С. В. ФроловаЗ ОІМ ТА ОЗПІК 1. Предмет і завдання. 2. Профілі музеїв. 3. Типи музеїв. 4. Види історичних музеїв. 5. Історіографія історичного музеєзнавства. 6. Основні напрямки діяльності музеїв. 7. Періодичні музеєзнавчі видання. 8. Історія музейної справи в Україні. 9. Передісторія музеїв. 10. Давньогрецьке музейне збирання. 11. Давньоримське музейне збирання. 12. Середньовічне музейне збирання. 13. Музейна справа в дорадянській Росії. 14. Історичні музеї у дореволюційній Україні. 15. Зарубіжний музейний досвід. 16. Музеї радянської України. 17. Музеї під відкритим небом. 18. Особливості розвитку музеїв у незалежній Україні. 19. Загально історичні музеї. 20. Військово-історичні музеї. 21. Археологічні музеї. 22. Краєзнавчі музеї. 23. Архітектура музейних будівель. 24. Архітектурно-художнє вирішення експозиційних залів. 25. Музеї Кіровоградщини. 26. Обладнання фондових приміщень. 27. Наукове комплектування фондів. 28. Експозицій на робота музеїв. 29. Науково-дослідна робота музеїв. 30. Освітньо-виховна робота музеїв. 31. Фондова робота в музеї. 32. Використання музейного потенціалу у навчально-виховному процес. 33. Класифікація пам’яток історії і культури. 34. Пам’ятки археології. 35. Пам’ятки історії. 36. Пам’ятки архітектури та містобудування. 37. Пам’ятки мистецтва. 38. Писемні пам’ятки. 39. Пам’яткоохоронне законодавство. 40. Ремонт і реставрація пам’яток. 41.Традиції українського пам’яткознавства. 42. Історіографія пам’яткоохоронної роботи. 43. Українське товариство охорони пам’яток історії та культури. 44. Збереження пам’яток у державних установах. 45. Основні групи пам’яток Кіровоградської області. 46. Пам’ятки району, міста, села (за вибором). 47. Міжнародне співробітництво у справі охорони та збереження пам’яток. 48. Класифікуйте основні види пам’яток. 49. Назвіть десять відомих Вам пам’яток історії. 50. Види пам’яток археології. 51. Розшифруйте абревіатуру громадських організацій: УТОПІК, ВУСК, САУ. 52. Охарактеризуйте діяльність українських гетьманів у відбудові і спорудженні православних храмів. 53. Які інституції зайнялися дослідженням пам’яток на українських землях у ХІХ – на поч. ХХ ст.? 54. Доля української історико-культурної спадщини в часи національно-визвольних змагань 1917 – 1920 рр.? 55. Проблеми пам’яткоохоронної роботи в Радянській Україні. 56. Пам’яткоохоронне законодавство незалежної України. 57. Україна і проблеми реституції пам’яток. 58. Охарактеризуйте основні групи пам’яток Кіровоградщини.
КРИТЕРІЇ оцінювання контрольних модульних робіт (КМР) По закінченні лекційних і семінарських занять та часу, відведеного на самостійне опрацювання кожного із модулів, студенти аудиторно в межах своєї групи (у випадку відсутності з поважної причини – разом із іншою групою або на щотижневих консультаціях викладача) протягом 2 академічних годин письмово виконують КМР, на підставі яких виводиться підсумкова залікова оцінка. Кожен варіант (їх може бути від двох до кількості студентів) КМР складається із 4 питань. І – містить три завдання репродуктивного рівня, що передбачають вибір вірного варіанта відповіді. ІІ – ІV питання передбачають розгорнуті відповіді з розкриттям теоретичного змісту, аргументацією основних положень, виявленням причинно-наслідкових зв’язків, формулюванням власного судження, висновків. На підставі оцінки кожного з чотирьох питань за шкалою від «5» до «2» виводиться оцінка по КМР. Вона може мати округлене значення до цілих («5», «4», «3«, «2», десятих (0,1–0,9) чи сотих (0,11–0,99) бала. Оцінка «відмінно» ставиться у випадках, коли студент: – упевнено оперує обсягом навчального матеріалу; – самостійно оцінює факти, явища, вільно, аргументовано висловлює власні думки; – може характеризувати та аналізувати інформацію змісту модуля; – виявляє творчі здібності, вміє порівнювати. узагальнювати, систематизувати матеріал, наводити численні приклади; – дав вичерпну відповідь на поставлені завдання, на всі чотири питання. Оцінка «добре» – ставиться у випадках, коли студент: – загалом володіє обсягом навчального матеріалу; – здатний застосовувати вивченийматеріал на рівні стандартних ситуацій, наводити окремі власні приклади; – вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати основні теоретичні й фактологічні положення, явища, але відповідь може бути не зовсімзмістовною, цілісною, послідовною,містити деякі фактологічні помилки, неточності; – не завжди може вірно зробити висновок,добрати переконливі аргументи; – дає загальну характеристику подій (причини,наслідки, значення); – розкриває не менше трьох питань. Оцінка «задовільно» ставиться у випадках, коли студент: – володіє навчальним матеріалом на початковому рівні; – може репродуктивно відтворити незначну частину теоретичного й фактологічного матеріалу; – виявляє знання і розуміння окремих положень курсу; – вміє на елементарному рівні аналізувати, робити узагальнення, порівняння, висновки; – розкриває не менше двох питань. Оцінка «незадовільно» ставиться у випадках, коли студент: – дуже слабко володіє навчальним матеріалом, нездатний елементарно розпізнавати і відтворити окремі факти, явища, події; – не знає послідовності подій; – відповідь має уривчастий, незакінчений, незмістовний характер; – відсутня здатність викласти думку на елементарному рівні; – дає відповідь лише на одне питання; – не писав, не здав роботу. За наявності часу до сесії викладач може дозволити студенту, який отримав оцінку «2», «3» або «4» переписати КМР. Незалежно від отриманого результату перша оцінка заміняється другою.
КРИТЕРІЇ підсумкового оцінювання (залік) Оцінка «зараховано» виставляється у випадку, коли студент виконав кожну з КМР на оцінку не нижче «3», за умови отримання ним середньосеместрових оцінок за самостійну роботу та семінарські заняття оцінки не нижче «3» і ведення конспектів лекцій. Оцінка за шкалою ECTS на рівні «А», «В», «С», «D», «Е» встановлюється студентам, які отримали оцінку «зараховано», шляхом виведення середньозваженого бала (СБ), який враховує підсумки КМР та загальний час на вивчення дисципліни, розподілений між модулями. Студентам, які отримали незадовільну оцінку бодай за одну КМР виставляється оцінка «не зараховано». Її відповідники за шкалою ECTS «F» або «FX» обраховуються на підставі виведеного середньозваженого бала, який враховує оцінки КМР та час, відведений на кожен модуль. Незалежно від СБ у даному випадку оцінка не може бути вищою за «FX». Студент, який отримав оцінку «не зараховано» («F» або «FX») у день першого (повторного) перескладання має виконати КМР. Викладач може дозволити виконати КМР і достроково під час щотижневих консультацій або з іншими групами. АДРЕСИ І ТЕЛЕФОНИ МУЗЕЇВ ТА АРХІВІВ КІРОВОГРАДА
С. В. Фролова
|
