Студопедия — Структура дозвілля старших школярів та вплив на неї ціннісних орієнтацій
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Структура дозвілля старших школярів та вплив на неї ціннісних орієнтацій






 

У попередньому розділі було з’ясовано, що при виборі видів дозвільної діяльності проявляється ступінь формування життєвої позиції особистості, її ціннісна спрямованість. У задоволенні потреб у сфері дозвілля виявляються особистісні цілі й цінності. Окрім того, дозвілля залежить від типу поселення [4; 50]. Під час досліджень постійно враховується фактор місця проживання. Можна виокремити розвідки, присвячені дослідженню дозвілля молоді великих міст, малих міст, селищ [4; 47]. Об’єктом нашого дослідження стануть школярі великого міста (м. Луганськ). Завданням – визначення ролі ціннісного фактору у формуванні структури дозвілля старших школярів. Емпіричною основою будуть виступати результати проведеного кафедрою філософії та соціології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка дослідницького проекту «Повсякденне життя луганського школяра – 2013». Це друге, повторне дослідження (перше – 2011 р.). Автор приймав участь у проекті у якості інтерв’юєра, оператору вводу первинної інформації та самостійно здійснив аналіз частини інформації. Спочатку ми з’ясуємо ціннісні орієнтації та структуру дозвілля школярів, а потім перевіримо гіпотезу, яка полягає в тому, що формування структури дозвілля старших школярів залежить від їх ціннісних орієнтацій.

Дослідження показало (Додаток 1), що в ціннісній ієрархії учнів на першому місці орієнтація на цінність «міцне здоров’я» та «міцна родина та родинні відносини», друге місце посідає цінність «кохати та бути коханим», третє – «спілкування з близькими за духом людьми». Далі йдуть такі цінності, як «успіхи в якійсь важливій справі, що дають визнання з боку суспільства», «особистісна незалежність», «професійна самореалізація» та «побутовий комфорт». Цінності «багатства» та «влади над людьми» займають останні позиції в ціннісній ієрархії.

Якщо розглянути дані для школярів різних класів, видно, що цінність багатства є однаковою мірою майже незначною як для учнів восьмого класу, так і для учнів 11 класу (позицію «дуже значуща» обирають від 9% в 10 класі до 14% в дев’ятому). Значущість особистої незалежності зростає в залежності від класу: в 8 класі обрали позицію «найбільш значуща» 35% учнів, а в 11 класі вже 48%. Професійну реалізацію вважають другорядною в своєму житті учні як восьмого, так і 11 класу. Побутовий комфорт має найбільшу значущість для десятикласників (позицію «найбільш значуща» обрали 47% учнів), в той час як у восьмому класі 40%. Можливість вирішувати важливі суспільні проблеми майже в однаковій мірі значуща для учнів різних класів, значущість варіюється від 26% до 29%. Різниця в значущості цінності «отримання нових знань» також незначна (від 31% в 10 класі до 33% в 8 класі). Спілкування з близькими за духом людьми має найбільшу значущість для учнів 11 класу (59% обрали як «дуже значуща»), а найменшу – для учнів 8 класу (42%). Значимість розваг різниться незначним чином між учнями, від 34% у 9 класі, до 40% у 10 класі. Добре екологічне середовище найбільш значуще для восьмикласників (44% обрали відповідь «дуже значуща»), а найменш значуще для одинадцятикласників (34%). Значимість цінності «кохати і бути коханим» практично не відрізняється у школярів: «дуже значуща» обрали 57% в 8 класі, 55% в 9 класі, 60% в 10 класі і 59% в 11 класі. Найбільше значення «міцне здоров’я» має для учнів 10 та 11 класів (77% обрали позицію «найбільш значуща»), а найменше значення для учнів 9 класу (68%). Міцна сім’я і родинні відносини обрали як «найбільш значущі» 78% учнів 10 класу, в той час як серед учнів 9 класу лише 67%. Таку цінність як «успіхи в якійсь важливій справі, що дають визнання з боку суспільства» обрали дуже важливою 46% учнів 10 класу, 47% 8 класу і тільки 38% школярів 11 класу.

Порівняння отриманих даних з результатами 2011 р. показало (Додаток 2), що в цілому зберігається стабільність ціннісних орієнтацій. Відмінності стосуються такого: цінність «кохати та бути коханим» стала більш значущою для школярів, в той час як «спілкування з близькими за духом людьми» трохи втратила значущість. Цінності «розваги» та «можливість розв’язувати важливі суспільні проблеми» залишились на тих же самих позиціях в ціннісній ієрархії луганських школярів, а цінності «отримання нових знань» та «добре екологічне середовище» знизилися на одну позицію. Зменшилася значущість особистої незалежності: якщо в 2011 р. 55% респондентів обрали її як «дуже значущу», то в 2013 році тільки 33,3%.

В дослідженні проводився аналіз позашкільної діяльності школярів. Відповідно до визначення дозвілля як «частини позаробочого часу, що залишається у людини після виконання необхідних обов'язків» [7, с. 468], позашкільна діяльність розглядається нами як дозвільна. Школярам пропонувалось відповісти на запитання: «Якщо говорити про цей навчальний рік, чи займались Ви, і як часто, переліченими видами позашкільної діяльності?» (шкала 1:5, де 1 – кожного дня, 5 – раз на місяць чи рідше). Була також передбачена позиція «ніколи». Види позашкільної діяльності луганських школярів проранжовано за частотою їх у житті учнів та представлено у Додатку 3.

Дослідження виявило, що серед тих, хто обрав ті чи інші види діяльності, перші позиції в структурі дозвільної діяльності школярів (перелік подається за зменшенням середнього та стандартного відхилення) займають прослуховування музики та спілкування в соціальних мережах в Інтернеті. Друге місце за поширеністю займають допомога батькам; спілкування з друзями на вулиці; пошук в Інтернеті фото, музики, відео; перегляд кінофільмів та телепередач вдома; заняття спортом; догляд за молодшими братами/сестрами. Останні позиції займають відвідування нічних клубів, участь в суспільно-корисній праці, відвідування бібліотек.

Зазначимо, що відповідь «ніколи» при розрахунку середнього вважалася «відсутнім значенням». Тому окрім аналізу середніх значень, які говорять тільки про тих, хто займається тим чи іншим видом діяльності, доцільно розглянути і процентний розподіл відповідей, який покаже і розповсюдженість відсутності того чи іншого виду діяльності серед учнів. Розглянемо його в розрізі різних класів. Такі види дозвільної діяльності, як слухання музики та спілкування в соціальних мережах є поширеними передусім серед старших школярів. Кожного дня слухають музику 77% одинадцятикласників, 74% десятикласників, 72% дев’ятикласників (серед восьмикласників – 62%). Що стосується спілкування в соціальних мережах, то виявилося, що більшість опитаних витрачає на них свій вільний час кожного дня: в 10 класі це 73% опитаних, в 11 – 71%, в дев’ятому – 67%, в восьмому – 64%. Спілкування з друзями на вулиці також є одним з найбільш поширених видів проводження вільного часу школярами, більшість серед опитаних спілкується з друзями на вулиці кожного дня. Найбільш активними в цьому плані є учні 10 та 11 класів – серед них 56% спілкується з друзями на вулиці кожного дня, в 8 та 9 класі серед школярів обрали варіант «кожного дня» 53% та 52% відповідно. Старші школярі є досить активними в такому виді дозвільної діяльності, як пошук в Інтернеті музики, фото та відео, кожного дня цим займаються 58% та 59% восьмикласників та одинадцятикласників відповідно, 51% учнів 9 класу та 56% десятикласників.

Серед опитаних школярів більшість ніколи не відвідують заняття в кружках: 41% серед учнів 10 класу, 38% та 37% серед учнів 11 і 8 класу відповідно та 35% дев’ятикласників. Менша кількість школярів відвідує заняття в кружках декілька разів на тиждень: серед восьмикласників – 14% опитаних, серед учнів 9 та 10 класів – 20% та 21% відповідно, серед одинадцятикласників – 18%. Найменш активними в заняттях в спортивних секціях є одинадцятикласники – серед них ніколи не відвідують спортивні секції 37%, за ними йдуть десятикласники, серед яких варіант «ніколи» обрали 35% опитаних, восьмикласники (34%) та дев’ятикласники (33%). Школярі займаються зарядкою вдома або кожного дня або декілька разів на тиждень, але не кожного дня. Серед тих, хто робить це кожного дня 31% та 32% учнів 9 та 10 класів відповідно, 25% одинадцятикласників та 29% учнів 8 класу. Декілька разів на тиждень, але не кожного дня роблять зарядку 27% восьмикласників, 24% учнів 11 класу, 22% десятикласників та лише 19% учнів 9 класу. Заняття в музичній школі та в художній школі теж не є популярними видами дозвілля школярів. Більше половини опитаних школярів не займаються ні в музичній школі (8 клас – 61%, 9 клас – 66%, 10 клас – 72% та 11 клас – 74%), ні в художній школі (8 клас – 65%, 9 клас – 73%, 10 клас – 79% та 11 клас – 74%). Не є поширеним видом занять у вільний час серед старших школярів і заняття з репетитором. Декілька разів на тиждень, але не кожного дня займаються з репетитором 25% опитаних одинадцятикласників, 14% десятикласників, 12% дев’ятикласників та лише 9% восьмикласників, в той час як ніколи не займаються з репетитором більше половини опитаних, а саме 60% учнів 8 класу, 56% та 57% учнів 10 та 9 класу відповідно, 43% учнів 11 класу. Учні 11 класу порівняно з учнями інших класів більше часу витрачають на заняття з репетитором, бо їм після школи потрібно буде вступати до ВНЗ. Такий вид діяльності, як «читання художньої літератури» зустрічається у школярів з 8 по 11 клас декілька разів на тиждень, але не кожного дня. У 8 класі цей варіант обрали 19% опитаних, в 9 класі – 21%, в 10 – 26% і в 11 – 21% учнів читають художню літературу декілька разів на тиждень. «Читання наукової та науково-популярної літератури» не дуже поширене серед старших школярів, в 9 класі читають раз на місяць або рідше 21% учнів, в 10 класі ніколи не читають наукову літературу у вільний час 23% учнів, у 8 класі – 21%, та в 11 – 19%. Відповіді на питання «Як часто Ви займаєтесь вивченням іноземних мов в час, вільний від занять?» розділилися так: серед учнів 8 класу ніколи не вивчають іноземні мови у вільний час 30% опитаних, в той час як 20% вивчають їх кожного дня; серед учнів 9 класу також 30% опитаних ніколи не вивчають іноземні мови у вільний час, а 21% серед опитаних вивчають їх кожного дня; серед десятикласників вивчають іноземні мови кожного дня 18%, а ніколи не вивчають 27% опитаних; ніколи не вивчають іноземні мови 37% серед опитаних одинадцятикласників, вивчають кожного дня 18%. На питання про частоту читання газет думки школярів розділилися, приблизно порівну тих, хто читає газети кожного дня, декілька разів на тиждень, але не кожного дня та читає один або два рази на тиждень. Та все ж більшість тих, хто не читає газети: в 8 класі 29%, в 9 – 36%, в 10 – 37%, в 11 класі 43%. Рідко відвідують школярі музеї, театри, бібліотеки, музичні концерти. Наприклад, варіант «ніколи» щодо музичних концертів обрали 45% десятикласників, 44% учнів 9 і 11 класів та 39% восьмикласників. Ніколи не відвідували бібліотеки 48% десятикласників, 44% одинадцятикласників, 32% та 33% учнів 8 та 9 класів відповідно. Непопулярним видом позашкільної діяльності є відвідування нічних клубів, серед опитаних старших школярів ніколи не відвідували їх 66% учнів 9 та 10 класу, 65% учнів 8 класу та 63% учнів 11 класу. В цей же час відвідували нічні клуби раз на місяць або рідше 11% та 12% учнів одинадцятикласників та десятикласників відповідно, 6% учнів 8 та 9 класів. В дозвіллі переважають пасивні види проводження часу такі як перегляд телебачення та перегляд кінофільмів вдома. Серед учнів 8 класу переглядають кінофільми вдома кожного дня 33% опитаних та 25% переглядають декілька разів на тиждень, але не кожного дня; серед школярів 9 класу кожного дня займаються цим видом діяльності 32% опитаних, а декілька разів на тиждень 24%; 34% десятикласників переглядають кінофільми вдома кожного дня та 30% – декілька разів на тиждень, але не кожного дня; серед учнів 11 класу декілька разів на тиждень переглядають кінофільми 28% опитаних та 34% кожного дня. Кожного дня переглядають телепередачі 32% восьмикласників, 28% учнів 9 класу, 22% та 23% десятикласників та одинадцятикласників відповідно. Декілька разів на тиждень переглядають телепередачі 22% учнів 9 класу, 20% одинадцятикласників, 18% учнів 10 класу та 13% восьмикласників. Орієнтація на активне дозвілля, творчу самореалізацію майже не представлена. Зокрема, більшість серед опитаних ніколи не займалися моделюванням та винахідництвом, зокрема 74% десятикласників, 70% учнів 11 класу, 63% учнів 9 класу та 56% восьмикласників. Мало хто займався музикою в самодіяльній групі. Не займалися в самодіяльній групі 75% десятикласників та 76% одинадцятикласників, 64% восьмикласників та 68% учнів 9 класу. Такий вид діяльності, як створення художніх творів та музики не є популярним серед старших школярів, ніколи цього не робили 42% восьмикласників, 45% учнів 9 класу, 47% одинадцятикласників та 51% учнів 10 класу. Декілька разів на тиждень, але не кожного дня займалися створенням художніх творів та музики 9% восьмикласників, 12% учнів 9 класу, 10% учнів 10 класу та 12% одинадцятикласників робили це один раз на місяць і рідше. Суспільно-корисна праця та участь в роботі суспільних організацій не є досить поширеними серед старших школярів, не займалися суспільно-корисною працею 38% одинадцятикласників, 36% учнів 10 класу, 33% восьмикласників та 26% учнів 9 класу. Займалися цим видом діяльності раз на місяць і рідше 24% учнів 9 класу, 21% та 22% одинадцятикласників та десятикласників відповідно, 16% учнів 8 класу. Не брали участі в роботі суспільних організацій 53% десятикласників, 51% одинадцятикласників, 47% учнів 9 класу та 36% восьмикласників. Займалися даним видом діяльності 19% учнів 8 класу, 15% десятикласників та одинадцятикласників, 13% учнів 9 класу. Водночас, старші школярі досить активно допомагають батькам по дому. Кожного дня це роблять біля 45% учнів 11 і 9 класів та біля 37% десятикласників та восьмикласників.

Гіпотеза дослідження полягала в тому, що формування структури дозвілля старших школярів пов’язано з їх ціннісними орієнтаціями. Певні ціннісні орієнтації повинні знаходити відображення у відповідних видах дозвільної діяльності. Для перевірки гіпотези проводився двовимірний аналіз та кореляційний аналіз. Порівнювалися дані, отримані за вибіркою в цілому з даними, отриманими по підгрупах школярів, які по-різному оцінили значущість для них ціннісних орієнтацій. Результати показали, що далеко не всі ціннісні орієнтації пов’язані з відповідними дозвільними практиками.

Спочатку розглянемо ті ціннісні орієнтації, які показали статистично значущі зв’язки з окремими видами дозвілля.

Пізнавальна орієнтація представлена цінністю «отримання нових знань». Значущою (вказали, що вона для них «значуща вище середнього» / «дуже значуща») її визнала більша частина (62,2%) школярів. Ця ціннісна орієнтація виявилась статистично пов’язаною – зафіксована слабка кореляція (Коефіцієнт Спірмена = 0,2, Sig = 0.000)[1] – з такими видами діяльності як читання наукової літератури та відвідуванням бібліотек. Інші види діяльності (читання художньої літератури, читання газет, участь у різних гуртках, відвідування музеїв, театрів, концертів, перегляд телепередач) статистичного зв’язку не показали.

Цінність влади показала слабкий значущий зв'язок з таким видом дозвілля як відвідування кафе (Коефіцієнт Спірмена = 0,2, Sig = 0.000). Прихильники цієї цінності частіше за інших читають газети (21% проти 14% за вибіркою) та відвідують концерти (14,5% проти 8,4% за вибіркою), але значно менше за інших займаються самодіяльністю (11,5% проти 22,5% за вибіркою).

Інша ситуація з орієнтацією на розваги. Вона виявилась значущою для 68,9%, але статистичних зв’язків не показала з жодним видом діяльності. Серед тих, хто визнав розваги як «дуже значущі» 84,5% щоденно слухають музику, 83,4% – спілкуються в соціальних мережах, 70,6% – шукають в Інтернеті відео, фото, 44,8% – дивляться кінофільми вдома. Але це відрізняє їх від інших школярів. Їх відрізняє те, що вони частіше відвідують кафе, нічні клуби, спілкуються з друзями на вулиці, займаються в гуртках, дивляться телепередачі. Наприклад, серед школярів, для яких розваги не значущі, жоден не відвідує нічні клуби частіше ніж кілька разів на тиждень (раз або два на тиждень 16,7%, раз на місяць або рідше – 50,0%). В групі ж для якої розваги значущі 32,4% відвідує нічні клуби кілька разів на тиждень, раз на місяць або рідше 39,4%. Якщо серед тих, хто назвав розваги не значущими спілкуються з друзями на вулиці 50,0%, то серед тих, для кого вони значущі – 68,1%.

Відсутність значущих зв’язків характерна і для орієнтації на багатство. Прихильники орієнтації на багатство багато в чому схожі з тими школярами, хто орієнтується на розваги та побутовий комфорт. Ці школярі частіше ходять до кафе, нічних клубів, дивляться кінофільми вдома. Але їх інтереси не замикаються на цьому. Вони досить різнобічні. Ці діти частіше за інших читають наукову літературу, займаються з репетитором, відвідують спортивні секції та музичні школи, вчать іноземну мову, відвідують бібліотеки та театри. Вони, на рівні з іншими, займаються суспільною діяльністю і допомагають батькам. Що їх не приваблює, так це самодіяльність та заняття винахідництвом, читання газет.

Ті, хто орієнтований на вирішення суспільних проблем суспільною активністю не відрізняються. Так, у роботі суспільних організацій кожного дня приймають участь тільки 10,3% (за масивом – 7,8%), кілька разів на тиждень – 23% (за масивом – 16,9%) – це стільки ж скільки і серед тих, для кого вирішення суспільних проблем не значущо. Ці школярі значно більше за інших відвідують музичні концерти та займаються в музичних школах чи самодіяльних групах, цікавляться моделюванням, створенням художніх творів, читають газети і шукають в Інтернеті всіляку інформацію, займаються з молодшими братами і сестрами. Наприклад, якщо за масивом кожен день в Інтернеті шукають відео, фото, музику 65,9% респондентів, то серед тих, хто назвав вирішення суспільних проблем як дуже значуще, – 72,4%; доглядають за молодшими за масивом 37,1%, а в цій групі – 45,2%.

Орієнтація на професійну реалізацію, як було передбачено, слабко знаходить вираження в проведенні додаткових занять з репетитором чи інших заняттях, які б могли потенційно цьому сприяти (вивчення іноземних мов, заняття музикою, спортом тощо). Так, якщо серед тих, хто назвав професійну самореалізацію дуже значущою займаються з репетиром кожен день 12%, то за вибіркою в цілому – 10%; займаються в музичній школі 34,8% (30,8% за вибіркою); займаються в художній школі 20,8% (18,2% відповідно).

Не підтвердилось і припущення, що орієнтація на цінність здоров’я буде передбачати заняття спортом у секціях чи вдома. Так, серед тих, хто визначив здоров’я як дуже важливу цінність, кожен день займаються в спортивних секціях 27,8% школярів, тоді як серед тих, для кого воно середньозначущо – 40% (за масивом – 28,6%). Зарядкою вдома займається 60% респондентів, які сказали, що здоров’я для них практично не значущо і тільки 37% серед тих, хто сказав про його високу значущість.

Таким чином, аналіз показав, що значущі статистичні зв’язки ціннісних орієнтацій з окремими видами діяльності було зафіксовано тільки в одиничних випадках, тільки орієнтація на отримання нових знань суттєво впливає на формування структури вільного від занять часу школярів. В більшості ж випадків дозвілля структуроване не ціннісною спрямованістю, а іншими чинниками.

 

 







Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 981. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Патристика и схоластика как этап в средневековой философии Основной задачей теологии является толкование Священного писания, доказательство существования Бога и формулировка догматов Церкви...

Основные симптомы при заболеваниях органов кровообращения При болезнях органов кровообращения больные могут предъявлять различные жалобы: боли в области сердца и за грудиной, одышка, сердцебиение, перебои в сердце, удушье, отеки, цианоз головная боль, увеличение печени, слабость...

Устройство рабочих органов мясорубки Независимо от марки мясорубки и её технических характеристик, все они имеют принципиально одинаковые устройства...

Ведение учета результатов боевой подготовки в роте и во взводе Содержание журнала учета боевой подготовки во взводе. Учет результатов боевой подготовки - есть отражение количественных и качественных показателей выполнения планов подготовки соединений...

Сравнительно-исторический метод в языкознании сравнительно-исторический метод в языкознании является одним из основных и представляет собой совокупность приёмов...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.015 сек.) русская версия | украинская версия