Управління потенціалом промислового підприємства

 

У сучасних умовах управління економічним потенціалом промислового підприємства виступає як загальноекономічний чинник раціонального споживання ресурсів та ефективного функціонування виробничої системи. Відомо, що навіть ті підприємства, які мають близькі за рівнем потенціали, часто розрізняються за результатами їх діяльності. В цих умовах різницю в результатах можна пояснити лише неоднаковим ступенем точності цільової орієнтації системи. Інакше кажучи, при інших рівних умовах, величина результату буде тим більша, чим вдалішою буде система управління економічним потенціалом підприємства.

Особливе місце управління у сучасних умовах зумовлено тим, що воно гарантує інтеграцію економічних процесів на підприємстві. Формування системи управління економічним потенціалом відбиває можливості системи впорядкувати процеси формування потенціалу підприємства відповідно притаманним внутрішнім закономірностям господарської діяльності і необхідне для:

аналізу поточного стану промислового підприємства;

моделювання розвитку економічного потенціалу промислового підприємства;

визначення найкращих способів використання економічного потенціалу підприємства.

Управлінню потенціалом промислового підприємства притаманні наступні ознаки:

1) наявність економічного потенціалу підприємства, причинний зв'язок між його складовими, наявність керуючої і керованої підсистем;

2) динамічний характер економічного потенціалу підприємства;

3) здатність системи економічного потенціалу промислового підприємства змінюватися від малих впливів;

4) збереження, передачу і перетворення інформації;

5) антиентропійність управління.

У зв’язку з цим прийнятою методологічною основою побудови управління економічним потенціалом промислового підприємства є застосування системного підходу, що дозволить комплексно оцінити рівень використання ресурсів.

В економічній літературі існує багато понять і визначень системи. Одні вчені визначали систему як «сукупність елементів, організованих таким чином, що зміна, виключення і введення нового елемента закономірно відбивається на всіх інших елементах». У. Ешбі під системою розумів «усю сукупність перемінних, які експериментатор вибирає з числа перемінних реальної «машини». Л. Берталанфі дав своє поняття системи, визначивши її «комплексом елементів, що знаходяться у взаємодії».

Зарубіжні вчені системою називають «організоване складне ціле; сукупність чи комбінацію предметів або частин, що утворюють комплексне єдине ціле».

Деякі вчені відійшли від визначення системи як сукупності елементів і розглядали її як процес. «Система, – вважали вони, – це процес або потік незалежних процесів компонентів системи, які володіють певними властивостями, та пов'язані циклами розвитку і деградації».

Система управління потенціалом промислового підприємства – це сукупність засобів і методів спрямованого впливу на його інтереси з метою раціонального використання ресурсів і забезпечення необхідних пропорцій розвитку.

Класифікацію властивостей системи управління економічним потенціалом промислового підприємства (рис. 1.2) можна згрупувати за наступними ознаками:

− властивості, які характеризують економічний потенціал промислового підприємства і взаємозв'язок його із зовнішнім середовищем;

− властивості, які характеризують методологію функціонування і розвитку потенціалу підприємства.

 

Рисунок 1.2 – Властивості системи управління економічним потенціалом промислового підприємства

 

Потенціал промислового підприємства – це відкрита система. Тут спостерігається інтенсивність обміну інформацією та іншими ресурсами з зовнішнім середовищем. Тільки ефективне використання можливостей зовнішнього середовища забезпечує збереженість системи. Економічний потенціал реагує на макроекономічні зміни, розвивається під їхнім впливом, але при цьому зберігає якісну визначеність і адаптивність функціонування. Без взаємодії з зовнішнім середовищем відкрита система не може функціонувати.

Теоретико-методологічними основами розробки системи управління економічним потенціалом промислового підприємства є визначення сукупності законів управління, методів, функцій і принципів впливу на процеси його формування і використання.

Ще однією особливістю розробки системи управлінням економічним потенціалом промислового підприємства є визначення сукупності організаційних і методичних спеціальних та загальнонаукових принципів. Серед основних можна виділити наступні:

1. Система управління економічним потенціалом промислового підприємства є органічною складовою частиною системи управління галуззю, а тому базується на загальних принципах управління.

2. Управління економічним потенціалом промислового підприємства повинно здійснюватися на всіх стадіях його відтворення – формування, розвитку та використання.

3. Управління економічним потенціалом підприємства носить комплексний характер, тому що передбачає розробку єдиної системи показників оцінки рівня потенціалу.

4. Залежність економічних можливостей формування, розподілу й оптимального використання потенціалу від ефективності функціонування промислового підприємства.

5. Спряженість структурно-функціональних параметрів процесу управління економічним потенціалом промислового підприємства з динамікою науково-технічної і виробничої діяльності з розвитку цих напрямків, а також циклу функціонування системи організаційних форм її реалізації.

6. Системність ресурсного забезпечення процесу управління економічним потенціалом промислового підприємства, що враховує специфіку самого процесу управління, невизначеність структури й обсягу потреб.

7. Комплексність оцінки економічного потенціалу промислового підприємства, що припускає множинність сфер і багатоаспектність аналізу і, зокрема, оцінку негативного впливу факторів.

8. Методологічна єдність, актуальність, вірогідність і повнота системи кількісних показників і якісних параметрів – інформаційно-аналітична база для оцінки економічного потенціалу промислового підприємства.

9. Забезпеченість управління економічним потенціалом промислового підприємства інформаційно-технологічним інструментарієм, що дозволяє здійснювати прогнозні, планові, аналітичні й оперативні управлінські розрахунки з застосуванням адекватного арсеналу методів і засобів.

10. Результативність й ефективність використання потенціалу. За словами Пітера Ф. Друкера, результативність є наслідком того, що «робляться потрібні, правильні речі» (doing the right things). А ефективність є наслідком того, що «правильно створюються ці самі речі» (doing things right). І перше, і друге однаково важливо. Управлінські рішення, як би ні були вони добре обґрунтовані з погляду теорії і підкріплені дослідженнями, являють собою лише ідеї, думки. Успішним буде рішення тоді, коли воно реалізується практично, тобто перетворюється в дію результативно й ефективно.

11. Гнучкість і здатність підприємства реагувати на зміни рівня економічного потенціалу залежно від зміни цілей і завдань, що міняються відповідно до зовнішніх флуктуацій, бо наявність чітко сформульованої мети – це правильно обрані дії для її реалізації.

Розкриття змісту процесу управління економічними потенціалом промислового підприємства, конкретизувати цю діяльність з урахуванням практичних завдань можна завдяки дослідженням функцій управління потенціалом. До основних функцій відносяться наступні:

1) визначення цілей і пріоритетів розвитку економічного потенціалу промислового підприємства в сучасних умовах;

2) регулювання економічних проблем управління економічним потенціалом промислового підприємства;

3) оцінка економічного потенціалу в розрізі ресурсних джерел;

4) підвищення ефективності використання економічного потенціалу з урахуванням пріоритетів економії найбільш дефіцитних та коштовних ресурсів;

5) розробка системи регуляторів, які дозволяють оптимально використовувати економічний потенціал промислового підприємства, що сприяє розвитку і зміцненню економічної самостійності підприємства.

Характеризуючи систему управління економічним потенціалом промислового підприємства, підкреслимо, що взаємозв’язок промислового підприємства та його економічного потенціалу ґрунтується на методах управління.

Серед джерел підвищення ефективності управління особливого значення набувають методи управління, що дозволяють сформувати систему управління взаємодією різноманітних факторів, які визначають умови розвитку потенціалу промислового підприємства, забезпечують досягнення цілей. А.В. Шегда підкреслює, що використання економічних методів дає змогу розробити методологію моделювання керуючої та керованої систем, досліджувати інформаційні процеси, кількісно оцінювати інформацію.

Основною метою управління економічним потенціалом, як системи взаємозалежних важелів, що забезпечують спрямований, скоординований і стимулюючий вплив на економічний потенціал у розрізі ресурсних джерел, є забезпеченням раціонального його використання.

Отже, управління економічним потенціалом промислового підприємства в сучасних умовах передбачає:

− багаторівневість поняття економічний потенціал, що вимагає обов'язкової вказівки аспекту (національний, регіональний, галузевий, рівень підприємства), у якому він розглядається, при цьому економічний потенціал одного рівня обов'язково впливає на економічний потенціал іншого і здатний як гальмувати, так і стимулювати ріст;

− фактори, що впливають на розвиток економічного потенціалу промислового підприємства, різноманітні і не обмежуються високими темпами росту обсягів і продуктивності факторів виробництва, а включають і рівень інвестицій в економіку промисловості, і рівень структурної перебудови і т.п.;

− ефективне управління економічним потенціалом промислового підприємства безпосередньо пов'язано з усіма компонентами розвитку національної і регіональної економіки і тим середовищем, у якому воно здійснюється, тому відсутність позитивних і довгострокових ефектів (результатів) хоча б в одній із взаємозалежних сфер свідчить про наявність негативних тенденцій, здатних надалі звести нанівець наявні позитивні зміни;

− адекватність реакції підприємства на трансформацію економічних відносин. Система управління економічними потенціалом повинна являти собою гнучку систему, що буде змінюватися, пристосовуючись до ринкової економіки, забезпечуючи ефективність діяльності промислового підприємства.