І. Методика навчання грамоти.

 

3. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу.

 

Навчання грамоти – це важлива ланка всієї системи роботи з рідної мови в початкових класах. У процесі оволодіння грамотою в молодших школярів формуються такі вміння й навички, які мають основоположне значення для подальшого успішного навчання.

У різні історичні епохи методисти і вчителі під час навчання грамоти користувались такими методами, як буквосладальний, складовий, звуковий аналітичний, звуковий синтетичний, звуковий аналітико-синтетичний, метод цілих слів.

Найбільш ефективним виявився звуковий аналітико-синтетичний метод, який об’єднав кращі риси аналітичного і синтетичного звукових методів. Основоположником цього методу був видатний український педагог К.Д.Ушинський. Він найповніше і найпослідовніше розробив методику навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом (підручник “Родное слово”, до складу якого входила “Азбука”, методичний посібник “Практическое руководство к преподаванию по “Родному слову”).

Суть звукового аналітико-синтетичного методу за К.Д.Ушинським полягала в тому, що основою навчання читати й писати був звук і в однаковій мірі застосовувався як аналіз (розклад слова на склади, звуки), так і синтез (сполучення звуків, букв у склади, слова і читання їх). Дуже цінними є розроблені ним прийоми звукового аналізу і синтезу. Багато з цих прийомів застосовуються в сучасній початковій школі.

Продовжували видозмінювати, вдосконалювати звуковий аналітико-синтетичний метод послідовники К.Д.Ушинського: Д.І.Тихомиров, В.П.Вахтеров, В.О.Фльоров. Цінний внесок у розвиток методу зробили українські педагоги, діячі культури, такі, як Т.Г.Шевченко (“Букварь южнорусский”, “Малий Кобзар для дітей з малюнками”), Т.Г.Лубенець (“Граматика з малюнками”), Б.Д.Грінченко (“Українська граматика”), А.Савчук (“Український Буквар”).

Послідовниками Ушинського були і є автори букварів – О.В.Янковська, М.М.Головін, А.І.Воскресенська, Н.О.Гов’ядовська, Б.С.Саженюк, В.Г.Горецький, В.А.Кирюшкін, Н.Ф.Скрипченко, М.С.Вашуленко.

У сучасній школі навчання грамоти теж здійснюється за звуковим аналітико-синтетичним методом[1]. В основу сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти покладено риси і принципи, що склались традиційно, а також ті, що сформувались порівняно недавно [12, 35-38]. До традиційних принципів методу відносять такі, як:

1) навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом має виховний і розвивальний характер, забезпечує розумовий розвиток через систему аналітико-синтетичних вправ;

2) оволодіння грамотою спирається на живе мовлення учнів, на мовленнєвий досвід; за основу аналітико-синтетичної роботи береться звук (навчання читати й писати ведеться від звука до букви); одиниця читання – склад (складовий або позиційний принцип читання);

3) встановлюється відповідна послідовність вивчення звуків і букв (у “Букварі” Н.Ф.Скрипченко та М.С.Вашуленка – за частотним принципом); виділяються три періоди навчання грамоти – підготовчий (добукварний), букварний (основний) і післябукварний періоди; письмо формується паралельно з читанням (в К.Д.Ушинського письмо – перед читанням).

Порівняно недавно склались такі принципи методу:

1) диференційований та індивідуальний підхід до учнів в процесі навчання грамоти, що пов’язано з різною підготовкою дітей до школи;

2) пропедевтичне введення елементів граматики, словотвору, орфографії, лексикології – на практичній основі;

3) складо-звуковий аналіз слова, елементи моделювання (моделі звукової складової будови слова, речень);

4) розв’язування виховних завдань (на матеріалі букваря).

Робота над удосконаленням методики навчання грамоти продовжується: перевидався і доповнився перший підручник для шестирічних першокласників, де внесено багато нових пропозицій на вдосконалення звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти, - “Буквар” авторів Н.Ф.Скрипченко та М.С.Вашуленка. А нещодавно вийшов новий буквар цих авторів – “Горішок”, в якому зінтегровано навчання грамоти, математика і навколишній світ.

Свідоме оволодіння процесами читання і письма відбувається під час застосування на уроках навчання грамоти спеціальних прийомів звукового аналізу і синтезу, які започаткував К.Д.Ушинський і відшліфувавали, вдосконалили його послідовники.

Під час застосування потрібно пам’ятати, що прийоми звукового аналізу допомагають учням усвідомити звукову будову слова і послідовність звуків у ньому. Це є необхідним для грамотного письма. Прийоми звукового синтезу навчають відтворювати звукову форму живого слова при сприйнятті букв, тобто читати слово.

 

Прийоми звукового аналізу і синтезу.1 Звуковий аналіз.

1. Підкреслене вимовляння одного із звуків у слові (силою голосу або протяжністю вимови), наприклад: [ сссом ], [ сооом ], [ соммм ].

2. Домовляння учнями звука до розпочатого учителем слова з використанням предметного малюнка (показуючи малюнок маку, вчитель говорить: [ мааа ], діти домовляють [ к ].

3. Розпізнавання і виділення звука з вірша, скоромовки, потішки, де він є частотним.

4. Називання вчителем слів з однаковим першим звуком, розпізнавання і виділення його учнями (сон, син, сир).

5. Зіставлення, порівняння складів (слів), які відрізняються одним звуком і виділення цього звука (ла-са, ра-ро; сом – сон; мак – рак; син – сон; син – сім).

6. Виділення звука зі слова на основі словесного опису та спостереження за його артикуляцією. (Вчитель каже, що потрібно розпізнати звук, який утворюється губами. Губи міцно стиснені, і струмінь повітря розриває цю перешкоду. Впізнати цей звук у слові зу б).

7. Впізнавання певного звука у названих учителем словах, визначення його місця в слові (на початку, в середині чи в кінці).

8. Самостійний добір слів з виучуваним звуком в різних позиціях (на початку, в середині, в кінці) з допомогою предметних малюнків або без них.

Звуковий синтез.