Класична лірика Еллади

Питання для обговорення

1. Походження давньогрецької лірики: соціально-історичні та світоглядні передумови виникнення ліричних жанрів.
2. Архілох як засновник античної лірики. Жанрові характеристики ямбів. Автобіографізм ліричного «Я», етичний кодекс поета.
3. Жанрові ознаки монодичної меліки. Провідні теми поезії Алкея. Поняття алкеєвої строфи.
4. Сапфо як реальна та міфологізована особистість. Естетичні характеристики поезії Сапфо. Поняття сапфічної строфи.
5. Концепція кохання в поезії Анакреонта. Поняття анакреонтики.
6. Жанрові ознаки хорової меліки. Особливості змісту і композиції од Піндара.

Практичні завдання:

1. Спираючись на положення статті О. Фрейденберг [2], визначте своєрідність вияву авторського «я» в давньогрецькій ліриці. Чи можна погодитися з дослідницею в тому, що «ліричний автор продовжує функції божества»?

2. Сформулюйте основні положення статті В.М. Ярхо [3]. Як дослідник вирішує проблему співвідношення автора та його ліричного «я» в давньогрецькій поезії?

3. Як в есе А. Боннара [7] інтерпретується природа любовної пристрасті в ліриці Сапфо?

4. Поясніть значення терміну анакреонтика. Підтвердіть прикладами з поезії Анакреонта твердження про те, що його поезія є символом грайливого, шляхетного й витонченого еротизму.

5. Орієнтуючись на статтю М.Л. Гаспарова [5], виділіть основні жанрові різновиди хорової лірики. Якою є роль чотирьох поколінь давньогрецьких поетів, представників хорової меліки.

6. Прокоментуйте висловлювання А. Боннара про поезію Піндара: «Щоб його зрозуміти треба, виходячи з обраного ним ремесла, взяти кілька од і подивитися|поглянути,глянути|, як він в «ліричному безладі», що насправді є парадоксальним, але струнким порядком – змішує міфічні теми епосу, що трактуються ним по-своєму, з темами, навіяними ліричним самовираженням, в яких він говорить про себе і свою поезію. Зрозуміти його – означає|значить| наблизитися до його дивної манери виражатися, дуже заплутаної і одночасно прямої, до властивого йому стилю, незвичайно і разом з тим природно метафоричного [8]. Поясніть, що має на увазі дослідник, говорячи про «ліричний безлад» та «дивну манеру» висловлення Піндара. Наведіть приклади з ліричних творів поета.

? Творчі завдання:

1. Здійсніть інтерпретацію одного ліричного твору Архілоха. Визначте жанровий різновид, основні мотиви, специфіку відображення світогляду автора, засоби художньої виразності.

2. Сформулюйте естетичне кредо Алкея. Підтвердіть цитатами.

3. Ознайомтеся з міфами про життя Сапфо. Співставте їх зміст зі зразками її лірики.

4. Напишіть есе-роздум на тему: «Особистість Сапфо у ХХІ ст.: досвід кінематографічного осмислення». За мотивами художнього фільму «Сафо» (Україна-США, 2008. Режисер Р. Кромбі).

5. Прочитайте поезію П. Верлена «Сапфо». Якому факту біографії поетеси присвячена поезія? Яким є бачення легендарної Сапфо у творі П. Верлена? Поясніть всі міфологічні імена і назви, які зустрічаються у вірші.

Сафо

С тугими персями, с запавшими глазами

Вдоль хладных берегов волчицей Сафо бродит.

Ей распирает грудь желаний томных пламя,

 

И о Фаоне мысль до бешенства доводит:

Все слезы презрел он! Забывши об обряде,

Она густых, как ночь, волос терзает пряди.

 

О, если б вырваться из тягостного плена

В те времена, когда свои любви напевам

Ей нравилось вверять, чтобы в стихах нетленно

Их память сберегла в усладу спящим девам!

 

И вот, окликнута из моря Мойры зевом,

Она бросается в него белей, чем пена,

Меж тем как в небесах, пылая правым гневом,

Отмстительницею Подруг встает Селена.

 

6. Порівняйте наведені варіанти перекладу ліричних творів Сапфо. Зробіть висновок стосовно майстерності передачі перекладачами психологічних відтінків почуття ліричної героїні.

«Барвношатна владарко, Афродіто…»   Дочко Зевса, підступів тайних повна, Я молю тебе, не смути мені ти Серця, богине. Але знов прилинь, як колись бувало: Здалеку мої ти благання чула, Батьківський чертог кидала й до мене, На колісниці Золотій летіла ти. Міцнокрила Горобина зграя, її несучи, Над землею темною, наче вихор, Мчала в ефірі. Так мені являлася ти, блаженна, З усміхом ясним на лиці безсмертнім: «Що тебе засмучує, тривожить, Чом мене кличеш? І чого бажаєш бентежним серцем, І кого схилити Пейто повинна У ярмо любовне тобі? Зневажив Хто тебе, Сапфо? Хто тікає – скрізь піде за тобою, Хто дарів не взяв – сам дари нестиме, Хто не любить нині, полюбить скоро, Хоч ти й не схочеш...» О, прилинь ізнов, од нової туги Серце урятуй, сповни, що бажаю, Поспіши мені, вірна помічнице, На допомогу. Переклад Г. Кочура   * * * До богів подібний мені здається Той, хто біля тебе, щасливий, сівши, Голосу твого ніжного бриніння Слухає й ловить Твій принадний усміх; від нього в мене Серце перестало б у грудях битись; Ледве я побачу тебе – і слова Мовить не можу. І язик німіє одразу, й прудко Пробігає пломінь тонкий по тілу, В вухах чути шум, дивлячись, нічого Очі не бачать. Блідну і тремчу, обливаюсь потом, Мов трава пожовкла, безсило никну; От іще не довго – й, здається, має Смерть надлетіти... Переклад Г. Кочура

Гимн Афродите   Радужно-престольная Афродита, Зевса дочь бессмертная, кознодейка! Сердца не круши мне тоской-кручиной! Сжалься, богиня! Ринься с высей горних, - как прежде было: Голос мой ты слышала издалече; Я звала – ко мне ты сошла, покинув Отчее небо! Стала на червонную колесницу; Словно вихрь, несла ее быстрым летом, Крепкокрылая, над землею теиной Стая голубок. Так примчалась ты, предстояла взорам, Улыбалась мне несказанным ликом… «Сапфо! – слышу. – Вот я! О чем ты молишь? Чем ты болеешь? Что тебя печалит и что безумит? Все скажи! Любовью ль томится сердце? Кто ж он, твой обидчик? Кого склоню я Милой под иго? Неотлучен станет беглец недавний; Кто не принял дара, придет с дарами; Кто не любит ныне, полюбит вскоре – И безответно…» О, явись опять по молитве тайной Вызволить из новой напасти сердце! Стань, вооружась, в ратоборстве нежном Мне на подмогу! Переклад Вяч. Іванова * * * Богу равным кажется мне по счастью Человек, который так близко-близко Пред тобой сидит, твой звучащий нежно Слушает голос И прелестный смех. У меня при этом Перестало бы сразу же сердце биться: Лишь тебя увижу, уж я не в силах Вымолвить слова. Но немеет тотчас язык, под кожей Быстро легкий жар пробегает, смотрят, Ничего не видя, глаза, в ушах же – Звон непрерывный. Потом жарким я обливаюсь, дрожью Члены все охвачены, зеленее Становлюсь травы, и вот-вот как будто С жизнью прощусь я. Переклад Вяч. Іванова

"Основні поняття: лірика, монодична меліка, хорова меліка, елегія, ямб, алкеєва строфа, сапфічна строфа, анакреонтика, автор, ліричний герой, ліричне «я», ритм, мотив, тема.