РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВЕДЕНОГО ОПОРУ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
И.1 Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою
R Σ = , (И.1)
де αв, αз - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2 · К), які приймаються згідно з додатком Е;
Rі - термічний опір і -го шару конструкції, м2 · К/Вт;
λi p - теплопровідність матеріалу i -го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації (згідно з додатком Л), Вт/(м · К);
И.2 Приведений опір теплопередачі термічно неоднорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
R Σпр = , (И.2)
де Rj - термічний опір термічно однорідної зони, що визначається експериментально або на підставі результатів розрахунків двомірного (тримірного) температурного поля й розраховується за формулою
Rj = , (И.3)
де , - середні температури внутрішньої і зовнішньої поверхонь термічно однорідної зони, °С відповідно;
qj - густина теплового потоку через термічно однорідну зону, Вт/м2;
Fj - площа j- їтермічно однорідної зони, м2;
F Σ - площа огороджувальної конструкції, м2.
Для замкнутих повітряних прошарків Rj визначається згідно з таблицями И.1, И.2.
И.3 Для конструкцій з визначеними значеннями лінійного коефіцієнта теплопередачі тепло провідних включень kj, Вт/(м · К), відповідно до таблиці И.3 приведений опір теплопередачі розраховується за формулою
R пр = , (И.4)
де kj - лінійний коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м · К), j -го теплопровідного включення для конструкцій, що не включені в таблицю И.3, значення цього показника визначаються за результатами розрахунків двомірних (тримірних) температурних полів згідно з И.5;
Lj - лінійний розмір, м, j- готеплопровідного включення за внутрішньою поверхнею термічне неоднорідної огороджувальної конструкції.
Таблиця И.1 - Термічний опір замкнутого повітряного прошарку, м2 · К/Вт, залежно від розміщення в конструкції
Товщина повітряного прошарку, м
| Розміщення прошарку
|
горизонтальне при потоці тепла знизу вгору та вертикальне
| горизонтальне при потоці тепла згори донизу
|
середня температура повітря у прошарку
|
≥0°С
| < 0°с
| ≥0°С
| < 0 °с
| 0,01
| 0,13
| 0,15
| 0,14
| 0,15
| 0,02
| 0,14
| 0,15
| 0,15
| 0,19
| 0,03
| 0,14
| 0,16
| 0,16
| 0,21
| 0,05
| 0,14
| 0,17
| 0,17
| 0,22
| 0,1
| 0,15
| 0,18
| 0,18
| 0,23
| 0,15
| 0,15
| 0,18
| 0,19
| 0,24
| 0,2-0,3
| 0,15
| 0,19
| 0,19
| 0,24
|
Таблиця И.2 - Термічний опір замкнутого повітряного прошарку, м2· К/Вт, при встановленні відбивної ізоляції
Кількість прошарків (завтовшки
від 3 мм до 10 мм)
| Середня температура повітря прошарку
| Тип відбивної ізоляції, товщина спіненого шару, мм
|
А (одностороння)*
| Б (двостороння)
|
|
|
|
|
|
|
| ≥0°С
| 0,34
| 0,48
| 0,84
|
|
|
|
| < 0°С
| 0,3
| 0,4
| 0,79
|
|
|
|
| ≥ 0°С
| 0,79
| 1,0
| 1,3
| 0,85
| 1,39
| 1,49
|
| < 0°С
| 0,64
| 0,79
| 1,2
| 0,82
| 1,25
| 1,4
| Примітка:* - Встановлення ізоляції відбивним шаром у бік приміщення.
|
Таблиця И.3 - Значення лінійних коефіцієнтів теплопередачі k вузлів сполучення огороджувальних конструкцій
Тип вузла
| Конструктивні елементи вузла
| k вузла,
Вт/(м · К)
| 1. Вузол сполучення балконної плити та зовнішніх стінових панелей
|
| 1 - керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м3
2 - залізобетон, ρ = 2500 кг/м3
3 - цементно-піщаний (далі - ЦП) розчин, ρ = 1600 кг/м3
4 - ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
5 - опоряджувальний шар, ρ = 1800 кг/м3
6 - гіпсова плита, ρ = 1200 кг/м3
7 - повітряний прошарок
|
k балкон = 0,44
|
Продовження таблиці И.3
Тип вузла
| Конструктивні елементи вузла
| k вузла,
Вт/(м · К)
| 2. Вузол сполучення цокольної стінової панелі з рядовою зовнішньою панеллю та з плитою перекриття
над підвалом
|
| 1 - керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м3
2 - залізобетон, ρ = 2500 кг/м3
3 - ЦП розчин, ρ = 1600 кг/м3
4 - ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
5 - опоряджувальний шар, ρ = 1800 кг/м3
6 - гіпсова плита, ρ = 1200 кг/м3
7 - повітряний прошарок
|
k підвал = 0,16
| 3. Вузол кутового сполучення стінових панелей
|
| 1 - керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м3
2 - залізобетон, ρ = 2500 кг/м3
3 - ЦП розчин, ρ = 1600 кг/м3
4 - ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
5 - опоряджувальний шар, ρ = 1800 кг/м3
|
k кута = 0,23
| 4. Вузол горизонтального стику стінових панелей у рівні міжповерхового перекриття
|
| 1 - керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м3
2 - залізобетон, ρ = 2500 кг/м3
3 - ЦП розчин, ρ = 1600 кг/м3
4 - ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
5 - опоряджувальний шар, ρ = 1800 кг/м3
6 - гіпсова плита, ρ = 1200 кг/м3
7 - повітряний прошарок
|
k перекр = 0,34
|
Продовження таблиці И.3
Тип вузла
| Конструктивні елементи вузла
| k вузла,
Вт/(м · К)
| 5. Вузол сполучення парапетної стінової панелі з рядовою та з плитою перекриття верхнього поверху
|
| 1 - керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м3
2 - залізобетон, ρ = 2500 кг/м3
3 - ЦП розчин, ρ = 1600 кг/м3
4 - ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
5 - опоряджувальний шар, ρ = 1800 кг/м3
6 - гіпсова плита, ρ = 1200 кг/м3
7 - повітряний прошарок
|
k парапет = 0,39
| 6. Вузол вертикального стику зовнішніх стінових панелей з внутрішніми стіновими панелями
|
| 1 - керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м3
2 - залізобетон, ρ = 2500 кг/м3
3 - ЦП розчин, ρ = 1800 кг/м3
4 - ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
5 - опоряджувальний шар, ρ = 1800 кг/м3
|
k верт. стик = 0,32
| 7. Вузол сполучення віконного блока зі стіновою панеллю
|
| 1 - керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м
2 - дерево, ρ = 500 кг/м3
3 - скло, ρ = 2500 кг/м3
4 - ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
5 - опоряджувальний шар, ρ = 1800 кг/м3
6 - герметик, ρ = 1800 кг/м3
7 - повітряний прошарок
|
k вікно = 0,29
| Продовження таблиці И.3
Тип вузла
| Конструктивні елементи вузла
| k вузла,
Вт/(м · К)
| 8. Вузол сполучення плити перекриття з зовнішньою стіною з цегли
|
| 1 - цегляна стіна, ρ = 1800 кг/м3
2 - ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
3 - залізобетонна плита перекриття,
ρ = 2500 кг/м3
4 - паркетні дошки, ρ = 500 кг/м3
5 - лаги з дощок на звукоізоляційних прокладках, ρ = 500 кг/м3
|
k перекр = 0,44
| 9. Вузол кутового сполучення зовнішніх стін з цегли
|
| 1 - цегляна стіна, ρ = 1800 кг/м3
2 - ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
|
k кута = 0,31
| 10. Вузол сполучення зовнішньої та внутрішньої стін з цегли
|
| 1 - цегляна стіна, ρ =1800 кг/м
2 - ЦП штукатурка, ρ =1800 кг/м3
3 - внутрішня стіна з цегли, ρ =1800 кг/м3
|
k перегородки = 0,49
| Продовження таблиці И.3
Тип вузла
| Конструктивні елементи вузла
| k вузла,
Вт/(м · К)
| 11. Вузол сполучення залізобетонної балконної плити та цегляної стіни
|
|
1 - залізобетонна панель перекриття,
ρ = 2500 кг/м3
2 - балконна плита, ρ = 2500 кг/м3
3 - цегляне мурування, ρ = 1800 кг/м3
4 - залізобетонні перемички, ρ = 2500 кг/м3
5 - анкер, ρ = 7850 кг/м3
6 - ЦП розчин, ρ = 1600 кг/м3
|
k балкона = 0,58
| 12. Вузол сполучення верха вікна з цегляною стіною
|
| 1 - цегляне мурування, ρ = 1800 кг/м3
2 - залізобетонні перемички, ρ = 2500 кг/м3
3 - віконна коробка з дерева, ρ = 500 кг/м3
4 - герметик, ρ = 1800 кг/м3
5 - рама дерев'яна, ρ = 500 кг/м3
6 - скло, ρ = 2500 кг/м3
|
k верха вікна = 1,19
| 13. Вузол сполучення низу вікна з цегляною стіною
|
| 1 - цегляне мурування, ρ = 1800 кг/м3
2 - металевий підсилювач, ρ = 7850 кг/м3
3 - злив з оцинкованої сталі, ρ = 7850 кг/м3
4 - віконна коробка, ρ = 500 кг/м3
5 - скло, ρ = 2500 кг/м3
6 - рама дерев'яна, ρ = 500 кг/м3
7 - підвіконна дошка, ρ = 500 кг/м3
8 - руберойд, ρ = 600 кг/м3
9 - ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
|
k низу вікна = 0,55
| Закінчення таблиці И.3
Тип вузла
| Конструктивні елементи вузла
| k вузла,
Вт/(м · К)
| 14. Вузол сполучення зовнішньої стіни з цегли зі сумісною покрівлею
|
| 1 - цегляне мурування, ρ = 1800 кг/м3
2 - покриття з руберойду та гравію,
утопленого в бітум, ρ = 1800 кг/м3
3 - керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м3
4 - залізобетонна плита покриття,
ρ = 2500 кг/м3
5 - ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
|
k покрівлі = 0,48
| 15. Вузол вертикального стику внутрішніх стінових панелей
|
| 1 - залізобетонні плити, ρ =2500 кг/м3
2 - ЦП штукатурка, ρ =1600 кг/м3
|
k вн.стін.пан. = 0,69
| 16. Вузол вертикального стику внутрішніх стін з цегли
|
| 1 - внутрішні стіни з цегли, ρ =1800 кг/м3
2 - ЦП штукатурка, ρ =1600 кг/м3
|
k вн.цегл.стіна = 0,42
| И.4 Порядок визначення лінійного коефіцієнта теплопередачі k, Вт/(м · К)
И.4.1 Визначається кількість теплоти Q 1 і Q 2, яка проходить через кожний вузол (стик) конструкції огорожі, утворений перетином суміжних термічно однорідних конструкцій протяжністю L (м) з відомими теплотехнічними характеристиками (рисунок И.1).
а - температурне поле вузла;
б - епюра густини теплового потоку вузла;
в - модель визначення густини теплового потоку вузла;
г - густина теплового потоку з використанням поняття лінійного коефіцієнта теплопередачі.
Рисунок И. 1 - Принципи моделювання при визначенні лінійного коефіцієнта теплопередачі.
И.4.2 Загальна кількість теплоти, що проходить через огороджувальну конструкцію з теплопровідним включенням Q заг, визначається на підставі результатів розрахунків двомірного (тримірного) температурного поля. Кількість теплоти, яка проходить через теплопровідне включення (вузол, стик) Q тв визначається за формулою
Q тв = Q заг - (Q 1+ Q2).(И.5)
Лінійний коефіцієнт теплопередачі визначається за формулою
k = Q тв /L (tв - tз), (И.6)
де L - довжина розглянутого фрагмента конструкції огорожі з теплопровідним включенням або вузлом (стиком), м;
tв, t3 - відповідно внутрішня та зовнішня температури повітря, °С.
И.5 Загальні втрати тепла через огороджувальну конструкцію з теплопровідним включенням визначаються за формулою
, (И.7)
де RΣj, Fj - опір теплопередачі та площа j -го фрагмента основного поля конструкції.
Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...
|
Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...
|
Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...
|
Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...
|
Кран машиниста усл. № 394 – назначение и устройство Кран машиниста условный номер 394 предназначен для управления тормозами поезда...
Приложение Г: Особенности заполнение справки формы ву-45
После выполнения полного опробования тормозов, а так же после сокращенного, если предварительно на станции было произведено полное опробование тормозов состава от стационарной установки с автоматической регистрацией параметров или без...
Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси
Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...
|
Медицинская документация родильного дома Учетные формы родильного дома № 111/у Индивидуальная карта беременной и родильницы
№ 113/у Обменная карта родильного дома...
Основные разделы работы участкового врача-педиатра Ведущей фигурой в организации внебольничной помощи детям является участковый врач-педиатр детской городской поликлиники...
Ученые, внесшие большой вклад в развитие науки биологии Краткая история развития биологии. Чарльз Дарвин (1809 -1882)- основной труд « О происхождении видов путем естественного отбора или Сохранение благоприятствующих пород в борьбе за жизнь»...
|
|