутрівенно, необхідна eндотрахеальна iнтубацiя і переведення на ШВЛ, при неможливості - ургентна крико-конiкотомiя.

4.Максимально відгородити хворого від зовнішніх подразників, усі маніпуляції робити під наркозом!

5.Термінова госпіталізація до інфекційного відділення, а при порушеннях подиху – до ВIТ.

Неконтрольовані психоемоційні порушен ня

Діагностичні критерії:

1.Необхідно розрізняти психогенні шокові реакції і гостро виникаючі реактивні психози, у тому числі - при стресових ситуаціях.

2.Психогенні шокові реакції (ПШР) виникають раптово на сильні стресові подразники, перебіг їх короткочасний.

3.ПШР протікають у формі психогенного ступору (ПС) і психогенних афективних реакцій (ПАР). Для ПС характерно: рухова загальмованість до повної зупинки рухiв. На обличчі яскраво виражена маска страху. Відсутність реакції на явну небезпеку, відсутність контакту з оточуючими.

4.Для ПАР характерно: виражена афективнiсть страху, рухове порушення, некоригованi поведінкові реакції.

 

Медична допомога:

1. В залежності від форми ПШР або ПАР хворі повинні бути ізольовані від впливу стресу.

2.При агресивності або психомоторному порушенні робиться м'яка фіксація хворих.

3.Для купировання психомоторного порушення вводяться бензодiазепiни (седуксен, реланiум, дiазепам, сибазон) у дозі 0.3-0.5 мг/кг внутрівенно, при неефективності – тіопентал 1% в дозі 3-5 мг/кг внутрівенно.

4.Госпіталізація до спеціалізованого відділення.

 

*****************************************************

С. В. Березин, К. С. Лисецкий.