Джерельна база дослідження.

До першої групи джерел дослідження в першу чергу слід віднести нормативно-правові акти та документи державних та партійних (КПРС) органів законодавчої та виконавчої влади в СРСР. Серед них: постанови та резолюції Політбюро ЦК КПРС ((«О работе партийных организаций по укреплению своих рядов и обновлению состава КПСС в условиях углубления перестройки», «О позиции КПСС в отношении с общественно-политическими организациями и движениями», Резолюції ХІХ Всесоюзної партконференції «Про демократизацию советского общества и реформу политической системы», «Про некоторые неотложные меры по практическому осуществлению реформы политической системы страны»).

Друга група джерел – це законодавчі акти Верховної Ради СРСР та постанови з’їздів народних депутатів РСФРР («Об учереждении поста Президента СССР и внесений дополнений в Конституцию (Основной Закон) СССР», «О свободе совести и религиозных организациях», «Об общественных объединениях»), а також укази Президента Росії («О выборах народных депутатов», «О механизме народовластия в РСФСР», Указ Президента РСФСР «О приостановлении деятельности коммунистической партии РСРФСР», «О запрещении на территории РСФСР коммунистической партии»). Вони відображають еволюцію політичної системи в країні та процес формування громадських об’єднань та політичних партій зокрема.

Третю групу джерел складають програми статути маніфести, резолюції та інші уставні документи громадсько-політичних та партійних утворень, що діяли в період «перебудови». Зазначені політичні матеріали всебічно відображають програмні завдання, хід партійного будівництва, передвиборчу тактику, стратегію та інші сторони їх діяльності в різних радянських республіках наприкінці 1980-их-на початку 1990-их років.

Четверту групу джерел утворюють публікації центральних та місцевих періодичних видань: публікації у газетах «Правда», «Панорама», «Хронограф» «Новый Хронограф» «Советская Россия», суспільно-політичному журналі «Известия ЦК КПСС», які дають автентичний інформаційно-аналітичний огляд процесу зародження громадянського суспільства в країні, на фоні кризи комуністичної ідеології КПРС та формування партійного плюралізму в державному управлінні.

До четвертої групи джерел належить мемуарна література – авторські роботи політичних діячів КПРС, лідерів політичних партій та громадських об’єднань: М.С. Горбачова «Жизнь и реформы», В.А.Мєдвєдєва «В команде Горбачева: вигляд изнутри», М.І. Рижкова «Главный свидетель», «В Политбюро ЦК КПСС…По записям Анатолия Черняєва, Вадима Мєдвєдєва, Георгия Шахназарова» (1985-1991)». Вони відображають різнопланові суспільно-політичні соціально-економічні та морально-духовні проблеми перехідного для радянського суспільства етапу «перебудови» і розкривають ключові моменти політичної історії СРСР в роки перебування при владі Михайла Горбачова.

Крім того, нами в роботі були використані результати соціологічних опитувань опублікованих Всеросійським центром вивчення суспільної думки (ВЦВСД), що дали змогу прослідкувати динаміку та виявити зміни в організаційних принципах, соціальному складі, чисельності політичних партій та громадських організацій наприкінці 1980- на початку 1990-их років, а також відобразити ставлення та ступінь довіри виборців до політичних партій та громадських об’єднань різноманітної орієнтації.

 

Мета дослідження.

Проаналізувати процес становлення та розвитку багатопартійної системи в СРСР у період «перебудови»

Завдання дослідження.

- З’ясувати передумови та причини кризи радянської однопартійної системи у період «перебудови»;

- Прослідкувати процес зародження ідейно-політичної опозиції в КПРС наприкінці 1980-их-на початку 1990-их років;

- Розглянути основні напрями діяльності перших в СРСР неформальних груп та об’єднань;

- Проаналізувати організаційну структуру та програмні вимоги політичних партій в СРСР на заключному етапі його існування.