ництво намагалося уникати конфліктів з церквою, робило кроки з метою притягнення костелу на бік влади з огляду на неминуче погіршення економічної ситуації. У жовтні 1977 p. E. Ґерек вперше особисто зустрівся з примасом С. Вишинським. Під час зустрічі кардинал звернув увагу першого секретаря ПОРП на поганий стан економіки і зростання невдоволення людей. У грудні 1977 р. під час візиту до Італії відбулася зустріч Е. Терека з папою Павлом VI. Переговори не забезпечили польському керівництву безапеляційної підтримки церкви. Обидві сторони - влада і костел - залишилися на своїх позиціях.
За таких невизначених обставин відбулися події великої ваги. У серпні 1978 р. помер папа Павло VI. Через кілька тижнів папою було обрано нового зверхника, який взяв ім'я Іоанн Павло І, підкреслюючи намір продовжити політику двох своїх попередників. Але через місяць новий папа несподівано помер. 16 жовтня 1978 р. конклав обрав новим папою римським краківського митрополита, кардинала Короля Войтилу, який взяв собі ім'я Іоанн Павло II. Для більшості поляків обрання співвітчизника главою католицької церкви стало надзвичайною подією. Авторитет польського костелу в світі значно зріс. Для влади ПНР обрання папи-поляка стало шоком. Але польські керівники швидко оговталися і поспішили використати цей факт для підкреслення авторитету "соціалістичної Польщі". Проте в реальності обрання нового глави католицької церкви ставило польське керівництво перед складними ідеологічними та політичними проблемами, серед яких чи не головнішими були узгодження релігійного світогляду і комуністичної ідеології, а також невідповідність тоталітарного устрою Польщі загальноприйнятим засадам свободи особи й демократії. Це стало очевидним під час першого паломницького візиту папи Іоанна Павла II до Польщі 2-Ю червня 1979 р. Приїзд папи, який зібрав багатомільйонні маси населення (6 млн. осіб), створив у країні нову атмосферу, що визначалася єднанням з європейськими народами, вірністю національним традиціям і загальнолюдським цінностям. Хоча в своїх виступах папа уникав політичної тематики, але загальне їх спрямування суперечило постулатам офіційної комуністичної пропаганди. Прощаючися з Польщею, папа говорив, що "часом треба відважитися піти в тому напрямі, яким ще ніхто не ходив", заохочуючи тим самим до пошуків нових розв'язань суспільних проблем. Польські власті й ЗМІ намагалися всіляко применшити значення візиту папи-поляка, але наслідки пропаганди були протилежними від намірів організаторів. Суспільні настрої зазнали суттєвих змін: під впливом візиту папи, його промов і спілкування з вірними люди більш відверто висловлювали свої погляди і громадянську позицію.
У другій половині 70-х років економічна ситуація в країні неухильно погіршувалася. Інвестиційна "лихоманка" поглинала чимраз більше засобів, не даючи належного ефекту. Зростання заробітної плати, яке не покривалося приростом продукції, призводило до напружень на ринку. Керівники партії та держави намагалися пояснювати труднощі кризою світової економіки. У грудні 1976 р. пленум ЦК ПОРП оголосив про проведення "економічного маневру". Йшлося про зменшення імпорту та капіталовкладень, в тому числі для деяких розпочатих проектів. Зменшення інвестицій в умовах екстенсивної економічної політики викликало зменшення приросту продукції й гальмування розвитку енергетики. З 1975 р. почалися тимчасові відключення електроструму в житлових масивах і на підприємствах. Брак коштів на модернізацію засобів транспорту (залізниця, автопарк) викликав незадоволення працюючих, які не могли вчасно дістатися місця праці. Продукція сільського господарства в 1976-1980 pp. знизилися на 8 %, а в рослинництві - на 16%. Причиною цього були неврожаї, зменшення ареалу оброблюваної землі, некорисні структурні зміни в економіці. Зовнішньоторговельний баланс характеризувався постійним дефіцитом через низьку якість виробів польської промисловості, які не мали попиту за кордоном. Водночас
