Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

О.Гольденвейзер «З київських спогадів»

«То була початкова епоха більшовизму, коли Рада народних коміса­рів щодня ухвалювала декрети, які мали засвідчувати втілення тих або інших “завоювань революції”, – скасування права власності, націоналізацію, проголошення різних прав і привілеїв пролетаріату. Українці не могли аж надто відставати в цьому революційному завзятті; тому в четвертому Універсалі сформульовано пункт про соціалізацію землі, робітничий нагляд за виробництвом тощо. Зага­лом позицію українських владних партій визначало те, що вони по суті аж ніяк не правіші за більшовиків: ті за негайний мир, і ці за негайний мир; ті за безпосередній перехід до соціалізму, і ці так само; у тих влада в руках рад, а в цих – у руках Центральної Ради, яка так само є представництвом пролетаріату й найбіднішого селянства. Однак, незважаючи на всі старання українців довести, що вони – ті самі більшовики, це змагання “хто лівіший” закінчи­лось не на їхню користь...

26 січня… Київ захопив радянський загін Муравйова. Бомбардування міста тривало цілих 11 днів – від 15 до 26 січня. Більшовицькі бата­реї були розташовані на лівому березі Дніпра, у районі Дарниці. Звід­ти перелітним вогнем обстрілювали місто. Кидали на нас через раз тридюймівки й шестидюймівки... Жертв серед киян було порівняно небагато; проте руйнування були жахливі. Думаю, що не менше половини будинків у місті зазнали пошкоджень від снарядів. Спала­хували пожежі, і це справляло моторошне враження.

Легко уявити собі стан киян у ті дні. Переживши згодом ще з деся­ток переворотів, евакуацій, погромів, мешканці Києва з непідробним жахом згадують про ці одинадцять днів бомбардування. Майже весь час населення провело в підвалах, у холоді й темряві. Магазини й базари, цілком зрозуміло, були закриті; тому доводилося харчувати­ся випадковими залишками, адже запасів тоді ще ніхто не робив.

26 січня зранку до міста ввійшли більшовики. Вони пробули в Києві того разу лише три тижні, і той перший прояв більшовизму не був позбавлений яскравих вражень і своєрідної демонічної сили. Рада, залишивши Київ, розташувалася в Житомирі; про її переговори з німцями нічого ще не знали. Проте вже в наступні дні після одержання першої телеграми про Брестський мир містом розходилися чутки про німецький наступ на Україну. Незабаром стала поміт­ною зніяковілість і в самих більшовиків. А ще за пару днів одна з міс­цевих газет насмілилася передрукувати наказ одного німецького генерала, у якому повідомлялося, що німецька армія, на прохання представників дружнього українського народу, рушила звільняти Україну з-під влади більшовиків.

Наступ німців розгортався з фантастичною швидкістю. Жодного опору їм не чинили. За якихось 7 днів після підписання миру вони були вже в Києві... Наступного ранку, після втечі Євгенії Бош та інших комісарів, до міста ввійшли незначні українські частини на чолі з Петлюрою. Німці з галантності надали їм честь увійти пер­шими. До обіду в місті стало відомо, що на вокзалі німці.

...Цікавість брала гору, і кияни юрбами потяглися на вокзал, щоб подивитися на заморських гостей... Вигляд вони мали обвітрений, зморений і виснажений. Одягнені в суцільний сірий колір, із сірими заплічниками, біля сірих візків і кухонь, німецькі полки справляли враження якогось каравану подорожніх.

Утім, наступного дня на Софійському майдані німецьке командуван­ня влаштувало доволі імпозантний парад, який, за словами присут­ніх, уже більшою мірою відповідав нашим уявленням про німецьку армію.

Потім почалося те, що один німецький солдат визначив словами “Ми наведемо лад”. Було видрукувано прекрасний план міста німець­кою мовою. На всіх перехрестях встановлено дощечки з німецькими написами. Спеціальні стрілки вказували, як куди пройти, і одразу було зазначено, скільки хвилин на це потрібно. Все місто, наче паву­тинням, обплутали телеграфними й телефонними дротами...»

 

Варіант 5

1. У якому рядку цифри відповідають назвам держав, у складі яких перебували західноукраїнські землі в міжвоєнний період?

А. Польща; Чехо-Словаччина; Румунія.

Б. Чехо-Словаччина; Польща; Румунія.

В. Румунія; Польща; Чехо-Словаччина.

Г. Румунія; Чехо-Словаччина; Польща.

1. Вкажіть комбінацію цифр, яка відповідає послідовності подій

1. Прийняття ВРУ Конституції України.
2. Ухвалення ВРУ Закону України «Про Збройні сили України».
3. Вступ України до Ради Європи.
4. Обрання Леоніда Кучми Президентом України на перший термін

А. 2, 3, 4, 1. В. 3, 4, 1, 2.

Б. 2, 4, 3, 1. Г. 4, 3, 1, 2.

 

1. Який з фотодокументів створено 1917 р.

А Б

В Г

4. Концентрація промислового виробництва в металургійній, вугільній і залізорудній галузях у Наддніпрянщині на поч. ХХ ст.. сприяла:

1. Завершенню промислового перевороту.

2. Створенню монополістичних об’єднань.

3. Формуванню ринку вільнонайманої праці.

4. Подоланню залежності від іноземного капіталу.

 

1. Які твердження характеризують державну політику в галузі культури та науки в другій половині 40-х – на поч. 50-х років ХХ ст. в УРСР?

1. Утвердження теми любові до України в кіно і театральному мистецтві (як офіційно дозволеної).

2. Відновлення роботи науково-дослідних установ, зміцнення їхньої матеріально-технічної бази.

3. Створення атмосфери творчої змагальності в літературі і мистецтві.

4. Розгортання ідеологічної кампанії боротьби проти «космополітизму».

А. 1, 3 В. 2, 3 Д. 3, 4

Б. 1, 4 Г. 2, 5 Ж. 4, 5

1. У яких твердженнях йдеться про Володимира Винниченка?

1. Схилявся до зближення з Антантою, задля зміцнення незалежності УНР вдавався до заходів зі створення регулярної армії.

2. У лютому 1919р. вийшов з УСДРП і став головою Директорії УНР.

3. Очолював Український національний союз, керував виступом проти гетьмана П.Скоропадського.

4. З початку січня 1919р. очолив загони, що боролися проти денікінців, військ Директорії та Антанти.

5. Автор оповідань, романів і повістей, двох десятків п’єс, які ставили на сценах Берліна, Праги, Рима.

 

А. 1, 2 В. 2, 3 Д. 3, 5

Б. 1, 3 Г. 2, 4 Ж. 4, 5

 

1. Установіть відповідність між поняттями і визначеннями.

1. «Самвидав» 3. Стагнація

2. Дефіцит 4. Інфляція

А. Перевищення видатків над доходами, збиток; мала кількість чого-небуть порівняно з потребами

Б. Довготривала криза, що охоплює всі сфери життя суспільства

В. Підпільна література, що створена дисидентами і таємно поширювалася в СРСР в обхід державної цензури

Г. Застій в економіці

Д. Надмірне збільшення маси паперових грошей, що перебуває в обігу, порівняно з реальною пропозицією товарів і послуг.

 

1. Про яке явище йдеться в уривку з історичного джерела?

«Так прийшла весна 1942р. Прийшов наказ набирати робочу силу до Німеччини. Справді, коменданту та його прибічникам ніколи,треба знайти ворогів, щоб не залишити нікого в селі. Були складені списки і розіслані повідомлення, в яких говорилося: «Ви повинні виїхати до Німеччини на побудову нової Європи». На села ніби хмара насунула. Великий жах найшов на людей… Втечеш ти – сім’я постраждає. Та ось почали бігати поліцаї і силоміць загонити до старостату. Плачучи, ішли дівчата, хлопці. Тужили, ніби за мертвими, матері, сестри, рідні.»

 

У завданні 9 треба визначити причини запропонованих подій, явищ чи процесів та стисло записати їх двома твердженнями.

 

1. З відомих Вам наслідків реформування сільського господарства за доби «відлиги» запишіть два.

Завдання 10 спрямоване на роботу з історичним джерелом. Це відкрите завдання, яке передбачає складання розгорнутої письмової відповіді:

1) Визначте, ким був автор документа; узагальніть, про що йдеться в документі, з’ясуйте, коли відбулися описані в ньому події;

2) Визначте, як автор розповіді ставиться до описуваних подій або історичних діячів; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про події; з’ясуйте (сформулюйте) значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі;

3) Поміркуйте, у чому цінність джерела, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів.